«Детектор медіа» проводив попередню хвилю моніторингу дотримання стандартів на миколаївських телеканалах у березні 2019 року. Моніторинг проводиться за методологією моніторингів телевізійних і радійних програм громадської організації «Детектор медіа».

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та необов’язково відповідають заголовкам у випусках.

НІС-ТВ

У товариства з обмеженою відповідальністю ТРК «НІС-ТВ» троє засновників. Із березня 2020 року однією з них є депутатка Миколаївської міської ради від «Європейської солідарності» Світлана Бабарика (50%). За даними з відкритих джерел, жінка є формальною співвласницею телеканалу, а її частка в компанії насправді належить екснардепу від «Блоку Петра Порошенка» Борису Козирю. Ще одна із засновниць — членкиня «Європейської солідарності» Оксана Янішевська (24,4%). І третій співзасновник — ТОВ «Медіа інформ груп», яке входить в орбіту впливу Оксани Янішевської (у 2009–2014 роках вона була генеральною директоркою) та колишнього голови Миколаївської ОДА Вадима Мерікова. 

Втім матеріалів з ознаками замовності на користь цих людей та їхніх політичних сил у новинах моніторинг не зафіксував. Натомість помічені два сюжети, які просувають інтереси інших комерційних структур, обидва за 19 липня.  Зокрема в сюжеті  «Дізнатися більше про історичну перлину» про археологічну експедицію на острові Березань акценти зміщені на спонсорську допомогу компанії «МСП Ніка-Тера», про яку просила  голова обласної ради.  Інша підозріла новина — інформаційне повідомлення «Показати витривалість та спритність» про корпоративні спортивні змагання приватної компанії «Миколаївгаз».  У своєму коментарі Тетяна Бузовська, голова правління акціонерного товариства «Миколаївгаз», робить акцент на соціальній відповідальності компанії: «Мы поддерживаем спортивные традиции, которые сейчас на пике популярности, на пике востребованности. В наше нелёгкое время, когда здоровье прежде всего, мы хотим, чтобы наши работники не только посвящали себя профессиональной среде, но и уделяли внимание, время, возможности спорту».

Крім того, ТРК «НІС-ТВ» підписала договір про телевізійні послуги з управлінням інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Миколаївської обласної державної адміністрації. Принаймні один із сюжетів містить ознаки замовності, ймовірно, через виконання цих договірних зобов'язань. Йдеться про новину «Велике ралі повертається до Миколаєва» за 22 липня. У ньому йдеться, що «під патронатом голови Миколаївської обласної державної адміністрації Віталія Кіма відбудуться автоперегони».  А в одному із синхронів майбутню подію коментує заступник голови облдержадміністрації Олександр Трайтлі: «Нам буде дуже цікаво і весело, адже це ралі, воно не тільки для професійних спортсменів. Його задача, в першу чергу – це залучити молодь, яка активно займається автоспортом, до участі в таких змаганнях, до свого професійного росту. Ну, а професійним спортсменам це, звичайно, можливість вдосконалювати свої навички».

Загалом у підсумкових випусках новин вийшло 35 сюжетів, усі вони висвітлювали місцеві події та регіональні теми. Найбільше сюжетів стосувалось культурних подій: про виставки, презентації в музеях тощо («Такі різні іграшки», «У Первомайському краєзнавчому музеї представлено творчі роботи вихованців арт-студії», «Розповісти про цікавинки та зберегти історичну пам’ять»). На другому місці медичні теми, здебільшого інформація про хід вакцинації в області. На третьому — спортивні події та кримінальна хроніка. Жоден з проаналізованих сюжетів не стосувався тем загальноукраїнської політики, реформ, комунальних проблем та релігії.

Пропустили ж журналісти «НІС-ТВ» навчання на полігоні «Широкий Лан», під час яких кілька снарядів потрапили у приватну будівлю; протести селян проти захоплення їхніх земельних ділянок і  роботи важковагового транспорту, жорстоке побиття в Миколаєві засновниці притулку для бездомних тварин.

Рівень дотримання журналістських стандартів у новинах «НІС-ТВ» є досить високим — 4,33 балів.

Збалансованими є майже дві третини новин каналу. Та іноді  кореспонденти «НІС-ТВ» не озвучують прямою мовою позиції жодної зацікавленої сторони, обмежуючись власним викладом фактів. Так, у сюжеті «Жителі Нового Бугу днями заблокували трасу Р-66 Одеса-Вознесенськ-Новий Буг» не подано ні точки зору протестувальників, ні позиції перевізників, які стали причиною протестів. А весь сюжет «Підтримали чи обурилися» присвячено реакції місцевих жителів на скасування міською владою окремих транспортних маршрутів, при цьому позиція виконкому, який приймав рішення, не подається. У сюжеті «Бюрократична помилка, або один ідентифікаційний код на дві людини» детально розповідається про проблему людини, яка, ймовірно, внаслідок помилки потерпає від дій виконавчої служби. Журналісти включили до сюжету чотири синхрони потерпілого і не зробили навіть спроби зв’язатися з виконавчою службою, щоб представити їхню позицію.

