Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Попередня хвиля моніторингу регіональних каналів Одеси проводилась у березні 2019 року.

7 канал

У підсумкових новинах каналу вийшло два сюжети (5%), у яких є ознаки замовності.

Один із них — про будівництво, що можна пов’язати з інтересами власника каналу, одеського бізнесмена сирійського походження Аднана Ківана. Попри, здавалося б, суто економічну тему, експерти побачили в сюжеті ознаки політичної замовності. Йдеться про новину від 12 серпня «Одесситы против застройки теннисных кортов в парке Шевченко». У сюжеті звинувачують у незаконному будівництві будівельну компанію «Одесабуд», пов'язану з депутатами міськради Андрієм та Олексієм Кисловськими з партії «Доверяй делам», головою якої є міський голова Одеси Геннадій Труханов. А з ним у власника каналу напружені стосунки.

«На месте известных всем теннисных кортов уже идет подготовка к строительству многоэтажек. Ситуацию связывают с депутатом горсовета от партии “Доверяй делам”», – каже автор. Фігурують у матеріалі й представники ще однієї фундації, недружньої до Труханова: заснованої Михеїлом Саакашвілі громадської організації «Офіс простих рішень та результатів». «Передали, как обычно, без конкурса, передали, как обычно, без аукциона. Фактически подарили застройщику, которого связывают сегодня с господином Кисловским и еще с несколькими известными в Одессе личностями», — каже голова ГО в регіоні Олег Михайлик.

Про незаконність дій компанії «Одесабуд» у сюжеті також говорить адвокат Дмитро Ткаченко, однак неясно, який стосунок він має до цієї історії. Про відсутність у компанії дозволу на будівництво розповідає депутат міської ради Олексій Єремиця. Коментарів Кисловських чи будь-кого з представників компанії не наведено. Натомість канал показує глядачам кілька коментарів дітей та батьків, незадоволених імовірним будівництвом та закриттям тенісних кортів.

Ознаки комерційної замовності експерти помітили в сюжеті від 13 серпня «Форум добрих справ». Форум організував і провів у Києві Інститут розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр за підтримки банку «Альянс». Назва банку показана в сюжеті щонайменше двічі. Кореспондент каналу виступає на форумі й дякує організаторам за підтримку власних проєктів. Також згадується одна з ініціатив київських громадських активістів, яку вони готові поширити на Одесу. «Форуму добрих справ» присвятили сюжет на 5 хвилин.

Найбільше уваги в новинах каналу приділено економіці та медичній темі: по 6 сюжетів, або по 16% від загальної кількості. Зокрема, в новинах розповідали про господарські й земельні конфлікти та будівництво нових споруд. Експерти припускають, що такі акценти зумовлені інтересами власника каналу Аднана Ківана. 5 сюжетів, або 14% від загальної кількості, редакція присвятила надзвичайним подіям. Два з них стосувалися підняття та буксирування танкера Delfi, який сів на мілину біля берегів Одеси. Ще три сюжети — про аварії на дорогах.

Тему виборів редакція піднімала у двох матеріалах: повідомила про кілька десятків зареєстрованих виборців в одній квартирі та відкриття музею з агітаційними матеріалами.

Що ж до тем пропущених, то служба новин каналу залишила поза увагою інформацію про закриття корпусів медуніверситету за рішенням суду, а також масові відключення електрики на 146 вулицях 11 серпня та 101 вулицях 14 серпня. Журналістам варто було б звернути увагу й на відновлення прийому дітей до табору «Молода гвардія» та рішення тестувати на коронавірус студентів, які живуть у гуртожитках.

Стандартів інформаційної журналістики 7 канал дотримувався на 3,81 бала із 6 можливих.

Стандарт повноти інформації порушувався найчастіше. Це й наслідок нехтування іншими стандартами, і відсутність у сюжетах бекграундів та вартих уваги подробиць. Наприклад, у сюжеті «В ОГА оспорят выделение земли возле Дворца спорта» глядачам нічого не розповіли про забудовника та будинок, не уточнили, про які кримінальні справи говорив голова ОДА Максим Куций. У сюжеті за 12 серпня «Масова прописка в Затоці перед виборами» йдеться про реєстрацію кількох десятків одеситів в одній квартирі: «Будущие избиратели в электронном кабинете зарегистрировали неверный адрес. Даже назвали цену такой махинации — 100 долларов». Ведуча не уточнює механізм імовірної махінації. Із сюжету також не зрозуміло, хто та що саме порушив: «Прекратить подобное можно написав в правоохранительные органы, а уже они должны зафиксировать факт нарушения. Мошеннику грозит уголовная ответственность».

