Кульмінацією скандалу з новорічним ефіром телеканалу «Інтер» стало засідання Національної ради з питань телебачення і радіомовлення 15 січня. «Детектор медіа» уважно стежила за тригодинним обговоренням і пропонує читачам першу частину репортажу.

Скандальні передумови засідання

Коротка передісторія наступна. У новорічному ефірі 31 грудня телеканал «Інтер» показав російських співаків, які неодноразово виступали з антиукраїнськими заявами, а деякі з них є персонами нон-ґрата в Україні. Ефір викликав хвилю обурення в соціальних мережах. Низка громадських діячів закликали позбавити «Інтер» ліцензії. Міністр інформаційної політики Юрій Стець заявив, що домагатиметься заборони допуску в український телеефір осіб, які шкодять Україні або публічно підтримують її опонентів. Секретар РНБО Олександр Турчинов зажадав від Нацради, щоб вона негайно розглянула питання щодо позбавлення «Інтера» ліцензії. А 3 січня група молодиків розбила двері офісу телеканалу «Інтер».

Програма новин на «Інтері» «Подробности», яку виробляє продакшн НІС, відмежувалася від новорічної програмної політики каналу, засудивши її. Через критику на свою адресу «Інтер» змінив сітку мовлення, знявши з ефіру в подальші дні всі новорічні мюзикли та концерти. Водночас телеканал «Інтер» заявив, що при підготовці новорічної сітки мовлення були дотримані всі вимоги українського законодавства, і вважає всі звинувачення тиском на канал.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення провела моніторинг святкового ефіру не лише «Інтера», а й інших загальнонаціональних каналів, і 15 січня зібрала топ-менеджерів каналів, правників, народних депутатів, представників державних відомств і громадськості, аби сформулювати рішення за результатами моніторингу не самотужки, а з урахуванням усіх точок зору.

Голова Нацради Юрій Артеменко розпочав свою доповідь із цитування листа секретаря Ради національної безпеки й оборони Олександра Турчинова: «... З метою протидії загрози національній безпеці в інформаційній сфері звертаю вашу увагу на діяльність вітчизняного телеканалу «Інтер», який у своїй програмній політиці постійно та відверто нехтує національними інтересами України. Яскравим проявом цього стала трансляція у ніч з 31 на 1 січня низькопробних виступів громадян Російської Федерації, що неприховано підтримують терористичну діяльність на сході України, схвалюють протиправну агресивну політику нинішнього керівництва Кремля. Така ситуація не тільки не сприяє консолідації українського суспільства навколо захисту державного суверенітету і територіальної цілісності нашої держави, але й ображає почуття, права більшості українських громадян. ... Прошу невідкладно розглянути зазначену ситуацію та вжити в межах компетенції вичерпних заходів, зокрема анулювання ліцензії телеканалу «Інтер» у порядку, передбаченому ст. 72 закону «Про телебачення і радіомовлення» з метою унеможливлення в подальшому подібних деструктивних проявів».

Катерина Котенко та Юрій Артеменко

Крім того, за словами пана Артеменка, за цей час до Нацради надійшли 254 звернення від різних людей з різних куточків України. З них 251 лист - це обурення ситуацією з ефіром «Інтера», і лише три - на підтримку позиції каналу. Він процитував один з листів, у якому йшлося, зокрема: «Коли увімкнули канал «Інтер», усім членам моєї сім'ї просто відібрало мову... Це жахливий нічний кошмар». У деяких листах, зі слів пана Артеменка, йдеться про те, що проблема не в контенті, а у власниках, автори пропонують розслідувати обставини загадкової смерті пана Плужнікова, нагадують, що майже 30% «Інтера» належать російському «Первому каналу».

Телеглядачі висловили Нацраді своє обурення не лише «Інтером». Їх бентежить показ російських серіалів, зокрема «Участок» із Сергієм Безруковим у головній ролі на «2+2», «Думай, как женщина» і «Кордон следователя Савельева» на «Україні», «Щасливі разом» і «Вороніни» на Новому каналі (зокрема, у «Вороніних» в одній серії була фраза: «Ты мне не сын, ты бандеровец»).

