Натомість на перше місце вийшли питання АТО, проблеми переселенців і соціально-економічна ситуація в регіонах. Попри те, що джинси очікувано поменшало, експерти зафіксували сюжети з ознаками замовності на всіх каналах, включених до моніторингу.

Найменше таких новин було в ефірі одеського «Первого городского» і харківського каналу Simon, — по 2%. У межах 5–14% коливалася кількість джинси в решти каналів цих областей. І навіть ахметівський «Донбасс» обмежився 10% замовних сюжетів.

Переважна більшість таких новин — або «паркет», або ж промоційні сюжети, які стосуються діяльності значущих для регіону персон. Так, у Харкові на двох каналах за тиждень вийшли чотири сюжети, які у вигідному світлі розповідали про діяльність народного депутата Олександра Фельдмана. Натомість не зафіксовано жодного сюжету з промо Партії регіонів або Геннадія Кернеса.

Майже всі замовні матеріали «Донбасса» стосувалися осіб, що мають відношення до власника медіахолдингу Ріната Ахмєтова та діяльності його структур – нардепа Бахтєєва, екс-віце-прем’ера Олександра Вілкула. Повернувся до «пулу» суб’єктів джинси і губернатор Донеччини Сергій Тарута. Зокрема, йому було присвячено два з семи сюжетів з ознаками замовності.

Зауважимо, що в моніторинговий період змінилося ставлення каналу до учасників конфлікту на Донбасі, які воюють на боці так званої ДНР. Якщо у травні журналісти каналу називали їх «активистами “ДНР”», «ополченцами», «повстанцами», «зелеными человечками», то тепер вони перетворилися на «боевиков самопровозглашенных республик».

Зовсім інша картина спостерігається на луганському ЛКТ та кримських телеканалах. За оцінками експертів, 37% луганських новин мали ознаки політичної замовності, зокрема, через їхню незбалансованість. Власне, прямо чи опосередковано, але журналісти каналу сприяли легітимізації влади так званої ЛНР, некритично висвітлюючи їхню діяльність. У цих матеріалах жодного разу не вжито терміну «сепаратисти» чи хоча б «ополченці», – їх називають виключно посадовцями «ЛНР».

Що ж стосується кримських каналів, то лише «Чорноморська ТРК» намагалася збалансовано висвітлювати реалії та мала стримано проукраїнську позицію. А «Неаполь» (39% замовних матеріалів) і «ДТРК Крим» (42%), які стали лідерами джинсового антирейтингу, замість стандартів інформаційного мовлення перейняли «установки» й меседжі Кремля, продукуючи політичну джинсу. Загалом меті антиукраїнської пропаганди так чи інакше була підпорядкована чи не чверть сюжетів «Неаполя» і «ДТРК Крим».

Що ж стосується критеріїв інформаційної журналістики, в моніторинговий період високими показниками канали не порадували. Найбільше зауважень в експертів викликало порушення стандарту балансу думок. У кращому разі новинарі забезпечували наявність хоча би двох поглядів на заявлену проблему в половині сюжетів. А в Харківської ОТБ «досягення» — аж на 0,1 бала. Тобто лише в кожній десятій новині автори сюжетів врахували позиції всіх сторін.

Здійснюється моніторинг теленовин регіональних телекомпаній Одеси («Первый городской», «ОДТРК»), Луганська («ЛКТ»), Донецька («Донбасс»), Харкова («7 канал», ОТБ, Simon) та Криму («Чорноморська ТРК», «ДТРК Крим», «Неаполь»).

Методологія моніторингу новин на місцевих телеканалах аналогічна методології моніторингу новин на загальнонаціональних каналах. Її викладено тут.

Огляд матеріалів із ознаками політичного чи комерційного замовлення (джинси) у випусках новин

Одеса, «Первый городской», ОДТРК

Протягом моніторингового тижня одеські телеканали не випускали з поля зору подій на сході України та висвітлювали воєнні дії. Якщо у травні на ОДТРК практично не було повідомлень про бої, то в зазначений період вони заполонили й тутешні випуски новин.

З повідомлень про хід антитерористичної операції на сході починається й майже кожен випуск «Первого городского». При цьому системно вживаються терміни «терористи», «бойовики», «сепаратисти» для означення осіб, які воюють проти українських військових. Тему АТО веде один журналіст, проте він не перебуває на місці подій, тож уявлення про події в нього може бути неточним, адже інформація береться з відкритих джерел.

Важливою для містян, судячи з частоти висвітлення питання, є проблеми переселенців зі сходу. Загалом за тиждень вийшло шість таких сюжетів, тобто більш ніж по одному на випуск. Йдеться про виїзд дітей із зони АТО, описуються умови в населених пунктах, із яких тікають люди, та проблеми, з якими вони стикаються (ріелтори-шахраї тощо), що має сприяти розумінню проблем біженців одеситами.

Після виборів помітно зменшився відсоток політичних новин. Вони здебільшого стосуються важливих заяв Президента. Тоді як місцеві політики на екрані практично не з’являються. Окрім військових, активно висвітлюються й проблеми незаконних забудов, корупційні теми тощо.

Що ж стосується наявності в одеських новинах джинси, то на «Первом городском» експерти виділили тільки один сюжет із ознаками замовності, причому виключно за формальною ознакою «офіціозу» без важливої суспільної складової. Він і сформував загальні 2% джинси «Первого городского» (проти 5% у травні), які не завадили йому стати лідером серед телевізій, включених до моніторингу. Це про БЗ з приводу гарячої лінії ДАІ. У матеріалі не йдеться про жодні якісні показники діалогу, проте складається враження, що мета такого повідомлення — показати відкритість дорожньої міліції перед громадянами, котра в даному випадку виглядає досить показушною.

«Антон Равицкий, ведущий: Высшие чины ГАИ ответили на вопросы одесситов по телефону. В областной Госавтоинспекции провели день обратной связи. В основном дозвонившиеся пытались разобраться с частными случаями. Руководители профильных отделов пообещали, что без внимания не останется ни одна жалоба. Наибольшее неудобство одесситам доставляют дрифтеры, мотогонщики и неправильно паркующиеся автомобилисты. С нарушителями пообещали разобраться, работу постов ГАИ – проверить.

Мужчина: "Меня очень часто беспокоят за автовокзалом, если ехать на выезд из города, стоят буквально по 3 машины, по 2 машины, и останавливают просто всех подряд. А причину остановки спрашиваешь – сразу включают дурака".

Николай Михайлов, начальник управления ГАИ в Одесской области: "Понятен ваш вопрос, по этому вопросу поработаю с личным составом. Я думаю, что вам ответ будет. Спасибо вам большое за тревогу"».

Аналогічний сюжет зафіксовано й у новинах Одеського державного телебачення. І, попри сумнівну суспільну значущість, ці матеріали повторено в підсумковому тижневому випуску. Сюжет наповнений оцінками, що показують управління ДАІ у вигідному світлі:

«Незважаючи на завантажений графік, а також роботу на блокпостах, працівники автоінспекції знайшли час відповісти на питання, які накопичилися у населення. Дзвінки лунали один за одним, що свідчить про неабиякий інтерес до діяльності управління». Причому сюжет повторюється тричі протягом тижня.

У випуску за 4 липня продемонстровано сюжет про відновлення виходу газети «Флот України». Він містить такий закадровий текст: «За словами редактора Олега Шинько, газета буде орієнтована на широке читацьке коло». У синхроні редактора газети йдеться: «Будь-якого місяця, в будь-якому відділенні зв’язку можна нашу газету передплатити», – але перед цим журналіст анонсувала, що в синхроні міститиметься жарт, і він таки є, редактор із посмішкою каже, що луганчанам передплата обійдеться втричі дешевше. Вибірка вказаної інформації може сприяти популяризації та реалізації видання. До того ж воно виходить накладом тисяча екземплярів на місто-мільйонник, тож виникають сумніви щодо його значущості. Тому експерти вважають, що його можна розглядати як джинсу.

