12–15 вересня в кінотеатрі «Жовтень» тривав другий етап Дев’ятого конкурсного відбору Державним агентством із питань кіно проектів, які претендують на державне фінансування. Першого з чотирьох днів ішлося про 24 документальні стрічки: переважно історичні, біографічні та «соціалку». Другого дня журі розглядало анімацію та ігрові тематичні фільми. На третій день експертам презентували 14 дебютних робіт, два дитячих фільми та сім повнометражних ігрових копродукційних стрічок (авторське кіно). На четвертий день розглядали ігрові повнометражні національні (авторські) проекти та фільми для широкої глядацької аудиторії.

Зокрема, Валентин Васянович хоче зняти фільм, у якому на рівні людського існування та стосунків покаже кінець індустріального Донбасу. Про амбіційний блокбастер із Джеремі Айронсом та Венсаном Касселем у кастингу заявив Любомир Левицький, а масштабним копродуційним проектом України з Францією зацікавився оскароносний режисер.

Загалом на фінальному дні пітчингу представили 22 кінострічки, допущені до другого етапу конкурсного відбору. Із них чотири — авторські, вісім національних для широкої аудиторії та десять — у спільному виробництві.

Жанрова палітра проектів вийшла абстрактно експресіоністичною. Модернову мелодраму в стилі українського танго «Гуцулку Ксеню» — за мотивам однойменної оперети Ярослава Барнича — з використанням музики гуртів «Даха Браха» та Dakh Daughters планує зняти Олена Дем’яненко. А Дмитро Томашпольский — поєднати хорор, еротику та комедію в стрічці «Сторонній» — про професора, який зник у санаторії під час прийому лікувальної ванни. Що цікаво, Дмитро Томашпольський є продюсером фільму Олени Дем’яненко, а вона, у свою чергу, — продюсеркою «Стороннього». Обидва фільми заявлені в категорії повнометражного національного кіно для широкої глядацької аудиторії й очікують від держави підтримки в сумі 24 та 10 млн грн. відповідно.

«Гуцулка Ксеня»

Ідею зйомки інтелектуального екшн-трилера Egregor представив Любомир Левицький, режисер першого українського трилера «Штольня». Загальний бюджет стрічки становить 66,3 млн грн., в тому числі 22 млн грн. — очікуваний внесок від держави.

Автор має на меті показати Європі, що українське кіно може конкурувати на міжнародному ринку як жанрове. Фільм Любомира Левицького — це історія батька, що рятує свого сина з рук таємного ордену, на меті якого — використати егрегор — ментальний конденсат, що виникає на місті збору великої кількості людей. За словами режисера, на написання сценарію його надихнуло прочитання дослідження «Теорія сотої мавпи».

Продюсер проекту Сергій Лавренюк упевнений, що фільм потенційно має можливість вийти на рівень успішного світового блокбастеру. Щоби досягти цього, команда планує почати переговори для залучення зіркових акторів, які нададуть потрібної глибини й ваги кожній ролі — це Джон Малкович, Венсан Кассель, Джеремі Айронс. Участю у зйомках фільму вже зацікавився французький оператор Тьєррі Арбогаст («Леон» та «П’ятий елемент»). Утім, кінострічка, заявлена як повнометражне національне кіно для масового глядача, стала копродуційною, що, проте, може зменшити частку державних грошей.

Egregor

Певною тенденцією останнього дня пітчингу нерідко ставала розбіжність фактично поданих заявок і категорій, у які вони подавалися.

Так, стрічка Одеської кіностудії імені Довженка «Пам'ять сонця», анонсована як авторське кіно, на думку журі, є типовим фільмом, розрахованим на широке коло глядачів. Події фільму відбуваються у XVIII столітті під час російсько-турецької війни. Головний герой — молодий козак — має завдання доставити важливого листа до захопленого Хаджибея, але на шляху до виконання місії йому трапляється безліч перешкод. На думку авторів стрічки, її сюжет має багато асоціацій із сьогоденням: нині козаки в АТО самі на місці повинні приймати рішення. А на зауваження журі щодо помилкового визначення категорії директор кіностудії Андрій Звєрєв лише акцентував, як надважливо нині підтримати кіностудію.

Навпаки вийшло з фільмом «Солодка ілюзія життя» письменника та заслуженого діяча мистецтв України Олександра Жовни. Заявку подано в категорію фільмів для масової глядацької аудиторії, але, на думку журі, кіно очевидно авторське, а аудиторія є особливою.

Це проект за мотивами однойменної повісті пана Жовни, який також є й автором сценарію — мелодрама з елементами містики і трилера. Як зазначив режисер, йому завжди були цікаві люди з паралельною психікою, фізичним розвитком, люди з синдромом Дауна чи хромосомною аберацією. Короткий коментар режисера умовно визначив, про що буде фільм: «Кому, як не мені, знімати кіно про Даунів?». З 1982 року письменник працює педагогом-дефектологом у Новомиргородському інтернаті для розумово відсталих дітей.