Грішили журналісти каналу й порушенням балансу думок. Так, сюжет від 10 серпня «Митинг гаражных кооперативов под зданием облгосадминистрации» розповідає про одеситів, невдоволених розширенням території аеропорту за рахунок їхніх гаражів. У матеріалі озвучена думка представників гаражного кооперативу, але немає позиції аеропорту. У сюжеті 12 серпня «Одесситы против застройки теннисных кортов в парке Шевченко» редакція показує в ефірі невдоволених одеситів, але не балансує їхню точку зору коментарями представників забудовника.

А достовірність інформації журналісти каналу забезпечили лише в половині новин. Найпоширенішою помилкою було узагальнення і знеособлення джерел інформації. Наприклад, у сюжеті від 10 серпня «На борту судна Patra в порту Южный зафиксировали COVID-19» редакція не уточнила, хто саме повідомив про хворих: «В администрации морских портов Украины сообщили, что держат ситуацию на контроле». А 11 серпня в сюжеті «В оперном театре стартовал музыкальный фестиваль» джерело інформації не назвали: «И, как стало известно, сегодня фестиваль перенесли в связи с обнаружением коронавируса у сотрудников филармонии».

Кілька інформацій від поліції редакція озвучила без жодного посилання на пресслужбу відомства. Це, зокрема, виглядало так: «Житель Белгорода-Днестровского получил несколько пулевых ранений в шею от соседа, который толкал свою беременную жену в подъезде многоэтажки»( 11 серпня, «Подстрелили за то, что вступился за беременную женщину»).

З відокремленням фактів від коментарів ситуація схожа: більш ніж у половині новин його не забезпечено через оціночні судження журналістів, намагання розцяцькувати повідомлення епітетами. Наприклад, як у сюжеті від 11 серпня «В оперном театре стартовал музыкальный фестиваль»: «В день открытия вход в театр оперы и балета напоминал настоящее модное представление. Ценители высокого искусства в шикарных нарядах дефилировали по красной дорожке. Традиционно с остановками у фотозоны».

«Думская»

Три сюжети, або 9% проаналізованих новин каналу, мають ознаки замовності.

Обидва мають політичну спрямованість. Перший вийшов 11 серпня: «Не визнавати результатів виборів президента у Білорусі». У ньому йдеться про ініціативу народного депутата від «Європейської солідарності» Олексія Гончаренка: «Таку постанову зареєстрували у вівторок у Верховній Раді. Ініціатором проєкту рішення став народний депутат від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко. Якщо парламентарі підтримають документ, то це буде означати, що Україна визнає владу Лукашенка нелегітимною». Це вся інформація про «геополітичні» позиції та заяви вітчизняних парламентарів та партій, хоча того ж дня звернення до влади Білорусі також підготувала фракція «Слуга народу». Але в сюжеті прозвучала лише позиція Гончаренка і розповідь про перебіг подій у Білорусі. Власне, такий контент на каналі очікуваний з огляду на дружні стосунки з Гончаренком і партійну приналежість власника каналу Михайла Шмушковича, який є заступником голови обласного осередку партії «Європейська солідарність». Дії Гончаренка «Думская» постійно висвітлює й на своєму сайті.

Партійні симпатії каналу проявилися і в сюжеті від 10 серпня «Одеська облрада знову відмовила Ройтбурду у посаді». У ньому йдеться про спробу скасувати рішення облради про звільнення Олександра Ройтбурда за ініціативою депутата від «Європейської солідарності» Олександра Остапенка. У сюжеті є тільки його синхрон. Мимохіть пропіарили в матеріалі ще одного депутата від партії: «”За” проголосував 51 обранець, “проти” виступили лише троє, серед них депутат від “Європейської солідарності” Юрій Басюк».