Іншим прикладом матеріалу з елементами джинси слід визнати «Спеціальний репортаж», продемонстрований 7 липня. Він містить ознаки замовності з метою просування інтересів Національної академії харчових технологій. Водночас слід визнати, що сам матеріал подано в кінці новинного блоку, після всього випуску й титрів.

За висновками експертів, кількість новин, що містять ознаки замовності, моніторингового тижня на ОДТРК становила 14%. Порівняно з травневими 21% прогрес відчутний, але кожна сьома новина все ж містить джинсові нотки.

Луганськ, ЛКТ

Луганське телебачення в моніторинговий період зазнало нищівного пресингу воєнної обстановки. Тож телеканали «Ірта» й ЛОТ, контент яких вивчався у травні, припинили мовлення. Що ж стосується ЛКТ, то випуски новин спонукали експертів до невтішних висновків: 37% із проаналізованих 59 сюжетів мали ознаки замовності (18 – політична джинса, 4 сюжети – комерційна).

У моніторинговий період канал джинсував за трьома напрямами. Насамперед ідеться про новини, які висвітлюють діяльність та «успіхи» так званої Луганської народної республіки і позицію її лідерів. Як правило, ці сюжети транслювалися на початку випуску новин, а відомості подавалися як інформація про роботу офіційного органу влади. В матеріалах жодного разу не вжито терміну не тільки «сепаратисти», а навіть «ополченці», – їх називають виключно «посадовцями ЛНР».

Наприклад, «Мы предприняли все меры для того, чтобы соблюдать перемирие», заявил на пресс-конференции 29 июня глава ЛНР Валерий Болотов» – сюжет у випуску за 30 червня. Зокрема, в матеріалі йдеться про те, що «Валерий Болотов... в целом выдвинул ряд претензий к украинским силовикам. В их числе – появление в небе авиации, передислокация войск».

Або «В мирное урегулирование конфликта на Донбассе глава Луганской народной республики не верит» цього ж дня. В сюжеті подано лише позицію Болотова і його критику офіційного Києва: «...официальный Киев только тянет время».

Показовими є й два інших приклади: «Лидеры Луганской народной республики готовы обсуждать вопрос о сложении оружия только после вывода украинских войск с территории республики» – сюжет у випуску за 1 липня. Суть матеріалу – «прем’єр-міністр ЛНР» Василь Нікітін заперечує звинувачення Києва в недотриманні режиму припинення вогню: «Вcе это было в обратном порядке. Перемирия не придерживались украинские Вооруженные силы. Все призывы к тому, чтобы ополченцы сложили оружие, могут обсуждаться только после вывода украинских войск». А також «В Луганской народной республике продолжают создавать законы и совершенствовать систему власти» – сюжет за 4 липня. Автори сюжету рапортують глядачам, що «...с вступлением в силу нового закона о системе исполнительных органов Валерий Болотов отправил в отставку действующее правительство».

Складається враження, що маємо справу з «окупаційним» телебаченням. У фаворі в журналістів ЛКТ й мер Луганська Сергій Кравченко. Суть присвячених йому матеріалів – він працює, роздає завдання підлеглим і відвідує місця надзвичайних ситуацій та важливих подій. Скажімо, в сюжеті «В городе успешно реализуется программа Сергея Кравченко “Луганчанам чистую воду”» за 4 липня громадяни хвалять мера та дякують за чисту і за гарячу воду. Однак найкумедніше, що в тому ж (!) випуску новин двома сюжетами раніше в ефір вийшов матеріал під назвою «С июля украинцы в среднем будут на 40% больше платить за отопление и горячую воду». І відвертий «паркет» – новина «На сегодняшний день главный приоритет – безопасность горожан. Об этом в ходе аппаратного совещания заявил Сергей Кравченко» за 2 липня: міський голова «...поставил задачи по обеспечению нормальной жизнедеятельности областного центра».

Окрема тема – використання в новинах ЛКТ політтехнологічного прийому «приєднання», в якому Росію подано якщо не доконаним, то перспективним «господарем» території самопроголошеної «ЛНР». Власне, в сюжетах цитуються заяви посадовців Російської Федерації чи офіційних органів влади Росії. Ось найяскравіші приклади:

«Россия требует от украинской власти вернуться к режиму прекращения огня» – за  4 липня. В сюжеті подано виключно позицію МЗС РФ, суть якої у «наїзді» на українську владу та звинуваченні останньої в обстрілі мирних мешканців: «Опять решительно требуем от украинской власти прекратить обстрелы гражданских объектов, чтобы сохранить жизни людей».

«Президент Российской Федерации Владимир Путин обсудил с канцлером Германии Ангелой Меркель и президентом Франции Франсуа Олландом необходимость проведения до 5 июля заседания контактной группы по урегулированию ситуации на Донбассе» – сюжет за 3 липня. Подано офіційне повідомлення прес-служби Президента РФ, у якому акцентовано увагу на те, що «Путин выразил глубокую обеспокоенность в связи ростом жертв среди мирного населения и резким увеличением числа беженцев с юго-востока Украины на территорию России».

Щодо комерційної джинси, за період моніторингу в ефір каналу вийшли лише чотири такі сюжети. Зокрема, це дві новини про успіхи Луганської академії культури та мистецтв («В стенах Луганской академии культуры и искусств вручили дипломы специалиста и младшего специалиста» та «В Луганской академии культуры и искусств на базе колледжа впервые набирают курс на основе 9-классного среднего образования»). Обидва матеріали були у випуску новин за 30 червня. У цих сюжетах міститься відверта реклама, адресована майбутнім абітурієнтам – вступати після 9 класу в академію: «Обучение на кафедре кинотелеискусства после 9 класса для вчерашних школьников в Луганске будет впервые. ...В академии уверены: опыт будет удачным. Пока, правда, обучение платное».

Прикладом комерційної джинси (щоправда, з політичним відтінком) також є матеріал про діяльність новоствореного «Фонду земляцтва Донбасу і ЛНР» (сюжет «Фонд землячества Донбасса в Луганской народной республики оказал материальную помощь матери-одиночке из Лисичанска», який вийшов 1 липня). У сюжеті мати хворої дитини дякує Фонду за кошти і водночас наголошує, що її хворий син «...не захотел сниматься на камеру. Не смог. Побоялся на люди».

Донецьк, «Донбасс»

У червні – наприкінці липня на діяльність виробників телевізійного продукту в Донецьку продовжувала впливати військово-політична ситуація в регіоні. При цьому протягом тижня, що аналізується, зміни в контенті новин каналу «Донбасс» та засобах їх створення були майже непомітними. Дещо змінилися хіба що визначення осіб, які окупували частину двох областей. Якщо у травні бойовиків, які воюють з українською армією та підрозділами МВС, журналісти каналу називали «активистами ДНР», «ополченцами», «повстанцами», «зелеными человечками», то тепер вони перетворилися на «боевиков самопровозглашенных республик» та «ополченцев».

Наприклад, у сюжеті за 1 серпня, йдеться:

«Сергей Грунов, ведущий: Украинские силовики взяли под свой контроль поселок Закотное под Славянском. Ранены 3 украинских военных. А в Краматорске под обстрел попал микроавтобус. Погибли пассажиры.

Ольга Соломяная, корреспондент: Пассажирская маршрутка попала под обстрел в центре Краматорска. Погибли 4 мирных жителей. Еще 4 в больнице с ранениями. В штабе АТО заверили, что огонь по мирному населению вели ополченцы. С позиции украинских силовиков эта улица не простреливается.

