«1+1 медіа» активно шукає ідеї та людей, які підсилять її експертизу в сфері високих технологій та в перспективі дозволять трансформувати медійний бізнес залежно від їхнього розвитку. Для цього медіагрупа навесні запустила платформу Future Media Lab, а на 16-18 жовтня запланувала проведення масштабного хакатону Media Hack Weekend. Про те, навіщо зараз українському телебаченню технологія віртуальної реальності, про свіжі чутки на OTT-ринку та готовність «1+1 медіа» інвестувати в IT-проекти «Детектор медіа» поговорила з Павлом Педенком, керівником проекту Future Media Lab та управління веб-розробок в «1+1 медіа».

- Павле, я знаю історію про те, що цього літа ви з колегами по роботі намагалися підкорити Монблан, потрапили там у снігову бурю й вас рятували французькі рятувальники на гвинтокрилі. Що вам зараз видається страшнішим: піти в гори чи організувати хакатон?

- Зараз - хакатон (сміється. - ТК). Тому що гори - це вже в минулому. Якийсь час я займався серфінгом, і там є таке правило: страшно падати з хвилі, з якої ти ще не падав. Гори я вже пройшов - удруге те саме не дуже страшно. А хакатон я до цього робив лише один раз, коли працював в агентстві Hoshva Digital. Він був на 100 осіб. Було складно, були свої нюанси. А зараз ми плануємо прийняти 400 учасників. Це буде найбільша подібна подія в СНД - принаймні з того, про що ми знаємо. І тому справді трохи страшно, але в нас хороша команда, склад менторів, партнери, локація. Залишилося тільки, щоби люди прийшли.

- Розкажіть про свою команду, про менторів.

- Головних організаторів на даний момент двоє: це я й Ася Колісниченко - менеджер із мого відділу веб-розробок. Піар-департамент «1+1 медіа» допомагає нам із просуванням проекту, а управління продажу інтернет реклами сейлз-хаусу «Плюси» - з партнерами. Тобто ресурси нашого холдингу задіяні на проектній основі, але більшість питань розрулюємо ми самі.

Ментори в нас діляться на кілька категорій: технології, маркетинг, бізнес-девелопмент, дизайн та інвестиції. По інвестиціях свою участь уже підтвердили Віктор Компанеєць із інвестиційної компанії Digital Future та Рафаель Юша з арт-заводу «Платформа». По технологіях у нас є чотири людини від Samsung - дві по віртуальній реальності, дві по Smart TV, а також Володимир Шиманський, який працює в GlobalLogic і організує хакерспейси, київський IT-кластер, плюс він на Kickstarter зробив Blynk і залучив непогані інвестиції. Будуть ще кілька технологічних менторів із аутсорсингових компаній. Плюс буде Михайло Панченко, який є технічним керівником мого департаменту. З боку бізнес-девелопменту ми вже практично домовилися з Інною Перепелицею, яка є керівним партнером Syndicate, у нас будуть Оксана Гошва зі своїм DOT Innovation, Юрій Миколишин, маркетинг-директор Intel, і Назар Панчишин, маркетинг-директор Clickky.

Ще ми погоджуємо кількох осіб від Microsoft та Paymentwall.

Панель має складатися з 21 особи - ми ставимо пропорційну кількість менторів та учасників.

- Що таке хакатон як формат?

- Хакатон походить від двох слів: to hack - щось розробляти і marathon - біг на довгі дистанції. Хакатон - це обмежений у часі формат. Зазвичай це 24 або 48 годин. Завдання команд - протягом цього часу прийти від ідеї до робочого прототипу чи продукту. Наприклад, ви приходите на івент у п'ятницю ввечері - у вас у голові є концепція. Івент дозволяє вам знайти людей, із якими ви можете її реалізувати. Там є ментори, які можуть підказати, куди йти. Є інвесткомпанії, які зорієнтують, як краще оформити проект, щоби він був інвестиційно привабливішим. Закінчується все тим, що результати своєї роботи ви презентуєте на великій сцені. І якщо пощастить, то йдете не просто з готовим проектом, а з першим клієнтом - можливо, навіть корпоративним.