У цьому ж випуску новин вийшов сюжет «Національну пам'ятку архітектури – в приватні руки?», критичний до міської та обласної рад і партії «Опозиційна платформа — За життя». Матеріал поданий незбалансовано, у ньому відтворюють чутки і виглядає він маніпулятивно: «Не тільки міська рада розбазарює комунальну власність в історичному центрі міста. Одеська облрада віддала Палац Лідерса на Ланжеронівській у власність школи мистецтв “Афіна Паллада”. Її пов'язують із дружиною депутата облради від проросійської ОПЗЖ Віктора Баранського. За цією адресою навіть знаходиться офіс партії. Нагадаю, наприкінці 2015 року будинок Лідерса сильно постраждав у результаті пожежі. На той час там було обласне управління охорони пам'яток культурної спадщини. Ходили чутки про підпал, але офіційною версією стало загоряння серверної на даху будинку». Інформація в сюжеті подана однобоко, тенденційно, і навіть наявність коментаря заступника голови обласної ради Вадима Шкарівського не робить її збалансованою.

Чверть новин каналу стосувалися медичної тематики — 8 сюжетів. Зокрема, глядачам кожного дня повідомляли статистику захворюваності на коронавірусну хворобу. При цьому редакція не показувала авторських репортажів на цю тему, наприклад, із лікарень. 4 сюжети, або 13% від загальної кількості, присвячені економічним питанням, зокрема зміні власників комунальних будівель і суперечкам навколо забудов. Стільки ж матеріалів редакція присвятила політиці державної ваги: розповідали про ініціативи народних депутатів та президента, розказували про затриманих під час протестів у Білорусі українців тощо. Про майбутні місцеві вибори в новинах не згадували, хіба що в дотичному до цієї теми сюжеті про створення музею виборчого трешу.

Серед упущених тем експерти виділили відновлення роботи літнього табору «Молода гвардія», рішення одеських навчальних закладів тестувати на коронавірус студентів, які проживають у гуртожитках, і масові відключення електроенергії в місті.

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу експерти оцінили на 3,45 бала з шести можливих. Посередні результати зумовлені, зокрема, дуже низькими показниками повноти інформації. Якщо в новинах і є бекграунди, то досить часто їм бракує достовірності, відокремлення фактів від коментарів, а також балансу думок.

Прикладом сюжету, який не відповідає вимогам стандартів, є новина від 10 серпня «Світла не буде: суд закрив Одеський медуніверситет». «Таке рішення феміда ухвалила 4 серпня», – каже ведуча. Складається враження, що виш закрили назавжди, хоча в рішенні суду йдеться про обмеження доступу до приміщень до повного усунення порушень. Далі ведуча раптом стає ледве не учасницею процесу: «Зазначу: під час перевірок у закладі виявили більше сотні відхилень від правил пожежної безпеки». І перелічує виявлені порушення без посилання на джерело інформації. До того ж, новина подається однобоко: редакція не дала можливості висловитися представникам університету. Не озвучено й те, який суд «закрив» університет і коли. Розповіли про це журналісти 10 серпня, хоча суд ухвалив рішення ще 4-го.

У сюжеті від 12 серпня «Побив поліцейського: хулігану повідомили про підозру» автори не уточнили стан здоров'я постраждалого та дату бійки. Натомість назвали підозрюваного хуліганом та «спрогнозували» кару: «Хуліган, який напав на правоохоронця, відповість перед законом» та «чоловіку, який напав на правоохоронця, загрожує позбавлення волі на строк до 5 років».

Окрім того, журналісти зловживали оціночними судженнями й озвучували власні висновки. Наприклад, у сюжеті від 11 серпня «Не визнавати результатів виборів президента у Білорусі»  чуємо: «Силовики реагують дуже жорстко, мітингувальників сильно б'ють». У цьому ж випуску новин у сюжеті «Національну пам'ятку архітектури – в приватні руки?» застосувала жаргонне слово: «Не тільки міська рада розбазарює комунальну власність в історичному центрі міста». До того ж, інформацію в ньому подано незбалансовано, коментарів звинувачених немає. Загалом майже третині новин каналу бракує збалансованої подачі інформації.

Порушення стандарту достовірності інформації забезпечено лише в 40% новин, у решті ж їх або не назвали, або вони розмиті. Скажімо, як у матеріалі від 10 серпня «COVID-19: ще чотири летальних випадки на Одещині»: «У мерії зазначають: в інфекційній лікарні продовжують реорганізувати відділення, аби збільшити кількість місць для хворих». У сюжеті від 11 серпня «Не визнавати результатів виборів президента у Білорусі» не конкретизували видання, на яке посилаються: «Мітинги тривають по всій Білорусі. Щонайменше троє осіб загинули. Ця інформація від місцевих ЗМІ».

«Первый городской»

У новинах каналу експерти виділили один сюжет з ознаками політичної замовності.

