Сьогодні, 25 грудня, телеканал «1+1» покаже прем'єру докудрами власного виробництва «Секрети Бандери». У цьому фільмі, як стверджують його творці, вони розкриють таємниці життя українського політичного діяча, ідеолога й теоретика українського націоналістичного руху ХХ століття. «Детектор медіа» побувала на допрем'єрному показі стрічки та поспілкувалася з її творцями.

Як народжувався проект

«Секрети Бандери» - це проект виробництва Департаменту журналістських розслідувань «1+1». Автором ідеї та сценарію виступила Світлана Усенко. «Світлана дуже серйозно ставиться до того, що робить - розслідує та вишукує інформацію по архівах. Фактично цей фільм - розслідування», - пояснює виконавчий продюсер Варвара Молчанова.

Виконавчий продюсер Варвара Молчанова

Разом із пані Усенко над стрічкою працювала команда, перевірена попередньою докудрамою авторки «Таємниці генія Шевченка». Оператором-постановником «Секретів Бандери» став чоловік Світлани Віталій Панасюк - це телевізійне подружжя відоме глядачам і за скандально-пізнавальним проектом «Секс-місія».

У фільму «Секрети Бандери» було два режисери - Тетяна Алферова та Олена Єлісєєва. «Фактично ми виносили "Бандеру", як дитину, тому що наша режисер Олена за цей час народила дитину», - жартує Світлана Усенко.

Роботу над сценарієм Світлана Усенко розпочала в березні після прем'єри докудрами «Таємниці генія Шевченка». «Я почала планувати зйомки лінійки фільмів, присвячених легендарним українським постатям. Чому взялася саме за Бандеру? Тому що актуальний, його прізвище на слуху, і якраз він має найбільше питань від усіх», - пояснює журналістка.

Авторка фільму Світлана Усенко

Знімальна група півроку досліджувала біографію Степана Бандери. «Наша мета - показати українцям, хто такий Степан Бандера. Оскільки мало людей знають його біографію, ми вирішили розказати більше про Степана Бандеру як про політика, як про людину», - розповідає Світлана Усенко.

Зйомки стартували в травні і завершилися в жовтні. Але в грудні команда проекту вирішила дозняти ще кілька сцен. Фактично робота тривала до самої прем'єри. Приміром, 23 грудня журналістам презентували лише половину фільму, оскільки в другій частині ще не був готовий звук.

Фільм містить як документальні зйомки, так і багато ігрових сцен, а також художню графіку. Ігрова частина - це художні реконструкції тих моментів із життя Степана Бандери, на яких вирішили акцентувати творці проекту: складне і хворобливе дитинство, нещасне кохання та проблеми з жінками, підготовки і вчинення замахів на представників польської та радянської влади, убивство Степана Бандери і зізнання в цьому Богдана Сташинського.

Режисери Тетяна Алферова та Олена Єлісєєва

Канал «1+1» планував випустити проект в ефір у жовтні - до роковин смерті Степана Бандери. Творці не встигли, тому прем'єру перенесли, приурочивши до 106-ї річниці від дня народження героя стрічки. Як відомо, Степан Бандера народився 1 січня, а це не надто вдала дата для таких прем'єр. Тому докудраму покажуть на тиждень раніше - 25 грудня. Стрічка хронометражем три години вийде в пізньому праймі - о 21:30.

На початку фільм задумувався чотирисерійним. Але в процесі зйомок ці плани переграли. «Ми вирішили, що якщо його розіб'ємо на частини, то глядачам, які пропустять якусь із частин, буде важко розібратися в побаченому», - пояснює Світлана Усенко. Хоча вона визнає, що глядачам буде складно сприймати кількагодинну докудраму. Аби мінімізувати глядацькі втрати, протягом усього фільму паралельно розвиваються кілька сюжетних ліній і досліджуються кілька історичних аспектів.

У ролях - обличчя «Плюсів»

Степана Бандеру у фільмі грають троє акторів: у дитинстві - Павло Слободяник, у юності - Борис Український, у зрілих роках - Артем Примак.

