ТОВ «Медіа Бродкастинг Груп Україна» (підрозділ російського холдингу Media Broadcasting Group Limited — MBG) представляє на українському ринку іноземні телеканали History (в минулому History Channel) та Euronews. Канали присутні в пакетах низки українських кабельних та ОТТ-провайдерів. Невдовзі дистрибутор планує вивести на український ринок нового мовника — History2 (Н2).

Минулого року компанію очолила Катерина Федорова, яка водночас керує громадською спілкою «Ініціатива “Чисте небо”» — антипіратською ініціативою українських медіагруп. У бліц-інтерв’ю «Детектор медіа» пані Федорова розказала про те, як іноземні канали, які представляє MBG, намагаються заробити на ринку платного ТБ в Україні та чи готові вони робити локальні версії.

Нагадаємо, «Детектор медіа» готує цикл матеріалів про іноземні канали. Нещодавно було опубліковано інтерв’ю із Сергієм Осадчим, директором ТОВ «Бітмедіаком» ексклюзивного представника Sony Pictures Television Networks в Україні.

— Катерино, чи готові іноземні канали запускати адаптовану версію для України й зокрема робити україномовну звукову доріжку?

— Для нас як дистрибутора це було б досить цікавим рішенням. Але наразі цей крок не бажаний. Економічно не вигідно саме зараз перекладати іноземні канали українською мовою. Оскільки наші телеканали (History та Euronews) самі по собі є досить недешевими. Euronews до того ж є прецедентом, тому що в Україні новинні канали самі платять провайдерам або їх беруть у пакети безкоштовно. А за трансляцію Euronews провайдери готові платити. Раніше на каналі була україномовна доріжка, це був спільний проект із НТКУ (тепер на основі НТКУ створено суспільного мовника НСТУ. — Авт.). Але з економічних причин проіснував він недовго. Коштів, які канал отримує з українського ринку, не вистачить, навіть щоби перекласти декілька годин на місяць.

— Які кошти потрібні для озвучки таких каналів як ваші — History та Euronews?

— У середньому недорога якісна озвучка коштує три долари за хвилину. Каналу потрібно спершу перекласти свою бібліотеку, а це не менше 500 годин. До того ж щороку з’являється від 100 годин. Тому це досить дороге задоволення. Навіть якщо ми говоримо про канал History, який наразі є у трійці лідерів серед таких мовників як Discovery та National Geographic, його зборів із українського ринку недостатньо, щоби покрити вартість озвучки. Така ситуація для зарубіжних каналів складається й через андерепортинг (underreporting — заниження звітності провайдерів про кількість абонентів. — Авт.), а також у зв’язку із загальною ситуацією. Адже такі канали беруть лише «великі» та «середні» провайдери, бо для менших навіть 50 доларів на місяць — це велика сума, яку вони собі не можуть дозволити. У пріоритеті канали медіагруп, а далі провайдери намагаються вкластися в бюджет, який залишився. Тому ми би не хотіли, щоб оновлений порядок адаптації іноземних каналів, розроблений Нацрадою, був прийнятий й іноземні канали опинилися перед ризиком залишити український ринок.

— Чи мають канали History та Euronews окрему російськомовну версію (для України, Білорусії, країн Балтії) відмінну від тієї, яка транслюється на російський ринок?

— Російськомовна версія Euronews іде на весь світ для російськомовного населення. У Росії є канал «Евроновости», який має стосунок до Euronews. Але це окремий канал, у них своя редакційна політика.

Для каналу History2 (Н2) готується російська доріжка на європейській версії — тоді канал стане доступним і для України після проходження процедури внесення в список адаптованих каналів.

— Ваша компанія Media Broadcasting Group крім дистрибуції займається також озвучкою. Зокрема, у вашому портфоліо досвід озвучення Discovery Channels, Nickelodeon, National Geographic, Eurosport, E, Sony, AXN Sci-Fi, Da Vinchi, «Первый канал». Ви робите озвучку лише російською мовою? Чи маєте досвід перекладу контенту українською?

— Компанія займається озвучкою російською. Але ми маємо партнерські проекти з українськими кампаніями. І ми можемо озвучувати й українською, й іншими мовами. Ми присутні в різних країнах СНД і для кожного ринку пропонуємо різні телеканали. Наприклад, для України це два канали, в Білорусі це близько 12 каналів, в інших країнах СНД та у країнах Балтії дистрибутуються відмінні пакети.

— У пакетах яких провайдерів ви присутні?

— Із «Волею» ведемо переговори. У пакетах «Тріолану» присутні в тестовому режимі. Наші канали є, наприклад, у мережі «Ланет», в ОТТ-провайдерів Megogo, Oll.tv, Divan.TV. У кабельників ми наразі здебільшого присутні у «середніх» провайдерів у найбільших містах.

— Як ви визначаєте, які канали цікаві українському ринку? І взагалі наскільки цікавий цей ринок?