Йдеться про новину від 10 серпня «Прокуратура хоче заборонити меру Одеси Геннадію Труханову обіймати посади в органах місцевого самоврядування». У ньому йдеться про кримінальні провадження щодо мера Одеси. Журналісти кажуть, що «за 2017 рік мер Одеси не вказав майно та доходи на загальну вартість 16,5 мільйонів гривень. За цим фактом 6 серпня прокуратура скерувала справу до суду. А ось аналогічні порушення у деклараціях за 2015, 2016 роки меру зійдуть з рук». У сюжеті відчувається упередженість до Геннадія Труханова. Інформація подається тільки з посиланням на прокуратуру, без коментарів міського голови або його представників. Хоча з огляду на резонансність теми, та ще й напередодні місцевих виборів, такі новини мали б бути збалансованими.

«Первый городской» належить бізнесмену Володимиру Галантернику, який постійно мешкає в Лондоні й буває в Одесі наїздами. З тональності сюжету можна судити про погіршення колись дружніх стосунків Галантерника з Геннадієм Трухановим.

Економіка, кримінал і медицина — три топові теми у новинах каналу. Їм було присвячено по 5 сюжетів, або по 18% усіх новин. Зокрема, три «економічні» сюжети стосувалися виділення землі під забудову або суперечок між одеситами та будівельними компаніями. Медичні сюжети зводилися до повідомлення статистики захворюваності на коронавірус. Тему виборів редакція озвучила лише в одному матеріалі, у якому розповіла про оприлюднений Центральною виборчою комісією план проведення місцевих виборів.

Реформи, релігія, «комуналка» й соціальні проблеми, а також війна на Донбасі та діяльність місцевої влади у новинах не висвітлювались.

Зі значимих тем журналісти каналу пропустили початок роботи дитячого табору «Молода гвардія» та рішення тестувати на коронавірус студентів, які живуть у гуртожитках міста. Також канал не повідомив про випадок зараження сибіркою в регіоні.

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу експерти оцінили на 3,32 бала з шести можливих. Досягнення дуже посередні, зокрема, через порушення стандарту повноти інформації. Бекграунди в новинах каналу трапляються нечасто. До того ж, сюжетам бракує вичерпності й важливих деталей. Наприклад, у сюжеті від 12 серпня «Рівень фінансової грамотності населення» не називають замовника та укладача рейтингу: «Останнє місце. Саме така позиція України в минулорічному рейтингу фінансової грамотності населення. В опитуванні брали участь 30 країн, здебільшого європейських». У сюжеті від 12 серпня «На Одещині відкривають академію неперервної освіти» немає інформації про критерії епідемічного зонування: «Навчання планують розпочати з 1 вересня, втім, усе залежить від того, в якій зоні знаходитиметься Одеська область. Якщо в червоній, то діти навчатимуться онлайн. В жовтій або помаранчевій – поєднають очну та дистанційну форму навчання. Якщо все ж таки область потрапить до зеленої – буде відвідування закладів з дотриманням всіх санітарних норм».

Багато сюжетів неповні через порушення інших стандартів, зокрема балансу думок. Так, у сюжеті від 11 серпня «Люди обурені, що поблизу з'явиться чергова багатоповерхівка» немає коментарів будівельної компанії або її представників. Ось закадровий текст автора сюжету: «Журналіст-розслідувач Ярослав Берендаков твердить: на відсутність шкіл, садочків та іншої соціальної інфраструктури чиновники мерії та прокуратура свідомо заплющили очі. Ба більше, останні безпосередньо зацікавлені, щоб зведення висоток тривало». Попри серйозність звинувачень, коментарі прокуратури та чиновників у сюжеті не звучать.

Схоже порушення експерти зафіксували й у сюжеті від 13 серпня «Одеса посіла перше місце за рівнем криміналу серед українських міст». У ньому слова журналіста-розслідувача Ярослава Берендакова автори використовують для верифікації чуток і здогадок. «Наша милиция, чувствуя себя, свободно от каких-либо обязательств, перевела всю свою деятельность сугубо на коммерческую основу. То есть абсолютно все карманники, домушники, то есть квартирные воры, все грабители, разбойники, находятся на билете. Это означает, что они платят постоянно за то, что они обворовывают, грабят одесситов», – каже Берендаков. Автор сюжету не перевіряє озвучену інформацію, а сприймає її на віру, подаючи без коментарів поліцейських.