Актор Борис Український у ролі Степана Бандери

«Акторів підбирали, намагаючись досягти портретної схожості, - розповідає режисер Олена Єлісєєва. - Бандеру шукали довго, адже на цих акторів була покладена велика відповідальність. Молодого Бандеру грає студент театрального університету імені Карпенка-Карого. Ми його буквально зняли з поїзда - він уже під'їжджав до Одеси, коли ми сказали йому, що він затверджений і завтра починаються зйомки».

Убивцю Степана Бандери Богдана Сташинського і його дружину зіграли ведучі «1+1» Анатолій Анатоліч і Людмила Барбір. За словами режисерів, вони на рівні з усіма пройшли кастинг і були затверджені на ці ролі. «Хоча взяти Анатоліча - це був свідомий хід», - зізнається режисер Тетяна Алферова.

У ролях - Анатолій Анатоліч і Людмила Барбір

В епізодичних ролях у фільмі з'являються й члени знімальної групи: оператор-постановник Віталій Панасюк зіграв швейцара в сцені замаху на польського міністра внутрішніх справ, редактор Галія Фасхутдінова - вчительку, продюсер Варвара Молчанова - працівницю їдальні.

Світлана Усенко каже, що не втручалася в кастинги: «Підбір акторів - це суто режисерське рішення. Я намагалася бути на кастингах, але я не могла фізично встигнути всюди, тому що це іноді збігалося з графіком відряджень».

Від Києва до Карлсруе

Географія зйомок охопила не лише Україну (Київ, Переяслав-Хмельницький, Кам'янець-Подільський, Львів, Львівська та Івано-Франківська області), а й Польщу (Варшава, Гданськ) та Німеччину (Берлін, Мюнхен, Карлсруе). Зокрема, в Німеччині знімальна група провела у відрядженні 26 днів, у Польщі - тиждень.

«Найбільше часу провели в Німеччині, тому що Степан Бандера провів там значну частину життя, - пояснює Світлана Усенко. - У 1939 році він виїхав з України і вже до неї ніколи не повертався. У Німеччині він сидів у концтаборі, у Німеччині він жив після війни. Ми пройшли по всіх місцях, де він бував. Ми їздили в місто Карлсруе, де відбувся суд над Сташинським».

Натурні ігрові сцени знімали в музеї народної архітектури й побуту в Переяславі-Хмельницькому (дитинство Бандери) та в Кам'янці-Подільському (замах на міністра внутрішніх справ Польщі). «Кам'янець - чудове місто, де зберіглася бруківка, старі будинки без пластикових вікон», - пояснили члени знімальної групи.

Інтер'єри були відтворені художниками в павільйонах на Парковій алеї в Києві. «Нам важливо було показати різницю між польським і радянським періодами в інтер'єрах кабінетів», - розповіла художник-постановник Катерина Котенко.

Світлана Усенко і художник-постановник Катерина Котенко

Бюджет докудрами на «1+1» не розголошують. Виконавчий продюсер Варвара Молчанова каже, що в цьому проекті витрати на ігрову та документальну частини були практично рівнозначними, оскільки проект передбачав багато відряджень за кордон.

Віталій Панасюк тим часом наголошує, що це перший прем'єрний фільм про Степана Бандеру на українському телебаченні за 23 роки незалежності. 20-хвилинний фільм Вахтанга Кіпіані в проекті «Великі українці» на «Інтері» кілька років тому він не рахує, оскільки вважає його розширеним сюжетом.

Оператор-постановник Віталій Панасюк і Світлана Усенко

Робота з героями та пошуки в архівах

Редакторську роботу в «Секретах Бандери» виконували фактично двоє журналістів - сама Світлана Усенко та редакторка Галія Фасхутдінова. Організувати роботу за кордоном їм допомагали двоє продюсерів-журналістів, залучених на фрілансі в Німеччині та Польщі.

«Ми самі шукали героїв, людей по селах, які знали Бандеру або є нащадками тих, хто його знав, - розповідає Галія Фасхутдінова. - Наприклад, я телефонувала в село Бережниця у фельдшерський пункт, оскільки там немає сільради, і запитувала про свідків чи нащадків. Там мені дали номер шкільної вчительки - і вона сама оббігала кожну хату в селі та знайшла нам трьох героїв, які змогли розповісти про родину Бандер».

Редактор Галія Фасхутдінова (праворуч)

Знімальна група також спілкувалася з нащадками Степана Бандери, які живуть у Мюнхені. Однак їм не вдалося зустрітися з онуком - Степаном Бандерою, який нині перебуває в Канаді.

