Менш ніж через три місяці набудуть чинності нові вимоги законодавства щодо квот на українську мову на радіо. З листопада радіостанції зобов’язані будуть транслювати у часових проміжках з 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00 щонайменше 25% пісень українською мовою та вести протягом доби щонайменше 50% програм українською мовою. Мережева рок-радіостанція Radio Roks готується до таких змін, адже серед композицій українських виконавців в її ефірі наразі чимало англомовної музики. Зокрема, до Дня Незалежності Radio Roks готує новий проект під назвою «Рок-Відродження», у якому українські гурти й виконавці співатимуть пісні на вірші поетів «Розстріляного відродження». На думку керівництва радіостанції, це додасть радіоефіру понад десяток нових україномовних пісень. Детальніше про цей проект, про ринок української рок-музики, нові медіа та дослідження аудиторії «Детектору медіа» розповіли директорка Radio Roks Оксана Шавель і програмний директор Артем Самойлов.

– Оксано, Артеме, як нове законодавство щодо квот вплине на діяльність Radio Roks?

Оксана Шавель: Україномовної музики стане більше, але особливо на роботу радіостанції це не вплине. Той підхід, який пропонувався нашими можновладцями першочергово, був катастрофічним. Він руйнував радійний ринок як такий. Але впродовж кількох місяців нам вдалось у досить непростому діалозі отримати адекватне законодавство. Воно не заважає розвитку радіо і водночас допомагає й стимулює розвиток українського шоу-бізнесу. Тому жодних катастрофічних наслідків, сподіваюсь, не буде.

– Яких позитивних змін від нового законодавства, на вашу думку, слід очікувати для вашої радіостанції та ринку в цілому?

Артем Самойлов: Збільшиться частка україномовного продукту. У нас в ефірі завжди було більше 50% українського продукту, але більшість композицій були англомовними. Можливо, виконавці намагаються співати рок англійською, щоб їх могли почути в інших країнах. А зараз у нас стане більше саме україномовного продукту, щоб дотримуватися нових квот.

– Чи слід чекати змін щодо ведення програм? Можливо, хтось із ведучих перейде з російської на українську?

А.С.: Жодних змін не планується, адже Radio Roks від першого дня україномовна радіостанція. Так що всі встановлені раніше і зараз квоти ми виконуємо.

О.Ш.: У нас є тільки один ведучий, який говорить російською, – Сергій Кузін.

А.С.: Усі решта говорять українською. Це наше принципове рішення вже багато років.

О.Ш.: Первинна завжди ідея. Якщо ми відчуємо потребу в запуску того чи іншого проекту, ми це зробимо, незалежно від квот. Наприклад, до Дня Незалежності ми робимо прекрасний проект – «Рок-Відродження», який має додати українській рок-музиці щонайменше 10 нових пісень. Це пісні на вірші поетів «Розстріляного відродження». Тема, за яку ніхто ніколи не брався, але ми запропонували її нашим провідним рокерам. Вони радо зголосилися взяти участь у цьому проекті. Це все україномовна музика. І важливо, що це розуміємо не лише ми, а й наші партнери, котрі підтримали нас у цьому проекті, – це бренд «Козацька Рада». А пісні будуть презентовані 24 серпня і залишаться в ротації.

– Хто саме з артистів підтримав проект?

О.Ш.: Це наші кращі люди! Сашко Положинський, Sinoptik, Соня Сотник, О.Torvald, W.H.I.T.E, Riffmaster, «Брати Гадюкіни», «Друга ріка», «Гайдамаки», «С.К.А.Й», «Тінь сонця».

– Які ще проекти заплановані на День Незалежності?

А.С.: Аби проект справді прозвучав, він повинен бути крутий і один. Це «Рок-Відродження». І саме для того, щоб його помітили, варто його виділити, а не відтягувати увагу слухача іншими проектами. Звісно, у нас будуть тематичні привітання до свята, будуть прем’єри пісень.

О.Ш.: Нещодавно Олег Скрипка приніс пісню «Україна», спеціально створену до Дня Незалежності. Ми записали його привітання. Це його подарунок для слухачів.