Алексей Дмитрашковский, пресс-секретарь штаба АТО: “Я впевнений в тому, що автобус обстріляний був зброєю та з рук терористів. І люди постраждали в ім’я дискредитації збройних сил”.

Ольга Соломяная, корреспондент: Минометными очередями снесло крышу домов краматорчан. Снаряды падали прямо в квартиру. Пули и осколки изрешетили стены многоэтажек. Сколько всего погибших за последние сутки среди мирного населения Краматорска еще неизвестно. Бои не прекращаются и под Славянском. На горе Карачун ночью рухнула телевышка. Конструкция попала под минометный обстрел во время нападения боевиков».

Лише в новинах за 2 серпня з’являється новий термін – «наемники»: «Дарья Захарова, корреспондент: За сутки украинские силовики нанесли 120 ударов по позициям ополченцев, и освободили села Старый Караван, Брусино. И захватили блокпост возле Николаевки. Над Семеновкой наёмники подбили из ПЗРК истребитель-разведчик. Несмотря на повреждения пилоту не только удалось посадить Су-24 но и разбить зенитную установку боевиков».Але ніхто не намагається пояснити, чиїми найманцями є  зазначені особи.

Слід зауважити, що в сюжетах новин «Донбасса» відсутня будь-яка інформація про причетність Росії до бойових дій у Донбасі. Навіть коли йдеться, що біженці перетинають кордон, не вказується, якої саме країни.

Що ж стосується новин з ознаками замовності, то їхня кількість у моніторинговий період склала 10% (проти 7 % у травні). Кількісно – це 7 зі 67 проаналізованих новин. Майже всі матеріали, ідентифіковані як замовні, належать до категорії політичної джинси та стосуються осіб, що мають відношення до власника медіахолдингу Ріната Ахмєтова та діяльності його структур – нардепа Бахтєєва, екс-віце-прем’єра Олександра Вілкула. Повернувся до пулу суб’єктів джинси і губернатор Донеччини Сергій Тарута. Зокрема, йому було присвячено два з семи сюжетів з ознаками замовності.

Харків

Лише 9 із 180 оцінених новин харківських телеканалів у липневому моніторингу експертами визначено як такі, що мають ознаки замовності. Тобто лише 5% контенту, що є одним із найкращих показників за весь час оцінювання тамтешніх каналів. Загалом джинси поменшало удвічі на 7-му каналі — 8% проти 17% у травні, а також у 4,5 рази на каналі Simon — з 9% до 2%. Кількість замовних матеріалів на ХОДТРК практично не змінилася, — 5% у липні проти 4% травневого показника.

Із новин, які викликали зауваження моніторів, вісім мають ознаки політичної замовності й одна — комерційної.

Зокрема, чотири сюжети на двох телеканалах приховано рекламували народного депутата Олександра Фельдмана через висвітлення діяльності його «Фельдман Екопарку» в Харкові. Наприклад, як у двох сюжетах ОТБ в одному випуску за 7 липня «Екопарк у Курязькій виправній колонії» та «Палили віночки та стрибали через купальське багаття і в екопарку»:

«Павел Посохов, ведучий: Екопарк у Курязькій виправній колонії. Вихованці закладу мали можливість не лише подивитися на тварин, а й потримати їх у руках. В результаті захоплюючі лекції поєднали з прогулянкою на свіжому повітрі.

Кореспондент: Щороку до Курязької виправної колонії приїздять різноманітні тварини. Цього разу до хлопців завітали декоративні папуги та представники сімейства приматів. Така зустріч — свято для підлітків. Кожен мав змогу вільно контактувати з мавпами або ж сфотографуватися з папугами ара та какаду. Антон також не стояв осторонь. (…)

Андрій Войчук, ветлікар Feldman Ecopark: "У нас постоянно много детей в экопарке, они с детства прививают любовь к животным, и человек, который с детства общается с животными, он никогда не обидит не только животное, но, я думаю, и человека".

Кореспондент: Вихованці виправного закладу під час дозвілля дізналися багато інформації про особливості життя тварин, адже керівництво колонії вже не вперше співпрацює з благодатним фондом Олександра Фельдмана».

«Павел Посохов, ведучий: Палили віночки та стрибали через купальське багаття і в екопарку. Напередодні свята Івана Купала там провели різноманітні майстер-класи та ознайомили усіх бажаючих з традиціями давнього слов’янського обряду.

Кореспондент: Свято Івана Купала у Фельдман Екопарку у розпалі. Тут пропонують навчитись виготовляти ляльок-мотанок з трави, гончарству, плести обереги та прикраси зі стрічок. Майстер-класи на різні смаки, і малеча і дорослі опановують народні ремесла. Тут же плетуть купальські вінки, які потім пускатимуть на воду. 9-річна Софійка вже вивчила, навіщо плести віночок.

Кореспондент: А ще дівчинка спробувала себе як гончар. Власноруч разом з досвідченим майстром виготовила декоративний горщик для квітів. Зберегти та передати дітям традиції, набуті українцями, — важлива складова у родинних стосунках, — певна Юлія Ібрагім. Її Асоціація багатодітних мам вже давно співпрацює з Фондом Олександра Фельдмана.

Юлія Ібрагімова, президент асоціації багатодітних матерів м. Харкова "АММА": "Это очень важно, важно, что тот уголок, который был создан Александром Борисовичем, он дарит самое важное, то есть он воспитывает в наших детях доброту, любовь к ближнему, любовь к животным. Это самое важное, наверное, чему нужно учить сейчас, в наше время, детей"».

Іще два сюжети без належних аргументів розхвалювали чи то ініціативу, чи то заклик прем’єр-міністра до населення України про перехід на електронагрівальні прилади у домівках за дешевими тарифами на електроенергію.

Експерти зауважують, що раніше в харківських теленовинах левова частка замовних матеріалів стосувалася «надактивної» діяльності народних депутатів від Партії регіонів, а також висвітлення діяльності місцевої влади. Натомість у липні маємо кардинально іншу ситуацію. Навіть про топового харківського ньюзмейкера міського голову Геннадія Кернеса у новинах не було жодної згадки.

На думку моніторів, за мирного часу ще кілька харківських телесюжетів липня могли б бути віднесені до таких, що мають ознаки замовності. Це стосується матеріалів, у яких державні посадовці розповідають про успішну роботу з допомоги військовослужбовцям, задіяним у проведенні АТО, і переселенцям із Криму й Донбасу. Але в умовах неоголошеної гібридної війни Росії проти України ЗМІ змушені протистояти інформаційній агресії та слугувати захисту державності.

Іще одну цікаву тенденцію виокремлено під час оцінювання харківських новин: у де-факто воєнний час дуже дивним видається часте, підкреслене вживання за потреби і без словосполучення «перша столиця» щодо Харкова. Власне, місто мало такий статус досить короткий час радянської історії, коли «русскій мір» у Харкові нищив «український світ». Експерти цікавляться: чому наразі ця тема настільки педалюється і чим викликана раптова ностальгія за «першою столицею»?

АР Крим

Минуло майже півроку, відколи до моніторингу востаннє включалися новини кримських телекомпаній. За цей час півострів було анексовано Російською Федерацією, а разом із цим практично зійшли нанівець спроби місцевих телевізійників здійснювати об’єктивне і виважене інформування свого глядача про події на півострові, в Україні та світі. «Чорноморська ТРК» іще намагалася збалансовано висвітлювати реалії та мала стриману проукраїнську позицію. Решта ж каналів перейняли всі «стандарти» й меседжі Кремля, старанно обслуговуючи його політичні інтереси. Через їхню надмірну заангажованость та однобокість маємо такі показники замовності: «Неаполь» — 39%, «ДТРК Крим» — 42%, причому за винятком одного-двох, усі ці матеріали — політична джинса.