Зовсім погана ситуація зі стандартом достовірності. Журналісти каналу весь час його порушують, знеособлюючи і розмиваючи джерела інформації. Наприклад, у сюжеті за 10 серпня «В Україні зростає кількість хворих на коронавірус» автори посилаються на неперсоніфіковані джерела в міністерстві: «Про це повідомляють у МОЗ» та «У МОЗ кажуть». У цьому ж випуску новин у сюжеті «В Україні запрацювали нові правила постачання газу» посилаються на невідомих експертів: «Експерти вважають: з часом може відбутися монополізація». «Кажуть урбаністи», «фахівці кажуть» та «копи з'ясували», – такі «джерела» вказуються в новинах каналу.

У половині новин «Первого городского» не забезпечене відокремлення фактів від коментарів. Багато оціночних суджень, підміни фактів власними висновками журналістів тощо. Так, у сюжеті від 10 серпня «Одеська облрада узаконила будівництво біля Палацу спорту» ведучий оцінює характер будівництва: «Попри заборону суду Одеська облрада узаконила скандальне будівництво біля Палацу спорту на проспекті Шевченка. Хоча там і без цього вже майже звели багатоповерхівку». 11 серпня автор оцінює ставлення населення до майбутньої забудови: «Люди обурені, що поблизу з'явиться чергова багатоповерхівка», а згодом уживає пестливий прикметник: «Згідно з генпланом Одеси, на території цього новісінького мікрорайону на Люстдорфській дорозі разом з висотками мали з'явитися школа і дитячий садочок».

«Репортер»

Специфікою каналу є велика кількість матеріалів у випусках новин, причому половина з них – про події за кордоном. Якщо виходити із загальної кількості матеріалів, то п’ять сюжетів з ознаками замовності із 78 проаналізованих – це невелика частка, усього 6%. Коли ж зважати, що одеських та українських новин було тільки 34, сумнівним контентом може вважатися кожна сьома місцева новина.

«Репортер», який належить Сергію Ківалову, лідеру Української морської партії і президенту Одеської юридичної академії, за моніторинговий тиждень показав 4 сюжети з ознаками політичної замовності. Зокрема, новина від 10 серпня «Затонулий танкер Delfi мають підняти найближчим часом» упереджена щодо голови Одеської ОДА Максима Куцого: «Ця набивша оскомину фраза знову звучить від губернатора області Максима Куцого. Усі терміни вирішення проблеми давно збігли, але віз і нині там». У сюжеті є синхрон Куцого, але він не перебиває негативної конотації дикторської підводки.

Просуванням інтересів політичної сили перед місцевими виборами виглядає сюжет від 10 серпня «Партія “Національний корпус” провела в Одесі всеукраїнський з'їзд». «На сьогоднішній день вже в повній мірі так звані старі місцеві політичні еліти показали, що вони абсолютно не здатні зробити Одесу успішною, заможною та сучасною. А отже, перед нами стає задача зупинити цей безлад і докласти всі зусилля для того, щоб розвивати Одесу, бо вона на це заслуговує», — каже в синхроні начальник центрального штабу «Національного корпусу» Максим Жорін.

Журналісти транслюють обіцянки партії покращити життя в місті: «У пріоритеті партії – збереження миру, захист інтересів одеситів, очищення міської ради від злочинних схем, а також припинення хаотичної забудови міста і повернення пляжів одеситам». Вони зазначають, що «серед представлених кандидатів — вчителі та лікарі, громадські діячі, екологи та захисники тварин, волонтери та учасники АТО». Ймовірно, журналіст просто не впорався з висвітленням теми, яка могла б стати аналізом шансів «Нацкорпусу» чи якісного складу їхнього партійного списку на місцевих виборах. Натомість він зробив промоційний матеріал.

Ще два сюжети з ознаками політичної замовності стосувалися Української морської партії та її лідера Сергія Ківалова. У майже дев'ятихвилинному сюжеті «Відкриття спорткомплексу» чотири коментарі Ківалова. Сюжет супроводжується написом «Новий спортивний проєкт від Українскої морської партії». «Ініціатором глобальної реконструкції став лідер Української морської партії Сергій Ківалов. Спорткомплекс на восьмій станції фонтану, став безпечнішим, просторнішим, у ньому комфортніше займатися у будь-який час року», – йдеться в сюжеті.

Просування інтересів партії Ківалова бачимо й у сюжеті від 14 серпня «Відкрилася нова громадська приймальня Української морської партії Сергія Ківалова». Упродовж 9 хвилин журналіст розповідає про цю політичну силу, повідомляючи навіть телефонний номер приймальні та графік її роботи. А ще каже, що одесити можуть отримати там юридичну консультацію і навіть пройти тест на коронавірус (!).

