Державне стало суспільним – і грошей владі стало шкода

Незважаючи на обіцянки прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і народних депутатів, справдилися найгірші прогнози щодо фінансування Суспільного мовника. Згідно з ухваленим і підписаним Президентом законом, Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ) отримає у 2018 році половину від законної суми – 776,6 млн грн.

Слід нагадати, що обсяги бюджетного фінансування НСТУ гарантуються законом про суспільне мовлення: вони мають становити не менше 0,2% видатків загального фонду держбюджету за попередній рік. Виходячи з цього, у 2018 році Суспільний мовник мав би отримати 1,5 млрд грн. Але в держбюджеті-2018 на фінансову підтримку НСТУ закладена вдвічі менша сума: 776,6 млн грн. Це також на 194 млн грн. менше, ніж у бюджеті 2017 року, коли НСТУ теж зазнала недофінансування.

Під час підготовки проекту бюджету-2018 до другого читання уряд запропонував збільшити обсяги фінансування НСТУ до 990 млн грн. Але це теж не відповідало гарантованій законом сумі. Напередодні вирішального голосування парламенту посли двадцяти країн Європи та США, які перебувають із дипломатичною місією в Україні, закликали уряд і парламент профінансувати НСТУ в повному обсязі. Депутати їхній заклик не просто знехтували, а зробили все з точністю до навпаки: ухвалили закон із поправками Бюджетного комітету, який зрізав фінансування НСТУ до першопочаткових 776,6 млн грн.

НСТУ недоотримує коштів у найскладніший період свого реформування. Цього року заплановано оптимізацію понад трьох тисяч посад (а це означає виплату компенсацій скороченим співробітникам), необхідно далі розбудовувати ФМ-мережі другого і третього радіоканалів «Промінь» і «Культура», можливе розширення покриття першого мультиплексу компанії «Зеонбуд», у якому мовить «UA:Перший» – і це теж додаткові кошти на трансляцію сигналу. А тим часом аудиторія Суспільного чекає змін у контенті, які неможливі без належного фінансування. Влада показала своє справжнє ставлення до Суспільного, як тільки воно перестало бути державним: «покарала» гривнею.

Розпорядником бюджетних коштів, передбачених НСТУ, залишається Державний комітет телебачення і радіомовлення, через який раніше відбувалося фінансування державних мовників. Ми вже звертали увагу, що фінансова підтримка НСТУ – єдина з бюджетних програм Держкомтелерадіо, яка скорочується. Усі інші видатки – від фінансової підтримки Національної спілки журналістів України до фінансування самого відомства – зростають. Із бюджету Держкомтелерадіо зникає неактуальний цього року рядок про «Євробачення-2017» (торік на його підготовку і проведення пішло понад 455 млн грн.), натомість додався новий рядок «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері». До речі, суму видатків за цією програмою в процесі підготовки бюджету до другого читання збільшили з 14 млн до 20 млн грн.

Мінінформ і Нацрада: у найбільшому виграші

Хто почувається з фінансового погляду впевнено та стабільно – так це Міністерство інформаційної політики та Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

Якщо у 2017 році так званий Мінстець розпоряджався 261,8 млн грн., то у 2018 році йому додали ще 600 млн грн. Цікаво, що перший проект держбюджету-2018 передбачав збільшення фінансування трьох бюджетних програм МІПу на 50% порівняно з 2017 роком. Але при підготовці бюджету до другого читання міністерству додали ще 340 млн грн і загальна сума його видатків сягнула 862,1 млн грн.

Найбільш суттєво у 2018 році зростуть – удесятеро – видатки на «здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору»: з 33,6 млн до 362,5 млн грн. На що саме підуть ці кошти – із сухого рядка в держбюджеті не зрозуміло. «Детектор медіа» планує дізнатися деталі в МІП.

Непогано почуватиметься з фінансового погляду іномовлення: у 2018 році воно має отримати 483,2 млн грн. Слід нагадати, що обсяг його фінансування гарантується законом про іномовлення та має становити не менше 0,06% видатків загального фонду держбюджету за попередній рік. Тобто у 2018 році це мало би бути 460 млн грн. Депутати розщедрилися на більше (у 2017 році іномовлення було недофінансовано в передбаченому законом обсязі).

Більш ніж удвічі зростає у 2018 році бюджет Нацради з питань телебачення і радіомовлення: вона отримає 104,9 млн грн замість 47,6 млн грн у 2017 році. З нового бюджету 43,5 млн грн підуть на модернізацію моніторингового центру Нацради. Нарікання регуляторного органу на нестачу ресурсів для моніторингу ми чуємо вже не перший рік. Будемо сподіватися, що Нацрада переоснаститься та зможе одночасно контролювати весь ефір.

Державна підтримка кіно: дали, але не туди

Український кінематограф отримає у 2018 році мільярд гривень державної підтримки. Але не всі вони проходитимуть через Державне агентство з питань кіно.

Під час підготовки проекту бюджету-2018 Держкіно без зайвої скромності попросило в уряду закласти на кінематограф 2 млрд грн. Уряд порадив зменшити апетити і дав півмільярда. Держкіно з кіноіндустрією намагалися поторгуватися з урядом. У результаті в проекті держбюджету-2018 до другого читання з’явилася нова бюджетна програма «Виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування» на суму 500 млн грн. Однак розпорядником цих бюджетних коштів буде не Держкіно, а Міністерство культури.

