Російський уряд стратегічно використав інформаційні маніпуляції та дезінформацію як зброю у своїй агресії проти України. Поширення неправдивої інформації російським урядом і його філіями разом із подальшими заходами, вжитими українським урядом, країнами-союзницями та міжнародними організаціями, пропонують цінну інформацію та стратегії для боротьби з оманливим контентом.

Парламент Європейського Союзу також провів дослідження зовнішнього втручання в ЄС, зокрема дезінформації, кібератак і прихованого фінансування політичних партій. У цьому дослідженні розглядається вплив і маніпулювання Москви для послаблення ЄС через дезінформацію.

Теза «Європа замерзне без російського газу»

Маніпулятивне повідомлення «Європа замерзне взимку» виникло навесні 2022 року та досягло нового рівня у вересні 2022 року.

Кількість повідомлень «Європа замерзне взимку» у європейських медіа, лютий-березень 2022-го. Джерело — платформа SemanticForce

Російські пропагандисти грали на «страху холоду», який вони ж поширювали в західних суспільствах. Тоді метою кампанії було протистояння санкціям проти Росії та наданню військової та фінансової допомоги Україні.

Й та кампанія була дуже успішною. Адже ціни на газ зростали протягом весни-літа шаленими темпами. Зокрема, й через паніку.

У вересні 2022 року «Газпром» опублікував відео, на якому європейські міста після зупинки газопроводу перетворюються на крижану пустелю. Відео викликало обговорення в західних медіа.

Британська газета Evening Standard пов’язала публікацію ролика з цілком реальними діями Росії. У статті йдеться, що «це сталося через три дні після того, як “Газпром” оголосив про зупинку на невизначений термін газопроводу “Північний потік-1”».

Американське видання Bloomberg звернуло увагу, що «у відео, якому передував твіт із цитатою речника Кремля Дмитра Пєскова про те, що причиною зупинки “Північного потоку” стали санкції, наголошується, що відновлювана енергетика надійна лише за гарної погоди».

На відео відреагували й у самій Росії. Річ у тім, що мертве замерзле місто з відео — це російський Красноярськ, який ніколи не був газифікований. Зокрема, російські ЗМІ писали, що «у відео використані кадри зими в Красноярську, місті-мільйоннику, яке ніколи не було газифіковане. Магістральний газопровід тут обіцяють побудувати у 2025–2027 роках». Тобто для пропагандистського відео про Європу, що замерзає, російська пропаганда використала кадри власного міста.

Німеччина розуміла цю небезпеку. Офіційні особи попереджали, що Росія може поширювати дезінформацію в інтернеті, щоби спричинити соціальні заворушення в Німеччині, оскільки країна наближається до складної зими. Голова парламентської наглядової комісії німецького Бундестагу Костянтин фон Нотц сказав, що «ситуація серйозна» і що Німеччина чутлива до операцій російського впливу.

Оскільки люди в Німеччині все більше відчувають на собі вплив стрімкого зростання цін на енергоносії, чиновники побоювалися, що Росія спробує розпалити переживання щодо дефіциту газу чи продовольства в найбільшій економіці Європи, щоб викликати негативну реакцію на ці заходи.

Фон Нотц також попередив, що проросійські а́ктори організовують кампанії в соціальних мережах, таких як телеграм, із метою розділити німецьке суспільство. Він наголосив на необхідності звернути особливу увагу на те, що вони роблять.

А у жовтні ТАСС опублікував основні тези виступу глави російського «Газпрому» Олексія Міллера на форумі Russian Energy Week.

Перша теза: «“Газпром” прогнозує аномально холодну зиму для проходження опалювального періоду». Проте наукова спільнота переконана, що довгострокові прогнози погоди не надто надійні.

Крім того, Росія розгорнула дезінформаційну кампанію в європейських медіа та соцмережах.

Кількість повідомлень у рамках російської кампанії. Джерело — платформа SemanticForce

Загальний наратив — «Європа замерзне без російського газу».

Повідомлення кампанії:

— треба терміново сертифікувати «Північний потік-2»;

— без російського газу жителі європейських міст мерзнуть;

— без російського газу різко зросте вартість комунальних послуг;

— без російського газу європейська промисловість, насамперед хімічна, зупиниться.

