У квітні колишній гендиректор Kyiv Post та голова наглядової ради ГО Media Development Foundation Якуб Парусинський зареєстрував у Лондоні медіаконсалтингову компанію Jnomics. Партнерами проєкту стали колишній виконавчий директор «Громадського» Гайгисиз Гелдієв та екскерівниця департаменту журналістських розслідувань телеканалу ZIK Дарина Шевченко. Стартап має на меті, з одного боку, працювати з медіа на ринках Європи, щоб ефективно виводити їх на монетизацію, а з іншого — надавати донорам аналіз ринку та оцінку проєктів. Jnomics працює з українськими виданнями, зокрема, нещодавно допомагав Kyiv Post запустити студію нативної реклами. «Детектор медіа» розпитав Якуба Парусинського та Дарину Шевченко про плани Jnomics.

— Чому ви вирішили створити медіаконсалтингову компанію? Які бачите в цьому перспективи?

Якуб Парусинський: У кожній галузі, не лише в медіа, за останні 10–20 років відбулися значні зміни. Насамперед це трансформація та адаптація до диджиталу. Щоби підтримати зміни, адаптацію і трансформацію медіа в цифрову епоху, потрібна експертна підтримка. Якщо ти трансформуєш одну компанію, то твій досвід обмежений, а якщо ти здійснив це в кільках компаніях, то вже можна зрозуміти загальні правила, як це працює. Тому досвід, який збирається в консалтингових компаніях, корисний для всього ринку.

Дарина Шевченко: Створення компанії — це ідея Якуба. Я приєдналася до проєкту як партнерка. Ми дуже довго працювали в медіадевелопменті в різних медіа. Нам здається, що українські та європейські медіа перебувають на тому етапі, коли вони готові не лише чути розумних людей, а готові брати й робити. Але не кожне медіа має готову експертизу того, що можна брати й робити.

Я як менеджерка й редакторка розумію, що не в усьому я експертка, але є люди, які можуть мені допомогти. Для цього існують консультанти.

— У чому унікальність вашої компанії як для українського, так і європейського ринків?

Якуб Парусинський: Наша компанія Jnomics зареєстрована в Лондоні. І бачимо себе як європейську компанію. У нас багато проєктів для українського ринку, але це не більшість наших проєктів. Адже зараз ми працюємо з організаціями восьми країн Європи.

— У якій сфері ви надаєте консультації?

Дарина Шевченко: Ми зараз беремося за різні проєкти. Ми робимо аудити для медіа, допомагаємо з визначенням КРІ і редакційних, і фінансових. Ми запускаємо відділи реклами, комерційні відділи, інші напрями в комерційній роботі, можемо допомогти запусти краудфандинг, допомогти переглянути стратегію, операційне планування, бюджетування тощо. Також ми робимо аналіз ринку для медіаінвесторів та донорів.

— Ви хочете займатися досить різнорідними напрямками. Але яка ніша вашого проєкту?

Дарина Шевченко: Наша головна мета зробити так, щоб економіка працювала для хорошої журналістики. Тому що в нас уже давно хороша журналістика працює за рахунок донорів, тоді як є багато способів монетизуватися і працювати незалежно.

Якуб Парусинський: Унікальність українського ринку полягає в наявності зовнішньої підтримки. Це донори, міжнародні фонди, які інвестують у медіа. З одного боку, це позитивне явище. Але, з іншого боку, деякі компанії знайшли в донорському фінансуванні комфортну зону й не прагнуть трансформуватися. А це ризики, з якими ми готові працювати.

— Тобто ви хочете зробити з медіа бізнес?

Дарина Шевченко: Так. Але ми готові допомогти з оптимізацією редакційних процесів, тому що це частина цього процесу. Не можна зробити з медіа бізнес, якщо у вас не функціональні редакційні процеси. Це завжди взаємопов'язані процеси. Коли до нас приходять із проханням «навчіть заробляти гроші», то спершу треба зробити аудити і зрозуміти, де витрачаються кошти і як це можна оптимізувати.