У випусках новин «Чорноморської ТРК» експерти виділили 7 сюжетів, або 23% контенту з ознаками замовності. Здебільшого до цього розряду потрапили паркетні новини, а також сюжети про дії українських активістів із пікетування суддів та позичальників, не згодних із кредитною політикою українських банків. Попри соціальну спрямованість останніх, вони виглядають однобокими, позаяк позиції інших сторін конфлікту вони не містять.

Двадцять новин «ДТРК Крим» і 18 «неапольських» віднесені до політичної джинси через крайній ступінь просування інтересів однієї сторони. Власне, про їхній характер можна судити з типового сюжету ДТРК «Борьба Новороссии с киевской хунтой продолжается» за 9 липня. В сюжеті ніби і є коментарі українського Президента, проте новина цілковито послуговується формуванню образу України як країни-ворога. Особливо ж це стосується вживаних термінів та епітетів.

«Салия Салямова, ведущая: Борьба Новороссии с киевской хунтой продолжается. В данный момент обе стороны сосредоточились на перегруппировке сил и укреплении своих позиций. Но, несмотря на некоторое затишье, Донецк и Луганск периодически подвергаются агрессии со стороны украинской армии.

Эдуард Вздоров, корреспондент: В Луганске столкновения с армией хунты продолжаются регулярно. После поступления в распоряжение ополченцев ЛНР бронетехники и артиллерийских систем, украинские боевики понесли тяжелые потери и пока не лезут на рожон.

Валерий Болотов, глава Луганской Народной Республики: Подразделения украинской армии стали активно окапываться и создавать долговременные укрепления. Враг также поменял тактику боя и не идет на прямое противостояние. Началось активное использование диверсионных методов работы. Два дня подряд не прекращаются обстрелы со стороны украинских диверсионных групп. Предположительно, работали два минометных расчета под прикрытием двух снайперов при поддержке корректировщиков.

Эдуард Вздоров, корреспондент: В результате обстрелов пострадали жилые постройки и предприятия Луганска, погибли и ранены мирные жители города. Валерий Болотов отметил, что одна из таких диверсионных групп была почти полностью уничтожена спецподразделениями армии Луганской Республики. В Донецке тем временем ополченцы заняли завод химических изделий, который изготавливает боеприпасы и производит взрывчатые вещества. Воинская часть, которая охраняла этот завод, была полностьюразоружена. Но несмотря на это, в эфире республиканского телевидения, министр обороны ДНР Игорь Стрелков рассказал, что Донецк пока еще не готов встретиться с армией хунты.

Игорь Стрелков, министр обороны ДНР: Сооруженные укрепления могут остановить БТРы и что-нибудь типа Нацгвардии или подразделения МВД. Против бронированных колон противника, которые сейчас массировано применяет танки и артиллерию, город сейчас защищаться может только с большим трудом и жертвами ополчения. Но мы принимаем срочные меры, ежедневно, для того, чтобы город был готов к бою.

Эдуард Вздоров, корреспондент: В руководстве украинской армии заявляют, что вскоре Донецк и Луганск будут взяты в кольцо, и ополченцев лишат любой помощи извне. Заблокированы дороги, готовится наступление. А президент Украины снова говорит о сомнительном “мирном плане”.

Петр Порошенко, Президент Украины: Ми продовжуємо наші дії. Це є ефективні дії української армії. Але ніхто не забуває про мирний план Президента. І ті, хто сьогодні готовий скласти зброю, ті, хто сьогодні готовий скористатися майбутньою амністією, ті, хто готові до політичного діалогу для того, щоб обрати нову владу, ті, хто готові до децентралізації влади, ті, хто готові, щоби сьогодні нарешті на Донбас прийшов мир — ми відкрити до діалогу!

Эдуард Вздоров, корреспондент: Не может успокоиться и “универсальный солдат” Олег Ляшко. Украинский нардеп активно наводит “порядки” в городах Новоросии, оккупированных армией киевской хунты.

Олег Ляшко, народный депутат Украины, внефракционный: Ти ж мені казав, що ти не знаєш! — (Я вам это говорил). — Ну! Так я найшов, а ти не знаєш! Що ж ти за начальник міліції?! Підняли його!

Эдуард Вздоров, корреспондент: Как известно, русские своих не бросают. Несмотря на боевые действия, под минометными обстрелами, добровольцы регулярно доставляют гуманитарную помощь жителям Новороссии и бойцам ополчения.

Волонтер: Привезли гуманитарный груз — помощь славянским бойцам и беженцам с Ростова. Дорога была нелегкая. Луганская область — в стороне Луганска, аэропорт Луганска — проезжали по объездной — начался минометный обстрел. Обе машины попали под обстрел.

Эдуард Вздоров, корреспондент: При этом, регионы России продолжают принимать беженцев. Крым — не исключение. Власти Республики всячески способствуют спасению людей от агрессии Нацгвардии.

Владимир Константинов, председатель ГС РК: Мы рассматривали вопросы как раз для того, чтобы закончить эту бюрократическую волокиту и скорее организовать финансирование там, где проживают, отдыхают дети и так далее. По данным комиссии, которая у нас создана, специальная, двести человек в день прибывает. Примерно столько же отправляется на материк. Поэтому у нас постоянно действующее количество беженцев, количество официально зарегистрированных не увеличивается.

Эдуард Вздоров, корреспондент: А пока не начались активные боевые действия в Луганске и Донецке, бойцы ополчения получили время на перегруппировку сил и укрепление своих позиций. Они уверяют — Родину не сдадут и не отступят перед разношерстным воинством хунты».

Меті антиукраїнської пропаганди так чи інакше підпорядкована чи не чверть сюжетів «Неаполя» і «ДТРК Крим». При цьому місцевому населенню втовкмачують, що саме з українського боку «системная, хорошо продуманная информационная война идет сегодня в Крыму и в России, — считает вице-премьер Республики Руслан Бальбек. Что можно противопоставить хорошо отлаженному механизму двойных стандартов, подаче информации и попросту черному пиару, пытались выяснить наши журналисты». Такою є преамбула сюжету ДТРК за 10 липня «Системная, хорошо продуманная информационная война идет сегодня в Крыму и в России, — считает вице-премьер Республики Руслан Бальбек». І далі:

«Юлия Орлова, корреспондент: Информационная война — дело жесткое, оно совершено переворачивает психологи человека и перестраивает инстинкты. Самые объективные и столько же независимые средства массовой информации неустанно и скрупулезно вот уже двадцать с лишним лет в поисках “правды”, “руки Москвы”, “языка вражды” и уничижения несимпатичных им политических сил, географических объектов, мнений, людей, традиций.

Руслан Бальбек, вице-премьер-министр РК: Ряд средств массовой информации, которые финансируются в основном из вне, они работают системно, работают против Республики Крым, против крымчан и их задача — создание некого негативного образа Крыма, негативного образа республики и самой идеи воссоединения Крыма с Российской Федерацией».

«Кризис на Украине», «Неаполь», «Вовремя» (випуск 19:00), 08.07.2014 6:30:00

Сюжет №2, 19:04:49‒19:10:12

«Корреспондент Татьяна Филипович: Три взорванных моста, зачистки, обыски, аресты в подконтрольных теперь нацгвардии Славянске и Краматорске. Новые взрывы и оружейные залпы, в окрестностях Донецка и Луганска. Таково развитие событий за последние двое суток на юго — востоке Украины. Ополченцы усиленно готовятся к новым штурмам.

