26 вересня у виданні «Страна.ua» вийшов матеріал, з якого випливає, що депутат Олександр Онищенко навесні 2015 року начебто вів переговори щодо купівлі каналу «112 Україна» за дорученням президента й в його інтересах. Про це заявив сам пан Онищенко, згодом надавши виданню «УП» скани нібито переговорів про можливу угоду.

Інформація про те, що Онищенко нібито має намір купити або вже купив канал «112 Україна» за $25 млн, була відома і опублікована у виданні «Дуся» у травні минулого року. Тоді канал ці чутки не підтвердив і заявив, що власником каналу лишається Андрій Подщіпков. Згодом пан Подщіпков пішов з каналу, а ім'я нового власника офіційно не називалося.

«Страна.ua» з посиланням на слова Олександра Онищенко також повідомила, що угода в 2015 році не відбулася, однак переговорний процес начебто досі триває. Також у статті стверджується, що участь в акціях протесту проти політики телеканалу «Інтер» радикально-патріотичних організацій Іллі Ківи і Дмитра Корчинського нібито використовується владою для тиску на власників каналів «Інтер», NewsOne і «112 Україна», в покупці яких начебто зацікавлений президент України Петро Порошенко.

В інтерв’ю «Детектору медіа» Ілля Ківа заперечив, що влада ставила якісь завдання йому та очолюваній ним організації Всеукраїнський союз ветеранів АТО, однак зазначив, що сподівається на те, «112 Україна» «найближчим часом змінить своїх керівників або своїх господарів».

Ми запитали також думку щодо цих чуток народного депутата від БПП Григорія Шверка, який у 2014-2015 роках був заступником голови Нацради з питань телебачення та радіомовлення.

– Пане Григорію, чи пов'язані попередження і штрафи, оголошені Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення телеканалу «112 Україна» минулого року, з можливими переговорами про покупку телеканалу Петром Порошенко або його оточенням?

– Звісно, ні. Всі заходи, які приймала Нацрада, були пов’язані з тим, що «112 Україна» незаконно мовив на регіональних частотах – як загальнонаціональний канал. Всі претензії у нас були лише до цифрових ліцензій, тільки одна стосувалася супутникової, але щодо неї вони виправилися.

– Тобто жодного тиску чи впливу влада чи конкретно Президент на рішення Нацради не мали?

– Ні. А щодо продажу я чув чутки і різні цифри, про те, скільки, на думку каналу, він коштує. За такі гроші його б не купив ніхто.

– А про яку суму йдеться?

– $30 млн. На мою думку, це нічому не відповідна (завелика. – ДМ) цифра.

– На чому, на вашу думку, ґрунтуються чутки про купівлю цього каналу Президентом чи його оточенням? Говорять же не тільки про «112 Україна», а й NewsOne та «1+1»…

– Коментувати чутки – не дуже правильна справа, але… Мова йде про те, що всі в цій країні вважають, що Президент щось купує для чогось. В інтернеті були якісь файли та кадри, на яких нібито хтось про щось домовляється… З моєї точки зору, кожна людина в Україні, в якої є багато грошей, є потенціальним покупцем будь-якого інформаційного ресурсу.

А те, що «112 Україна» дуже хотів продатися, я знаю напевне. І той скандал із Нацрадою, який вони влаштували, дуже їм допомагав в цьому питанні – їхні рейтинги тоді зросли.

– Тобто ви цим чуткам не довіряєте?

– Дивіться, я коментувати чутки щодо купівлі-продажу не можу, бо знаю одне: вони дуже хотіли продатися. Вони навіть до мене зверталися з проханням знайти їм покупця. Я теж чув чимало пліток щодо потенційних покупців – ними окрім Президента вважалися ще багато осіб. Я думаю, що представники каналу справді ходили по ринку і шукали покупця, й перемовини мали бути з усіма, кого цей ресурс міг би зацікавити. Багато з ким.

– А щодо NewsOne та «1+1» у вас є якась інформація?

– Конкретної інформації немає жодної, я теж чув лише плітки.

Я дуже сумніваюся, що власник «1+1 медіа» має намір щось продавати. А NewsOne, я думаю, хотів би знайти покупця. Як я розумію, він є збитковим, тож щомісяця хтось ці збитки має покривати. І хто б не володів цим каналом, він, я думаю, залюбки б його продав.

– А у цьому випадку назвете потенційних покупців?

– Коли кожен день звучать чутки про майбутні дострокові вибори, всі власники каналів думають, що знайдуться люди, готові заплатити за них шалені гроші, які вони не коштують, виходячи з електоральних інтересів. Тому й іде мова про Президента, часто кажуть про Юлію Володимирівну чи Медведчука, що вони щось купують… Це особи, які зацікавлені в якихось важелях впливу. Телеканали можуть стати одними з таких важелів.

Наскільки я знаю, всі охочі щось продати шукають виходу на цих людей, яким канали цікаві не з точки зору бізнесу, а задля можливих електоральних перемог з їх допомогою. Тому, я вважаю, і з’являються чутки щодо поважних людей, в яких, по-перше, є гроші, а по-друге, є інтерес у майбутніх виборах. Але для мене велике питання, чи будуть дострокові вибори чи ні. Особливо в ці терміни, про які говорять – нібито цього року чи наступного. Також, з моєї точки зору, ці ресурси не мають такого впливу, як колись.