Ківалова «Репортер» просуває і в сюжеті від 13 серпня «Вступ без ЗНО до Одеської юракадемії». Оскільки політик тут фігурує у ролі президента Одеської юридичної академії, експерти вважають цей сюжет таким, що слугує комерційним інтересам вишу. «Мы берём вас и научим вас, и сделаем всё для того, чтобы вы стали полноправными студентами. У нас есть для этого возможности, и в правилах приёма предусмотрено. Те выпускники школ, которые не сдавали по какой-то причине или не сдали ЗНО, имеют право поступить в юридический колледж. Два года обучения, после этого они становятся студентами 3 курса академии», — закликає до вступу Ківалов.

Половина проаналізованих новин, а це 34 сюжети, стосувалися подій за кордоном, здебільшого ніяк не пов’язаних з українськими реаліями чи інтересами. Їх віднесено в тематичну категорію «інше». Що ж до українських та місцевих новин, то найбільше уваги журналісти приділили політиці державної ваги, криміналу та надзвичайним подіям: по 7 сюжетів, або по 9% новин. На медичні теми припало 8% новин (коронавірусна статистика). Тема місцевих виборів постала у трьох матеріалах, два з яких мають ознаки політичної замовності. Загалом журналісти «Репортера» охопили всі значимі події тижня, проігнорувавши хіба що, як й інші згадані канали, відновлення роботи табору «Молода гвардія», рішення тестувати на коронавірус студентів, які живуть у гуртожитках, та випадок інфікування «сибіркою» у регіоні.

Показник дотримання стандартів журналістики в новинах каналу — 3,32 бала з шести.

Найбільше бракує повноти інформації. Журналісти досить часто не вдавалася у подробиці та не пояснювали контекст подій. Так, у сюжеті за 11 серпня «Зеленський підписав закон про легалізацію грального бізнесу» редакція не повідомила, коли, хто та з якою мотивацією заборонив гральний бізнес в Україні. Зауваження викликає й те, як подаються результати соціологічних досліджень. Наприклад, у новині за 12 серпня «Більшість шотландців підтримують незалежність»  вказано тільки назву фундації, яка вивчала настрої шотландців, але коли воно проводилося, на чиє замовлення, скільки людей у ньому взяло участь — не вказано.

Лише третина проаналізованих новин містить коректні посилання на джерела. Їх або не вказують узагалі, або ж вони розмиті та неперсоніфіковані. Скажімо, як у сюжеті за 10 серпня «Нічна ДТП на Великому Фонтані»: «До мережі потрапили відео з нічної ДТП на п'ятій станції Великого Фонтану. Машина спалахнула на проїжджій частині, але вогнегасника у водія не знайшлося». Узагальнили джерело в сюжеті «Одеська обласна рада не проголосувала за кредит»: «Гроші можна було б виплачувати з коштів дорожнього фонду, кажуть в облдержадміністрації». Найчастіше розмиті чи узагальнені джерела були в новинах з інших країн: «у відомстві заявили», «за інформацією правозахисників», «повідомляють місцеві ЗМІ», «у Кабміні розповіли» тощо.

Порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів найчастіше стається через засилля в новинах оціночних суджень. Наприклад, у сюжеті від 10 серпня «Протести у Білорусі» в журналістських текстах описуються події в сусідній країні: «жорсткі зіткнення», «найгарячіші події», «все по-справжньому», «традиційні мирні ланцюги» та «прості перехожі». У сюжеті від 12 серпня «Відпочинок зі смородом» журналісти траслюють свої припущення: «Одесити та гості міста не підозрюють про небезпеку. Пляжі переповнені відпочивальниками, які, попри попередження, не збираються змінювати пляж».

Баланс думок не забезпечено в сюжетах, де йдеться про конфліктні ситуації. Наприклад, у сюжеті за 11 серпня «Колишньому голові Офісу президента Андрію Богдану спалили автомобіль» озвучено позицію Богдана, але немає точки зору команди президента: «Як повідомив Богдан, він розцінює цей напад як погрозу від влади і черговий момент у низці кримінальних справ проти нього. Але він не уточнив, хто саме з команди Володимира Зеленського, на його думку, міг це зробити. Лише додав, що співучасники сидять у високих владних кабінетах».

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.  Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Фото: «Думская»