Оперативними є майже всі новини телеканалу. Проте сюжет про благодійний ярмарок «Врятувати Дмитрика» вийшов 19 липня, хоча ярмарок відбувся 18-го. Святкування в селі Мішково-Погорілове, яке пройшло 16 липня, було висвітлене лише 19-го («У селі Мішково-Погорілове масштабно відсвяткували Івана Купала»). Вже згаданий сюжет про блокування траси «Жителі Нового Бугу днями заблокували трасу Р-66 Одеса-Вознесенськ-Новий Буг» вийшов аж 20 липня, хоча трасу блокували 16-го.

Як правило, кореспонденти каналу посилаються на джерела, з яких узяли інформацію. Але і тут не обійшлося без винятків. Так, у сюжеті «Газ зі сміття» кореспондентка двічі посилається на невідомих «науковців» («З цього приводу консультувалися з фахівцями “Дизельмашу” та науковцями», «Важливість цього проекту важко переоцінити, констатують науковці»). В сюжеті «Розведення трьох мостів: Інгульського, Південно-Бузького та понтонного, яке було заплановане на сьогодні, 22 липня, скасували» є посилання на слова «дорожників». А в  новині за 19 липня «У військовій частині 3039 Національної гвардії триває вакцинальна кампанія проти COVID-19» журналістка стверджує, що «на сьогодні вакциновано близько 70% особового складу».  Проте у жодному із синхронів гвардійців чи військових медиків така інформація не звучить, а джерело цифри не назване.  

Левова частка проаналізованих сюжетів відповідає стандарту відокремлення фактів від коментарів. Але є й помилки, наприклад, оцінювання журналістом масштабності свята у сюжеті «У селі Мішково-Погорілове масштабно відсвяткували Івана Купала» та використання терміну «чолов’яга» у сюжеті «Поліцейські викрили мешканця Вознесенська на зберіганні зброї та наркотиків» («У чолов’яги знайшли коноплю та канабіс» (sic!), «Дозволу на зброю чолов’яга не мав»). Уживаються й оціночні судження на кшталт «моторошна ДТП».

Що ж до точності, то в окремих випадках журналісти обмежуються дуже приблизними часовими термінами замість того, щоб вказати точні дати: «Роботи триватимуть не один місяць, а то й не один рік» («Газ зі сміття»), «На острові Березань днями почала працювати археологічна експедиція» («Дізнатися більше про історичну перлину»). Бракує у новинах каналу повноти поданих фактів. Здебільшого це пов’язано з відсутністю точки зору зацікавленої сторони або експерта щодо ситуації, яка висвітлюється. Також іноді журналісти забувають надати інформацію, яка очевидно мала б бути у повідомленні. Так, сюжет «Короткий путівник містом» присвячений презентації книжки про миколаївців іноземного походження. У ньому представлено авторку книжки та представника видавництва. Кореспонденти закінчують сюжет словами «придбати книгу поки що можна лише у видавництві», проте назви видавництва не озвучують.  

МАРТ

Телерадіокомпанія МАРТ (Муніципальна агенція радіо і телебачення) належить Миколаївській міській раді і зареєстрована у формі комунального підприємства. Отже, «кінцевий бенефіціар» — міський голова Олександр Сєнкевич та чиновницький апарат міськради.

У новинах МАРТа ознаки замовності, про які свідчать порушення фахових стандартів, експерти помітили у чотирьох сюжетах — це 10% перевіреного контенту

Канал отримує фінансування з міського бюджету через договори з управліннями міської ради, районними адміністраціями тощо, випускаючи сюжети з різних подій, у яких фігурують посадовці. 

Цікаво, що не всі такі сюжети містять ознаки замовності, ба більше, це найякісніші матеріали у новинах МАРТа. Утім два із них — «Нагородили найкращих спортсменів за значні досягнення у першому півріччі»  і  «Дмитро Лазарєв провів зустріч з головами ОСББ» за 16 липня — виглядають підозрілими. Перший — відвертий «паркетник», а другий — незбалансований: у ньому аж чотири синхрони заступника міського голови і жодного від представників ОСББ.

Одним із замовників послуг каналу є й управління інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Миколаївської облдержадміністрації.  Тому в ефірі телеканалу виходять і сюжети  у форматі висвітлення діяльності посадовців ОДА. Прикладом такої новини є сюжет за 15 липня «Брифінг Олександра Трайтлі». Почавши з піару «Великого будівництва» на прикладі «масштабного проєкту» з ремонту у спортивній школі, журналісти перейшли до ретельного переказу всього, що сказав заступник голови Миколаївської облдержадміністрації. Зокрема про розв’язання проблем ветеранів, кримських татар тощо. Брифінг посадовця міг би бути інфоприводом для створення низки важливих сюжетів, а перетворився на трансляцію меседжів влади.