— Звісно, він цікавий, з огляду на розмір території. За останні роки зріс курс долара, й це вплинуло на можливість провайдерів купувати канали. І тепер замість флагманів обирають менш популярні дешевші канали. Тому конкуренція достатньо серйозна. Але ми бачимо й серйозну перспективу для зростання.

— Чи не плануєте незабаром виводити на український ринок нові канали?

— Ми постійно шукаємо нові потенційно цікаві телеканали, наразі проводимо переговори з декількома. Але поки не можемо розкривати інформацію.

— За вашими оцінками, як відрізняється обсяг коштів українського ринку та інших країн, із якими ви працюєте?

— Український ринок можна порівнювати з Балтією та Білоруссю. Хоча в Україні значно більше провайдерів, ніж у цих країнах, та якщо оцінювати кошти, то Білорусь, країни Балтії та Україна мають приблизно схожі обсяги.

— За прогнозом аналітиків «1+1 медіа», найбільшу частку з відрахувань за контент наразі отримують міжнародні канали…

— Це пов’язано саме з абонентською платнею. Міжнародний канал рахує свої бюджети в іноземній валюті, тому вартість за абонента виставляється в ній. Якщо рахувати по кількості абонентів, то за канали медіагруп платять більше, ніж за міжнародні канали, бо їх зазвичай розміщують у соціальні пакети. Але у грошах більші прибутки в міжнародних каналів. Особливо якщо порівнювати вартість одного каналу. Наприклад, History коштує 14 центів. І це не найвища вартість. Канали Discovery коштують дорожче.

— У договорах із кабельними провайдерами чи прив’язуєтеся ви до абонентської бази?

— Для того, щоб адекватно оцінити вартість, потрібно розуміти, скільки абонентів є у провайдера. Ми щомісяця збираємо звіти й не прописуємо фіксовані платежі. Звісно, в нас є акційні пропозиції, для «м’якого входу» можемо прописати фіксований платіж на один рік. Але наші контракти трирічні, й у наступні два роки відрахування йтимуть за кількість абонентів. У контракті прописується мінімальна гарантія, що означає, що провайдер повинен платити не меншу суму. Але щомісяця він усе одно має звітувати і платити відповідно до звіту. Звісно, інколи провайдери не хочуть цього робити, тому коли ми підписуємо контракт, то намагаємося встановлювати мінімальну гарантію на рівні реальної абонентської бази провайдера. Але провайдери все ж таки звітують, і це свідчить про їхню готовність враховувати умови правовласників.

— Легальні провайдери досить часто нарікають на те, що правовласники та дистрибутори іноземних каналів недостатньо борються із піратством, і тому контент, за який вони сплачують кошти, не є ексклюзивним. Media Broadcasting Group долучилася до створення «чорного списку» провайдерів. Як ви оцінюєте цю проблему? І які методи боротьби з піратством вважаєте найефективнішими?

— Найефективніше боротися з піратством у консолідації з іншими учасниками та зусібіч. Найперше правовласник має звернутися до провайдера, щоб домовлятися й укласти договір. Досить часто трапляються конфліктні ситуації між правовласниками і провайдерам через те, що інтернет-провайдер укладає угоду з ОТТ-сервісом, який може бути недобросовісним абощо. Бувають і інші ситуації. Наприклад, Euronews тривалий час був у дистрибуції іншої компанії, і коли він надійшов до Media Broadcasting Group, багато провайдерів про це не знали і продовжували його транслювати. Із такими компаніями ми укладаємо договори. І лише якщо немає жодної реакції, або з провайдером неможливо зв’язатися, ми починаємо разом з іншими правовласниками укладати списки, звертатися до правоохоронців та Нацради тощо.

— За вашими оцінками, які кошти могли б отримати правовласники від тіньового ринку, який наразі контролюється піратами?

— За нашими підрахунками, чисте піратство з боку провайдерів — це десь 15–20 % від наявних обсягів ринку. Подолання андерепортингу може збільшити дохід правовласників на 40 %. Подолання кардшарінгу додасть ще 15–20 %.

— Чи проводили ви дослідження, щоби з’ясувати, яка частка абонентів готова платити за платне ТБ?

— Ми такого дослідження не проводили. Можу сказати, що тепер є бажання (або необхідність) платити за інтернет, бо без нього нікуди не дінешся. І якщо у вартість послуг за інтернет включається перегляд каналів (безкоштовно або як додаток), то людина не завжди розуміє, що телебачення є платною послугою. Але потроху це починають усвідомлювати. Наприклад, «Тріолан» нещодавно підняв вартість свого пакету до 75 грн, чітко вказавши причиною підняття вартості медіагрупами, але, здається, особливого відтоку абонентів після цього не спостерігається. Українців треба привчати платити й доносити те, що кожна послуга має свою вартість. Багато людей кажуть, що ми не дивимося ТБ, але насправді вони його дивляться через інтернет абощо.

Фото надано Катериною Федоровою