У бюджетних програмах самого Держкіно теж відбулися деякі зміни. 5,3 млн грн, які мали піти на заходи у сфері кінематографії та підтримки Національної спілки кінематографістів України, перерозподілені на створення і розповсюдження національних фільмів і підтримку Національного центру Олександра Довженка. Загалом на фільми Держкіно зможе витратити у 2018 році 507,8 млн грн.

Бюджет самого відомства, порівняно з 2017 роком, зросте на третину – до 12,5 млн грн. Незмінними залишилися суми грантів і премій кінематографістам – 420 тис. грн.

Слід нагадати, що, за новим законом «Про державну підтримку кінематографії в Україні», кіно отримує ще одного посередника, через якого йому надходитимуть кошти з бюджету (а також із добровільних внесків та інших не заборонених законодавством джерел) – Український культурний фонд, який має бути створений у 2017 році. У держбюджеті-2018 на забезпечення його функціонування передбачено 207,5 млн грн. Розпорядником цих видатків є Мінкульт. Невідомо, яка саме сума із цих коштів піде на кіно. Імовірно, що через Український культурний фонд проходитимуть інші кошти – 500 млн Мінкульту на «фільми патріотичного спрямування».

Водночас у проекті держбюджету-2018 не передбачено коштів на сплату членського внеску України в програмі ЄС «Креативна Європа» (0,5 млн євро), за якою український культурний та аудіовізуальний сектори можуть отримувати фінансову, організаційну та навчальну підтримку ЄС.

Преса, книжки, державне мовлення: коштів не шкода

Верховна Рада на висвітлення своєї діяльності телеканалом «Рада» і підтримку газети «Голос України» заклала в держбюджеті-2018 61,6 млн грн. – на 2 млн грн більше, ніж торік. Як саме парламент хоче розподілити кошти між цими медіа, можна побачити в проекті постанови №7380 «Про кошторис Верховної Ради України на 2018 рік». Телеканал «Рада», який нещодавно виграв загальнонаціональну цифрову ефірну ліцензію, має отримати 47,8 млн грн, газета «Голос України» – 13,8 млн грн.

Натомість уряд зменшує фінансування своєї газети «Урядовий кур’єр» у 2018 році на 4 млн грн. Підтримка газети коштуватиме платникам податків 4,4 млн грн. Нагадаємо, що, за законом «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ», 2018 рік має стати останнім роком існування державної та комунальної преси, протягом якого вона має бути реформована. Роздержавитися мають і «Голос України» з «Урядовим кур’єром».

На фінансову підтримку видань з економічних питань Міністерство економічного розвитку і торгівлі витратить незмінні 748,4 тис. грн. Тоді як Міністерство культури зменшить на півмільйона обсяги фінансової підтримки друкованих періодичних видань культурологічного напрямку, газет мовами національних меншин (6,8 млн грн). Хоча з назви цієї бюджетної програми зникли слова про фінансову підтримку гастрольної діяльності вітчизняних виконавців – імовірно, із цим і пов’язане зменшення видатків.

На діяльність Українського інституту книги і випуск книжкової продукції за програмою «Українська книга» у держбюджеті-2018 передбачено 144,3 млн грн. Розпорядник коштів – Мінкульт (до 2017 року «Українською книгою» займався Держкомтелерадіо). Обсяг видатків на книговидання стрімко зріс. У держбюджеті-2017 було передбачено 80 млн грн, у проекті держбюджету-2018 – 94,3 млн грн, а до другого читання додали ще 50 млн.

У 2018 році уряд продовжить надавати державну підтримку приватному кримськотатарському телеканалу ATR за бюджетною програмою Міністерства соціальної політики «Розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України». Закон, який дозволяє це робити, Президент підписав наприкінці 2017 року.

У 2016 році ATR отримав від держави 39 млн грн із 60 млн грн, передбачених за бюджетною програмою підтримки депортованих осіб. У 2017 році ця бюджетна програма коштувала 35,3 млн грн (скільки отримав ATR – невідомо). У 2018 році видатки скорочуються до 29,7 млн грн (обсяг підтримки ATR теж наразі невідомий).

Із державного бюджету фінансується й інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України», але не окремим рядком, а разом із національним камерним ансамблем «Київські солісти» й національним культурно-мистецьким комплексом «Мистецький арсенал», тому визначити обсяг коштів саме на бюлетень із додатків до бюджету неможливо. Загалом на ці три інституції у 2018 році спрямують 78,1 млн грн. – на 27,4 млн грн. більше, ніж торік.

Із 2018 року Міністерство закордонних справ за бюджетною програмою про фінансову підтримку забезпечення міжнародного позитивного іміджу України фінансуватиме ще й діяльність Українського інституту – нової інституції з презентації України за кордоном. При цьому обсяги видатків на цей напрямок збільшено на 1 млн грн – до 77 млн грн.

Фото: 24tv.ua

Зберегти

Зберегти

Зберегти