Ополченец: Сейчас максимальными темпами идет строительство защитных сооружений города и подступных путей. Мы должны встретить врага во всеоружии и дать ему сокрушительный отпор, после которого мы сможем пойти в наступление и объединиться с нашими Луганскими соратниками и далее поднять сопротивление на все регионы Новороссии. Мы сможем дать отпор врагу и погнать его в обратную сторону, туда домой.

Корреспондент Татьяна Филипович: За минувшие сутки практически на всех подступах к Луганску шли активные бои между силами ополчения и украинской армией. Обе стороны применяли артиллерию, в том числе крупнокалиберную. Накануне вечером по предварительной информации “Интерфакса”, участникам сопротивления Луганска удалось захватить одну из трех залповых установок Град, из которых в понедельник был обстрелян город. Трофей готовят к использованию. Сегодня же в Луганске осколок снаряда попал в маршрутку, погибло два человека, ещё четверо получили ранения, обэтом сообщила пресс служба местной мери. Горожане стараются не покидать дома и уже обустраиваются в подвалах, кляня собственную власть.

Житель Луганска: Остановите все это, бойню, что вы делаете. Вы делаете развалины в городах, умирают люди, старики, дети. Даже в городе был такой треск, даже стекла везде летели.

Корреспондент Татьяна Филипович: Сам же Президент Украины вновь озаботился кадровыми чистками. Вместо Крутого теперь руководить так называемой АТО будет Василий Грицак. Некоторые СМИ уже связали этот факт с тем, что накануне вечером армия ЛНР фактически взяла под контроль крупный железнодорожный узел. Как передает разведка ополченцев в Луганской и Донецкой областях продолжается передислокация и усиления подразделений Минобороны и МВД Украины. Отступать ополчение не намерено.

Ополченец: Воюю за свою землю, называю своей, потому что на ней горбатился, за своих детей. Президента мы не выбирали и он для нас никто, пустое место, потому что Президент которого выбирает народ не должен убивать, он не имеет права ни морального никакого. Это президент, который не состоялся.

Корреспондент Татьяна Филипович: Мирные жители продолжают массово покидать Славянск и Краматорск. Из разрушенных боями городов от своих же освободителей бегут подальше в Россию.

Жительница Краматорска: Уезжаю из Краматорска. Какие там освободители. У нас соседи в подвалах сидят, мы в подвалах видели. Люди бояться потому что разбивают весь город.

Корреспондент Татьяна Филипович: Из Славянска и Краматорска, где сейчас реют украинские флаги, то и дело поступают сведенья о пытках со стороны нацгвардейцев. Все, кого Киев подозревает в пособничестве ополченцам, проходят допросы с избиениями.

Житель юго-востока Украины: Ко мне подошли, но я сразу понял, что это бойцы украинской армии, пытались проверить мои документы, документов у меня не было. Нанесли мне несколько ударов прикладами по бокам, я упал, одели мне пакет на голову и отвезли в какие — то здания. Позже в этом здании меня водили по кабинетам и били, спрашивали знаю ли я ополченцев, знаю ли я кто им помогал, знаю ли я где хранятся боеприпасы. Били меня в основном ломом.

Корреспондент Татьяна Филипович: Впрочем, не скрывает и скандально известный украинский депутат Олег Ляшко, поиск и преследование виновных будут продолжены.

Олег Ляшко: Гідра не добита, і ми повинні для того, щоб звільнити Донбас так я к сьогодні наші звільнили Слав'янськ повинні діяти надзвичайно рішуче. Не можна зупинятися, не можна відновлювати ніяких переговорів, треба добити цю гідру. А після того, коли проведемо військову операцію, треба провести десепаратизацію Донбасу, бо ці щурі зараз поховались, десть тут може бути снайпер.

Корреспондент Татьяна Филипович: В свою очередь министр иностранных дел России Сергей Лавров сделал заявление, откладывать немедленное прекращение огня на Украине считает Москва, нельзя ни под какими предлогами.

Сергей Лавров, министр иностранных дел Российской Федерации: Я думаю, что сейчас нужно оставить все амбиции в стороне и думать, прежде всего, о спасении жизней. Убежден, что перемирие позволит начать переговоры, которые сделают возможным согласование общеприемлемых параметров дальнейшего политического процесса при полном уважении интересов всех регионов Украины. И при договоренности о том, как согласовать справедливые условия обеспечения прав всех групп населения в этой братской соседней очень близкой нам стране.

Корреспондент Татьяна Филипович: Однако пока справедливости, о которой говорит Москва не идет и речи. Для официального Киева на юго — востоке существуют только террористы, договариваться с которыми до полной капитуляции украинская власть не намерена».

Іще одна болісна тема для місцевого телебачення — заочна суперечка з Україною. Такий собі плювок навздогін. Навіть в абсолютно прохідний сюжет про даішну акцію («На полуострове стартовала акция “Ремень безопасности”», 10 липня, ДТРК) автори включили уривок любительського відео, який підпорядковується заданій темі:

«Артем Артеменко, корреспондент: После возвращения Крыма на родину и перехода в российское законодательное поле, ознакомиться с новыми правилами дорожного движения успели не все. Поэтому сотрудники ГИБДД решили провести недельную акцию “ремень безопасности”. Многие водители, пока ещё халатно относятся к новшествам.

Отрывок любительской видеосъемки: Я знаю, что виноват, но просто по украинской привычке, как обычно…».

Усталилась і закріпилася на кримському телебаченні й притаманна «ДТРК Крим» та «Неаполю» абсолютно совкова подача новин про владу. Це вже навіть не паркет, а слава і осанна. Показовий приклад — сюжет «Дни госсовета республики проходят в Крыму» каналу «Неаполь» за 11 липня:

«Корреспондент: Пульс региона. Дни госсовета республики проходят в Крыму. На этот раз глава крымского парламента Владимир Константинов отправился с визитом в Раздоленский район. С утра спикер отстоял службу в местном храме. Затем ознакомился с работой колбасного завода. После этого отправился в поле на уборку урожая зерновых, где лично сел за руль комбайна. Затем многочисленные встречи с представителями трудовых коллективов, ветеранами Великой отечественной, воинами интернационалистами, и жителями региона. Контакт с людьми, поиск проблемных вопросов, требующих безотлагательного решения — основная цель таких рабочих поездок, считает Владимир Константинов. В Раздольном местные жители жаловались на дороги, работу общественного транспорта, перебои с водоснабжением и запущенные здания детских садов и школ.

Гражданка: "Здание трехэтажное, с просторными, оборудованными кабинетами, не отапливается. И мы вынуждены каждый год, это уже 15 лет длиться".

Корреспондент: Обращения крымчан лягут в основу народной программы — заверил спикер, который станет своеобразной задачей для реализации власти на ближайшие 5 лет. Решение требуют все вопросы. Тем более что средства федерального бюджета выделены, и сейчас стоит вопрос лишь об их освоении.

Владимир Константинов, председатель госсовета РК: "Большую часть проблем можно решить достаточно быстро. Это те вопросы, которые договорами финансировались, и при том финансирование, которое мы сейчас будем получать, конечно, они начнут решаться эти вопросы. И начнут решаться достаточно эффективно. Что касается глобальных проблем, это как развитие всей системы водоснабжение, у нас в республике это проблема дорог. Нам нужно все школы привести к соответствующим российским стандартам".

Корреспондент: Не только жалобы, но и слова благодарности звучали из уст жителей Раздоленского района. Главе госсовета Крыма Владимиру Константинову вручили гвоздики, как символ победы.