– Яке продовження може мати проект «Рок-Відродження»?

А.С.: Ну, як мінімум, усі композиції залишаться в нашому ефірі. Сподіваюся, що ці пісні візьмуть й інші радіостанції. Бо вийшли дійсно дуже достойні й цікаві роботи.

О.Ш.: Зараз ми прораховуємо можливість організації концерту на основі цих пісень. Було би прекрасно зібрати музикантів разом і зробити такий проект. Можливо, у клубному форматі, можливо, на відкритому майданчику. Це був один з тих моментів, про який ми говорили з чиновниками у відповідь на закиди про те, що ми мало допомагаємо українській музиці. Напевно, замість того, щоб вираховувати квоти для ефемерних пісень, було б корисніше зробити хороший мистецький проект. Якби ми мали додаткові кошти, тоді б могли зробити великий концерт. До того ж, наступного року буде річниця початку цієї трагедії 1937 року.

– Який бюджет потрібен для такого проекту?

О.Ш.: Усе залежить від того, де його проводити, на якому рівні. Оренда місця, ціна на квитки, кількість учасників – багато факторів.

– Як готуєтеся до осені? Розкажіть про ваше загальне бачення осіннього сезону з огляду на тенденції, які є визначними для розвитку радіостанції.

А.С.: Найголовніша подія для слухачів – з відпустки повертається ранкове шоу «Камтугеза». Після відпустки Соня і Кузін завжди повертаються іншими людьми, тому ранкове шоу, безумовно, зміниться. Нові проекти, звісно, також з’являтимуться.

О.Ш.: Цього року ми зробили певний експеримент. Коли відправили ведучих ранкового шоу у відпуску, ми не залишили слухачів без їхньої уваги. Ми проводимо фотоконкурс за їхньою участю, у якому розігруємо чотири планшети. Ведучі зі своїх відпускних подорожей заходять на сайт, обирають фотографії та залишають свої коментарі. Ми дали можливість слухачам відчути, що Соня і Сергій їх не полишили. Цей зв'язок не втрачається. У наших ведучих така інтерактивна відпустка.

– У Radio Roks традиційно висока частка лояльних слухачів. Яким чином ви комунікуєте з аудиторією?

А.С.: Коли ми додаємо в комунікацію нові медіа, ми збільшуємо аудиторію. Якщо через смс нам може написати певна кількість людей, то якщо додати сайт чи соцмережі – їх стане більше. Ми постійно намагаємося зрозуміти, якими каналами комунікації користується наша аудиторія, і враховуємо це, щоб їм не довелося змінювати свої звички. Наприклад, якщо багато з них користуються вайбером, то тепер і в ранкове шоу можна буде писати саме з вайбера. Можна буде надсилати і фотографії, і записи свого голосу. Ми постійно моніторимо ринок комунікацій: якщо завтра виникне новий месенджер та соціальна мережа, ми це врахуємо.

– Яка соціальна мережа найбільш популярна у ваших слухачів?

А.С.: У нас найпопулярнішою є сторінка у Facebook. До того ж, вона є найпопулярнішою серед усіх сторінок українських станцій у цій мережі.

– Як ви розвиваєте свій канал на YouTube? Адже одним з трендів розвитку радіо у світі є збільшення уваги до відео.

А.С.: У нас є YouTube-канал, ми робимо відеосюжети, відеопроекти, відеоанонси до наших акцій.

О.Ш.: Зараз ми навіть запустили окремий проект «Roks-кухня».

А.С.: Це досить цікавий експеримент. Він почався з того, що у відеоконкурсах, які радіостанція проводить упродовж кількох років, перемогу чотири рази поспіль здобував один і той самий слухач. Враховувалась і думка журі, і голосування на сайті. І дійсно, його відео були варті перемоги, і його складно перевершити. Тому ми вирішили його «нейтралізувати», щоб дати можливість виграти іншим слухачам. Ми з ним домовилися, що він робить окремий проект на Radio Roks, але в конкурсах більше участі не бере. Він професійний шеф-кухар і може розказати, як зробити просту страву смачною. Кожен випуск «Roks-кухні» – тематичний: ми готуємо коктейль до дня народження Сантани або, коли був концерт Red Hot Chili Peppers, ми готували гострі чілійські перці. Це не лише кулінарний, а й розважальний проект, який велику частку аудиторії збирає через соцмережі. До речі, у нього вже десятки тисяч переглядів.