Фільм «Шляхетні волоцюги» розкаже про субкультуру львівських батяр, яка існувала з середини XIX до середини XX століття. Фільм, за словами творчої команди, насичений любов’ю до Львова й гумору. Режисер Ігор Забава сказав, що в часи, коли Україна вкотре здобуває незалежність, важливим є також інформаційний бік, тому треба руйнувати імперські міфи про вторинність української культури та наново створювати глядацьку аудиторію.

Втім, найвищу середню оцінку (серед авторського кіно) перед другим етапом конкурсного відбору мав проект режисера Валентина Васяновича — він же і продюсер, і автор сценарію — «Атлантида».

Як розповідає пан Валентин, «це кіно про людей, що живуть і мають роботу на підприємствах, створених століття тому. Люди, які там працюють, деградували, втратили останнє вміння відповідати за себе. Мені цікаво, якщо ці підприємства закриються, що станеться з цими людьми? Мій герой опиняється на вулиці й шукає шлях, що робити далі, він не має вміння, але в нього є внутрішня сила».

Бюджет фільму становить 42 млн грн., половина — очікувана державна підтримка. Фільм, за словами режисера, буде насичений постановочними ефектами, аваріями, затопленням кораблів — на їх утілення й постобробку в Польщі потрібні гроші. Валентин Васянович також звернув увагу, що все це можна зняти й меншим коштом, наприклад, сцену аварії на меткомбінаті з виливом розпеченого заліза можна залишити поза кадром.

Зняти артхаусну ліричну комедію «Герой мого часу» про пересічну людину планує також Антоніна Ноябрьова. Сюжет фільму розповідає про провінційного хлопця, який переїжджає до Києва й намагається влаштуватися в сучасному місті. У своїх фільмах Антоніна Ноябрьова знімає не акторів, хоче говорити легко про серйозні речі, а в головному герої майбутнього кіно бачить власне альтер-его. У відео акторської проби, показаному режисеркою, — діалог типових представників «району» з сигаретою, затиснутою між великим і вказівним пальцями. На запитання одного з членів журі, чи не є її проект романтизацією гопництва, пані Ноябрьова відповіла, що головний герой не є гопником, у ньому немає нальоту бандитизму, бо це звичайна людина, яка намагається чесно працювати — охоронцем у Музеї сучасного мистецтва, до речі.

Однією з гучних тем останнього дня пітчингу стала заміна режисера у стрічці «Захар Беркут» — Івана Сауткіна на Ахтема Сеїтаблаєва. Занепокоєння в журі викликала завантаженість останнього в інших проектах.

Кінопроект «Захар Беркут» (за однойменним твором Івана Франка) має найбільший бюджет серед інших у категорії національного кіно для широкої глядацької аудиторії. Він становить 75 млн грн., із яких 30 млн грн. творча група очікує отримати від держави.

Самому Ахтему Сеїтаблаєву ідея фільму сподобалася, режисер записав відеозвернення до журі, в якому зазначив, що такі історії актуальні завжди, бо вони розповідають про людську гідність, самопожертву: «Вони адресовані молодому поколінню — людям, яким доведеться будувати країну, в якій мріють жити. Щоб говорити з молодим глядачем доступною мовою, фільм має бути динамічним, із комп’ютерною графікою, залученням спеціалістів — українських каскадерів, масштабними батальними сценами, симфонічною музикою, сучасним способом зйомки».

Утім, як ми вже казали, журі було занепокоєне заміною режисера, бо є величезний ризик, що після «роботи свого життя» над фільмом «Кіборги» Ахтем Сеїтаблаєв буде виснаженим і не зможе знову «пережити повне режисерське занурення». Творча група фільму заявила, що сам Ахтем упевнений, що встигне закінчити власні зйомки до початку зйомок «Захара Беркута» і йому стане сил на цей фільм.

Ахтем Сеїтаблаєв

Популярністю Ахтем Сеїтаблаєв користується не тільки як режисер, але й як актор. Олександр Безручко розглядає свого колегу на головну роль — поліцейського, що пройшов війну — в авторському фільмі «13-й автобус». А на головну жіночу роль планує запросити Ніну Матвієнко.

У фільмі режисер хоче торкнутися теми життя і смерті, відповідальності людини за власні вчинки. Бюджет, який творча команда розраховує отримати від держави, становить 8,8 млн грн. — вони потрібні, зокрема, на роботу з монтажем, звуком, мізансценуванням, світлом та кольором — щоби ввести глядача в містичну атмосферу. Основною локацією зйомок запланований Львів, а наскрізним образом має стати зупинка, що її відзнімуть у Львові, Івано-Франківську та, можливо, Києві. Зіграти роль двірника у фільмі вже погодився Олексій Горбунов.

