Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Цей законопроєкт на рік призупиняє дію абзацу першого частини четвертої статті 78 закону «Про медіа», де йдеться про фінансування регулятора та збільшення зарплат членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Про те, що закон прийнятий 24 лютого, йдеться у його картці на сайті парламенту.

За цією нормою, посадовий оклад члена Національної ради встановлюється в розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року. Посадові оклади голови Національної ради встановлюються пропорційно до посадового окладу члена Нацради з коефіцієнтом 1,3, а першого заступника, заступника голови та відповідального секретаря Нацради — з коефіцієнтом 1,2.

Прожитковий мінімум у 2023 році становить 2684 гривень, тож зарплата члена Нацради, за новим законом, повинна бути 201 300 гривень, а голови Нацради — 261 690 гривень.

Відзначимо, станом на зараз, до вступу в силу закону «Про медіа», зарплату членів Нацради регулює закон «Про національну раду з питань телебачення та радіомовлення». Згідно з ним, зарплата голови Нацради дорівнює 12-ом, а члена Нацради — 10-ом розмірам прожиткового мінімуму, тобто станом на 2023 рік 32 208 і 26 840 гривень відповідно.

Голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі «Детектору медіа» зазначив, що оцінює прийняття згаданої норми «дуже негативно»: «Закон «Про медіа» є шостим пунктом умов, виконання яких обумовлює початок переговорів про вступ до ЄС. Блокування фінансування національного регулятора, формула якого була погоджена з європейськими експертами, може призвести до відміни «заліку» шостого пункту, а отже — до зриву переговорів у передбачений час. Адже відсутність фінансування призведе до неможливості імплементації закону. Тому я сподіваюсь на вето Президента, яке може дозволити швидко виправити цю потенційно дуже небезпечну для європерспектив країни ситуацію».

Медіаюрист, заступник директора ЦЕДЕМ Ігор Розкладай у коментарі «Детектору медіа»  також вважає це рішення парламенту недоцільним, адже цього року на регулятора покладається велике навантаження щодо імплементації закону «Про медіа»: «Це неправильне рішення, бо якщо стартують такі складні закони має бути максимальне сприяння тому, щоб профільний орган міг виконати всі свої функції. Тепер ми будемо шукати гроші у донорів на створення електронного кабінету тощо. Це не стратегічний підхід. Це підриває ті ідеї, які закладались в закон, і, зокрема, незалежність регулятора». Він переконаний, що парламент має переглянути бюджет і забезпечити  належне фінансування регулятора. «І тут мова йде не про персоналії членів Нацради. А про те, що нова система має працювати правильно з самого початку на тих засадах, закладених у законі «Про медіа». Якщо громадськість чи влада вважає когось з членів регулятора заангажованим, то це має бути окрема дискусія. Для того, щоб у нас був незалежний регулятор, в нього мають бути незалежні фінанси», — додав він.

Відзначимо, станом на зараз, до вступу в силу закону «Про медіа», зарплату членів Нацради регулює закон «Про національну раду з питань телебачення та радіомовлення». Згідно з ним, зарплата голови Нацради дорівнює 12-ом, а члена Нацради — 10-ом розмірам прожиткового мінімуму, тобто станом на 2023 рік 32 208 і 26 840 гривень відповідно.

Фото: В. Сарахана/пресслужба Верховної Ради