Кримськотатарський телеканал ATR ще три роки тому намагався легалізуватися в Росії, але безуспішно. Про це повідомив засновник медіахолдингу ATR Ленур Іслямов 31 березня на прес-конференції в Сімферополі, присвяченій останньому дню мовлення каналу ATR.

«ATR намагався зареєструватися в російському правовому полі три роки тому. Ми організували компанію, яка отримала ліцензію ЗМІ в Москві (оскільки я в Москві більшість часу перебував), тому ми могли б уже там мовити. Але нам не дали тоді мовити - ATR не отримав тоді ліцензію», - розповів пан Іслямов.

Ленур Іслямов

Після анексії Криму Росією телеканалу ATR відмовляють у перереєстрації за російським законодавством з політичних причин. «Уже після всіх революційних подій нас запевнили, що тут нам не дадуть ліцензію з причини того, що ніхто з чиновників не може гарантувати за нас, що ми в якийсь момент не вийдемо в ефір з якимось закликом. Навіть такі сумбурні речі нам були сказані, що Ліля Буджурова своїм виглядом може показати, як вона ставиться до тієї чи іншої ситуації в країні», - пояснив пан Іслямов.

Він розповів, що йому надходили ультимативні пропозиції продати канал. «Вони надходили так: або ти продаси, або ми заберемо силою. Мені казали: "Ти що, думаєш, хтось прийде тебе захищати?". Зрештою, у нас двері відкриті. Ми чекаємо кожного, хто сюди прийде. Можна забрати телеканал, можна забрати сервер, можна забрати частоту. Але забрати колектив як можна? Як я можу продати колектив? Наша капіталізація в тому, що ми такі, як ми є», - наголосив власник каналу.

На запитання, що він як власник ATR зробив для збереження каналу, пан Іслямов нагадав, що намагався провести акціонування ATR.

«Я розумів, що вичавлювати і тиснути на бізнес одного власника набагато простіше, ніж тиснути на багатьох різних власників. Тому ми почали акціонування, акціонерне товариство більш стійке в цьому питанні. Але цей процес прив'язаний до місцевості: ми не можемо зареєструвати кримське товариство у Москві, не пройшовши процедуру в Криму. А в Криму не була сформована база реєстрації акціонерних товариств, тому ми цей процес затягли. За законом РФ ви не можете оголосити емісію (продаж акцій) без реєстрації в законному полі цієї емісії. Тому ми це все згорнули, і чекаємо, доки нас зареєструють, а після цього розпочнемо акціонування», - розповів пан Іслямов.

Він також згадав про свій похід у кримську владу, коли він ненадовго став віце-прем'єр-міністром самопроголошеного кримського уряду: «Я зі свого боку намагався зробити все, що міг, навіть своїм походом у владу намагався переконати, що потрібно не ворогувати між народами, створювати не ворогів, а друзів. Але виявився не почутим. І виявився в ситуації, коли доводиться своє дітище ховати».

Ленур Іслямов також підтвердив, що ATR розглядав варіант відмови від суспільно-політичного контенту для збереження мовлення. «Це була одна з ідей. Тому що ми розуміємо прекрасно, що керівників дуже сильно хвилює, що ми показуємо певні речі, які відбуваються в Криму, не так, як їм хотілося б. Багато сьогоднішніх чиновників, які знаходяться тут, хотіли б, щоб ми приховували якісь речі, не показували. Але ЗМІ так не може існувати. Це не вихід із сьогоднішньої ситуації», - пояснив він.

«Я підбирав таких співробітників на канал, які не будуть підгавкувати в унісон і говорити, що мені подобається. У мене немає часу на те, щоб давати якісь рекомендації, наприклад, Буджуровій. Такою й має бути журналістика - ми маємо мовити, що ми хочемо, звичайно, в межах законодавчих рамок», - додав він.