Крім того, пан Горбунов зазначений у кастингу стрічки «Морена» Сергія Альошечкіна. Режисер і водночас сценарист позиціює проект як фільм для молоді, в якому багато українського фольклору, народних традицій, але адаптованих під сучасність. Етномістика про любов — так пан Альошечкін визначив жанр майбутнього кіно. Більше половини фільму становитимуть натурні зйомки, локація — Чернігівська область.

«Морена»

«Морена» — ігровий повнометражний національний фільм для широкої глядацької аудиторії з загальним бюджетом 38,7 млн грн. Від держави потребують допомоги у вигляді половини суми.

Останній фільм у цій категорії — «Скільки коштують мільйонери» — представила творча група на чолі з режисером Василем Домбровським. Стрічка розкаже про часи нафтової лихоманки на Галичині на початку ХХ століття. Подивитися на цей період автори пропонують очима Івана Франка, якого зіграє Олексій Богданович. Очікувана державна підтримка — 12,85 млн грн.

«Скільки коштують мільйонери»

Цікавими нам здалися кілька масштабних кінопроектів, представлених у категорії ігрових повнометражних копродукційних фільмів для масової аудиторії.

Заміна одного оскароносного режисера Жана-П’єра Жьоне («Амелі») на іншого — Режиса Варньє («Індокитай») сталася в копродукційному проекті України та Франції — байопіку «Анна Ярославна». Таку ситуацію французька сторона пояснила тим, що їм легше працювати з паном Варньє, який мешкає у Франції, на відміну від Жана-П’єра Жьоне, що осів у США.

Сценарій до фільму на основі власного твору Anne de Kiev — книжки про долю середньовічної королеви, доньки Ярослава Мудрого — написала Жаклін Доксуа. Пані Доксуа мала доступ до архівів Ватикану і зробила достовірну літературну фреску портрету Анни, життя якої є цікавим як з історичного, так і з художнього погляду.

Знімати кіно планують переважно у Франції (Бургундії) та частково в Україні. Так само й акторів залучать з обох країн. У кастингу — Гійом Кане на роль Генріха, Фанні Ардан. Втім, саму Анну Ярославну принципово зіграє українка або голлівудська актриса з українським корінням, як, наприклад, Кетрін Винник («Вікінги»). Автори проекту планують влаштувати великий національний кастинг, бо роль Анни Ярославни здатна зробити міжнародною зіркою. Над стрічкою працюватимуть історичні консультанти, а композитором, радше за все, стане Патрик Дойл (автор музики до четвертої частини «Гаррі Поттера»), який зазвичай працює з Режисом Варньє.

Продюсери розглядають фільм як міждержавний культурний проект, що зможе перепозиціювати Україну як країну — борця за цілісність Європи, а також повернути історичну справедливості і ствердити нашу державу як одну з засновниць Європи. Із запланованого бюджету в 100 млн грн. гривень творці фільму очікують на державну підтримку в обсязі 30 млн грн.

«Анна Ярославна»

Не менш цікавою може стати однойменна екранізація автобіографічної книги Єжи Косинського «Пофарбоване пташеня». Твір перекладено тридцятьма мовами й названо однією з «найжорстокіших книжок нашого часу».

Дванадцять голлівудських продюсерів намагалися придбати права на екранізацію, а спромігся лише Вацлав Маргоул. Він є також і сценаристом стрічки. Каже, що закохався в «Пофарбоване пташеня», щойно прочитавши книжку, і вже вісім років працює над фільмом — за цей час написав 17 версій сценарію. Події у фільмі тривають два роки, пан Маргоул планує знімати 1,5 роки на чорно-білу 35-міліметрову плівку. Одну з ролей у стрічці вже погодився зіграти Стеллан Скарсгард («Розумник Вілл Хантінг» та «Розсікаючи хвилі»), а також Харві Кейтель («Таксист», «Скажені пси»).

Картина заплановано обійдеться авторам у майже 128 млн грн., втім, від Держкіно сподіваються отримати лише 9,6 млн грн.

Права на екранізацію відомої книжки ще одного польського автора — «Самотні в Мережі» Януша Леона Вишневського — придбало ТОВ «Стар медіа». Режисеркою кінопроекту стане Аліна Семерякова, вона хоче зняти вільну інтерпретацію книжки з головною героїнею українкою (це погоджено з автором). На зауваження журі, що польська екранізація успіху не мала, творча команда відповіла: вони спілкувалися щодо цього з автором книжки й дійшли висновку — фільм провалився через те, що «не було подій, дії, були тільки гарні візуальні картинки». Вони, в свою чергу, задали елемент еротики, який розгортатиметься в віртуальному світі, включили бекґраунд і дали героям минуле. Запланований бюджет фільму — майже 50 млн грн., від Держкіно просять половину суми.

