Законопроект подано на заміну попереднього документу, зареєстрованого під № 3822 27 січня. Втім, з чотирьох співавторів законопроекту (Олег Медуниця, Ігор Артюшенко, Іван Крулько, Олег Ляшко) автором залишився один Олег Медуниця з «Народного фронту».

Автор законопроекту пропонує замість передбаченої чинним законом для радіо квоти 50% пісень українських авторів і виконавців запровадити квоту 35% пісень (словесно-музичних творів) державною мовою. Квота ця має дотримуватися як протягом доби, так і в часових проміжках з 6 до 12, з 12 до 18 та з 18 до 24 години.

Водночас він пропонує зберегти для кожної телерадіоорганізації (як телеканалу, так і радіостанції) обов’язок транслювати не менше 50% національного аудіовізуального продукту в загальному обсязі мовлення.

Мінімальна частка пісень державною мовою має вказуватися в програмній концепції радіоорганізації.

Законопроект передбачає стимулювання радіостанцій збільшувати квоту пісень державною мовою. Зокрема, Нацрада має надавати перевагу в конкурсі тим мовникам, які зобов’язуються збільшити квоту на 5 і більше відсотків, а також які здатні найкраще забезпечити інтереси виробника національного аудіовізуального продукту.

Водночас за недотримання квоти пісень державною мовою передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3% загальної суми ліцензійного збору.

Олег Медуниця пропонує деталізувати в законі «Про телебачення і радіомовлення» критерії, якими керується Національна рада з питань телебачення і радіомовлення при проведенні конкурсів на видачу ліцензії на мовлення. До таких критеріїв він пропонує віднести:

- забезпечення інформаційних потреб громадян, у тому числі забезпечення громадян місцевими новинами;

- захист інтересів держави, протидії інформаційній агресії;

- захист інтересів виробника національного аудіовізуального продукту;

- розвиток державної мови;

-  захист прав та інтересів національних меншин;

- захист осіб, що опинилися на тимчасово окупованих окупованих територіях;

- захист інтересів національних мовників;

- розвиток регіональних, місцевих і некомерційних мовників;

- реалізація державної політики з вивчення іноземних мов, спрямованої на забезпечення інтеграції України до європейського політичного, економічного і науково-освітнього простору.

Законопроект також зобов’язує Нацраду наглядати за дотриманням радіостанціями вимог закону щодо частки пісень державною мовою.

Аби уникнути колізії із законом «Про засади державної мовної політики», згідно з якими телерадіоорганізації на власний розсуд обирають мову програм, Олег Медуниця пропонує вилучити із цього закону згадку, що порядок застосування мов в Україні визначається виключно цим законом. А також передбачити в статті 24 цього закону (про мову ЗМІ і видавництв) виняток стосовно обов’язкової частки пісень державною мовою.

Закон має набрати чинності через три місяці з дня опублікування, але поетапно: протягом першого року квота пісень українською мовою має становити 25%, протягом другого року — 30%, з третього року — 35%.

Нагадаємо, що в першому тексті законопроекту № 3822 його автори запропонували встановити для радіоринку квоти не лише музичних творів українських авторів і виконавців, а й пісень українською мовою: «В музичних радіопрограмах та радіопередачах твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щодобового обсягу мовлення, а частка пісень (словесно-музичний твір) державною мовою має становити не менше 75 відсотків від загального обсягу пісень українських авторів чи виконавців. Радіоорганізації мають забезпечувати дотримання такого співвідношення рівномірно протягом всього ефірного часу». Законопроект було подано з ініціативи віце-прем’єр міністра – міністра культури В’ячеслава Кириленка.

Законопроект викликав бурхливу дискусію в медійному середовищі, було проведено низку експертних обговорень. Детально свою позицію щодо квот представники радіоіндустрії та музичного бізнесу висловили 17 лютого на круглому столі «Підтримка української музики: ефективні інструменти та популістські кроки».

24 березня відбулася нарада з питань впровадження механізмів збільшення частки пісень українською мовою в радіоефірі під головуванням віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка. За її підсумками Міністерство культури повідомило, що більшість присутніх підтримали законопроект № 3822. Натомість Незалежна асоціація телерадіомовників та «Радіокомітет» назвали цю заяву недостовірною.

Асоціація «Український незалежний музичний бізнес» теж заявила про свою категоричну незгоду з рішеннями, прийнятими 24 березня на нараді.

Проти збільшення квот для української музики виступив і голова наглядової ради радіогрупи «ТАВР Медіа» Микола Баграєв.

Натомість Державний комітет телебачення і радіомовлення висловив підтримку законопроекту про так зване квотування україномовного контенту в радіоефірі.

Парламентський Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики на засіданні 30 березня вирішив відправити законопроект № 3822 на доопрацювання за участі членів комітету і внести законопроект на заміну.

Народна депутатка, голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар на засіданні робочої групи в комітеті 4 квітня запропонувала компромісний варіант законопроекту щодо частки пісень державною мовою на радіо. А саме:

1. Встановити для радіо квоту пісень (словесно-музичних творів) державною мовою в обсязі 35% загальнодобового обсягу мовлення окремо від чинної квоти музичних творів українських авторів чи виконавців в обсязі 50% загального обсягу мовлення (таким чином, у квоту 35% потраплятимуть і твори іноземних авторів і виконавців, але виконані українською мовою).

2. Передбачити винятки щодо мовної пісенної квоти для:

- радіостанцій класичної музики;

- радіостанцій інструментальної музики;

- місцевих радіостанцій, що транслюють програми мовами нацменшин у місцях компактного проживання нацменшин;

- радіостанцій, що транслюють освітні програми іноземною мовою.

3. Зобов’язати радіостанції дотримуватися встановлених квот рівномірно протягом усього ефірного часу та записувати мінімальну частку пісень державною мовою до програмної концепції, яка є складовою ліцензії на мовлення.

4. Передбачити, що прем’єрні пісні (яким не більше одного року) та дебюти виконавців у радіоефірі (перші виступи в ефірі) обраховуються з подвійним коефіцієнтом (тобто прем’єрна пісня тривалістю 3 хвилини зараховується як 6 хвилин ефірного часу).

5. Визначити критерії, якими має керуватися Національна рада з питань телебачення і радіомовлення при проведенні конкурсів.

6. Стимулювати мовників збільшувати квоту пісень українською мовою: радіостанціям, які братимуть на себе такі зобов’язання, надаватиметься перевага під час конкурсів.

7. Передбачити поступове впровадження квотування пісень державною мовою: протягом першого року – 25% (при цьому нові пісні множитимуться не на два, а на півтора), з другого року – 35%.

8. Зобов’язати Національну раду з питань телебачення і радіомовлення наглядати за дотриманням радіостанціями вимог закону щодо частки пісень державною мовою.

9. Встановити для радіостанцій штраф за невиконання вимог закону щодо частки пісень державною мовою в розмірі 3% загальної суми ліцензійного збору.

Члени робочої групи висловили низку зауважень і пропозицій до запропонованого пані Сюмар варіанту законопроекту, але зрештою так і не змогли дійти компромісу та погодити остаточний текст законопроекту.

Як видно з тексту законопроекту, внесеного 11 травня Олегом Медуницею, він врахував низку пропозицій Вікторії Сюмар, але не передбачив своїм законопроектом ніяких винятків для нішевих радіостанцій.

10 травня віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко заявив, що допускає можливість зменшення до 35% квоти українських пісень на радіо в законопроекті № 3822.