У рамках нашого хакатону ми готові брати команди під крило, якщо там будуть проекти, які нам справді цікаві. Ми не комунікуємо прямо, тому що, можливо, на хакатоні ми й не отримаємо жодного цікавого для нас проекту. Але якщо ми побачимо когось, хто нам справді сподобається, ми готові або давати ресурси, або ставати першим клієнтом, тобто за своєю сутністю вкладатися грошима, або знаходити інші форми взаємодії залежно від того, яка мотивація в команди, що зробила цей проект.

- Тобто ви як медіакомпанія для чого це робите? Ви шукаєте ідеї, людей?

- На початку ми робили цей проект, щоби підвищити внутрішню технологічну експертизу. Ми сильні в медійному бізнесі, розуміємо його технологічні аспекти, але в будь-якому разі ми не технологічна компанія і не можемо конкурувати на рівних із тими, хто постійно інвестує в R&D, й говорити з ними однією мовою. В рамках хакатону ми можемо пограти в команді з технологічними спеціалістами: вони нам дадуть свою експертизу, ми їм - свою.

Але зараз ми вже розглядаємо хакатон як можливість пошуку нових людей та експансії брендів «1+1 медіа» на інші носії. Грубо кажучи, якщо в нас у суботу вранці є тревел-шоу «Світ навиворіт» і до нас на хакатон прийде проект із електронної комерції у сфері туризму, який створює унікальний контент для віртуальної реальності про подорожі, то нам це також цікаво, тому що в нас є за рахунок чого його підсилити. В нас є сильні телевізійні бренди, й ми готові робити експансію на інші платформи за рахунок технологій, які є в наших партнерів або команд, із якими ми працюємо.

- Свій заробіток ви там де бачите?

- Зараз ми не бачимо там заробітку. Ми не венчурна компанія. Це для нас радше експеримент. Але в перспективі десяти років там може бути заробіток. Якщо навіть подивитися на віртуальну реальність, то ніхто не знає, як вона розвиватиметься, але вже зараз є пристрої вартістю до $10, які можна вставити до свого телефона й отримати повний досвід використання віртуальної реальності. При цьому технології стають справді дешевими. Підключених людей стає більше. І це питання часу, коли контент споживатимуть не з традиційного екрана, а, так би мовити, ближче до очей.

Ми просто не хочемо пропустити момент, коли зміни стануться. Ми готові змінюватися, але не готові сліпо наслідувати ринок. Ми самі хочемо направляти ці зміни. Знову хороший приклад із серфінгу: можна стояти перед хвилею й чекати, коли вас накриє, а можна розвернутися й плисти туди, куди йде хвиля, щоб у якийсь момент стати на гребені.

- Ви зізнаєтеся, що не знаєте, куди повернуться технології на медійному ринку. Думаю, ваші конкуренти цього також не знають, просто публічно про це не кажуть. Але все ж таки якісь гіпотези у вас є?

- Ми зустрічалися з представниками Samsung, які запитали в нас: «Ми виводимо на ринок телевізори з можливістю 4К. Коли ви вироблятимете контент для 4К?» Напевне, ніколи. Тому що це реально дорого. Якщо подивитися на структуру екранів, на яких українці зараз дивляться телебачення, то серед них все ще є 1 % чи 2 % чорно-білих. 16:9 - приблизно у 20 %. А якщо говорити про 4К, то це, мабуть, взагалі всього 2 %. І є мої мрії відносно того, куди міг би рухатися ринок, а є сувора реальність пристроїв та можливостей доставки контенту.