– Чи цікаві вашим слухачам прямі відеотрансляції роботи ведучих?

О.Ш.: Мода на такий контент з’явилася багато років тому. Тоді всі казали: давайте в кожній студії ставити веб-камери, люди будуть заглядати за лаштунки.

А.С.: Виявилося, що за лаштунки заглядає 50-100 чоловік за день, тоді як радіостанцію щодня слухають 2-3 мільйони.

О.Ш.: Але за лаштунками вони бачать людину у футболці, джинсах, не завжди при макіяжі, і вона сидить у студії кілька годин. За тими лаштунками не дуже й цікаво. Адже радіо – це інструмент, який працює на уяву слухача. Тому ця мода доволі швидко пішла.

А.С.: Ми більше схиляємося до того, що варто робити відеотрансляції під певні події. Наприклад, коли до нас приходять незвичні гості або ми маємо виїзний проект. Тоді ми без проблем організуємо трансляцію. Наприклад, в інтернеті ми транслювали концерт Соні Сотник та концерт «Камтугеза». Також ми бачимо, що регулярні яскраві короткі відео більш цікаві, ніж постійна трансляція зі студії.

– Ваша радіостанція знана своїми позаефірними активностями (наприклад, «День козака», який ви проводили кілька років поспіль, тури концертів Соні Сотник та Сергія Кузіна). Що планується на осінь?

О.Ш.: Ми прораховуємо можливість туру Соні та Кузіна містами України. Знову ж таки, за підтримки нашого постійного партнера «Козацька Рада». Зараз дистанція між радіо й слухачем дедалі більше скорочується. Стосунки між ведучими та аудиторією стають простішими. Люди мають виходити зі студії та дивитись в очі своїм слухачам. Наші дослідження як показували, так і показують найвищу лояльність щодо прослуховування: найбільший період слухання без перемикання у Radio Roks.

– Як зміна компанії, що проводить дослідження, вплинула на ваші рейтинги?

О.Ш.: Не знаю, чи це зміна компанії вплинула, чи відбулися зміни на ринку, але цього року ми спостерігаємо, що радіослухання істотно зросло.

– Як змінюються вподобання ваших слухачів з року в рік?

О.Ш.: Ми регулярно отримуємо дослідження. Окрім загальноринкових досліджень, ми працюємо з власними. Щопівроку ми проводимо дослідження, яке демонструє нам загальний «стан здоров’я радіостанції». Завдяки цьому ми чітко розуміємо, які програми і яка музика цікавить аудиторію, а які – ні.

А.С.: Ми контролюємо кожен параметр уподобань наших слухачів, щоб розуміти, чи потрібно щось нове, чи навпаки.

О.Ш.: У нас немає жодного випадкового треку. Музика обирається не за смаковими ознаками чи чиїмись суб’єктивними примхами, а лише на основі тестування. Хоча інтуїція, звісно, має значення. Людський фактор ніхто не відкидає. Але коли інтуїція множиться ще й на чіткі підрахунки, тоді виходить більш успішна і правильна історія.

– Які музичні тренди, з огляду на це дослідження, ви б могли виокремити?

А.С.: Аудиторія стабільно потребує класичну рок-музику, яку ми транслюємо. Це музика кінця 1970-1980-х років. Нам слід зважувати кожен свій крок, тому що зараз навіть серед рок-радіостанцій є великий вибір. Окрім українських, є ще тисяча зарубіжних станцій і нема проблем, щоб слухати радіо з Америки чи Австралії. Тому ми намагаємося грати тільки те, що відповідає потребам української аудиторії.