Гражданка: "Примите наши искренние слова благодарности за то, что мы вернулись домой, в Россию. Что над нами сегодня чистое, ясное небо. Что мир, в котором мы живем, в котором трудятся наши дети и внуки, сохранен благодаря великому подвигу тех, кто оборонял Крым под вашим руководством и руководством Аксенова Сергея Валериевича".

Гражданка: "Я знаю, что у крымского правительства, у вас, и у Сергея Валериевича, слова не расходятся с делом. Я думаю, вы учтете все пожелания, которые жители поселка сегодня скажут, возьмете их работу, и мы увидим ваш конкретный результат. И как сказал Путин вчера на встрече, Владимир Владимирович, наш президент, он сказал — я вам пожелаю, отстаивайте наши интересы, корректно, осторожно, но сильно".

Корреспондент: Так же парламентарии почтили память воинов, погибших во время Великой отечественной войны, возложили цветы к монументам. Важно помнить подвиг предков — подчеркнул спикер. Ведь кто не ценит своего прошлого — не имеет будущего. Восстановление памятника на полуострове — еще одна из приоритетных задач власти республики».

Дотримання професійних стандартів

Одеса, «Первый городской», ОДТРК

Попри прагнення «Первого городского» до об’єктивного відтворення дійсності, традиційно невисокими для каналу залишаються показники відокремлення фактів від коментарів (34%) та балансу думок (45%) у випусках новин. Проте іншою тенденцією періоду моніторингу є незвично низький показник оперативності – лише 53%. Хоча зазвичай оперативність є одним із найбільш дотриманих місцевими телевізійниками критеріїв.

Власні оцінки журналістів притаманні практично кожному сюжету, проте вони особливо впливають на сприйняття інформації при висвітленні гострих тем. Наприклад, у сюжеті про боротьбу мешканців із забудовами йдеться: «Жители Червоного Хутора начинают борьбу против массовой незаконной застройки» та «Непонятным образом земля оказалась в частных руках, так же, как и соседние теплицы». Без наявності фахових юридичних висновків чи коментарів компетентних спеціалістів журналісти за глядача роблять висновок про незаконність забудови. Крім того, називають її масштаб «масовою», а спосіб переходу землі у приватні руки «незрозумілим». Хоча вказану інформацію можна подати у вигляді фактів, якщо зосередитися на пошуку відповідних відомостей чи коментарів.

Подібний випадок, коли автор оцінками формує негативне ставлення глядача до однієї зі сторін, стосується сюжету про проблеми парковок: «Паркоматы не решили проблему. Люди в ярких жилетах продолжают собирать с одесситов дань. Летом в центре их внимания – прибрежная зона. Контролировать деятельность незаконных парковщиков некому. Водители продолжают отдавать деньги за несуществующие услуги».

Експерти зауважують, що оперативність новин каналу страждає через те, що у випусках з’являються «кримінальні» сюжети, у яких міліція оприлюднює відомості через якийсь час після самої події (затримання тощо). Через це також страждає повнота, оскільки журналісти, як правило, не повідомляють часу, коли відбулася подія.

Серед неоперативних також з’являються повідомлення, подані з запізненням із невідомих причин. Як, приклад, новина про обіцянки міністра культури Євгена Нищука відновити виробництво фільмів на Одеській кіностудії. Запис із аналогічним змістом промови міністра розміщений в інших джерелах 29 червня, а сюжет на «Первом городском» з’явився лише 1 липня. Хоча найближчий випуск був 30 червня. Можливо, така затримка пов’язана з намаганням витримати баланс і дати не лише коментар міністра, а й працівників кіностудії.

Так само з невідомих причин сюжет про нове ім’я спортивної школи на честь видатного тренера з’являється лише 2 липня, хоча новини про присвоєння закладу імені Бориса Литвака в інших ЗМІ з’явилося ще 25–27 червня.

Попри досить високий показник точності, є випадки, коли її явно не дотримано. Наприклад, у повідомленні про перекриття траси через вимоги забезпечити військових найнеобхіднішим.

«Антон Равицкий, ведущий: Остановили движение. В воскресенье активисты частично перекрыли трассу Одесса-Киев в районе Умани. Около 50 местных жителей выстроились на пешеходном переходе и начали ходить по кругу. Люди требовали от президента Петра Порошенко пересмотреть отношение к проведению антитеррористической операции и обеспечить бойцов необходимым вооружением, средствами защиты и продовольствием. Акція продолжалась два часа. Если их требования не выполнят, 1 июля уманчане грозятся перекрыть трассу полностью».

При цьому УНН повідомили, що люди не перекривали траси. Відповідно, перша фраза «зупинили рух» у випадку, коли в самому ж БЗ йдеться про неповне, а часткове перекриття траси, – не відповідає критеріям точності та може вводити глядача в оману щодо реального перебігу акції.

Серед проаналізованих сюжетів є один, який не отримав жодного балу за дотримання професійних стандартів, хоча на перший погляд він може виглядати як цілком непоганий матеріал. Сюжет розповідає про новий закон «Про вищу освіту». Попри те, що сам закон був ухвалений 1 липня, сюжет про нього подано лише 3 липня – не дотримано оперативність. У сюжеті про закон говорить лише один мовець, статус якого не зрозумілий, – тож не дотримано показників балансу й достовірності (немає жодних посилань на джерело фактів, про які йдеться). Сюжет насичений емоційно-забарвленими авторськими оцінками та домислами: «Закон об образовании меняют часто, и пока ни к чему хорошему это не приводило», «Пока непонятно только одно – самое главное – как будет работать новый закон» тощо. В сюжеті неправильно названо сам закон, некоректно подано деякі його засади; не дотримано й повноти, оскільки журналіст не назвав ані автора, ані подробиць того, що це один із трьох запропонованих законопроектів, ані бекґраунду, як важко його «проводили».

В той же час сюжет, у якому є сумнівною суспільна значущість – про клумби у дворах багатоквартирних будинків – оцінено як такий, у якому дотримано половину стандартів: повноту, достовірність і точність. Адже кореспондент перебуває на місці, про яке розповідає (достовірність), повідомляє інформацію відповідно до фактів (точність) та повідомляє всі необхідні аспекти теми (повнота).

7 сюжетів оцінено як такі, в яких дотримано лише по одному критерію професійних стандартів. У попередні моніторингові періоди кількість таких новин була відчутно меншою.

Зауважують експерти й проблему повторів сюжетів у підсумковому випуску новин. Зазначається, що вони виходять без змін, до них не додається оновлена інформація, факти не уточнюються й не актуалізуються. Наприклад, 6 липня повторено сюжет за 4 липня, що розповідає про вибух біля військкомату, який стався в ніч на 4 липня. Через два дні після події йдеться: «Потужність вибухового пристрою, який сьогодні вночі був приведений в дію біля Суворівського районного військкомату склала близько 5 кг в тротиловому еквіваленті». Маємо порушення і стандарту оперативності, й стандарту точності.

Варто звернути увагу на пріоритети подання новин, які впорядковані наступним чином: новини Адміністрації Президента й уряду, новини із зони АТО і стосовно біженців, офіційні новини місцевої влади, інші події. При цьому новини про протестні акції, інциденти та інша гостра інформація припадають часто на другу половину випуску.

Традиційно для ОДТРК програма новин «Факти» має достатньо високі показники точності та достовірності інформації (відповідно 86% та 90%). Новини здебільшого викладаються із зазначенням місця, дати, обставин події. Майже в усіх сюжетах вказано джерело інформації, що вигідно відрізняє ОДТРК від новин «Первого городского»: там такої практики значно менше, а всі новини диктор у студії «просто дізнався».

Новини про АТО вже з’являються і більш виражені, аніж попереднього місяця. Але особливість їх подачі досі полягає у висвітленні військових питань у контексті урядових та інших державних рішень.

