У Києві створено новий медіахолдинг, до якого увійшли інформаційна агенція «Большой Киев», газета «Великий Київ», ютуб-канал, який мають запустити наступного тижня, а також компанія «Фабрика медіа плюс», яка видає газети «Метро плюс» і «Дарницькі вісті». Власник і очільник медіахолдингу Віталій Усенко вважає для «Великого Києва» більш влучною назву «мультиплатформне медіа». «Великий Київ» не обмежуватиметься виключно київською тематикою, видавець націлений за деякий час розширити видання по регіонах. Про причини, які спонукали на створення медіахолдингу, про тематичну спрямованість та авдиторію Віталій Усенко розповів у бліц-інтерв’ю «Детектору медіа».

— Віталію, розкажіть про причини створення медіахолдингу та його концепцію.

— Я купив франшизу під безкоштовну газету в інформаційної агенції «Великий Київ» (ТОВ «ІА “Великий Київ”», власник — Поштарюк Олександр Васильович з Івано-Франківська. — Ред.), вони були власниками бренду. У певний момент нас почали пов’язувати з політиками. У зв’язку з тим, що ми робимо обкладинки трохи з «перцем», нас почали «Плюси» (а саме Олександр Дубінський) та «Страна.ua» пов’язувати з Віталієм Кличком, із Вадимом Столаром, із сином Геннадія Кернеса та іншими. І постало велике питання — що робити далі? Рішення знайшлося приблизне таке: я вийшов із пропозицією купити повністю інформагенцію, злити її з редакцією видання й розвинути це.

Тепер це буде друкована версія — газета, сайт і виробництво відеоконтенту, який ми будемо розміщувати на ютуб-каналі «Великого Києва», також ми будемо працювати над створенням нових форматів.

— До вашого холдингу входить газета, сайт і ютуб-канал «Великий Київ» чи й інші проекти?

— У нас іще є видання «Метро плюс» та «Дарницькі вісті», вони також входять у групу моїх компаній (ТОВ «Медіа фабрика плюс», власник і керівник — Віталій Усенко. — Ред.). Однак про них зараз не йдеться. Наші піарники називають це медіахолдингом, а я би краще назвав «Великий Київ» мультиплатформним ЗМІ.

— Коли запланований старт цього проєкту?

— Безкоштовна газета «Великий Київ» виходить із січня 2019 року. Активні дії, перші відеоформатні речі ми будемо випускати наступного тижня. Юридично все вже узгоджено. Сама угода про купівлю розтягується в часі, до кінця цього року ми повинні її закрити. Ми зараз підписали договір про наміри (те, що відкриває нам шлях та доступ до безпосереднього керування, до передачі справ і т. д.).

— Проєкти видаватимете виключно українською чи й іншими мовами також?

— Поки що сайт виходить лише російською, він таким був. Газета була зареєстрована трьома мовами — російська, українська та англійська. Ми пішли на ризик і вирішили, що газета «Великий Київ» буде виключно україномовною. Я займаюся видавничою справою давно, і я ще не бачив комерційно успішного друкованого засобу інформації українською мовою. Тепер стоїть мета зробити такий засіб масової інформації. Прибирати російську версію сайту не будемо, але будемо спочатку додавати контент українською мовою. Згодом ми зробимо версії українську та російську, українська буде головною.

— На яку авдиторію орієнтований ваш продукт?

— Я за віком не буду визначати, за гендерною ознакою теж не буду розділяти. Взагалі, беручись за створення відеоконтенту, ми думали з продакшеном, якою мовою виготовляти відео: якщо російською, то в нас розширюється можливість залучення аудиторії. Проте ми поставили за мету консолідувати всіх, хто розуміє українську мову, всіх, кого «не коробить» від неї. Це не ура-патріотизм, просто розуміння, що це на користь країні, на користь кожному.

— Ваш медіахолдинг буде спрямований лише на Київ та Київську область?

— Ні, я дещо ширше дивлюся на це. У моєму розумінні, великий Київ — це місцевість із довгою історією, яка починається за часів Київської Русі і глибше. Інтернет нас не обмежує взагалі. У друкованій версії ми спершу станемо на ноги в Києві, якщо в нас вийде, ми будемо приростати регіонами.

— Якою буде тематика видання?

— Основна тематика — авжеж, Київ. Київ, Україна, світ — саме за такою послідовністю. Найближчим часом ви це побачите: будуть розслідування, інтерв’ю тощо. Ми це хочемо закільцювати, щоби в будь-якій соцмережі, на сайті, в поштовій скриньці ви бачили якісний контент від «Великого Києва». Він буде на одну тему, але дещо відрізняється. Наприклад, у відео ви побачите трохи більше, ніж прочитаєте; в текстовій версії ви побачите те, чого не побачите на відео.

— При розробці ідеї була зорієнтованість на західні ЗМІ?

— На західні зразки, саме у форматах. Ми дуже багато передивились, але не можу сказати, що ми щось адаптували. Ми дивимося, що роблять блогери та ютуб-канали, західне телебачення. Якихось конкретних я назвати не можу.

— Розкажіть про свою команді? Чи лишатимете ви стару?

— Ми не будемо «виселяти» колектив, я маю намір лишите все й додати ще чогось. Аби придати цьому динаміку, аби оживати. До старої команди додається команда, яка зараз працює над газетою. Ми намагаємося залучити декілька відомих блогерів, журналістів.

— Вдалося вже залучити когось із відомих? Можливо, журналістів-розслідувачів?

— Я б не хотів орієнтуватися на те, що в нас є. Я не хочу поганого казати про колег, але мені дечого не вистачає в наших розслідуваннях. Вони більше схожі на злив, а не на розслідування. У нашої команди трохи інше бачення.

— Хто керує проектами всередині холдингу?

— Наразі на сайті головною редакторкою є Євгенія Велікая. Відеопродакшеном займається продакшен-студія «Картлі» (ТОВ «Картлі продакшн», власник — Рауль Чилачава. — Ред.), якою керує Рауль Чилачава.

— Газетою керуєте безпосередньо ви?

— Так, просто я цим хворий. Я би радий стояти трохи осторонь, але не можу.

— Друковане видання буде платним? Який узагалі його формат і наклад?

— Ні, безкоштовне. Воно як було безкоштовне, так і є. Газета «Великий Київ» і сайт «Большой Киев» за контентом — це різні історії. Зараз ми будемо контент зводити до одного стилю. Газета кольорова. У ній 12 сторінок А3 формату і наклад 100 тисяч примірників, але це мій головний біль. Я хочу і наклад збільшити, і кількість шпальт хочу збільшити, і все хочу збільшити.

— Що стосовно реклами? Скільки місця під неї ви лишаєте в безкоштовній газеті?

— Ми вміємо рекламувати. Ми готові до реклами. Я боюся помилитися, але, здається, не більше 25 %. І там дуже суворі обмеження — одна реклама на одному розвороті. Ми взяли для себе принцип: реклами не більше, ніж чверть шпальти, і не більше однієї на сторінку.

Фото надано Віталієм Усенком