Генеральний директор каналу ATR Ельзара Іслямова повідомила, що колектив ATR публічно звертався із заявами до президента Росії Володимира Путіна, голови Ради при президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини Михайла Федотова, російського омбудсмена Елли Панфілової щодо сприяння в збереженні мовлення каналу. Однак реакцію, за її словами, отримали тільки від Михайла Федотова, який звернувся в Роскомнагляду з проханням видати документи, необхідні для мовлення.

Ленур Іслямов та Ельзара Іслямова

Як писала «Детектор медіа», 1 квітня всі ЗМІ кримськотатарського медіахолдингу ATR - розважально-інформаційний телеканал ATR і дитячий телеканал Lale («Ляле»), радіостанції Meydan («Мейдан») і «Лідер», інтернет-видання «15 минут» - змушені припинити свою діяльність, оскільки станом на 31 березня жодне з цих медіа не змогло перереєструватися в окупованому Росією Криму за російським законодавством. Роскомнагляд тричі повертав їм документи без розгляду, щоразу знаходячи в них нові «помилки», які не помітила раніше.

Водночас кримськотатарський медіахолдинг ATR продовжить спроби перереєструвати свої ЗМІ за російським законодавством і буде шукати законні форми для відновлення мовлення. ATR може продовжити роботу як продакшн-хаус, зокрема, холдинг планує продовжити роботу з дублювання фільмів, створення культурних та освітніх проектів, документальних фільмів.

31 березня міжнародна правозахисна організація Amnesty International констатувала, що опівночі 1 квітня, по закінченні терміну перереєстрації згідно з російським законодавством, всі, за винятком одного, незалежні кримськотатарські ЗМІ будуть закриті. За даними організації, досі успішно перереєстровано тільки один кримськотатарський ЗМІ - газету «Янъы дюнья». Крім ЗМІ медіахолдингу ATR, відмови в перереєстрації отримали кримськотатарське інформаційне агентство QHA (двічі), газета «Авдет», журнал «Йылдыз», журнал «Арманчыкъ».

Напередодні, 30 березня, головний редактор газети «Голос Крыма» Ельдар Сеітбекіров повідомив, що ця кримськотатарська газета отримала свідоцтво про реєстрацію ЗМІ від Роскомнагляду, змінивши назву на «Голос Крыма New». На той час в стадії перереєстрації знаходились кримськотатарський журнал «Йылдыз» та газета «Янъы дюнья».

Нагадаємо, що 19 березня «глава» окупаційної влади Криму Сергій Аксьонов заявив, що «у напіввійськовий час» робота таких телеканалів як кримськотатарський канал ATR недопустима.

Водночас керівництво кримськотатарського телеканалу ATR повідомляло, що мовник готовий позбавитись свого інформаційно-політичного контенту, якщо це дасть змогу перереєструватись за російським законодавством.

20 березня Комітет захисту журналістів повідомив, що стривожений погіршенням медійного клімату в анексованому Росією Криму, зокрема відмовою Роскомнагляду реєструвати кримські новинні ЗМІ.

Міністр інформаційної політики України Юрій Стець заявив, що кримськотатарський телеканал ATR зможе мовити на материковій Україні.

24 березня колективи кримськотатарських телеканалів ATR і Lale («Ляле») та радіостанції Meydan («Мейдан»), які входять до холдингу «Атлант СВ», звернулися до президента Російської Федерації Володимира Путіна з проханням про сприяння у вирішенні ситуації, що склалася з відмовами Роскомнагляду в перереєстрації кримськотатарських медіа за російським законодавством.

26 березня заступник генерального директора ATR Ліля Буджурова повідомила, що якщо телеканал ATR до 1 квітня не встигне зареєструватися як ЗМІ за російськими законами і змушений буде припинити своє мовлення, на його частоті може почати роботу «телеканал-підробка».

Меджліс кримськотатарського народу заявив, що розглядає відмову в перереєстрації незалежних кримськотатарських ЗМІ як порушення законних прав та інтересів кримськотатарського народу.

«Детектор медіа»