Ще один сюжет, який має ознаки замовності, — новина «На Миколаївщині визначили переможців конкурсу міні-проєктів “Громада своїми руками”». Цей проєкт профінансувала корпорація Ріната Ахметова ДТЕК, і назву компанії журналістка не полінувалася згадати у своїх текстах п'ять разів. А також дала змогу висловитися представнику компанії.

«Наталя Якобсон, журналістка: Окрім реалізації міні-проектів лідер у галузі енергетики, компанія ДТЕК, зводить на Миколаївщині потужну вітроелектростанцію. Роботи на майданчику тривають. Новий проект дасть поштовх для соціального розвитку регіону.

Олег Соловей, директор Тілігульської вітроелектростанції: Компания ДТЕК – это социально ответственная компания и на всех территориях присутствия, где мы делаем свой бизнес, развиваем бизнес, мы поддерживаем эти территории и поддерживаем громады. У нас есть программа социального партнерства».

Загалом у підсумкових випусках новин вийшло 39 сюжетів, усі вони стосувалися місцевих, регіональних тем. Кожна четверта новина (23%) висвітлює роботу місцевої влади, очевидно, відповідно до покладених на телеканал засновником завдань. Зокрема, чотири сюжети стосуються ремонтів автошляхів і прибудинкових територій, які проводяться коштом місцевого бюджету.

Також телеканал регулярно випускає в ефір новини із заходів за участі представників місцевої влади: мера («В міськраді Миколаєва відбулось засідання виконавчого комітету»), заступника міського голови («Дмитро Лазарєв провів зустріч з головами ОСББ»), депутатів міськради («Новий формат роботи від Максима Невінчанного»), заступника голови ОДА «(Брифінг Олександра Трайтлі»).

17% новин стосуються медичної тематики. Усі вони є звітами про перебіг епідемії COVID-19 та про хід вакцинації від цієї хвороби в області. Такі сюжети виходять у кожному випуску новин. Також у випусках висвітлюються спортивна (15% новин) та кримінальна тематика (10%). Жоден із проаналізованих сюжетів не стосувався тем загальноукраїнської політики, економіки, комунальних проблем, соціальних та релігійних тем.

Повз увагу журналістів каналу пройшли резонансні події, які відбулися в області у період моніторингу. Наприклад, оприлюднення журналом «Кореспондент» рейтингу голів ОДА, в якому голова Миколаївської облдержадміністрації посів сьоме місце, випробовування на миколаївському аеродромі ударного турецького безпілотника, катастрофа в області приватного вертольота тощо.

Стандартів інформаційної журналістики канал дотримується на 3,57 балів із шести можливих.

Майже усі проаналізовані сюжети були оперативними, за винятком хіба що новини «В Україні вперше відзначили День тренера»: Ведуча в студії у підводці до сюжету каже, що подія відбулася 19 липня, а сюжет вийшов 20-го.

Найбільше проблем у каналу з повнотою інформації. Щонайменше половина новин виходить у форматі коротких повідомлень. Журналісти пропонують глядачам мінімум інформації, не надаючи бекґраунду, коментарів зацікавлених сторін, експертів тощо. Як правило, такі новини складаються з трьох-чотирьох речень. Іноді в повідомлення не включають вочевидь необхідної інформації. Наприклад, у матеріалі «Випускник Першої української гімназії імені Миколи Аркаса отримав дві золоті медалі на міжнародних виставках винаходів та інновацій»  не назвали ім’я медаліста. Невідомими залишаються й імена спортсменів-переможців у сюжеті «Миколаївські веслувальники здобули найвищі нагороди». А у новині «Лідер МБК “Миколаїв” перейшов в один з топ-клубів чемпіонату Італії» так і не звучить назва клубу, до якого перейшов спортсмен.

У половині проаналізованих новин не вказані джерела інформації. Наприклад, невідомо, звідки беруть автори новин відомості про кількість захворілих на коронавірусну хворобу та вакцинованих від неї. Немає посилань на джерела новин про кримінальні події. А в сюжеті «Відбулось перше тренування до щорічного Матчу зірок» журналістка каже: «Як відомо, цьогорічна зустріч також матиме певний благодійний характер». Чому це має бути відомо і який саме «певний» благодійний характер матиме зустріч, залишається не зрозумілим. Часто в новинах міститься тільки посилання на органи влади як джерела інформації, але вони не персоніфіковані. Також як ілюстрації до новин використовуються немарковані фотографії.

Помітні й неточності в новинах каналу. Наприклад, у сюжеті «У Миколаєві стартував мистецький сезон в ДОФі» ведуча оголосила, що кінопокази та мистецькі заходи проходитимуть на літньому майданчику щонеділі, у той час як ці заходи відбуватимуться щосереди.

Досить умовною є і збалансованість новин каналу, зокрема, коротких повідомлень. Але і в розлогих сюжетах паритетності висвітлення подій часом бракує. Наприклад, у сюжетах про роботу влади спікери, якщо їх навіть двоє і більше, радше створюють псевдобаланс думок, адже синхрони дібрані на доповнення і підтвердження один одного.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.  Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.