Асоціація правовласників та постачальників контенту (АППК) надіслала регулятору свої зауваження та пропозиції до проєкту «Порядку подання заяв на реєстрацію суб’єктів у сфері медіа». Про це «Детектор медіа» розказала голова асоціації Наталія Клітна.

Після вступу в силу закону «Про медіа» Національна рада з питань телебачення та радіомовлення розробила і винесла на обговорення громадськості 16 підзаконних актів. Серед них і «Порядок подання заяв на реєстрацію суб’єктів у сфері медіа». Оскліьки закон «Про медіа» впроваджує реєстраційний принцип діяльності для суб'єктів у сфері медіа, які не використовують радіочастотний ресурс та принцип технологічної нейтральності.

«Громадське обговорення підзаконних актів Національної ради — це краштест на якість прийнятого Закону України "Про медіа" та здатність регулятора в умовах відсутності юстування з розумінням ставитися до альтернативного бачення певних положень документів. На сьогодні нас уважно вислухали. Як на мене, це половина справи. Врахують чи ні, ми дізнаємося пізніше», — сказала Наталія Клітна.

Зокрема, АППК запропонувала регулятору:

— уточнити назви форм заяв для реєстрації та види діяльності згідно із Законом України «Про медіа»;

— у всіх проєктах замінити слова «цифровий електронний підпис» на «цифровий електронний підпис чи печатка» згідно з вимогами ЗУ «Про електронні довірчі послуги»;

— передбачити, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними, а заяви, надані шляхом електронного документообігу, не можуть бути позбавлені можливості розглядатися Національною радою виключно на тій підставі, що в Національної  ради виникли сумніви щодо достовірності таких документів;

— зазначати у формах заяв технології у загальновживаному вигляді, необхідному для здійснення мети врегулювання правовідносин у сфері медіа;

— виключити з порядку реєстрації суб'єктів, які використовують радіочастотний ресурс за технологіями МІТРІС, MMDS, а проводову технологію як застарілу;

— виключити витребування Національною радою інформації про постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, якщо це не передбачено Законом України «Про медіа»;

— не вимагати в претендентів на реєстрацію інформації, що міститься в інших державних реєстрах;

— не використовувати застарілі  терміни «супутникове мовлення», «кабельне мовлення» «кабельне мовлення з використанням ОТТ» із Закону України  «Про телебачення і радіомовлення», який втратив чинність;

 — не затверджувати форму Переліку телеканалів та радіоканалів, що плануються до розповсюдження, враховуючи, що основною формою реєстрації є заповнення інформації через електронні кабінети та наявність електронного «довідника» назв телеканалів та радіоканалів.

Повний текст пропозицій  можна переглянути тут.

Як уже повідомляв «Детектор медіа», регулятор закликав громадськість подавати свої пропозиції та зауваження до розроблених документів.

Нагадаємо, 6 квітня Нацрада  винесла на громадське обговорення 14 підзаконних актів. Після громадського обговорення Нацрада, за словами її члена Олександра Бурмагіна, планує затвердити їх на початку травня. 20 квітня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення винесла на громадське обговрення  ще два проєкти підзаконних актів. Таке рішення регулятор прийняв 20 квітня.  Нацрада винесла на обговорення ще  проєкт Методики обліку кількості користувачів медіасервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів та порядку подання цієї інформації Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення.  А також проєкт Положення про Перелік аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора.

Пунктом 37 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про медіа» передбачено обов’язок Національної ради впродовж трьох місяців з дня набуття чинності законом «Про медіа» затвердити нормативно-правові акти, зразки документів, передбачені законом.