15 червня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики розглянув питання про перешкоджання депутатами Київської облради реформуванню обласної газети «Час Київщини». За словами доповідача, члена комітету Дмитра Стеценка, фактично відбувається не роздержавлення, а посилення контролю над обласною пресою. Голова комітету Вікторія Сюмар наголосила, що Держкомтелерадіо мав би розіслати депутатам місцевих рад відповідну інструкцію з роз’ясненням важливості реформи.

«Детектор медіа» вивчив ситуацію, що склалася. На думку головного редактора «Часу Київщини» Геннадія Гребньова, облрада перевищила свої повноваження, внісши зміни до статуту їхнього підприємства, а також призначивши нового головного редактора колишньої обласної газети «Київська правда». Водночас голова профільної комісії Юрій Чередніченко («Опозиційний блок») вважає, що саме пан Гребньов порушив закон про реформування преси.

Справа розглядатиметься в суді. Хоча обидві сторони переконують, що вони всіма руками за реформування друкованої преси. Ось, наприклад, яка розмова відбулася між «Детектором медіа» та Геннадієм Гребньовим:

– Геннадію, який етап реформування вибрала редакція «Часу Київщини»?

– Газету «Час Київщини» було засновано 2012 року, засновники — Київоблрада та Київоблдержадміністрація. Засновники офіційно поклали функції редакції й видавця нашої газети на комунальне підприємство «Поліфаст» (друкарня). Фактично «Поліфаст» став редакцією. Й таким чином на підприємстві є редакція та друкарня. Це була одна юридична особа, один рахунок. Приміщення КП — десь 3,5 тис. кв. м. Рішенням сесії Київоблради мене призначили директором «Поліфаста» — головним редактором газети «Час Київщини». Так ми й жили: щось заробляла друкарня, хоча вона була дуже збиткова, люди зарплату вчасно не отримували, щось заробляла редакція.

Після вступу в дію закону про реформування друкованої преси колектив газети 12 лютого 2016 року провів збори, на яких були присутні 100 % працівників як друкарні, так і редакції, бо всі вони, відповідно до закону, мають право на роздержавлення. І всі одноголосно проголосували за те, що ми будемо реформуватися в першому етапі, тобто в 2016 році. Й оскільки є комунальне майно, то треба було це зробити шляхом виходу зі співзасновників облради й ОДА. Ми надали своє рішення й пропозиції облдержадміністрації й облраді, поінформували Держкомтелерадіо, НСЖУ про наші наміри роздержавитися в першому етапі. Через місяць ОДА прийняла рішення про вихід із засновників газети «Час Київщини». Відповіді від облради довго не було, а потім надійшов лист, що ми порушили регламент облради, бо надали протокол засідання колективу без проекту рішення ради та пояснювальної записки. Але закон цього від нас і не вимагає. Це все обов’язок облради. Це була формальна відписка. Проте я вирішив написати й проект рішення, й пояснювальну записку, щоб не затягувати цю справу. Й ми повторно надіслали всі ці документи.

– Відповідно до закону про реформування друкованої преси, облрада мала ухвалити рішення до кінця квітня 2016-го. Чи встигли депутати прийняти рішення в строк?

– Ні, не встигли. Від них знову довго не було відповіді. Ми добре знали, що закон про реформування преси містить певні строки, крім того, до 1 липня має бути сформовано перелік видань, які реформуватимуться на першому етапі. Й ось на початку червня на сесії облради депутати проголосували за те, щоби внести зміни до статуту підприємства «Поліфаст». Вони ввели посаду генерального директора й ризначили на неї іншу людину. Я вважаю, що втручатися в статутну діяльність редакції, яка реформується, заборонено. 7 червня рано-вранці до нас у редакцію приходили представники, які повідомили, що призначено нового генерального директора. Вони хотіли визначати, яке майно належить редакції, а яке комунальне й належить раді. А також хотіли роз’яснити редакції, як їй проводити роздержавлення. Тобто вони вже придумали якийсь свій механізм роздержавлення, якого в законі немає.

