Звідки в українських медіа гроші

«Гроші в медіа важливі, але в тому медіа, яким займаємося ми, вони точно не на першому місці. Ключовим є вплив, який має ЗМІ, — вважає директор групи компаній «Ліга» Дмитро Бондаренко. — Медіа повинно надавати доступ до інформації, яка є незаангажованою, вільною та чесною, яка заснована на цінностях та певних стандартах якісної журналістики. Дотримуватися цього балансу і заробляти гроші для нас є великим викликом».

Існування інтернет-видання Liga.net, за його словами, можливе за рахунок синергії всередині великої бізнес-структури. Але зараз Liga.net рухається в бік плати за прочитання матеріалів — paywall. «Ми хочемо побудувати перший у країні успішний кейс платної підписки за громадсько-політичне, ділове, новинне медіа», — повідомив пан Бондаренко.

Крім синергії з бізнесом та платної підписки він виділив ще кілька моделей фінансування ЗМІ:

• дотації акціонера, який хоче повернути вкладений капітал;
• модель громадської організації;
• суспільні мовники, які отримують гроші від громадян через податки;
• рекламні моделі, ефективність яких зараз зменшується, хоча варіант зі спецпроектами та нативною рекламою все ще дієвий.

Дмитро Бондаренко

На нативній рекламі, зокрема, заробляють видання MC Today та Vector. Віра Черниш, головна редакторка і співзасновниця MC Today розповіла, що за два роки їм вдалося вивести видання на самоокупність і почати на ньому заробляти.

«Три роки я читала тренінги для регіональних медіа з монетизації в рамках програми Deutsche Welle. І там усі плакали, що все погано, грошей немає і так далі. Мабуть, в Україні справді важко побудувати медіа з командою в сотні людей, яке буде окуповуватися. Але прибуткове ЗМІ з командою в декілька десятків людей, які роблять гарний продукт, побудувати реально, і ми це доказуємо своїм прикладом», — заявила пані Черниш.

За рік команда МС Today виросла удвічі і зараз налічує 14 людей. За словами редакторки, метою видання є закривати потребу аудиторії в легкому бізнес-контенті, який надихає.

«Коли я запускала цей проект, то сприймала медіа як сервіс. Я думала, яку потребу ми можемо закрити своїм контентом. Коли я працювала в українському Forbes, він закривав потребу знати, що відбувається в “бізнесі сусіда”. Також — задовольнити почуття власної важливості. Потім Forbes, на жаль, в Україні не стало, а потреба залишилася», — розповіла вона.

У команді видання нині працюють три редактори спецпроектів, які займаються лише нативною рекламою. На сьогодні медіа вже зробило близько 150 проектів. Утім, надалі редакція не планує «сидіти» лише на нативній рекламі, адже вона не є первинною потребою бізнесу. Вони шукають нові шляхи заробітку, приміром, планують запустити рекрутинг для компаній через контент.

За словами видавчині інтернет-журналу про технології та бізнес Vector Дарії Зарівної, їхнє медіа поки на самоокупність не вийшло, але його основним джерелом доходу теж є нативна реклама. Почати отримувати прибуток команда планує вже за півроку.

Дарія Зарівна

«Українські медіа поступово стають рекламними контент-студіями. Коли приходить бренд, то редактори вже є творцями контенту для них… Думаю, що сьогодні бренди, коли приходять за рекламою в медіа, більше звертають увагу на експертизу, ніж на аудиторію. Аудиторію можна налаштувати і у Facebook самостійно», — вважає пані Зарівна.

ЗМІ у світі фейків

Экс-керівник Ain.ua Артур Оруджалієв вважає, що на українському ринку бізнес-моделі медіа взагалі під питанням. Останні декілька років показують, що роль ЗМІ і вплив виходять на перший план, каже він.

«Ми бачимо, які трансформації відбуваються з виборами і владою в багатьох країнах завдяки медіа. Мені здається, що це ще квіточки, порівняно з тим, що нас чекає в найближчі два-три роки. Ми зараз на iForum і, на мою думку, невдовзі в медіа буде така криза, якої ми раніше не бачили. У першу чергу я кажу про можливості людини відокремлювати вигадану інформацію від справжньої, про фейки», — зазначив спікер.

На його думку, фейкові новини вже грають не останню роль у тій кількості інформації, яку щодня бачать користувачі. І користувачам дуже важко визначити, де справжній контент, а де ні.

«Замисліться про те, що є зараз нейронні мережі, які поки навчаються, але вже вміють створювати фотографії несправжніх людей. Ще декілька років – і вони малюватимуть відео. Ми будемо бачити ролики, в яких герої робитимуть усе, що захоче автор. Ми побачимо, як президенти зустрічаються з терористами тощо. Цього не було насправді, але це буде на картинках», — акцентував пан Оруджалієв.

Олександр Ольшанський, керівник інвестиційного холдингу «Інтернет Інвест», вважає, що цінністю ЗМІ може стати їхня можливість відокремлювати якісну інформацію від неякісної. Хоча згодом, можливо, з’явиться технологія, яка й це робитиме автоматично.

«Я бачив щось подібне з коментарями у Facebook. Під час виборчої кампанії київський програміст створив нейромережу, яка навчилася відрізняти прихильників Володимира Зеленського від прихильників Петра Порошенка. Ця програма робила поряд з кожним коментарем позначку, за кого цей користувачі виступає. Вона відрізняла прихильності юзерів краще, ніж я. Принаймні мені для цього треба було зробити великий обсяг роботи», — розповів пан Ольшанський.

А далі — множинність правд

Дипломат Дмитро Кулеба нещодавно презентував свою книгу «Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот». Під час дискусії він зауважив, що фейки — це проблема вчорашнього дня. Наступний головний біль — множинність правд.

«Фейк — це певна брехлива інформація, яка вкинута в інформаційний простір, але не відповідає певним фактам чи нашим про них уявленням. А що робити в ситуації, коли мільйони людей вірять, приміром, у цей фейк. Вони вже це не розглядають у категорії правда/брехня. Це для них правда. Класичний приклад — вакцинація. Що робити з мільйонами людей, які в неї не вірять? Їм можна показати тисячі досліджень, які доказуватимуть потребу у вакцинах, але вони все одно продовжать вірити в їхню шкоду», — зауважив спікер.

На його думку, проблема множинності правд призведе до подальшого розділення (фрагментації) суспільства. Люди читатимуть те, що відповідатиме їхнім цінностям, і тому кожне медіа зараз має чітко заявити про свою місію й цінності.

«Зараз великий виклик для медіа в тому, що всі стандарти переосмислюються. Минулої осені ВВС вирішила, що в питанні висвітлення змін клімату не потрібно давати слова людям, які категорично заперечують ці зміни. Це революційне оновлення стандартів для ВВС», — наголосив пан Кулеба.

Дмитро Кулеба

За його словами, такими змінами в умовах роботи медійників Захід регулярно вирішує певні проблеми. Якщо стоїть питання мови ворожнечі, то стандарти адаптуються так, щоб з нею боротися. Коли доведена проблема змін клімату — відбувається те саме. «Нам потрібно усвідомити проблеми нашого суспільства, й медіа повинні допомагати їх вирішувати», —закликав дипломат.

Фото: Володимир Малинка