Навіть у світі віртуальна реальність - це нова історія, а в Україні тим паче: якщо є тисяча пристроїв на всю країну, то добре. Але застовпити своє місце там ми хочемо. Зрозуміло, що віртуальна реальність не стане масовою для українського контент-провайдингу найближчим часом. Хоча ходять чутки, що один із лидерів ОТТ-платформ в Україні зараз готує до запуску кінотеатр, у рамках якого можна буде дивитися контент у Google Cardboard. Начебто в них є 1,5 тис. фільмів в 3D, які спеціально адаптовані під кардборди.

Повертаючись до нашої компанії, можу сказати, що найцінніше з того, що ми зараз маємо - це аудиторія. Питання в тому, як нам цю аудиторію конвертувати таким чином, щоби, незважаючи на те, що станеться з телебаченням через п'ять-десять років, аудиторія залишилася з нами. Неважливо, де це буде: в інтернеті чи іншому середовищі.

- А з лінійного телебачення аудиторія потроху йде?

- Тут питання типів аудиторії. Мабуть, ви краще за мене знаєте, що відбувається. В інтернеті та на телебаченні аудиторія відрізняється: в першому випадку вона молодша, в другому - доросліша. З погляду інших соціально-демографічних показників її структура також трохи різна. З телебачення та аудиторія, яка його зараз дивиться, швидко не піде, а інтернет-аудиторія, радше за все, рано чи пізно також прийде до телебачення. Питання в тому, як вона це телебачення дивитиметься.

«1+1 медіа», мабуть, просунулася вперед порівняно з іншими гравцями ринку з погляду доставки контенту. Ще в «Медіа Групи Україна» є Oll.tv - хороша штука. Але якщо подивитися на точкові бренди, то в нас все одно краще. Наприклад, додаток «ТСН» - найпопулярніший додаток для Smart TV з тих, що є в Україні. «ПроФутбол» - також популярний. Але там багато чого можна покращувати і є багато можливостей для синергії. Наприклад, для спортивного додатку можна отримати прекрасну синергію зі спортивним e-commerce.

Ми хочемо в рамках усе того ж хакатону показати людям, які щось створюють, що в нас є аудиторія й ми готові її конвертувати. Тільки дайте нам куди. А другий напрямок - ми справді шукаємо інструменти, які покращать ті технологічні продукти, які в нас є. Припустимо, якщо хтось розробить на хакатоні систему аналітики для новинних ресурсів, яка допоможе нам краще робити контент, подавати його користувачу в зрозумілішій формі або більше відповідати його очікуванням, то нам це буде цікаво.

- Ви зараз є в усіх Smart TV?

- Від бренду до бренду. Але якщо подивитися комплексно на портфоліо, то бренди «1+1 медіа» є в Samsung, LG і Philips - це щодо Smart TV. А якщо казати про смартфони - в iOS та Android. У Windows Phone - поки ні, ми намагаємося зрозуміти, як туди зайти. Справа в тому, що співвідношення вартості розробки додатку для цієї операційної системи до потенціалу аудиторії є достатньо сумнівним.

- І як ви оцінюєте цей напрямок доставки контенту? Скільки там у вас зараз аудиторії?

- Складно сказати, тому що вона ж ніяк нормально не вимірюється. І ще питання: що рахувати аудиторією - тих, хто дивиться в нас відео, чи тих, хто користується додатком?

Проблема Smart TV в тому, що немає жодних вимірювань та аналітики. Ми туди інтегрували Google Analytics, щоб отримувати якісь абсолютні цифри, але яка аудиторія це дивиться, якої статі, віку, рівня доходів? Тобто аудиторія там є, інвентар є, але він для рекламодавців не особливо привабливий, тому що немає аналітики й вони не розуміють, яке охоплення вони добирають за рахунок цієї аудиторії.

- Чи є якась можливість просунутися в напрямку, щоби там з'явилася аналітика?