Кампанія була зосереджена на північних і центральних країнах ЄС — Німеччині, Австрії, Нідерландах, Данії та Чехії. У цей період ми спостерігаємо різке збільшення таких повідомлень у медіа. Їх стало настільки багато, що це можна порівняти з першою хвилею розгону «заморожування Європи» в березні 2022 року. Тоді хвиля була асиметричною відповіддю Росії на запровадження санкцій Європою як покарання за повномасштабне вторгнення.

Яка мета цієї кампанії

Газова криза в Європі 2022 року назрівала через холоднішу, ніж зазвичай, весну, прохолодніше, ніж зазвичай, літо та неочікуваний стрибок глобального попиту, викликаний швидшим, ніж очікувалося, відновленням ринку після COVID-19.

Росія, яка є великою постачальницею енергії, скористалася цими умовами та посилила зростання цін, викликаючи побоювання серйозного дефіциту з наближенням холодних місяців.

Замість постачати додатковий газ за своїми чинними маршрутами у відповідь на більший попит, як це зазвичай вона робить, Росія обмежилася контрактними обсягами, таким чином фактично зменшуючи кількість газу, що надходить до Європи, сподіваючись змусити запустити свій політичний проєкт «Північний потік-2» на своїх умовах.

Росія переміщує значну частину свого газового експорту через Україну — і це важливий фактор стримування насильства на українській території. Якщо «Північний потік-2» буде введено в експлуатацію — чинник транзиту більше не буде вагомим для Росії. Тобто газова криза в Європі також є кризою в Україні. Експертів попросили розглянути питання про те, чи використовує Росія енергію як зброю і як саме.

Нагадаю, з весни Росія нагнітала паніку: «Якщо ви підтримаєте Україну, ми вам відключимо газ і ви замерзнете!»

У відповідь Європейська Комісія та національні уряди вжили низку заходів для диверсифікації постачання: закупівля скрапленого природного газу зі США, Катару й інших країн, стимулювання інтерконекторів у межах ЄС, обумовлення спільного використання підземних сховищ, стимулювання закупівлі газу в запаси, газове контрактування з Азербайджаном для балканських країн, будівництво нових СПГ-терміналів.

Динаміка цін на природний газ на віртуальній газовій біржі TTF (Title Transfer Facility). Джерело — TTF

Таким чином, у серпні 2022 року ЄС був повністю готовий до зими. Сховища були заповнені на 100%. Протягом тижня ціна впала з абсолютно спекулятивного максимуму в 350 євро/МВт до 200 євро/МВт, тобто на 42%.

А в цей час починається дезінформаційна кампанія, яка, серед іншого, призвела до короткочасного підвищення ціни до рівня 250 євро/МВт — без об’єктивних причин, на 25%. Очевидно, витрати на створення фейкового відео та його розповсюдження окупилися. Хоча повну суму надприбутків підрахувати непросто.

Висновки

Такі кампанії з дезінформації відображають стратегію використання неправдивої інформації для досягнення конкретних зовнішньополітичних цілей і маніпулювання громадською думкою.

На прикладі кампанії про «Європу, що замерзає» можна зробити кілька висновків:

1. Маніпулювання страхами та емоціями: російські кампанії з дезінформації часто спираються на створення загрозливих образів та емоційних реакцій, таких як страх перед негативними наслідками, щоб підірвати довіру до західних країн та їхньої політики.
2. Створення хибних зв’язків: твердження про те, що санкції проти Росії безпосередньо впливають на холод у Європі, мають на меті створити хибні зв’язки між нібито не пов’язаними подіями, щоб переконати людей у шкідливості політики Заходу.
3. Дестабілізація: російські кампанії з дезінформації спрямовані на дестабілізацію ситуації як усередині країни, так і на міжнародній арені. Вони можуть сприяти посиленню соціального розколу, породжуючи невдоволення та сумніви щодо дій урядів.
4. Підрив довіри: мета таких кампаній полягає в тому, щоб підірвати довіру до джерел інформації, урядів і міжнародних організацій шляхом сіяння сумнівів у правдивості їхніх заяв.

Додаткова мета полягає в тому, щоб економічна дезінформація дозволила Росії отримувати надприбутки, як ми бачили на прикладі газу.

Висновок: російські кампанії з дезінформації спираються на маніпуляції та фальшиві зв’язки, щоби вплинути на суспільне сприйняття та досягти конкретних політичних чи геополітичних цілей.

Максим Гардус, спеціаліст із комунікацій, Razom we Stand

Окрема подяка SemanticForce, що люб’язно надала кількісний матеріал для дослідження

Скриншот відео: Embassy of Russia in Bangladesh/Facebook