Кобзон, «Путана», Охлобистін - результати моніторингу

Відділ моніторингу Нацради промоніторив ефір загальнонаціональних телеканалів з 21:00 31 грудня до 5:00 1 січня.

Моніторинг зафіксував 31 грудня в ефірі телеканалу «Інтер» трансляцію програми «Новорічний парад зірок 2015». Проект з аналогічною назвою виходив і в ефірі забороненого в Україні російського каналу «Россия 1». У програми були заявлені виступи Йосипа Кобзона, Валерії, Олега Газманова. Зі слів Юрія Артеменка, встановити виробника неможливо, оскільки в програмі відсутній копірайт. «У програмі брали участь артисти Валерія, Олег Газманов, Йосип Кобзон, Ольга Кабо, Анна Семенович, які відомі своїми антиукраїнськими поглядами, зокрема деяким з них тимчасово заборонений в'їзд на територію України. Також зафіксовано виступи колишнього народного депутата Таїсії Повалій в ефірі "Новорічного параду зірок" і "Чекай на мене в Новий рік"», - повідомив пан Артеменко.

На телеканалі ICTV було зафіксовано трансляцію мультфільму «Іван Царевич і Сірий Вовк», у якому роль Царя озвучував російський актор Іван Охлобистін, якому заборонено в'їзд до України у зв'язку з відвертими антиукраїнськими висловлюваннями, а практично всі фільми за його участю заборонені до показу в Україні.

На телеканалі «1+1» у програмі «Дискотека 80-х» виробництва «Красный квадрат» на замовлення ВАТ «Первый канал» було зафіксовано о 4:53 1 січня виступ Олега Газманова з піснею «Путана» - «Эскадрон» (Юрій Артеменко спершу обмовився, назвавши пісню «Путін»).

В ефірі телеканалу «Україна» о 1:00 1 січня було зафіксовано трансляцію програми «Новий рік з Україною», у якій брали участь російські виконавці Сергій Трофімов, Надія Бабкіна, Лев Лещенко, Стас Михайлов, Григорій Лепс, Олена Ваєнга, які відомі своїми антиукраїнськими поглядами.

Також Нацрада вже після Нового року промоніторила 5-7 січня телеканал Tonis, на якому зафіксувала 5 січня о 19.05, 6 січня о 19:55 і 7 січня о 19:09 у програмі «В гостях у Дмитра Гордона» трансляцію виступу Йосипа Кобзона, який відомий своєю антиукраїнською позицією.

Члени Нацради доповіли результати моніторингу

Громадські активісти: «Добре, що Україна не Франція»

Першими члени Нацради вирішили дати слово представникам громадськості, які обурювалися «Інтером».

Олексій Курінний, член Експертної комісії Держкіно з питань розповсюдження і демонстрування фільмів, активіст руху «Відсіч», висловив думку, що «засідання Нацради має мати наслідком не одиничне показове покарання, а крім відповідальності каналів, які допустили порушення, має бути конструктив - певні юридичні критерії, пропозиції до законодавства».

За його словами, громадськість підтримує законопроект Миколи Княжицького щодо заборони російських фільмів і серіалів і пропонує до другого читання доповнити його кількома нормами. А саме - заборонити трансляцію шоу, програм і фільмів, у яких беруть участь публічні особи, актори, співаки, які підтримують протиправні дії керівництва Російської Федерації (порушення територіальної цілісності, посягання на державність і суверенітет, розпалювання міжнаціональної ворожнечі), заборонити трансляцію програм, у яких толеровано або пропаговано авторитарний режим, мілітаризм, воєнну героїку армії, силові структури, участь і перемоги у війнах таких суб'єктів, як Російська імперія, Радянська Росія та Російська Федерація. А також вимагати від телеканалів обов'язкової присутності української мови в контенті шляхом дублювання або субтитрів.

Пан Курінний вважає, що можливість відповідальності телеканалів існує - вона передбачена частиною 2 статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення» (поширення інформації, яка порушує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб, посягає на честь або гідність особи). На його думку, держава Україна може виступати як юридична особа, чиї права порушив канал «Інтер». Санкціями можуть бути оголошення попередження або позбавлення ліцензії, вважає він.