- Ми зараз тісно спілкуємося з Samsung і в рамках Future Media Lab, і в рамках хакатону, і на рівні компаній. 50 % чи 60 % усіх Smart TV в Україні - виробництва Samsung. Ми говоримо відносно аналітики, але я поки не готовий прокоментувати. Тобто немає конкретних дат, коли з'явиться можливість отримувати звіт, який скаже, що там відбувається.

- І на ОТТ ви вийшли на початку цього року?

- ОТТ - це не моя парафія в компанії, тому тут взагалі не готовий коментувати.

- Ви говорили, що сейлз-хаус вашої медіагрупи допомагає вам шукати партнерів для хакатону. Що ви їм продаєте?

- Ми продаємо спонсорство події. По-перше, всім FMCG-компаніям, у кого є продукти, що мають попит серед цієї аудиторії: це шоколадки, енергетики, газовані напої, печиво, снеки, пиво. По-друге, ми шукаємо спонсорство в ІТ-аутсорсингових та ІТ-продуктових компаній, тому що для них це HR-інструмент і можливість знайти людей до себе в команди. Паралельно ми спілкуємося з середніми за розміром компаніями, яким цікаві точкові інтеграції.

Ми не прагнемо зібрати всіх і одразу та продати все, що у нас є (бейджики, футболки з десятьма логотипами тощо). Так, нам потрібні гроші, ми їх шукаємо. Івент ми проведемо в будь-якому разі, але в той же час додаткові гроші допоможуть нам зробити цю подію кращою.

Через рік ми хочемо зробити хакатон ще більшим, тому для нас важливо, щоби в цьому році, по-перше, всі партнери, які до нас зайдуть, залишилися задоволеними, а по-друге, учасники вже наступного дня почали шукати квитки на наступний хакатон.

Навіть якщо ми не зберемо багато коштів у цьому році або зробимо івент у мінус - а, скоріше за все, так і буде, - ми розуміємо, що робимо заділ на наступний рік. Ми презентуємося всім, показуємо, хто ми і що ми можемо. І в наступному році це вже будуть зовсім інші перемовини, тому що ми матимемо портфоліо.

Зараз ми взяли спеціальну людину в команду, яка повністю на аутсорсі. Її посада в проекті - partner satisfaction manager. Її завдання - зробити так, щоби ми не тільки залучили партнерів, але і зробили їх щасливими.

В хакатоні круто те, що це, за своєю суттю, мій особистий проект: я його придумав і організую, а компанія мені в цьому допомагає. Коли проект є чимось більшим, ніж просто ще одне завдання, яке тобі поставили на роботі, то справді вкладаєш душу в усі деталі. Щоб ви зрозуміли, про що йдеться: в нас навіть є фокус-групи, на яких ми погоджуємо стікери для ноутбуків (сміється. - ТК).

- Яку ціну ви поставили на квитки для учасників?

- Перші 100 квитків ми продаємо по 400 грн, потім ціна стане 500 грн, а на дверях - 600 грн. З одного боку, це невелика сума, а з іншого - подія триває 48 годин, нам потрібно годувати учасників.

- Крім того, плата за вхід допоможе вам заздалегідь бачити готовність аудиторії взяти участь?

- Так. Я скажу вам чесно: спочатку ми хотіли робити участь у проекті безкоштовною, тому що завдяки ньому ми вирішуємо якесь своє завдання. Але коли ми почали працювати, то зрозуміли, що сама по собі реєстрація - це не просто не ознака того, що людина прийде, але й величезний ризик для нас. Тому що ми орендуємо павільйон, готуємо кейтеринг, продаємо щось партнерам. І нам дуже важливо розуміти реальну кількість людей на локації.

- Який бюджет хакатону?

- Залежно як рахувати. Якщо з медійною кампанією - то великий. Якщо павільйон рахувати за повною вартістю - то великий. А якщо вилучати з розрахунків усі ресурси, якими ділиться з нами компанія, то маленький.