Особистою історією у своєму кінопроекті «Щоби чорту стало страшно» планує поділитися Сергій Бржестовський. Це розповідь про молодих закоханих у передвоєнні часи та часи Другої світової війни — батьків режисера, який також написав і сценарій із листів свого батька (льотчика), показані йому матір'ю. У проекту вже є партнери з Білорусі, а наразі шукають і в Казахстані — потрібні пейзажі, схожі на Забайкалля. Важливими для творців фільму є технічні моменти зйомок. Автори кінострічки планують використовувати багато комп’ютерної, зокрема 3D, графіки, макетних зйомок для реалізації польотів, а перед оператором стоїть складне й цікаве завдання — тести з дронами й керованими радіомоделями, які зображатимуть ігрові літаки, робота з легкими камерами та всім арсеналом, доступним сучасному кінематографу. 19,5 млн грн. — таку суму розраховують отримати від Держкіно.

Тематично близьким до попереднього є проект фільму у співпраці з Італією, Швейцарією, Німеччиною та Росією «Інший шлях» режисера Аллесандро Гаріллі. Основна подія фільму відбувається однієї ночі — відступ шести молодих альпійських стрільців із російського фронту крізь засніжений степ. Принциповим для журі було питання відмови творців фільму від співпраці з Росією.

На «Незвичайні грецькі похорони в Карпатах» режисер Грігоріс Карантінакіс хотів би отримати від Держкіно 14,6 млн грн. Фільм розкаже історію молодого грека українського походження, який їде в покинуте село Буркут поховати власну матір і розвіяти її прах. У селі ще живий дід головного героя — колишній клоун, якого зіграє Богдан Бенюк.

На «Незвичайні грецькі похорони в Карпатах» режисер Грігоріс Карантінакіс хотів би отримати від Держкіно 14,6 млн грн. Фільм розкаже історію молодого грека українського походження, який їде в покинуте село Буркут поховати власну матір і розвіяти її прах. В селі ще живий дід головного героя – колишній клоун, якого зіграє Богдан Бенюк.

«Незвичайні грецькі похорони в Карпатах»

Кінопроекту «Терещенко — перший олігарх» журі порадило подумати над альтернативною назвою, бо ця «має негативний підтекст і нічого, крім ненависті, не несе». Насправді ж це історія про натхненне життя Михайла Терещенка, сина меценатів, який у 1917 році ризикнув усім, щоби врятувати країну від терору. Спочатку проект замислювався як документальний фільм, втім, Мішель Терещенко — нащадок Михайла — наполіг, щоби фільм був художній. Сценарій пишеться Тарасом Боровоком, в основі — книжка Мішеля, який наголошує на тому, як важливо для України вшанувати свого співвітчизника. Від держави очікують 20,4 млн грн. підтримки.

Режисер Юхим Гальперін, що з 1992 року живе в США, планує зняти фільм «Аномалія» в стилі Еміра Кустуріци часів «Чорна кішка, білий кіт». Ця копродукція з Ізраїлем може коштувати Держкіно 15,4 млн грн.

«Межа» — кінострічка спільного виробництва Чехії, Словаччини, Угорщини — обійшлася б Україні в майже 7 млн грн. Фільм про кордон, який ділить держави, та відсутність такої сили, яка би заборонила його переходити. Інша межа — яку ми маємо в собі — межа наших рішень і свідомості. Одну з головних ролей, дружину бізнесмена-контрабандиста, у стрічці зіграє Римма Зюбіна.

Зняти фільм на кшталт «Місто Бога» вирішив Олексій Мамедов. На соціально-кримінальну драму про дитячу та підліткову наркоманію «Республіка Пілігрім» йому потрібно 14,3 млн грн. від Держкіно. «Республіка Пілігрім» існує в реальності — це реабілітаційний центр для наркозалежних дітей у Маріуполі, створений Геннадієм Махненком, про якого американські кінематографісти зняли документальний фільм.

За сюжетом, головний герой Антон, колишній чемпіон із вільної боротьби, втрачає батька та йде на вулицю, стає наркоманом. Його знаходить священик і рятує від залежності, разом вони борються з наркомафією, яку «кришує» керівник відділу міліції.

Останній день Дев’ятого пітчингу закінчився фразою голови Держкіно Пилипа Іллєнко про очікування хороших новин від уряду. Згодом вийшла новина, що у проекті закону про Державний бюджет на наступний рік передбачено 500 млн грн. на розвиток українського кіно. А що й кому дістанеться за результатами цього пітчингу, дізнаємося незабаром.

Фото - скріншоти з онлайн-трансляції пітчингу