Наостанок Олексій Курінний шокував присутніх, опосередковано нагадавши «Інтеру» про долю редакції французького сатиричного журналу Charlie Hebro, яку 7 січня розстріляли терористи: «Добре, що Україна не Франція і що в нас не відбулися протягом першого тижня січня такі події щодо телеканалів. Тому добре, що наше суспільство толерантне».

Пана Курінного підтримав представник ініціативи «Бойкот російського телепродукту» Юрій Дзямулич: «Ми вже півроку наголошуємо на тому, що в українському ефірі просто кричуща ситуація з контентом російських телекомпаній. Новорічна ніч показала, що одна іскорка може збурити суспільство і викликати величезний резонанс. Влада (Нацрада, Верховна Рада, Президент) змушені якимось чином реагувати на це, здійснювати реальні кроки до того, щоб урегульовувати ринок. Наші активісти проводили моніторинг, і такі телеканали, як «Інтер», «Україна», на 70-80% транслюють російський продукт, хоча норма закону передбачає не менше 50% українського продукту. По-друге, практично всі фільми й серіали транслюються російською мовою. Це буде далі напружувати ситуацію. Нам потрібно приймати рішення, врегульовувати, іти назустріч громадськості. Дико, коли є агресія, невизнана війна, а ми транслюємо продукт Російської Федерації».

Помірковану позицію висловила голова Громадської ради при Нацраді Катерина М'ясникова, яка розповіла про рекомендації Громадської ради регулятору, прийняті 14 січня.

Катерина М'ясникова передала пропозиції Громадської ради

На думку Громадської ради, чинним законодавством не передбачено механізмів впливу на редакційну політику ЗМІ в умовах іноземної агресії, зокрема щодо присутності контраверсійних осіб в ефірах телеканалів. А відтак, це питання має розглядатися виключно в етичній площині та вирішуватися за допомогою механізмів саморегулювання. Тож дорадчий орган рекомендував регулятору укласти з мовниками Меморандум щодо редакційної політики в умовах інформаційної війни.

Громадська рада закликала мовників більш відповідально ставитися до потреб і почуттів аудиторії та не популяризувати осіб, що висловлюються на підтримку анексії Криму, розпалюють міжнаціональну ворожнечу і пропагують агресію проти України. Вона також запропонувала телерадіоорганізаціям оновити редакційні статути та врахувати виклики, що виникли в умовах неоголошеної війни та анексії Криму.

Громадська рада звернула увагу рекламодавців, що розміщення реклами поруч із контраверсійним контентом може призвести до репутаційних втрат.

Водночас, Громадська рада засудила тиск на Нацраду з боку секретаря РНБО. Юрій Артеменко у відповідь заперечив тиск: «Я не вважаю заяву Турчинова тиском на мене. Бо тиск - це те, чого боїшся». І додав, що за півроку роботи Нацрада не отримала жодного доручення від Президента України.

Володимир Бородянський: «Нам треба зшивати країну»

З-поміж топ-менеджерів каналів першим слово взяв керівник StarLightMedia Володимир Бородянський. Головна теза його виступу: ми мультинаціональна країна, у нас живуть різні українці, ми маємо прийняти цей факт, і нам потрібно консолідувати різні соціокультурні групи українців. На його думку, «телебачення завжди відповідало на цю соціокультурну різницю (між українцями. - ТК), таким чином, зшиваючи країну». Він навів приклад шоу «Україна має талант», яке за допомогою українських, російських, радянських, іноземних пісень консолідує країну.

Володимир Бородянський у свій день народження прийшов подискутувати з Нацрадою

«Я вважаю неприпустимим штучно насаджувати рішення, які можуть підвищити соціальне напруження в обох групах. Телеканали повинні бути делікатними з обома групами, - переконував пан Бородянський. - 25% населення дивиться телебачення через супутник. Там немає обмежень, ви можете дивитися все, що завгодно. Що буде, якщо ми будемо просто забороняти і нічого не давати взамін, не створювати? Ми виштовхнемо одну із соціокультурних груп в інший культурний простір, який буде виховувати її замість нас».