Я не готовий називати бюджет. Можу сказати для цифр, що в нас є призовий фонд на 300 тис. грн: Samsung дає багато чого, плюс ми працюємо з асоціацією ІТ-освіти ITEC, плюс є ще кілька партнерів на етапі погодження. І по призовому фонду це буде, мабуть, найкрутіше, що відбувалося в подібних подіях.

- Розкажіть про взаємозв'язок між хакатоном і Future Media Lab.

- Future Media Lab - це платформа, в рамках якої ми намагаємося побудувати стійкі зв'язки між медійним і технологічним бізнесом. А хакатон - це точковий івент, який відбувається в рамках Future Media Lab. Тобто не «1+1 медіа» організує хакатон, а Future Media Lab. Просто Future Media Lab - це наче структурний підрозділ «1+1 медіа».

- Які ще події ви запланували в рамках Future Media Lab?

- Календар подій поки що не погоджений остаточно. Якщо ми побачимо бізнес-користь від хакатону, то ми, по-перше, одразу ж анонсуємо наступний - ми плануємо зробити його навесні 2016 року. По-друге, в нас є домовленості з партнерами відносно подальшої роботи - наприклад, із Samsung ми плануємо провести низку воркшопів про віртуальну реальність. Тут можлива синергія: ми даємо нашу техніку, зірок, а вендор надає технічне забезпечення - й ми разом придумуємо контент, знаходимо людей, які це роблять.

По Smart TV в нас є такі самі плани. Крім того, в нас є плани з нашими партнерами щодо платних семінарів про інновації в медіа: ми маємо вихід на мережу людей, які займаються цим у світі - ВВС Labs, наприклад, і ми думаємо, що для ринку це може бути цікаво.

Зрозуміло, що також ми працюємо як пасивний слухач ринку. Тобто якщо до нас приходить проект, який потенційно може бути інтегрований у нашу екосистему або він цікавить нас з інших причин (може, є потенціал заробити гроші), то ми створюємо для нього окрему робочу групу в нашій структурі, щоби зрозуміти його привабливість та потенціал інтеграції в наш бізнес. Ми не венчурна компанія і не стартап-інкубатор. Ми радше компанія, яка може надати прямі інвестиції. Але це дуже точкова діяльність. У нас зараз є один проект, із яким ми активно спілкуємося відносно цього, тому що він дуже добре може підсилити наше портфоліо з погляду покриття аудиторії, на яку ми працюємо.

Також до нас зайшов один дитячий проект: це агрегатор місць, де можна погуляти з дітьми в різних містах. Це дуже цікаво для «ПлюсПлюс», тому що є синергія між нашим брендом та діджитал-розширенням. Зараз ми шукаємо моделі win-win-взаємодії з розробниками: щоб і проект щось від нас отримав, і ми від проекту.

- А той проект, із яким ви спілкуєтеся про інвестиції, також зайшов до вас у рамках Future Media Lab?

- Так.

- Скільки загалом проектів до вас уже зайшли?

- В нас є трохи менше 20 заявок різного масштабу. Є зовсім треш, я чесно скажу, а є дуже реалістичні проекти з хорошою командою, яка розуміє, що вона робить і навіщо їй ми. Насправді проектам набагато цікавіше піти до якогось міжнародного інвестора - хто сидить на інших грошах і може вивести своїх підопічних за межі України. Але є проекти, для яких дуже важливим є саме медійне партнерство. Воно більше стосується експертизи та маркетингу, ніж грошей. Тому що гроші можна взяти і в іншому місці.

Я думаю, якщо ми закриємо ту угоду, про яку я кажу, то це наробить багато галасу на ринку. А якщо ні, то ніхто про це не дізнається.

- Ви достатньо обережно сформулювали мету Future Media Lab: отримати протягом року один проект. Це тому, що це експеримент і ви самі до кінця не знаєте, як він вистрілить?

- Так, ми не знаємо.