– Так хто тепер керує КП й редакцією газети?

– Наразі прийшов новий генеральний директор, і це фактично рейдерське захоплення. Він почав перемальовувати структуру редакції. Наприклад, ініціатори такої схеми вирішили, що редакції не потрібно мати бухгалтера, не треба діловодства. Що в редакції тижневика на 24 шпальтах має бути два журналісти. В нас і було два журналісти в штаті, а ще чотири працювали за угодою. Люди чітко знали свої обов’язки. Яка буде надалі редакція, яке фінансування — наразі не зрозуміло.

Більше того, депутати хочуть реанімувати газету «Київська правда». Наше підприємство мало право випускати «Київську правду», яка припинила своє існування перед тим, як запустилася наша. Але фінансування й редакції не було. Я випускав її раз на рік або півроку. Востаннє я її випустив у листопаді 2014 року. Депутати призначили нового редактора «Київської правди». Хоча, відповідно до законодавства, органи місцевого самоврядування позбавлені функцій призначати / звільняти керівників друкованих ЗМІ. Наразі вони призначили головним редактором газети «Київська правда» Ларису Бінько, яка раніше була моєю заступницею. Таким чином, вони мають намір розвивати газету «Київська правда», хоча її вже немає в каталозі періодичних видань. Вони хочуть за рахунок бюджетних коштів друкувати штучно накручений тираж і роздавати її безкоштовно соціально незахищеним верствам населення.

– Скільки коштів виділили «Часу Київщини» на 2016 рік?

– Нам нічого не виділили. Ми вже прожили перше півріччя 2016-го своїм власним коштом. Ми заробили з передплати десь півмільйона, і ще в нас були заощаджені кошти з виборів, що проходили торік восени, десь 200 тис. грн. І газета ще трохи заробляє на рекламі. Ми чекали, що нам рада традиційно виділить кошти на друк і папір. Але замість цього вони внесли зміни до статуту, переформатовують усю структуру й відновлюють «Київську правду».

– Скільки в штаті людей? І який у вас наклад?

– У штаті 20 людей, а в типографії — десять. Тираж упав цього року, він становить близько 5 тис., у передплаті газета коштує 20 грн. на місяць.

– Можливо, вся проблема в приміщенні редакції в центрі столиці?

– Можливо. Редакція газети — на Симона Петлюри, в центрі Києва, а друкарня — у Фастові.

– Ви обрали перший етап реформування, бо були впевнені, що виживете самі?

– Звісно, якщо йти за логікою закону, то там же є пріоритетне право таким виданням, як наше, на висвітлення. Тобто ми могли укладати угоди на висвітлення діяльності облради та ОДА. До того ж ішли розмови про інвесторів, які могли вкласти кошти в газету, ця робота велася.

Одразу після рішення облради ми подали позов, у якому просимо суд скасувати рішення облради, пов’язані зі внесенням змін до нашого статуту, призначенням гендиректора, звільненням мене з посади. Ми просимо облраду дотримуватися вимог закону про роздержавлення, про те, що колектив має пріоритетне право обирати форму і спосіб роздержавлення. Ми очікуємо відповідне рішення про слухання.

Їхня позиція така: є комунальне майно, і треба з’ясувати, де майно редакції, а де громади. Але закон цього не пише, щоби з’ясовувати, де чиє майно.

– Чи плануєте особисто ви відстоювати свої права та права редакції на реформування?

– Я фактично звільнений із посади, тому що з’явилося розпорядження облради, відповідно до якого мене звільнено з посади в. о. директора — головного редактора. Мій контракт закінчився ще 25 жовтня 2015-го. Потім обласне управління інформації знову призначило мене в. о., і я виконував обов’язки. Вони все це могли робити (змінювати структуру, штат, мене звільняти) до 1 січня 2016 року, коли вступив у силу закон про реформування. А з 1 січня вони не мають таких повноважень. Чи я виконувач обов’язків, чи ні — не важливо. Рада, як і інші органи самоуправління, втратила можливість знімати з посади керівників друкованих ЗМІ.