— В Україні багато ЗМІ вірять у те, що медіа можуть бути бізнесом. Таку ціль ставлять собі й найбільші телеканали. Але український ринок дуже маленький, він не здатен прогодувати багатьох гравців.

Якуб Парусинський: Український ринок достатньо великий у порівнянні з іншими країнами Європи.

— Маю на увазі саме ринок у грошовому еквіваленті.

Якуб Парусинський: Так. Але в першу чергу треба дивитися на кількість читачів. Тому що коли поглянути на країни Балтії, то в них ситуація дуже складна через обмежений потенціал. В Естонії естонською мовою говорить менше мільйона людей. Це дуже маленький ринок, і там складно добитись успіху.

Я переконаний, що в Україні можна створити медіабізнес. Адже тут є велика кількість потенційних користувачів, люди потроху починають платити за електронний контент, за міжнародні стримінгові сервіси. Це дуже важливий крок, потроху змінюється мислення, й такий користувач уже незабаром буде здатен платити за медійний контент.

Нині в Україні є декілька компаній, які потроху готуються до запуску пейволів на національному рівні. Тобто цей рух до створення справжніх медіабізнесів триває.

— У яких нішах медіа можуть бути перспективним бізнесом?

Якуб Парусинський: Насамперед важлива наявність унікального контенту. Адже інакше висока конкуренція як з іншими ЗМІ, так і з агрегаторами. А треба мати той контент, який суттєво відрізняється від інших гравців на ринку.

Найбільшу перспективу я бачу на регіональному ринку. Там триває процес роздержавлення й багато гравців шукають можливість існування в нових умовах. Але я вважаю, що багато хто не пройде цей шлях. І в кожному регіоні залишиться одна чи дві серйозні компанії, які створюють унікальний контент. І на локальному рівні є багато інструментів, якими можна користуватися (наприклад, афіші). У таких умовах може працювати навіть передплата. Якщо видання має унікальний контент на регіональному рівні, є ймовірність, що частина аудиторії буде готова за нього платити.

Виростає нове покоління, яке звикло платити за цифровий контент. Вони постійно за щось платять: за ігри, книги, відео, Netflix. Такі люди непогано заробляють. Тому зараз можна створювати медіа, спрямовані на конкретну цифрову аудиторію в локальному сегменті.

— З якими клієнтами ви працюєте?

Дарина Шевченко: Ми працюємо з медіа, інвесторами та донорами не тільки й не стільки в Україні. Ми багато працюємо за кордоном. В Україні, наприклад, ми працюємо з Kyiv Post. Для них ми запускали студію нативної реклами. Ми працюємо з польським онлайн-виданням Outriders. Та допомагали IMS запустити новий проєкт.

— Чи є у вас клієнти на регіональному чи національному рівні в Україні?

Якуб Парусинський: У нас є декілька регіональних організацій, із якими ми спілкуємося та підтримуємо. Але повноцінних клієнтів на регіональному рівні в нас іще немає. Ми наразі працюємо з національними гравцями. Згідно з практикою бізнес-консалтингу, ми працюємо за клієнтів і лише вони можуть розповсюджувати цю інформацію.

— Якубе, на вашу думку чи кожне українське видання потенційно має можливість заробляти з огляду на обсяги українського ринку?

Якуб Парусинський: Так. Але є одне питання: чи готова команда перебудовуватися під нову бізнес-стратегію? Тому що дуже часто в редакції бачать свою місію, яка суперечить будь-якій моделі монетизації. Тому насамперед команда має бути готовою змінити свій підхід до роботи. Також зміни потребують часу й ресурсів, а це можуть собі дозволити не всі організації.

— Які оптимальні терміни для виходу на монетизацію?

Якуб Парусинський: Усе залежить від джерел доходу. Якщо йдеться про студію нативної реклами, то за кілька місяців її можна успішно запустити. Для маленьких організацій цей термін може бути кілька місяців. А якщо ми говоримо про великі медіа або телебачення, тоді я вважаю оптимальним терміном від пів року до року. Цього достатньо для досягнення значного ефекту.