- Future Media Lab сфокусована на чотирьох напрямах: великі дані, другий екран, віртуальна й доповнена реальності, синхронізація відеоконтенту. Я думаю, що для вас найскладнішим і найвідповідальнішим було визначити цей фокус: від правильності цього вибору залежить успіх усієї вашої ініціативи.

- Саме так. Причому зараз ми його уточнили. Самі по собі ці чотири напрями все одно мало про що говорять. Тому ми їх деталізували до 14 пунктів. Зокрема, в переліку з'явилися електронна комерція, додатки для Smart TV, трансмедійний сторітелінг, мобільні технології, нові медіа, уніфіковані комунікації, хмарні технології, геймінг, нові формати відео тощо. І на хакатон ми виходимо вже з цим переліком.

- Хто ті люди, які приносять вам проекти? Звідки вони приходять?

- Когось ми знаходимо на конференціях, коли виступаємо та розповідаємо про проект. Хтось потрапляє на сайт Future Media Lab із Facebook. Хтось заходить на нього, переглянувши рекламний ролик, що якийсь час був в ефірі.

Це достатньо різні люди. Наприклад, нам запропонували агрегатор новин - цікавий проект, його зробив студент. А той проект, із яким ми говоримо про інвестиції, розробила компанія, яка працює вже років десять. Це провайдер контенту, який зараз хоче стати платформою. Відповідно, під платформу розробники шукають додаткових грошей та медійну експертизу. Тому що, виходячи в бізнес платформ, потрібно давати контент дещо іншої якості. Ми можемо їх навчити, як це робити правильно.

Пошук розробників цікавих ідей був для нас складним до цього часу, тому що ми за своєю суттю не були інтегровані в технологічний світ. Зараз, завдяки Future Media Lab, ми отримали дуже якісний нетворкінг. Навіть одне те, що ми просто пішли й презентувалися по різних компаніях і розказали, що ми робимо, показало нам купу можливостей як для проектів, які вже розробляються в «1+1 медіа», так і для тих, які лише в планах. Ми все одно трохи варимося в своєму соку, і вихід у світ допомагає краще перевіряти свої ідеї.

- Досі не тільки в нас, а й у світі майже немає хороших прикладів інтерактивної взаємодії телевізійного продукту з глядачем. Як ви думаєте, в якій формі могла би бути ця взаємодія? До слова: цього року в Берліні я слухала виступ Ріда Хастінгса (засновника Netflix. - ТК) - навіть він не знає відповіді на це запитання.

- Ніхто не знає на нього відповіді. Всі шукають. Є чимало фондів, які готові вкладати гроші виключно в розвиток такого напрямку, як документальне кіно в 360. Ми хочемо їх залучати, щоби в Україні стимулювати спільноту людей, які створюватимуть такі проекти.

Ми не знаємо, яким буде майбутнє всього цього, але вже зараз зрозуміло, що з позиції досвіду, який людина отримує, віртуальна реальність - це можливість залишити глядача з незабутніми емоціями.

Ось хороший приклад - фільм про переселенців із Сирії в 360. Автори показали його співробітникам ООН, і ті були вражені, оскільки отримали максимально наближену до реальності картину перебування людей у таборах біженців.

І, повторюся, «1+1 медіа» цікавиться не тільки віртуальною реальністю. Ми потребуємо й набагато приземленіших рішень. Простий приклад - система авторизації: як зрозуміти, що на телебаченні й у телефоні вашу програму дивиться один і той самий користувач? Можливо, хтось нам на хакатоні запропонує таке рішення. Або, можливо, хтось нам запропонує рішення, що визначатиме, який контент із «ТСН.ua» ми повинні публікувати в соціальній мережі (і в якій саме), щоб отримати максимальну взаємодію. Тобто ми дивимося також на інструменти розвитку нашого бізнесу. Це більше про технології, ніж про контент.

Фото - «1+1 медіа»