Про це він розказав в інтерв’ю «Детектор медіа».

За його словами, від таких дій можуть  постраждати десятки або сотні компаній.

«Робота з «Зеонбудом» як з провайдером, а не оператором, для мене нічим не краще, ніж робота з будь-яким іншим провайдером, у якого «Зеонбуд» зараз може відібрати абонентів. Крім того у кожного бізнесу є певна ступінь масштабу, коли бізнес стає нерентабельним. Якщо у провайдера, умовно кажучи, 10 тисяч абонентів і з них 5 тисяч підуть в «Зеонбуд», то прибуток провайдера зменшиться не в два рази, а в десять або в сто, і провайдер може стати збитковим. Тому що є великий обсяг фіксованих витрат», - зазначив пан Гречанінов.

Він звертає увагу на те, що якщо «Зеонбуду» все ж таки вдасться запустити  платний пакет, то він  стане великим провайдером з двома мільйонами абонентів: «Але це буде  провайдер, у якого дуже обмежена пропускна здатність. 200 каналів він не може показати. А цей провайдер отримає право визначати, які канали доступні, а які - ні. Хіба це стійка модель?».

Детальніше читайте у інтерв’ю Федора Гречанінова.

Нагадаємо, наприкінці 2018 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення зробила крок назустріч створенню пакету платних каналів у мережі «Зеонбуду». Регулятор вніс зміни до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, в яких передбачив, що в разі наявності в мультиплексах МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 вільного ресурсу провайдер цих мереж (тобто «Зеонбуд») «може надавати програмні послуги після внесення відповідних змін до ліцензій».

Тобто зміни передбачають, що «Зеонбуд» може запровадити платний пакет, звернувшись до Нацради із заявою про переоформлення ліцензії та отримавши від Нацради «добро». План розвитку також не передбачає проведення конкурсу на місця в платному пакеті: конкурс проводиться лише на вільні місця, передбачені для розповсюдження 32 безкоштовних каналів.