– Наскільки суттєва зараз конкуренція зі світовими рок-станціями?

А.С.: Я думаю, що поки що несуттєва. По-перше, це лише інтернет-мовлення. А по-друге, закордонне радіо все ж далеке від української аудиторії.

О.Ш.: У Західній Європі історія життя рок-музики зовсім інша. Люди слухали її змалечку. Їм не доводилося за скажені гроші шукати платівки Beatles, або під загрозою потрапити у в’язницю слухати ВВС. Тому коли ми їздимо на радійні конференції в різні країни, вони дивуються: «Як, у вас не популярна ця пісня?». У нас і за кордоном зовсім інакше ставляться до рок-музики. Тому пересічний слухач, увімкнувши радіостанцію з Лос-Анджелеса, може її не сприйняти настільки добре. Звісно, йому буде цікаво, енергетика його «вставлятиме».

– Як вас слухають за кордоном?

А.С.: Від 20% до 30% слухання Radio Roks через інтернет – закордонні прослуховування. Але це можуть бути і українці, які живуть закордоном. Хоча, пригадаю листа, якого ми отримали з сайту — там українською мовою, але через перекладач, було написано щось типу «чуваки, я не розумію жодного слова у вашому ефірі, але музику ви граєте круту!».

– Яким є стратегічний напрямок розвитку Radio Roks?

О.Ш.: Зрозуміло, що рок-аудиторія буде молодшати. Частка слухачів, які потребують більше нової, прогресивної музики, збільшуватиметься. Рок буде молодшати.

А.С.: Ми – одна з перших радіостанцій, яка запустила онлайн-канали і постійно розширює їх кількість. Частина з них присвячена гуртам: це AC/DC, Beatles, Queen, Scorpions та «Океан Ельзи». Також у нас є окремий канал рок-балад, канал важкої музики, канал українського року, який ми, до речі, запустили, коли про квоти ще ніхто не говорив. Далі ми дивитимемось, можливо, котрийсь із цих каналів виросте в окрему радіостанцію.

– Які з цих каналів найпопулярніші?

А.С.: Найпопулярніші канали hard’n’heavy та рок-балади, які ми запустили найпершими. Це, по суті, дві крайності нашого ефіру: спокійні балади та найтяжча музика.

– Поки не було мови про запуск нішевої радіостанції?

А.С.: Ми, власне, вже запустили нішеві радіостанції, але з онлайн-мовленням, а для того, щоб вони з’явилися в ефірі, потрібні ліцензії, передавачі, бюджети. В інтернеті ж ми можемо запустити нішеву станцію з мінімальними витратами.

– Наскільки динамічно зараз розвивається український рок? І чого йому не вистачає?

О.Ш.: Можливо, я скажу доволі цинічну річ, але українському року не вистачає грошей і можливостей себе показати. Артист не може жити і творити без можливості бути почутим. Скажу відверто, запрошення взяти участь у проекті «Рок-Відродження» ми надіслали набагато більшій кількості артистів, ніж ті, хто зголосились. Багато хто відмовлявся через те, що не має грошей на запис. Писати рок-музику дуже дорого, набагато дорожче, ніж поп. Це хороші студії, це багато живих інструментів, це доволі дорогі саунд-продюсери.

Рок-музика – це така річ, яку слід споживати наживо. Потрібно дати музикантам та їхній аудиторії таку можливість. Можливо, колись в Україні буде така кількість фестивалів, відкритих, живих майданчиків як, наприклад, у сусідній Польщі. Я вже не говорю про Нью-Йорк, де, проходячи однією вулицею за один вечір, ти заходиш у 7-8 клубів, де виступають по 3-4 команди. Усюди хороший звук, і через одну пісню у тебе не скручуються вуха в трубочку. У нас музиканти не мають виходу в люди, і це катастрофа.

У нас тепер аж дві масштабні події на рік – Zaxidfest та AtlasWeekend. Раніше впродовж двох років ми робили «День козака», де українські музиканти виходили на сцену. Цього року ми фінансово це не тягнемо, тому закрили проект.