Топ-менеджер медіахолдингу Віктора Пінчука запропонував створити під егідою Нацради робочу групу (до якої мають увійти представники різних галузей, Академії наук), яка розробить 10 соціокультурних цінностей України, що консолідують Україну та мотивують її рухатися вперед. «Далі всі ми, телегрупи, візьмемо ці соціокультурні цінності і будемо їх впроваджувати у своїх програмах. Тільки не треба нам казати, як їх впроваджувати. Ми самі знаємо, як», - додав він.

Коментуючи результати моніторингу, Володимир Бородянський підтвердив, що в мультфільми «Іван Царевич і Сірий Вовк» Іван Охлобистін озвучував роль Царя. І звернув увагу, що це «персонаж негативний, брехливий і подвійний». Однак цей мультфільм має законне прокатне посвідчення, і його немає в списку заборонених до показу в Україні.

Щодо серіалу «Вороніни» на Новому каналі, на який Нацраді скаржилися глядачі, пан Бородянський повідомив, що з епізоду було вирізано фразу про «бандерівців» і в українському ефірі її не було.

Окрім завдання «зшивати країну», очільник StarLightMedia бачить завдання медіаринку та держави у створенні сильних, економічно незалежних ЗМІ. У цьому контексті він згадав про низку законодавчих ініціатив, які загрожують економіці медіа. Це законопроекти про заборону реклами ліків, реклами пива, а також законопроект Миколи Княжицького про відрахування за показ серіалів, який, за підрахунками пана Бородянського, вимагатиме від індустрії сплатити до казни щонайменше 3 млрд грн. «Миколо, я готуюся», - звернувся він до автора законопроекту.

Микола Княжицький розтлумачив, що за його проектом українські серіали не обкладаються цим збором, з країн, які підписали Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, - не обкладаються, з країни-окупанта - 400 грн за хвилину, з інших країн - 200 грн за хвилину.

Микола Княжицький не погодився з Володимиром Бородянським

Юрій Артеменко запитав у Володимира Бородянського, як Йосип Кобзон може «зшити країну». «Персонально Кобзон зшити країну не може. Але Кобзона на "Інтері не було", - парирував керівник StarLightMedia. - Я, напевно, єдина людина, яка дивилася цей концерт повністю. Я навмисно його подивився від початку до кінця. Ні Валерія, ні Кобзон. Не було в цьому концерті одіозних особистостей. Вони не співали». Як відомо, найбільш одіозний виступ тріо Кобзон-Валерія-Газманов - пісня про санкції - був вирізаний з ефіру «Інтера». Втім, пан Артеменко навів дані моніторингу, за яким Йосип Кобзон був присутній в анонсах, а також брав участь у виконанні фінальної пісні «Новорічного параду зірок» на «Інтері».

«Це неделікатно, це ображає одну із соціокультурних груп нашої країни - я із цим згоден», - визнав пан Бородянський. А далі поскаржився на збитковість виробництва українських серіалів: «Кажуть, що не вистачає українських серіалів. Так, не вистачає. Поясню просто. Економічна вартість українського серіалу починається від 50 тисяч доларів (одна серія). Зараз ми купуємо серіали за 15-20 тисяч за серію. Економічно виправдана ціна серіалу - 15 тисяч доларів, якщо він двічі витримає показ у праймі. Ми повинні виробляти серіали за 50 тисяч українські та заробляти на них 15 тисяч доларів з різницею мінус 35».

Міністра інформаційної політики Юрія Стеця зачепили твердження пана Бородянського про врахування інтересів різних груп українців: «Одна із соціальних груп, яка живе на тимчасово окупованій території, вважає, що канал СТБ - це посібники хунти, яких треба закрити і розстріляти. Ми будемо чути цю соціальну групу?». «Я вважаю, що вони помиляються, - відповів пан Бородянський. - Ми будемо робити все можливе, щоб повідомити їм, що вони помиляються».

