21 листопада Вікторія Сюмар зареєструвала законопроект № 7329 «Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо встановлення обсягів національного аудіовізуального продукту в загальному обсязі мовлення телерадіоорганізацій».

Авторка пропонує два винятки з норми закону про обов’язкові 50% національного аудіовізуального продукту в загальному обсязі мовлення телерадіокомпанії:

• для дитячих телеканалів пропонується квота 25% національного аудіовізуального продукту в загальному обсязі мовлення, але за умови, що такі дитячі канали мовлять виключно державною мовою;
• для українських версій іноземних телеканалів (крім російських) не вимагається ніяка квота національного продукту, але за умови, що такі телеканали мовлять виключно державною мовою.

На думку пані Сюмар, чинна норма про 50% національного продукту, покликана забезпечити захист інтересів держави та національного виробництва, не працює. «Як свідчить практика, вона не лише не забезпечує такого захисту, а навпаки – створює необґрунтовані конкурентні переваги для російськомовних версій іноземних телеканалів, перешкоджає розповсюдженню якісного іноземного дубльованого українською мовою аудіовізуального контенту, а подекуди навіть несе загрозу інформаційній безпеці держави», – йдеться в пояснювальній записці законопроекту.

Авторка законопроекту наводить дані із затвердженого Нацрадою Переліку програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і ретрансляція яких на території України не обмежується: наразі на території України ретранслюється 161 іноземний телеканал, з яких російськомовну звукову доріжку мають 94 телеканали (з яких 12 дитячих), україномовну звукову доріжку – всього вісім телеканалів (серед яких лише один дитячий).

Вимоги закону щодо 50% національного аудіовізуального продукту не стимулюють іноземні телерадіоорганізації до створення локальних україномовних версій своїх телеканалів, а навпаки – активно «підштовхують» до використання на території України версій, локалізованих (дубльованих) для Російської Федерації, пояснює авторка законопроекту.

У пояснювальній записці вказано, що іноземний телеканал нині має два варіанти легального виходу на український ринок: отримати ліцензію на мовлення в Україні або здійснювати ретрансляцію з території держави – члена Європейського Союзу. У першому випадку їй доведеться виконувати абсолютно всі вимоги Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (включно з вимогами щодо квоти нацпродукту й мовлення українською мовою). У другому – вимоги щодо нацпродукту та мовлення українською мовою на неї не поширюватимуться. Але навіть якщо іноземний телеканал захоче створити окрему українськомовну версію свого мережевого телеканалу, він усе одно не зможе отримати в Україні ліцензію на мовлення, оскільки програмна концепція такого телеканалу зазвичай є єдиною для всіх локальних версій і не передбачатиме українського національного продукту.

У схожій ситуації, на думку пані Сюмар, опиняються й українські дитячі телеканали, для яких наразі виконання вимог щодо 50% нацпродукту є фактично неможливим через відсутності такої кількості національного дитячого контенту. А створення необхідних обсягів такого продукту (особливо мультиплікаційних фільмів, серіалів тощо) потребує значного часу та фінансових ресурсів. «Тому, на наш погляд, за існуючих умов для українського телеглядача було б краще мати доступ до якісного дубльованого українською мовою дитячого контенту європейського походження чи виробництва США, ніж до російськомовних версій іноземних дитячих телеканалів», – зазначає авторка законопроекту.

Нагадаємо, що шляхом ліцензування в Україні на український ринок виходить поки тільки одна версія міжнародного каналу. 16 листопада Нацрада проліцензувала телеканал Paramount Comedy – спільний проект групи «1+1 медіа» та американської корпорації Viacom, що є українською версією міжнародного розважального телеканалу Comedy Central. Програмна концепція Paramount Comedy передбачає 12 годин національного продукту (у тому числі 1 година передач власного виробництва) і 12 годин іноземного продукту.

Стосовно українських дитячих телеканалів, то наразі на українському ринку працюють дитячі телеканали «ПлюсПлюс» (група «1+1 медіа»), «Піксель» (група «Інтер»), «Малятко-TV» (канал Володимира Кметика), «Ляле» (кримськотатарський дитячий канал власника каналу ATR Ленура Іслямова) і кабельний телеканал Cine+ Kids провайдера «Воля». А директор музичного телеканалу EU Music Рудольф Кірнос запустив два дитячих телеканали – Niki Kids і Niki Junior, які проліцензувалися в Нацраді 17 серпня.

Нагадаємо, 13 жовтня 2017 року набув чинності закон, який запроваджує мовні квоти на телебаченні. Протягом першого року (до 13 жовтня 2018 року) діє перехідний період: передачі власного виробництва, а також національний аудіовізуальний продукт будуть зараховуватися до частки передач, виконаних державною мовою, незалежно від фактичної мови цих передач. Озвучуватися або дублюватися українською мовою в межах квот мають фільми і передачі, які не є національним аудіовізуальним продуктом.

Крім мовних квот, цей закон також поширив обов’язкові квоти європейського та українського продукту на супутникові телеканали: частка передач європейського виробництва, а також США і Канади має становити 70%, зокрема частка передач українського виробництва – 50%.