– Як можна, на вашу думку, вирішити цю проблему, з огляду на міжнародний досвід?

О.Ш.: Уявіть, що в Україну прийде іноземець і скаже: «Я хочу зробити на Трухановому острові триденний рок-фестиваль». І зіштовхнеться з українською проблемою, яка у нас в усіх сферах. Йому намалюють схему зі стрілочками, куди і скільки всього треба занести. І це буде співмірно бюджету фестивалю. Кілька років тому, ще до революції, в Україну намагався прийти відомий угорський фестиваль Sziget. З ними поговорили, і вони пішли. Вони надалі проводять фестиваль у Будапешті, а українці свої гроші залишають в Угорщині. Хоча можна було б зробити, щоб сюди їхали зі Східної Європи.

Якщо загадати історію, то найбільший розвиток української музики, коли виросли «Скрябін», «Гадюкіни», «Плач Єремії», «Мертвий півень», «Океан Ельзи», припав на 1990-ті роки в Західній Україні. Я сама зі Львова і чудово знаю, як це відбувалось і як розвивався музичний ринок. Тоді тільки встигав з електрички перестрибувати з фестивалю на фестиваль: тут «Тарас Бульба», там «Молода Галичина», тут «Червона рута» чи «Вивих». Ти просто не встигав бути всюди і слухати цю музику. Аби щось розвивалося, цьому слід давати поштовх. Щоб артист розвивався, йому слід виходити на сцену, артист не може розвиватися в рамках студії.

– Кого б ви виокремили з молодих українських рок-виконавців?

О.Ш.: Мені подобається те, що робить О.Torvald. Хоча їхній останній альбом став надто модним. Також мені подобається те, що робить Сашко Положинський, власне з проектом «Був’є». Коли він надіслав пісню на «Рок-Відродження», я переслуховувала її кілька разів, і, як на мене, вийшло дуже круто! Мені до сьогодні подобається те, що робить група W.H.I.T.E., – це якраз із тієї плеяди, яка виросла у 1990-х. І дуже подобається Sinoptik.

А.С.: З популярних у світі – Stoned Jesus. Вони вже мають гастролі світом, зокрема, Латинською Америкою. І їх уже складно назвати лише українською групою.

О.Ш.: На превеликий жаль, думаю що за два роки ми вже будемо констатувати, що їх загубили і в Україні їх не побачать. Це ті гурти, які орієнтуються не на сидіння у підвалах. Так само й Sinoptik – вони виграли в Берліні один із найпопулярніших у Європі конкурсів рок-музики. І я не знаю, наскільки їм буде надалі цікаво виступати раз на рік на розігріві в «Океану Ельзи» або раз на три місяці в клубі на 300 людей.

– Що можуть зробити радіостанції для підтримки українських виконавців?

А.С.: Найголовніше – поставити в ефір, ввімкнути пісню на мільйонну аудиторію. До нас кожен день виконавці надсилають свої композиції. Далеко не все потрапляє в ефір. Але українські рок-музиканти знають, що можна, живучи не в Києві, написати хорошу пісню, якісно її записати, надіслати на Radio Roks і отримати всеукраїнський ефір. Таких прикладів – десятки, якщо не сотні. Якщо ми чуємо хорошу пісню – ми її не оминемо увагою.

О.Ш.: Але незалежно від жодних квот на Radio Roks ніколи не з’явиться погана, неякісна музика. Лише одна мова виконання не стане запорукою потрапляння до ефіру.

– А якісної музики вистачить, щоб заповнити квоти?

О.Ш.: Зараз ми не боїмося, що нам буде чогось не вистачати. До того ж, у законі про квоти є дуже розумне положення щодо того, що радіостанції, які мають у своїй основі понад 65% музики мовами Євросоюзу, мають знижену квоту. Тож у нас вона 25%. З таким показником ми, звичайно, з допомогою українських рок-виконавців, точно впораємось.

Наталія Данькова, «Радіокомітет», для «Детектора медіа»

Фото: Олексій Темченко