Микола Княжицький, тим часом, згадав про головну проблему українських каналів - вони не самоокупні, а дотації власників становлять від 50 до 150 млн доларів. Володимир Бородянський це заперечив: «СТБ - самоокупний канал». Стосовно самоокупності групи StarLightMedia він відповів: «Цей рік і попередній - це два перші роки, коли ми вийшли у збитки».

Пан Княжицький звинуватив телеканали в підтримці пострадянської ідентифікації українців і героїзації Сталіна. Пан Бородянський відповів, що людей треба навчати.

Суперечку перервав Юрій Артеменко. Він нагадав Володимиру Бородянському одне з перших засідань Нацради, на яке прийшли представники громадськості з вимогою обмежити показ російських серіалів про спецназ, військових і силовиків. На першій (закритій) зустрічі Нацради з телеіндустрією регулятор запропонував телеканалам шляхом саморегулювання відмовитися від такого продукту. Але у відповідь почув, що канали закупили серіали і їх треба показати або що в Україні не війна, а АТО. Тому Нацрада знайшла механізм обмежень через прокатну комісію Держкіно. Перефразовуючи російського поета Осипа Мандельштама, Юрій Артеменко додав: «Не можна жити, не відчуваючи під собою країни».

Катерина Котенко, Юрій Артеменко та Ольга Герасим'юк

«Інтер»: не виноватая я

Член наглядової ради телеканалу «Інтер», керівник медіагрупи «Інтер» Ганна Безлюдна на засідання не прийшла, надіславши Нацраді лист наступного змісту: «Найпопулярніший український телеканал залишається сам на сам з групами людей, що тиснуть на канал у кримінальний спосіб. І зважаючи на інформацію про можливі провокації, керівництво телеканалу змушене було вжити додаткових заходів щодо охорони об'єктів телеканалу та його співробітників. У такій ситуації Безлюдна Ганна Віталіївна залишається на каналі та не зможе взяти участь у засіданні Нацради». Натомість очільниця «Інтера» делегувала директора з правових питань, члена правління «Інтера» Тараса Прозоровського.

Тарас Прозоровський передав позицію Ганни Безлюдної

Він наголосив, що, з юридичної точки зору, «Інтер» не порушив жодних норм законодавства і попросив Нацраду керуватися законом. «Програмний продукт новорічної ночі цілком відповідав вимогам чинного законодавства про телебачення. Той резонанс, який виник, більшою мірою був спровокований неточною та недостовірною інформацією. Що я маю на увазі? Я думаю, що члени Нацради з'ясували, і в моніторингу це є: безпосередньо в продукті, який розглядається, не було кліпу про санкції, не було інших пісень Газманова чи Валерії».

Зате Йосип Кобзон був в анонсах і фінальній пісні, нагадав Юрій Артеменко: «Рукописи не горять».

Відповідальний секретар Нацради Катерина Котенко запитала, які рішення прийняло керівництво «Інтера» після скандалу.

Тарас Прозоровський нагадав про розголос довкола новорічного ефіру в соцмережах і ЗМІ, зумовлений, на його думку, неточною та недостовірною інформацією. Він згадав і про напад на офіс каналу «Інтер» 3 січня та відкрите кримінальне провадження, а також про виникнення нової загрози в день засідання Нацради, яка завадила Ганні Безлюдній прибути на засідання. Зрештою пан Прозоровський нагадав, що «Інтер» у перші дні січня зняв з ефіру всі розважальні програми, як власного виробництва, так і інших виробників, щоб з'ясувати ситуацію. За його словами, «Інтер» також звертався до Нацради з приводу погроз, які не припиняються щодо каналу.

Пані Котенко запитала, які точки зору всередині колективу «Інтера» щодо ситуації. «Чи відомо вам, що відбувалося в новинах, якою була оцінка цієї ситуації журналістами новин?», - поцікавилася пані Котенко. Юрист не зміг відповісти. «Була заява журналістів, які засудили те, що відбулося, які бачили Кобзона в ефірі, на відміну від вас», - нагадав Юрій Артеменко.

Заступника голови Нацраду Ольгу Герасим'юк цікавило, хто є автором заяви «Інтера», у якій сказано, що всі звинувачення, висловлені в українських ЗМІ, є політичним тиском на канал: «Це точка зору керівництва? Редакційної ради? Журналістського колективу?».