Водночас експерти зафіксували невисокі показники оперативності (39%). Причина цього – як вищезгадані повтори новин, так і їх запізнення на одну-дві доби. Зокрема, 2 липня з невеличким доповненням «від ведучої в студії» виходить сюжет за 1 липня, в якому висвітлюється «соляна паніка», в той час як проблема виникла ще в кінці червня. Інший приклад – смакування весь тиждень «перспектив і проблем як наслідків підписання угоди про асоціацію з ЄС» (новина повторюється у випусках від 2 та 3 липня, хоча сама подія відбулася 27 червня).

Баланс і відокремлення мають достатньо низькі показники (відповідно 44% та 42%); далі – повнота (51%). Перший із показників традиційно не дотримується, оскільки більшість сюжетів або взагалі не містять прямої мови, або містять пряму мову однієї людини, представника місцевої влади.

Відокремлення фактів від коментарів також на достатньо низькому рівні, оскільки кореспонденти, позбавлені необхідності висвітлювати різні погляди, зазвичай самі стають «експертами» в тих чи інших питаннях. Апофеозом оціночності суджень репортерів може слугувати сюжет про круглий стіл з обговорення питань моралі, який розпочинається таким реченням: «Людська істота особлива тим, що незважаючи на те, що змушена керуватися біологічними потребами та інстинктами, їй підвладні й інші механізми поведінки, які відсутні у тварин».

Луганськ, ЛКТ

Протягом моніторингового періоду у випусках новин ЛКТ найбільшою проблемою було дотримання стандартів балансу думок (дотримано в 29 сюжетах, або 0,49 бала) та повноти представлених фактів і поданої інформації (дотримано в 28 сюжетах, або 0,47), а також оперативності подання інформації. Що стосується балансу думок, то більшість сюжетів виглядає наперед орієнтованими лише на висвітлення однієї позиції. Особливо це помітно в сюжетах на політичну тематику, зокрема про діяльність так званої Луганської народної республіки та офіційної позиції влади Росії.

Наприклад, візьмімо сюжет «Лидеры Луганской народной республики готовы обсуждать вопрос о сложении оружия только после вывода украинских войск с территории республіки» за 1 липня. Суть матеріалу – «прем’єр-міністр ЛНР» Василь Нікітін заперечує недотримання «ЛНР» режиму припинення вогню: «Вcе это было в обратном порядке. Перемирия не придерживались украинские Вооруженные силы. Все призывы к тому, чтобы ополченцы сложили оружие, могут обсуждаться только после вывода украинских войск». Водночас, у сюжеті немає позиції української сторони (офіційного Києва), а процитовано тільки заяву сепаратистів.

Або ж новина «Россия требует от украинской власти вернуться к режиму прекращения огня»у випуску 4 липня. Подано виключно позицію МЗС РФ, суть якої у «наїзді» на українську владу та звинуваченні останньої в обстрілі мирних мешканців: «Опять решительно требуем от украинской власти прекратить обстрелы гражданских объектов, чтобы сохранить жизни людей». Водночас, у сюжеті не подано ані позиції української влади, ані думок експертів щодо того, звідки ведеться обстріл мирних громадян тощо.

Повнота представлених фактів і поданої інформації є поширеною проблемою в недотриманні стандартів у випусках новин ЛКТ. У багатьох сюжетах недостатньо додаткової та довідкової інформації щодо ситуації, яку описано в матеріалі. Події часто подано окремо, без прив’язки до контексту, без будь-якої довідки чи навіть статистики (де це було б доречно).

Посудіть самі: новина «Луганской народной республике пришлось вплотную заняться вопросами беженцев» за 30 червня. У цьому матеріалі є лише твердження «лідера ЛНР»: «Луганской народной республике пришлось вплотную заняться вопросами беженцев. Точнее, некоторыми структурами, которые наживаются на желании людей уехать из потенциально опасной зоны». По суті, більше в сюжеті не подано жодного факту: кількості біженців з Луганська (як з допомогою «ЛНР», так і загалом), переліку структур, які причетні до наживи на потенційних біженцях, не озвучено сум «наживи», про яку заявлено, а також немає жодного конкретного прикладу в підтвердження слів героя матеріалу.

Чи візьмімо сюжет «В Луганской области находятся представители ОБСЕ» за 1 липня. Згідно зі змістом сюжету, представники ОБСЄ просто приїхали у Луганську область: «В Луганской области находятся представители ОБСЕ. Их разместили в Сватово. Об этом сообщает пресс-служба ЛОГА. Представителей ОБСЕ призвали к объективной оценке событий в области». В матеріалі не вказано мети й можливих наслідків візиту представників ОБСЄ, не подано передісторії цього візиту, не зазначено ані попереднього плану роботи делегації, ані її складу тощо.

Щодо стандарту оперативності, то цей стандарт, на думку експертів, дотримано лише в 33 із 59 новин. Трапляються сюжети, в яких розповідається про події, що відбулися навіть не «вчора», а «днями». Зокрема, «26 июня днем возле магазина АТБ в квартале Ольховский был застрелен 32-летний мужчина» – сюжет із такою назвою вийшов в ефір лише через 4 дні після трагедії – 30 червня. Це могло б бути прийнятним, якщо б журналісти розповіли про перші результати слідства чи події, пов’язані з убивством, але є тільки суха констатація факту: вбили людину, міліція просить зголоситися тих, кому відомо щось у справі. Або новина «Министры иностранных дел ФРГ, Франции, России и Украины договорились о комплексе мер, направленных на достижение перемирия на востоке Украины».Цей сюжет вийшов в ефір 3 липня, хоча сама подія відбулася в Берліні 2 липня і про неї того ж дня повідомили всі національні телеканали.

Донецьк, «Донбасс»

Показник дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики в ефірі каналу «Донбасс» за моніторинговий період упав майже на бал і становить 2,94 порівняно з 3,8 у травні. Зокрема, знизилися показники стандартів оперативності (0,67 проти 0,93), повноти представлених фактів (0,30 проти 0,59), відокремлення фактів від коментарів (0,52 замість 0,62) і точності (0,39 у червні проти 0,7 травні). Трохи зменшилися й показники достовірності – 0,69 проти 0,72. Натомість трохи зріс показник дотримання балансу думок – 0,37 проти 0,24.

Загалом, як і в травні, випуски новин «Донбасса» давали глядачам відповіді на питання, що сталося протягом доби в Донецьку, але не пояснювали, чому відбулися ті чи інші події. У сюжетах майже відсутній баланс думок та бекґраунди.

Зате у новинах з’явились ознаки маніпулювання громадською думкою. Зокрема, вони помітні в сюжеті «За последние 2 месяца Донбасс покинули более 42 тысяч человек» за 30 червня.

«Сергей Грунов, ведущий: За последние два мясца Донбасс покинули более 42 тысяч человек. По данным ООН, люди уезжают не только из-за военного конфликта, они опасаются ухудшения гуманитарной ситуации и боятся быть похищенными.

Людмила Борток, корреспондент: На пункте пропуска “Изварино” очереди из автобусов и легковушек. Жители Луганской области уезжают, надеясь вернуться уже в мирный регион. У 70-летней пенсионерки Людмилы, личного транспорта нет. Собрав пожитки женщина отправляется через границу пешком. (…)

Террорист: “Пока нет боевых действий, люди немножко успокоились. Я так думаю, что если все-таки украинские власти примут решение дальше продолжать свою якобы антитеррористическую операцию, то я думаю – поток беженцев опять увеличится”.

Людмила Борток, корреспондент: Всего в 40 минутах езды от сюда идет война. Святогорская Лавра стала одним из убежищ для жителей Славянска и Краматорска. Переселенцы на условия жизни в монастыре не жалуются. С продуктами помогают местные власти.

