Напрацювання своєї команди юристів Вікторія Сюмар представила на засіданні робочої групи в комітеті 4 квітня. Їхній варіант законопроекту передбачає:

1. Встановити для радіо квоту пісень (словесно-музичних творів) державною мовою в обсязі 35% загальнодобового обсягу мовлення окремо від чинної квоти музичних творів українських авторів чи виконавців в обсязі 50% загального обсягу мовлення (таким чином, у квоту 35% потраплятимуть і твори іноземних авторів і виконавців, але виконані українською мовою).

2. Передбачити винятки щодо мовної пісенної квоти для:

- радіостанцій класичної музики;

- радіостанцій інструментальної музики;

- місцевих радіостанцій, що транслюють програми мовами нацменшин у місцях компактного проживання нацменшин;

- радіостанцій, що транслюють освітні програми іноземною мовою.

3. Зобов’язати радіостанції дотримуватися встановлених квот рівномірно протягом усього ефірного часу та записувати мінімальну частку пісень державною мовою до програмної концепції, яка є складовою ліцензії на мовлення.

4. Передбачити, що прем’єрні пісні (яким не більше одного року) та дебюти виконавців у радіоефірі (перші виступи в ефірі) обраховуються з подвійним коефіцієнтом (тобто прем’єрна пісня тривалістю 3 хвилини зараховується як 6 хвилин ефірного часу).

5. Визначити такі критерії, якими має керуватися Національна рада з питань телебачення і радіомовлення при проведенні конкурсів:

- необхідність забезпечення інформаційних потреб громадян, у тому числі забезпечення громадян місцевими новинами;

- захист інтересів держави, протидія інформаційній агресії;

- розвиток державної мови;

- захист прав та інтересів національних меншин;

- захист осіб, що опинилися на тимчасово окупованих територіях;

- захист інтересів національних мовників;

- розвиток регіональних, місцевих і некомерційних мовників.

6. Стимулювати мовників збільшувати квоту пісень українською мовою: радіостанціям, які братимуть на себе такі зобов’язання, надаватиметься перевага під час конкурсів.

7. Передбачити поступове впровадження квотування пісень державною мовою: протягом першого року – 25% (при цьому нові пісні множитимуться не на два, а на півтора), з другого року – 35%.

8. Зобов’язати Національну раду з питань телебачення і радіомовлення наглядати за дотриманням радіостанціями вимог закону щодо частки пісень державною мовою.

9. Встановити для радіостанцій штраф за невиконання вимог закону щодо частки пісень державною мовою в розмірі 3% загальної суми ліцензійного збору.

Присутні на засіданні робочої групи представники індустрії та громадськості одразу висловили кілька зауважень і побажань до законопроекту.

Активісти громадянського руху «Відсіч» запропонували не робити винятків для нішевих радіостанцій та для радіостанцій для національних меншин, оскільки, на їхню думку, це дасть мовниками можливість маніпулювати та ухилятися від виконання закону про квоти. «Треба вивести з-під дії цього закону формат інструментальної музики, а всі музичні твори з текстом мають підлягати однаковій квоті», - запропонував активіст «Відсічі» Сергій Оснач.

До того ж, він запропонував встановити нижню межу квоти (25%), обов’язкову за будь-яких умов, у тому числі коли радіостанція транслює нові українські пісні, які обраховуються з подвійним коефіцієнтом. Також пан Оснач закликав передбачити в законі санкції для Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за невиконання покладених не неї обов’язків з нагляду за мовниками.

Виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників і керівник галузевого об’єднання «Радіокомітет» Катерина М’ясникова висловила консолідоване прохання радіоіндустрії встановлювати квоти більш поступово та меншого розміру. «У нас були бої всередині індустрії. Але ми погодилися на квоти 20-25-30% (з поетапним зростанням протягом трьох років). Такі квоти ми витягнемо», - сказала вона.

Також пані М’ясникова закликала законодавців усе-таки запровадити винятки для нішевих радіостанцій, розширивши перелік форматів, на які поширюватимуться винятки (додати до них джаз, urban тощо). «Ми не пропонуємо вивести нішеві радіостанцій повністю з-під квоти – ми пропонуємо створити для них нижчу квоту», - наголосила вона. «Радіокомітет» передасть розробникам законопроекту свої пропозиції щодо квот для різних радіоформатів.

Для представників радіогалузі також є проблемою забезпечувати рівномірне дотримання квоти протягом доби (адже бувають тематичні радіошоу, радіоконцерти тощо). Учасники робочої групи погодилися, що найбільш доцільно – акцентувати на квотуванні у прайм-тайм.

Народний депутат Олександр Опанасенко запропонував передбачити в законодавстві певні норми, які стимулюватимуть з боку держави розвиток власного українського музичного продукту, і взяти за приклад законопроект про державну підтримку кінематографії. Водночас пан Опанасенко підтримує ідею заборонити радіостанції, які популяризують кримінальну субкультуру.

Народна депутатка Ольга Червакова закликала вносити зміни не лише до закону «Про телебачення і радіомовлення», а й до закону Ківалова – Колесніченка «Про засади державної мовної політики», згідно з яким телерадіоорганізації мають право на власний розсуд обирати мову ефіру. Відтак, законодавчі акти суперечитимуть один одному.

Вікторія Сюмар запропонувала учасникам робочої групи протягом двох днів письмово надати правки та доповнення до драфту законопроекту. Напрацьований Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики законопроект буде подано на заміну законопроекту № 3822 «Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах», внесеного народними депутатами Олегом Медуницею, Іваном Крульком, Ігорем Артюшенком та Олегом Ляшком з ініціативи віце-прем’єр міністра – міністра культури В’ячеслава Кириленка.

Нагадаємо, що Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики на засіданні 30 березня вирішив відправити законопроект № 3822 на доопрацювання за участі членів комітету і внести законопроект на заміну.

Автори законопроекту № 3822 запропонували встановити для радіоринку квоти не лише музичних творів українських авторів і виконавців, а й пісень українською мовою: «В музичних радіопрограмах та радіопередачах твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щодобового обсягу мовлення, а частка пісень (словесно-музичний твір) державною мовою має становити не менше 75 відсотків від загального обсягу пісень українських авторів чи виконавців. Радіоорганізації мають забезпечувати дотримання такого співвідношення рівномірно протягом всього ефірного часу».

Законопроект викликав бурхливу дискусію в медійному середовищі, було проведено низку експертних обговорень. Детально свою позицію щодо квот представники радіоіндустрії та музичного бізнесу висловили 17  лютого на круглому столі «Підтримка української музики: ефективні інструменти та популістські кроки».

24 березня відбулася нарада з питань впровадження механізмів збільшення частки пісень українською мовою в радіоефірі під головуванням віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка. За її підсумками Міністерство культури повідомило, що більшість присутніх підтримали законопроект № 3822. Натомість Незалежна асоціація телерадіомовників та «Радіокомітет» назвали цю заяву недостовірною.

Асоціація «Український незалежний музичний бізнес» теж заявила про свою категоричну незгоду з рішеннями, прийнятими 24 березня на нараді.

Проти збільшення квот для української музики виступив і голова наглядової ради радіогрупи «ТАВР Медіа» Микола Баграєв.

Натомість Державний комітет телебачення і радіомовлення висловив підтримку законопроекту про так зване квотування україномовного контенту в радіоефірі.