Світлана Усенко каже, що всі факти, подані у фільмі, є загальновідомими, вони підтверджені документами або розповідями очевидців. Наприклад, про самокатування Степана Бандери, якому приділено суттєву увагу в художніх реконструкціях, писала у своїх спогадах його сестра.

Творці докудрами провели багато часу в архівах і бібліотеках, досліджуючи документи й пресу. «90 відсотків дослідження - це заслуга Світлани Усенко», - наголошує Галія Фасхутдінова. Автори «Секретів Бандери» стали першими вітчизняними журналістами, кому вдалося побачити і прочитати листи Бандери до Гітлера.

Світлана Усенко розповідає, що в Україні досі немає затвердженої академічної біографії Степана Бандери, хоча є чимало книг про нього, з якими вона працювала, коли готувала сценарій. «Я читала Галину Гордасевич "Степан Бандера: людина і міф". Можливо, це була перша книга, що я прочитала перед тим, як писати сценарій. Можна знайти багато книжок на цю тему. Я прийшла на Петрівку й одразу купила десь п'ять. Того ж Данила Яневського є книжки, хоча там не стільки про Бандеру, скільки про УПА. Потім мені багато книжок надарували, навіть польською мовою», - розповіла журналістка.

Світлана Усенко в таборі ПЛАСТу

У проекті був задіяний історичний консультант Іван Патриляк - фахівець з історії українського визвольного руху ХХ століття. «Він читав попередній сценарій, потім читав готовий варіант на предмет невідповідностей, "мух"», - пояснює пані Усенко.

У фільмі подано коментарі зарубіжних істориків Франка Грєлки з Берліна, Петра Федусіо з Гданська, Романа Висоцького з Варшави. Український філолог-ономаст Святослав Вербич проаналізував прізвище Бандера, а психіатр Олег Чабан - юнацькі комплекси Степана Бандери.

«Я намагалася знайти істориків - фахівців у тому періоді і в тій темі, про яку ми планували говорити, і щоб це була разова поява людини у фільмі», - розповідає про співпрацю з істориками Світлана Усенко. Науковців вона шукала, в тому числі, через громади українців за кордоном. Тож більшість із них етнічні українці. А от німецький дослідник Франк Грєлка хоч і не українець, але спеціально вивчив українську мову, щоб працювати з джерелами в архіві, каже журналістка.

«Від істориків у фільмі ми дізналися багато нового, хоча багато чого я знала й сама. Наприклад, історик розповів нам цікаві речі про "Абвер" (німецьку розвідку), про їхні військові вишколи під Гданськом», - зауважує пані Усенко.

Іуда чи герой?

Фільм починається із запитання: хто такий Степан Бандера насправді - Іуда чи герой? Авторка зізнається, що фільм не дає однозначної відповіді: «Самі глядачі мають зробити висновки. Я не можу їм сказати: відповідь - ось така. Я сподіваюся, що в кожного глядача буде своя відповідь на це запитання».

У журналістів, які переглянули першу частину фільму, склалося враження, що Степан Бандера був жертвою комплексу Наполеона та робив усе заради того, щоб прославитися.

На думку Світлани Усенко, на розвиток особистості Бандери вплинула сукупність причин. «І малий зріст, і хворе здоров'я, і важке дитинство, і патріотична атмосфера виховання в родині - він увібрав у себе все, що було на той час. І мені здається, що він ставив собі мету: він хотів стати лідером серед нас. А що в цьому поганого, що людина ставить собі амбітні цілі в житті?» - запитує журналістка.

«Мені здається, що постать Бандери занадто завищена в історії - як негативними судженнями, так і позитивними, - розмірковує пані Усенко. - Він не відіграв тієї ролі, яку йому приписує більшість. В історії національного руху України було багато інших визначних постатей, яких ми навіть не знаємо і не здогадуємося. Які теж заслужили на право, щоб про них почули українці. Тому ми розказуємо так поступово, ніби й про всіх інших».

Хто буде наступним героєм циклу - Світлана Усенко поки не готова сказати. Усе залежить від реакції глядачів і від показників телеперегляду. «На яку реакцію ми очікуємо? Небайдужість», - каже вона.

Фото Максима Лісового