Нацрада ледве не оголосила конкурс на військово-патріотичне радіо

Нацрада ледве не оголосила конкурс на військово-патріотичне радіо

26 Липня 2018
2897
26 Липня 2018
13:13

Нацрада ледве не оголосила конкурс на військово-патріотичне радіо

2897
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не дійшла згоди щодо оголошення нового конкурсу на ФМ-частоти. Жодне з двох пропонованих рішень щодо конкурсу не набрало необхідної кількості голосів на засіданні 26 липня.
Нацрада ледве не оголосила конкурс на військово-патріотичне радіо
Нацрада ледве не оголосила конкурс на військово-патріотичне радіо

Свої проекти рішень запропонували двоє членів Нацради.

Олег Черниш запропонував виставити на конкурс 29 ФМ-частот з колишньої мережі «Українського медіа холдингу» (переважно в обласних центрах) для розбудови загальнонаціональних радіомереж. При цьому він пропонував не робити жодних форматних обмежень чи особливих вимог до програмної концепції, щоб у цьому конкурсі могли взяти участь три радіостанції Суспільного мовлення.

Член Нацради Сергій Костинський запропонував виставити на конкурс три частоти у Києві (94,6 МГц), Житомирі (104,5 МГц) і Вінниці (99,3 Мгц) для створення військово-патріотичного радіо. Можна припустити, що це конкурс під радіостанцію Міністерства оборони України «Армія-ФМ», яка мовить саме в цьому форматі. Нагадаємо, що суспільні радіостанції «Промінь» і «Культура» не мають ФМ-частот у цих містах.

Олег Черниш виступив із застереженням щодо політики проведення Нацрадою конкурсів: «Багато питань іде від НСТУ (Національної суспільної телерадіокомпанії України. – ДМ) стосовно того, коли ми будемо виносити на конкурс частоти, які в нас є. Я запропонував винести на конкурс 29 частот, які колись належали УМХ, переважно в обласних центрах. Якщо суспільний мовник братиме участь у конкурсі, це дасть змогу УР-1 розпочати мовлення там, де його нема, а також виконати закон, який передбачає формування трьох мереж суспільного радіо. Я виніс це питання, бо боявся, що зявиться якийсь форматний конкурс джазу, класики чи розмовного радіо, а Суспільний мовник залишиться без частот. Тому я запропонував неформатний конкурс для розвитку загальнонаціональних мереж мовлення, у якому зможуть брати участь усі телерадіоорганізації, які хочуть розвивати загальнонаціональне мовлення, у тому числі НСТУ».

Сергій Костинський у відповідь нагадав про розподіл повноважень між членами Нацради: «Я як куратор цього напрямку не погожував цих проектів рішень про затвердження конкурсних умов і оголошення конкурсу – це була ініціатива Олега Черниша. Я підняв розпорядження Нацради від 2017 року, де розподілені повноваження між членами Нацради. Олег Черниш відповідає за ліцензування провайдерів, ліцензування кабельного, проводового, супутникового мовлення, впровадження нових технологій, нагляд за технічних стандартами мовлення. Сергій Костинський відповідає за розвиток радіомовлення, прорахунок частот, розвиток мовлення на сході, мовлення територіальних громад, суспільного мовника. Вперше за всі роки роботи Нацради порушується порядок роботи Нацради. Це використовується з популістичною метою, щоб гарно покрасуватися на камери.

Усі роки я готував конкурси, завдяки яким змогли побудувати мережу «Українського радіо» і видати понад 50 ліцензій місцевим мовникам. Ми маємо унікальну можливість для розбудови радіопростору, є частоти розвивати і суспільне радіо, і різні формати. На конкурси вже виставлено великий пакет частот. У нас нині тривають радіоконкурси, на які виставлено 92 ФМ-частоти: одне місце в Києві для цифрового радіо, 23 частоти в Харківській області для місцевого радіо, 21 частота в 11 областях для місцевого радіо, 48 частот для розвитку радіомереж. За результатами цих чотирьох конкурсів відбудуться зміни в радіоіндустрії. Щоб рухатися далі і розвивати і суспільне, і формати, ми маємо провести ці конкурси, врахувати ці зміни.

На мій погляд, країні потрібні формати. Ми маємо тотальну кількість розважально-музичних радіостанцій. В Україні практично немає форматних мереж. Людям потрібні нові радіостанції. Перший формат, який я пропоную, - військово-патріотичний. Великі мовники приділяють незначний відсоток мовлення подіям на Сході, у Криму, діяльності Збройних сил. Я пропоную три міста, в яких розташовані великі військові частини і військові навчальні заклади. Три міста створюють суттєве навантаження на конкурсанта, оскільки сума ліцензійного збору перевищить 1 млн грн. Але три міста – це гарний початок для створення мережі військово-патріотичного радіо».

Олег Черниш висловив думку, що обидва конкурси не суперечать одне одному. Він підтримав військово-патріотичний конкурс і запропонував вилучити Київ, Житомир і Вінницю з переліку частот у своєму проекті рішення.

Сергій Костинський ще раз наголосив, що решту частот не потрібно виставляти на конкурс, тому що треба підбити конкурси, що вже відбуваються. Загалом у резерві Нацради є 88 частот, повідомив він.

Голові Нацради Юрію Артеменку сподобалася ідея військово-патріотичного конкурсу, він би додав до переліку ще й Одесу. Пан Артеменко висловився категорично проти конкурсу на загальних умовах, оскільки виступає за форматні конкурси. «Я прихильник того, щоб була класична музика. Це може бути освітній формат, медичний», - додав він.

Олександр Ільяшенко та Уляна Фещук сказали, що утримаються від голосування за обидва питання, а Ольга Герасим’юк навпаки підтримала обидві пропозиції.

У результаті голосування проект конкурсу від Олега Черниша підтримали тільки Олег Черниш і Ольга Герасим’юк, Сергій Костинський і Юрій Артеменко проголосували проти, а Валентин Коваль, Уляна Фещук та Олександр Ільшенко – утрималися.

За проект Сергія Костинського проголосували четверо членів (Сергій Костинський, Юрій Артеменко, Олег Черниш, Ольга Герасим’юк), а троє утрималися (Валентин Коваль, Уляна Фещук та Олександр Ільшенко).

Жоден проект не набрав п’яти голосів – і рішення про конкурс так і не було ухвалено.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2897
Читайте також
17.10.2019 12:51
Мар'яна Закусило
«Детектор медіа»
4 822
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Влад
2340 дн. тому
Які формати?? Яка класика?? Виконайте вимоги Закону! Дайте частоти Українському радіо, Культурі і Променю, а потім просторікуйте про формати, класику і джаз! Це все виглядає дуже жалюгідно. Ви всі дуже жалюгідні з Вашою аргументацією! Це просто зрада, саботаж. Скажіть уже відверто, що Ви проти суспільного. Так буде чесніше. Без усілякого іудейства ..Респект Чернишу і Герасим'юк!!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду