Представники Української кіноакадемії вперше прокоментували «Детектору медіа» ситуацію з конкурсом проєктів в межах Грантової програми розробки сценаріїв від Української кіноакадемії у співпраці з Netflix.

З одного боку, 48 кінопроєктів отримали фінансову підтримку на розробку і розвиток. З іншого, кінематографісти звинуватили Українську кіноакадемію і своїх колег у конфлікті інтересів: переможцями стали 6 з 9 членів журі. Через резонанс довкола цієї ситуації одна з переможниць конкурсу, кінопродюсерка Дарія Бассель, відмовилася від фінансування двох проєктів-переможців.

Організатори програми висловили спільну позицію. Як вони вважають, сумнівів щодо прозорості конкурсу та етики членів журі не повинно бути. «Усі експерти мають потужний досвід у кінематографі, необхідний для оцінювання поданих на Програму матеріалів. Вони є чинними кінопрофесіоналами та постійно працюють над власними проєктами, якість яких неодноразово підтверджувалась міжнародними кінофестивалями. Правила участі експертів були чітко визначені в їхніх контрактах та відповідають загальноприйнятій практиці в галузі, коли експерти можуть подавати свої проєкти, але не мають права голосувати за них», – йдеться в спільному коментарі представників Української кіноакадемії.

Як вони наголошують, експерти ознайомилися з правилами конкурсу, які виключали маніпуляції: «Перед стартом оцінювання експерти були проінструктовані щодо того, що не можуть голосувати за власні проєкти, і у випадку конфлікту інтересів зобов’язані заявити про самовідвід. У таких випадках проєкт розглядався тільки на основі голосів інших експертів. Усі експерти дотримались наданих інструкцій. Окрім того, розглядаючи всі 717 отриманих проєктів у різних категоріях, експерти не бачили оцінок один одного і не могли на них вплинути. Результати підраховувались шляхом виведення середнього арифметичного балу по кожному проєкту».

Самі ж кінематографісти продовжують критикувати конкурс. Його учасники кажуть про провал комунікації. Її, до речі, вела PR-агенція на замовлення Netflix.

Зокрема, членкиня журі Дарія Бассель у своєму дописі зазначила: «Прогалини в комунікації навколо конкурсу спровокували звинувачення в корупції, які не мають під собою жодних підстав». Не зовсім чітко були донесені умови конкурсу і на думку голови Української гільдії режисерів Жанни Максименко-Довгич, яка відзначила: «Щодо ситуації, в яку організатори конкурсу поставили журі, не оприлюднивши перед конкурсом правила, в яких передбачалася можливість для проєктів членів журі брати участь у конкурсі, була закладена міна уповільненої дії».

Спостерігачі зі сфери кіноіндустрії переконані, що слід не допускати саму ситуацію, коли когось можна звинуватити у конфлікті інтересів. Зокрема, колишній директор Довженко-Центру Іван Козленко назвав такий конкурс «корупційним».

Документаліст, викладач КНУ імені Карпенка-Карого Дмитро Тяжлов звертає увагу на те, що регламент цього конкурсу подібний на правила пітчингів Держкіно, які самі ж кінематографісти критикували і засуджували. «Частково цей регламент дуже схожий на регламент експертного оцінювання ДержКіно України, в якому експерти мають право подавати свої проекти в ті категорії, які ж вони і оцінюють, за умови неможливості оцінювання свого проекту. Однак це ніяк не запобігає ризику того, що експерт має можливість заниження оцінки іншим проектам, що і мало місце в минулому», – йдеться в розборі ситуації на фейсбук-сторінці «Всеукраїнський портал документального кіно», яку започаткував Тяжлов.

Активно діляться думками про конкурс й критики, котрі, як вони визнають, не обізнані з системою грантів. 

Загалом, як відзначила Жанна Максименко-Довгич, попри виявлені спірні моменти у конкурсі, реакція на перелік переможців вказує на брак солідарності серед кінематографістів: «Якщо відірватися від конкурсу, то доводиться вкотре констатувати, що атмосфера в кіногалузі не є здоровою. Нам як бракувало, так і бракує відкритої дискусії про стан справ, про доброчесність, про закони, які переписуються під конкретних учасників ринку».

Компанія Netflix від початку відмовилася від будь-якої участі чи ухваленні рішень у Грантовій програмі, надавши переможцям фінансування та можливість долучитися до освітніх програм.

Нагадаємо, конкурс Української кіноакадемії та Netflix приймав заявки з 28 липня до 18 серпня. До участі у програмі було подано 717 проєктів, які пройшли технічний відбір. Їх оцінювала команда українських експертів – фахових представників кіноіндустрії.

В результаті 48 проєктів перемогли у трьох категоріях: повнометражні ігрові фільми, ігрові серіали  та документальні фільми й серіали. Кожна з команд у складі продюсера та сценариста отримає грант у розмірі 15 тисяч доларів на розробку сценарію, а також можливість долучитися до ексклюзивних онлайн-сесій з міжнародними експертами галузі.

Заявки оцінювали кіноексперт, артдиректор Української кіноакадемії Олександр Шпилюк, документаліст Сергій Буковський, продюсер і член Правління та Відбіркової Ради Геннадій Кофман, режисерка і сценаристка Аліна Горлова, продюсерки Наталія Стрибук та Олеся Лук’яненко, директорка індустрійної платформи Docudays UA Дарія Бассель, національний представник України в Eurimages Сергій Зленко, продюсер та сценарист Олексій Гладушевський.

Серед переможців конкурсу є проєкти 6 членів журі конкурсу: 

• Ігровий серіал «Моє серце – сталь». Сценаристка Аліна Семерякова, продюсерка Наталія Стрибук.

• Ігровий серіал «Тіна». Сценарист Аркадій Непиталюк, продюсерка Олеся Лук'яненко .

• Повнометражний ігровий фільм «Втручання». Сценарист Євген Тунік, продюсер Олексій Гладушевський.

• Документальний фільм «Блаженні». Сценарист Андрій Лисецький, продюсер Геннадій Кофман.

• Документальний фільм «Червона зона». Сценаристка Ірина Цілик, продюсерка Дарія Бассель.

• Документальний фільм «Переміщені» (робоча назва). Сценаристка Ольга Журба, продюсерка Дар'я Бассель.

• Документальний проєкт «Дні, які хочеться забути». Сценаристка Аліна Горлова, продюсер Максим Наконечний.