Також важливий момент — це як медіа ставляться до своєї аудиторії. Адже є такі медіа, які не поважають аудиторію, й вони не мають цінностей, які розділяє аудиторія. І це приносить збитки з точки зору монетизації. Тому що нині медіа здебільшого спрямовані на те, щоб надавати послуги аудиторії у вигляді якісного контенту. І вони мають слухати свою аудиторію — своїх клієнтів.

— Для Kyiv Post ви запускали студію нативної реклами. Які були її результати?

Якуб Парусинський: Ми були задоволені результатами. Цей кейс можу озвучити, тому що інформація вже є в публічному просторі. Бренд-студія стала успішним проєктом, видання знайшло клієнтів серед великих компаній. За цей час уже вийшло близько 15 різних матеріалів. І це стало одним із важливих джерел доходу для організацій. Тепер бренд-студія Kyiv Post продовжує розвиватися. Для нас найважливіше — це успіх наших клієнтів у довготривалій перспективі.

— Чи може Kyiv Post стати прибутковим? І за рахунок чого?

Якуб Парусинський: Так, може. Kyiv Post має декілька джерел монетизації: це і друкована реклама, реклама на сайті, передплата, нативна реклама та івенти. Це добре, бо залежність лише від однієї моделі — великий ризик. Видання добре заробляє як для українського ринку. Але прагне постійно розвиватися, запускає нові відділи, набирає журналістів, розширює спектр послуг для аудиторій з різних країн. Kyiv Post міг би бути прибутковим за короткий час, але зараз стратегія спрямована на зростання якості. Питання в тому, яку мету ставить компанія: вихід на прибутковість чи інвестиції в розвиток із поступовою монетизацією.

— Дарино, ви раніше працювали над журналістками розслідуваннями? Чи є у вас подібні проєкти?

Дарина Шевченко: Ми з радістю працюємо з моїми колегами з журналістських розслідувань. Я не певна, що можу їх називати. Основні питання – монетизація, стратегія, як знайти додаткові способи заробляння грошей і менше бути залежними від донорів. Головний виклик для всіх медіа — це заробляти стабільно. Будь-яку компанію можна привести до фінансової стабільності. Не можу сказати про якийсь успіх. Бо, як каже мій колега, медіа — це бізнес, але бізнес поганий. Але до фінансової стабільності можна привести практично будь-яку компанію.

— Якуб, які ринки зараз пріоритетні для вашої компанії?

Якуб Парусинський: Для нас пріоритет Північна та Північно-Східна Європа. Також працюємо з компаніями країн Балтії, Польщі. Для нас це важливі ринки, де ми хочемо розвиватися. Вони нам близькі та мають схожий досвід. Також нам цікава співпраця зі Скандинавією. Але це одні з найбагатших ринків.

— Хто ваші експерти?

Якуб Парусинський: Щодо створення моделей підписки ми працюємо з Томашем Бела. Це найкращий експерт щодо пейволів у світі. Також нам допомагає Якуб Гурницький, група Outriders із Варшави. Він експерт зі сторітелінгу (оповідування. — Ред.), вони постійно вигадують нові форми інтерактивної журналістики. І це теж приносить багато креативних ідей, які можуть бути корисними для клієнтів.

— Чи ваш проєкт прибутковий?

Дарина Шевченко: Медіаконсалтинг — це бізнес, і ми живемо так, як ми вчимо. Більше того, в нас є свої медійні проєкти, в які ми реінвестуємо. Це Lustrum, також у нас є англомовне видання про журналістику The Fix, орієнтоване на європейський ринок.

— Скільки у вас клієнтів і які цілі ви ставите на найближчий рік?

Якуб Парусинський: У нас 13 клієнтів. Ми вже попрацювали у восьми різних країнах. Зі своїми клієнтами після завершення проєкту ми продовжуємо роботу. До наступного року я б хотів збільшити компанію удвічі.

Фото: Фейсбук