6 грудня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вирішила оголосити форматні конкурси на чотири вільні ФМ-частоти в Києві та затвердила конкурсні умови.

На конкурс виставляються такі частоти з такими умовами:

88,4 МГц, передавач потужністю 1 кВт, нова частота:

• не менше 60% – соціально важливі передачі (інформаційні та соціально-політичні);
• не менше 80% ведення передач українською мовою;
• без права ретрансляції інших мовників.

97,2 МГц, передавач потужністю 1 кВт, нова частота:

• не менше 50% – інформаційні, освітні та розважальні передачі;
• 100% ведення передач українською мовою;
• без права ретрансляції інших мовників.

97,6 МГц, передавач потужністю 500 Вт, нова частота:

• не менше 50% – культурно-мистецькі та освітні передачі;
• 100% ведення передач українською мовою;
• без права ретрансляції інших мовників.

104,6 МГц, передавач потужністю 2 кВт, колишня частота «Радио Вести»:

• не менше 50% – музичних творів у жанрі джазу та/або класичної музики;
• 100% ведення передач українською мовою;
• без права ретрансляції інших мовників.

При цьому в резерві Нацради залишилися частота 107,4 МГц (2,5 кВт), на якій раніше мовило «Авторадіо».

Концепцію конкурсів представив член Нацради Сергій Костинський. За його словами, Нацрада вивчила представлені на ринку формати і визначила, яких бракує. З 15 загальнонаціональних радіостанцій 11 працюють у музично-розважальному або розважально-музичному форматі, з них 9 – у музичному жанрі сучасної популярної музики, 2 – у жанрі шансону та електронно-танцювальної музики. У розмовно-інформаційному форматі працюють 2 радіостанції – «Українське радіо» та «Радіо НВ».

«Створення форматних радістанцій сприятиме розвитку індустрії, – сказав пан Костинський. – Через відсутність форматних конкурсів ми фактично втратили місцеве мовлення. Форматний конкурс не дозволятиме переможцям змінювати концепцію радіостанції в разі зміни власника».

Зауваження до запропонованих колегою форматних конкурсів висловили Ольга Герасим’юк і Олег Черниш. Пані Герасим’юк дорікнула відсутністю комунікації між членами Нацради та неможливістю заздалегідь ознайомитися з проектами рішень. Вона хотіла зрозуміти, ким і як саме досліджувався ринок, наскільки це було ретельно зроблено.

Олег Черниш сказав, що так звані форматні конкурси нівелюють саме поняття конкурсу, тому що проводяться під конкретного переможця. Він навів приклад конкурсу на військово-патріотичне радіо, на який заявку подав один претендент – «Армія ФМ».

На думку пана Черниша, перший конкурс проводиться під радіостанцію «Прямий ФМ» (її концепція схожа на передбачену конкурсними умовами), другий і третій – під суспільні радіостанції «Промінь» і «Культура». Він зауважив, що потужності 500 Вт замало для радіо «Культура», і запропонував виставити на конкурс для «Культури» першу або четверту частоту з потужністю 2-2,5 кВт. Він також запитав, яким чином зможе джазово-класична радіостанція виконувати квоту україномовних пісень.

Сергій Костинський відповів, що джазово-класична радіостанція зможе виконувати квоту в межах 50% пісень, які можуть бути в інших жанрах. Потужність 500 Вт, за його словами, дозволяє охопити сигналом весь Київ, а Нацрада пропонуватиме переможцю конкурсу збільшувати потужність щонайменше до 1 кВт, і така можливість нібито є. Пан Костинський також заперечив, що перший конкурс проводиться під «Прямий ФМ»: «У такому ж форматі працює й “Громадське радіо”», – сказав він (однак раніше Нацрада не давала «Громадському радіо» жодної ФМ-частоти у великих містах, віддаючи перевагу в конкурсах комерційним радіостанціям).

Голова Нацради Юрій Артеменко підтримав Сергія Костинського. На його думку, Нацрада не винна, що на форматні конкурси приходять мало претендентів, а винні комерційні радіостанції, які не хочуть працювати в запропонованих Нацрадою нішах (наприклад, військово-патрітичній). «Ненормально, що в країні є шансони, а джазу/класики немає», – наголосив він.

Олег Черниш пригадав, що конкурсні умови не ставали перепоною для переформатування мовників. Він навів приклад спортивного телеканалу «Мегаспорт», який зрештою припинив своє існування, у суді виборовши право зміни формату.

Також Олег Черниш запропонував Нацраді виставити на конкурс для суспільних радіостанцій частоти в інших обласних центрах, яких є в резерві Нацради.

Юрій Артеменко відповів, що поки не можна виставляти інші частоти: «Я говорив з Тетяною Лебедєвою (головою наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України. – ДМ), НСТУ визначається з пріоритами щодо частот. Бюджет на наступний рік уже зрозумілий, тепер вони мають сформувати свої пріоритети. Раніше вони говорили, що для “Культури” їм потрібен, наприклад, Острог – освітній центр».

Олег Черниш на це зауважив, що обласні центри за будь-яких умов мають увійти до мереж «Променя» і «Культури», оскільки ніхто не будує мережу з одних маленьких міст.

Насамкінець Сергій Костинський анонсував, що наразі він готує наступний конкурс для місцевих радіостанцій.

У результаті перший конкурс Нацрада підтримала п’ятьма голосами (утрималися Олег Черниш і Ольга Герасим’юк), а другий, третій і четвертий конкурси – одноголосно шістьма голосами (Ольга Герасим’юк достроково залишила засідання, колеги сказали, що їй стало зле).