Катерина Котенко, Юрій Артеменко, Ольга Герасим'юк та Олександр Ільяшенко

Не отримавши відповіді, пані Герасим'юк посилила натиск: «Нам відомо, що пані Безлюдна відсторонила від роботи деяких працівників новин (відправила у відпустку) саме у зв'язку з тим, що вони висловили свою позицію (щодо новорічного ефіру на каналі "Інтер". - ТК). І це дуже нагадує її поведінку, коли вона відсторонила людей від роботи і особисто керувала виправданням "Беркута" у новинах і таке інше». За словами Юрія Артеменка, вимушено у відпустку пішли керівник НІС Назім Бедіров і головний редактор Лаврентій Малазонія.

Чи це правда, спитали члени Нацради. Юрист «Інтера» відповів, що йому невідомо про відсторонення. «Масовий вихід у відпустку - це де-факто відсторонення», - зауважив голова Нацради.

Тарас Прозоровський не був уповноважений відповідати на всі питання

«Чи є це дотриманням стандартів свободи слова? Чи було це рішенням редакційної ради чи одноосібне рішення топ-менеджера?», - поцікавилася Ольга Герасим'юк. Вона запропонувала телеканалу «Інтер», щоб його редакційна рада поінформувала про таке ставлення до стандартів свободи слова та до колег ОБСЄ та інші міжнародні організації, до яких керівництво «Інтера» зверталося із заявами про тиск, чим суттєво вразило імідж України у світі.

Члени Нацради пошкодували, що Ганна Безлюдна «особисто захищає від нападу канал» і не прийшла відповісти на запитання Нацради. «Я з пані Ганною розмовляв. На мій погляд, вона не розуміє того, що відбувається в суспільстві. Тобто вона не чує під собою країни», - знову звернувся до цитати Мандельштама пан Артеменко.

Юрій Стець услід за Ольгою Герасим'юк пригадав редакційну політику «Інтера» часів Євромайдану: «За часів правління Януковича "Інтер" навряд чи порушував закони, але ви несете соціальну і моральну відповідальність за ті жертви, які ви робили своєю брехнею за часів Януковича і які ми маємо зараз. Тому якщо ми будемо говорити суто з точки зору права, це не зовсім правильно. Зрозумійте, що виключно законом ви не змиєте кров зі своїх рук і свого обличчя».

Юрій Стець обурився «Інтером»

Юрій Артеменко запитав у юриста, хто є власниками каналу «Інтер», його бенефіціарами. «Бенефіціари мені невідомі», - відповів Тарас Прозоровський. «29% російському "Первому каналу" належать. Ще хтось із особистостей, можливо, затриманих, можливо, арештованих, які перебувають під домашнім арештом, є? Пан Фірташ, який перебуває під домашнім арештом, є власником вашого каналу, бенефіціаром?», - уточнив пан Артеменко. «Я можу лише сказати, хто є по структурі за статутним фондом», - відповів юрист.

Юрій Стець запропонував Нацраді звернутися до Служби безпеки і Генеральної прокуратури України, щоб з'ясувати кінцевих власників телеканалу «Інтер», «оскільки є інформація, що країна-агресор є одним із засновників і акціонерів, і якщо це дійсно так, то це неприпустима історія».

Голова Нацради відповів, що Нацраду непокоїть питання як прозорості медіавласності, так і фінансування мовників: «За які гроші відомі канали, які асоціюють з іменами Захарченка і так далі, не маючи реклами, мовлять? Знаючи їхню економіку, у нас є такі питання майже до всіх медіагруп».

Також Нацрада хоче розширення повноважень - можливості карати не лише попередженнями, а й штрафами та призупиненням ліцензій на строк до трьох місяців, як це передбачено латвійським і польським досвідом, одночасно зі зверненням до суду.

Далі буде...

У другій частині читайте про позиції каналів «1+1», «Україна» і Tonis, медійних і правових експертів, а також членів Нацради.

Фото й відео Ігоря Меделяна