З осені 2022 року після деокупації Харківщини, а потім і Херсона на звільнені території повернулися друковані медіа. За підтримки Міністерства культури та інформаційної політики, а також за підтримки міжнародних донорів був налагоджений випуск безплатних газет. Їх робили редакції місцевих медіа як спецвипуски, а розповсюджували серед людей військові адміністрації. «Детектор медіа» писав про «Обрій Ізюмщини» та «Слобідський край» на Харківщині, про «Гривну» та «Новий день» у Херсоні.

Згодом цей проєкт розширився, і МКІП почало запускати такі безплатні спецвипуски місцевих газет на прифронтових територіях. Так, з’явилися газети у Дніпрі та Миколаєві. Тепер міністерство працює над випуском безплатної газети на Донеччині та планує розширити цей проєкт на Сумську й Запорізьку області. Про це «Детектору медіа» розказала директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики Ганна Красноступ.

— Ганно, планується вихід газети для прифронтових територій Донецької області. Розкажіть, що це за газета? З якою з місцевих редакцій співпрацюватимете?

— Готується газета «Вперед». Вона виходитиме коштом Transformation Communications Activity (TCA), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Розповсюджуватиметься газета за допомогою військової адміністрації. Редакція газети з Бахмута була релокована та наразі працює в Києві.

— Який планується наклад, періодичність газети та бюджет?

— Обговорювали наклад 20 тисяч. Планується, що газета виходитиме раз на місяць. Вартість одного примірника ми розраховували 5 гривень. Вісім шпальт. Але про ці всі речі редакція безпосередньо домовлялася з партнерами. Наша задача — знайти редакцію та сконтактувати її з донорами. Ми шукали газету з історією, щоб вона була впізнавана для аудиторії. Після цього ми допомагаємо з контентом. Зараз редакція  «Вперед» контактує з партнерами та має підписати контракт.

— Як розповсюджуватиметься газета?

— Її роздаватимуть у пунктах гуманітарної допомоги, центрах надання адміністративних послуг, хабах або біля магазинів. Військова адміністрація сама вирішує залежно від місця та ситуації, де це є безпечним. Оскільки це все є прифронтовими територіями.

— У чому потреба випуску газет? Вони потрібні, там де немає сигналу телебачення з радіо?

— У Донецькій області бувають проблеми з мовленням, обстріли або світло відсутнє. Газета потрібна для людей третього віку, які мають труднощі в навігації в інформаційному просторі. Їм це потрібно, вони довіряють газетам, отримують офіційну інформацію з української сторони. Це дуже важливо. У газеті надається достовірна та необхідна інформація, яка є актуальною саме для місцевих громад. Це і питання фізичної безпеки під час війни, підтримки ментального здоров’я, і отримання гуманітарної та соціальної допомоги, інформаційної безпеки тощо.

— Чи продовжують виходити газети, які у 2022 році запускали після деокупації Харківщини та Херсонщини? Це «Слобідський край» і «Гривна». Чи є потреба у випуску газет на цих територіях?

— Потреба існує, і не лише у цих регіонів. Ми ведемо переговори з різними донорами. Така співпраця ресурсно підтримує редакції друкованих медіа. Наприклад, у «Гривні» змінився партнер, тепер газета видаватиметься коштом USAID/ТСА, як і газета «Вперед».

— Розглядаєте вихід газет в інших регіонах? Наприклад, у Сумській області?

— У Сумській області нам поки що не вдалося реалізувати цей проєкт, оскільки зараз є складнощі з логістикою. Коли є обстріли, люди від’їжджають у сусідні села і дуже складно розрахувати доставку газети до споживача. Але ми у контакті з трьома редакціями. Як тільки з’явиться можливість організувати поширення, почнемо переговори зі спонсорами та підключимо газету у Сумській області.

Також ми випускаємо газету у Дніпрі «Вісті Придніпров’я» накладом 15 тисяч та у Миколаєві — «Миколаївські новини» — з накладом 20 тисяч. Ці газети ми запустили торік. Зараз поновлюємо контракт із новими спонсорами й вони продовжать виходити. Також є безплатна газета у Запорізькій області, ми спільно починали проєкт, а зараз вони подалися на новий грант самостійно. Вони роблять два спецвипуски на місяць.