***

Також «Детектор медіа» надіслав інформаційний запит до Київоблради з проханням аргументувати рішення щодо тижневика «Час Київщини», ухвалене на початку червня 2016 року. На запит відповів голова постійної комісії Київської обласної ради з питань свободи слова та засобів масової інформації Київради Юрій Чередніченко:

– Київська обласна рада повністю підтримує закон про реформування друкованої преси й ніяких дій або протидій щодо його виконання не чинить. Справа в тому, що керівник комунального підприємства Київської обласної ради «Поліфаст» одночасно займав три посади: директора комунального підприємства, головного редактора газети «Час Київщини» та головного редактора газети «Київська правда». Користуючись цією ситуацією та нібито підтримкою колективу КП, він подав заяву на роздержавлення всього комунального підприємства.

Депутати Київської обласної ради з цим не погодилися й запропонували керівнику виконати процедуру реформування згідно з законом. Як ви знаєте, відповідно до закону, роздержавленню підлягають друковані засоби масової інформації та редакції. До речі, хочу сказати, що керівника комунального підприємства було звільнено Київською обласною державною адміністрацією ще торік у зв’язку з закінченням дії контракту, укладеного між керівником і КОДА, та переведено як виконувача обов’язків на строковий договір до призначення іншого керівника.

Користуючись своїм правом, депутати Київської обласної ради як представники громади Київщини та уповноважені громадою здійснювати управління комунальними підприємствами області на сесії призначили керівника КП КОР «Поліфаст». До речі, редакція «Час Київщини» є одним із підрозділів цього комунального підприємства, яке займається господарською діяльністю на користь громади Київської області й не має жодного відношення до функції редакції.

Хочу також відмітити, що пану Гребньову запропонували й далі виконувати обов’язки головного редактора «Часу Київщини» та підготувати всі необхідні документи згідно із законом про реформування друкованих ЗМІ, визначитися з майном та приміщеннями, які необхідні для існування редакції, та подати це на розгляд депутатам. Як тільки все буде зроблено, це питання розглянуть на найближчій сесії. Я переконаний, що буде прийнято рішення про вихід Київської обласної ради зі складу співзасновників обласної газети «Час Київщини».

До речі, на цей рік програмою облради «Підтримка обласних засобів масової інформації» передбачено на спецвипуски «Часу Київщини» та «Київської правди» 7 млн грн.

Таким чином, інформація, що розповсюджується в деяких коментарях, на мій погляд, не відповідає дійсності. До речі, при розгляді цих питань депутатам стало відомо, що працівники КП КОР «Поліфаст» взагалі були введені в оману попереднім керівництвом і насправді не хотіли приймати жодного рішення про роздержавлення комунального підприємства. З цього приводу є офіційне звернення працівників. Одне з них можемо вам надати. Якщо є необхідність у протоколі зборів працівників підприємства, керівництво готове надати його журналістам для ознайомлення.

Як голова постійної комісії Київської обласної ради з питань свободи слова та засобів масової інформації, я вивчав цю ситуацію й на сьогоднішній день виявилося, що, згідно зі штатним розписом, у редакції «Час Київщини» був тільки один журналіст. Інші журналісти, які брали участь у підготовці випусків газети «Час Київщини», перебувають поза штатом і були, як-то кажуть, на «вільних хлібах». В мене особисто виникає питання, хто ж тоді приймав рішення про роздержавлення газети: водії, слюсарі, прибиральниці чи тільки один пан Гребньов із одним журналістом?

Тому я переконаний, що наразі передчасно робити висновки щодо порушення депутатами облради законодавства. Насамперед необхідно вивчити це питання, досконало розібратися в ньому і справді зробити незалежними засоби масової інформації, а не прихопити комунальне майне, прикриваючись законом про роздержавлення ЗМІ. Зі свого боку я, як голова комісії, взяв це питання під контроль із метою належного виконання цього закону.