— Ганно, ви згадували, що допомагаєте редакціям із контентом. Що це за матеріали?

— Ми не робимо редакторських матеріалів. Але надаємо інформацію від ДСНС, поради щодо протимінної безпеки, про гуманітарну допомогу. Також ми інформуємо про те, як під’єднатися до МХ-7. Ще у нас є матеріали про цифрову безпеку. Це важливо, особливо через наявність дезінформації з телеграм-каналів. Ці матеріали готує Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Наша мета — надати інформацію, необхідну для виживання під час війни, вона зібрана на ресурсі dovidka.info. Але газети у різних областях роблять місцеві редакції з актуальною інформацією для жителів конкретного регіону. Тому, окрім контенту, який надають органи влади, публікуються авторські матеріали з історіями, гарячими лініями, актуальними новинами тощо.

— Чи можуть газети, які отримали спонсорську допомогу, долучати додаткову монетизацію? Наприклад, давати рекламу?

— Комерційну рекламу вони не дають. Однак у «Вістях Придніпров’я» є реклама «Укрпошти». Донор дозволив цю рекламу. Бо це партнер, який допомагає розповсюджувати видання у віддалені куточки прифронтових територій Дніпропетровської та Запорізької областей. Були випадки, коли спершу редакції розвозили газети самостійно, але одного разу автівка потрапила під обстріл, а потім водії стали відмовлятися їхати. Тому для розповсюдження в різних місцях використовується і поштовий зв’язок, цю логістику на себе взяла «Укрпошта». Логістика зараз — найбільша проблема, зокрема через постійне зростання транспортних витрат.

— Виходить, цей проєкт, який розпочався з виходу безплатних газет восени після деокупації Харківщини, зараз триває і розвивається?

— Ми разом з НСЖУ почали зі «Слобідського краю» та «Обрію Ізюмщини». Наш департамент планує надалі шукати можливості для підтримки цього проєкту. Ми у постійному пошуку партнерів. Інформування населення — наша ключова задача. Але крім цього ми хочемо підтримати місцеві медіа та дати їм можливість вижити. Ми планували передбачити у бюджетній декларації фінансування на підтримку медіа згідно з Законом України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста». Мова не лише про друковані видання. Звісно, зараз воєнний бюджет, але ми закладаємо таку підтримку.

Окрім цього, на базі Укртелерадіопресінституту ми проводимо програми підвищення кваліфікації співробітників медіа. У нас є онлайн-зустрічі, під час яких вони можуть поставити запитання співробітникам міністерства. Також ми проводимо курси про те, як працювати з партнерами з розвитку, щоб вони могли податися на грант, отримати нові навички, як просувати своє видання, створити сайт, налагодити SMM, використовувати ШІ. Важливими є поради про те, як комунікувати теми про сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК). Це дуже складне питання. Маленькі місцеві видання уникали таких тем, бо не знали, як правильно це висвітлювати, щоб не завдати шкоди постраждалим. Такі друковані видання хочуть продовжувати свою роботу як медіа, їм потрібні нові знання. Нам дуже допомагають з організацією таких заходів IREX, IMS, TCA.

— Ганно, а які кошти потрібні для цієї підтримки? Якою є ваша пропозиція щодо державної підтримки?

— Ми все вираховуємо. Наприклад, коли ми визначали, скільки коштів потрібно на друк газети, то запитували у представників місцевої преси вартість одного примірника їхнього видання, вираховували середню, вийшло 5 грн. Саме з огляду на це ми обґрунтовуємо свою пропозицію Мінфіну. На 2025 рік ми просили шість мільйонів. Чи зможемо ми отримати ці кошти, поки не знаю, але керівництво міністерства під час публічних заходів із редакціями визначило підтримку медіа під час воєнного стану та в післявоєнний період важливим напрямком та одним із ключових наших пріоритетів. І ми працюємо над тим, щоб ці кошти були передбачені у законі про бюджет на 2025 рік.

Фото: Максим Полищук