Ольга, жительница Славянска: “Надеемся вернуться, мы верим что мы вернемся в наш Славянск. А уехали потому что очень приблизились бомбежки и на наши улицы, дома прямое попадание и разрушены”.  (…)

Людмила Борток, корреспондент: Здесь раньше жил Виктор Янукович. А теперь его земляки переселенцы. Инну с 2 детьми волонтеры поселили в квартиры для прислуги беглого Президента. На помощь государства женщина не рассчитывает. Уверяет, оформила все документы еще месяц назад, однако пособие на детей ей обещали выплатить только в августе.

Инна, жительница Славянска: “Жить реально не за что. Если бы не волонтеры, с их стороны, я бы не знаю, мы просто из столовой то, что у нас в Межгорье кормится из столовой, если бы не было этого всего, то мы просто с голоду умерли бы. А государство для нас абсолютно ничего не делает”.

Людмила Борток, корреспондент: По данным Организации Объединенных Наций, свои дома были вынуждены оставить более 42 тысяч жителей Донбасса. Они уезжают только из-за военных действий, но и из-за ухудшения ситуации в целом. В частности, людей толкает на поиски безопасного места – страх быть похищенными, слабость правоохранительных органов и угроза гуманитарной катастрофы».

Звертає на себе увагу відсутність альтернативи викладеним терористом поглядів та звинувачення держави у відмові від допомоги в Києві. Це при тому, що в Святогорську, поряд із зоною АТО, допомога надається. Також незрозуміло, кого саме, як викрадачів, бояться люди.

Досить маніпулятивним виглядає сюжет про пікет жінок під Верховною Радою за 2 червня «Провести ротацию на передовой требовали под Верховной Радой женщины»:

«Сергей Грунов, ведущий: Провести ротацию на передовой требовали под Верховной Радой женщины. Их мужья и сыновья в зоне антитеррористической операции.

Эдуард Ганышевский, корреспондент: Два десятка женщин требуют от Парламента провести ротацию сил АТО. Мол, мужей призвали на 45 суток, а держат в горячих точках уже пару месяцев. не дождавшись депутатов, свои требования адресуют добровольческому отряду МВД, который встал на защиту Рады. Тем временем в сессионном зале оппозиция снова призывает власть изменить методы борьбы с сепаратизмом.

Анна Герман, народный депутат Украины, фракция Партия регионов: “Необхідно повернутися до мирного діалогу на Донбасі. Мир – це перше слово подальшого політичного процесу і наша позиція в цьому незмінна. Алгоритм має бути такий: спершу мир, потім зміни до Конституції”.

Эдуард Ганышевский, корреспондент: А вот “Батьківщина” и “Свобода”, кроме введение военное положения на Донбассе потребовала от Президента немедленного внесение в Парламент текста соглашения об ассоциации с ЕС. Для скорейшей его ратификации.

Борис Тарасюк, народный депутат Украины, фракция “Батьківщина”: “Кому вигідно затягування процесу ратифікації угоди? Очевидно що Росії. Очевидно що це пов’язано з тим, що на 11 липня призначені тристоронні консультації між Україною, Росією і Європейським Союзом. З приводу виконання Україною і Європейським Союзом угоди про асоціацію”.

Эдуард Ганышевский, корреспондент: А в кулуарах скандал из-за депутатской группы “За мир и стабильность”. О ее создании сегодня объявил спикер. В объединение вошли 32 перебежчика из фракции коммунистов и Партии регионов. Коллеги парламентарии говорят – в новую группу влились лоббисты интересов окружения Януковича.

Петр Симоненко, лидер фракции КПУ: “Однозначно стверджую, що це проект Курченка створити цю фракцію. Для мене не має значення скільки їм заплатили, для мене головне що це зрадники”.

Олег Ляшко, народный депутат Украины, внефракционный: “Чергові політичні імпотенти, які намагаються за гроші, при чому за гроші режиму Януковича, злодія, який сьогодні переховується в Росії, от вони створюють ці групи, для того щоб лобіювати інтереси, для того щоб повернутися до України”.

Эдуард Ганышевский, корреспондент: Один из руководителей группы, экс-регионал Грушевский от обвинений открещивается.

Виталий Грушевский, народный депутат Украины, группа “За мир и стабильность”: “Депутатська група, яка створена через труднощі бруду, не фінансується, жодним фінансово-промисловою групою, чи олігархами, чи ким, хто є”.

Эдуард Ганышевский, корреспондент: В итоге за пол дня работы депутаты смогли принять в первом чтении закон об ответственности банков, которые затягивают с выплатами по депозитам. И провалили голосование за установление пени, за задержку зарплат, пенсий, и стипендии».

Виглядає так, що жінки зі своїми проблемами авторів сюжету взагалі не цікавили. Хто вони? Звідки? Чому коментарі дають лише народні депутати? Чому цей сюжет взагалі з’явився у регіональних новинах?

Таким же неоднозначним виглядає й сюжет від 4 серпня про переселенців з Донбасу в Одеську область.

Ще однією ознакою особливих умов роботи журналістів «Донбасса» стали включення у новини багатохвилинних інтерв’ю з особами, які не є ньюзмейкерами, – вони не повідомляють новини, а коментують процеси. Зокрема, на звітному тижні це були інтерв’ю у студії з Антоном Геращенком, радником міністра МВС, Зоряном Шкіряком – ще одним радником міністра.

В той же час, на думку експертів, місцеві журналісти не дуже зважають на нагальні потреби своїх глядачів. Так, попри велику кількість сюжетів про жертви артобстрілів, стрілянину з автоматичної зброї в містах Донбасу, моніторам не вдалося побачити сюжету про те, як поводитися громадянам під час загрози їхньому життю. Можливо, тоді б сюжетів на кшталт того, що вийшов у ефір 5 серпня було б менше: «Александр, житель Луганска: “Первый выстрел и я пошел посмотреть вот это, что спасло, а соседи вышли сюда и вот во дворе, буквально, вот, машину развернуло. И соседей поранило. Сейчас оба в больнице лежат”».

Загалом експерти зважають, що колектив «Донбасса» працює в умовах психологічного і фізичного тиску, погроз життю та здоров’ю, дефіциту часу, логістичних і технічних проблем, пов’язаних із бойовими діями на території міста Донецька та області. Тож зменшення рівня дотримання професійних стандартів було очікуваним.

Харків

У липні дотримання стандартів журналістики у харківських теленовинах склало 3,66 із шести максимально можливих. Слід зауважити, що впродовж останніх трьох моніторингових періодів маємо чітку криву спаду показників (у квітні — 4,04, у травні — 3,87 бала).

Найвищий середній показник здобув телеканал 7 канал — 4 бали (проти 4,8 у травні), а на другому місці — ОТБ — 3,6 (3,72). Натомість Simon, який із 3,38 бала посідає останнє місце, власні показники покращив майже на 0,3 бала.

Експерти зауважують, що чи не найважливіший журналістський стандарт балансу думок і точок зору дотриманий у харківських новинах найменше, — 0,24 бала з одного можливого по регіону. Він — на останньому, шостому місці. За цим критерієм канал ОТБ встановив антирекорд усього періоду моніторингу, здобувши лише 0,1 бала. У каналу Simon показники дещо кращі, — 0,21 бала. А журналісти 7-го каналу продемонстрували один із найвищих результатів за цим стандартом — 0,41.

Дещо кращі справи в харківських новинарів із повнотою поданих фактів та інформації з проблеми — п’яте місце — 0,33 (ОТБ — 0,37, 7 канал і Simon — по 0,31). Монітори констатують, що ці стандарти — постійні «аутсайдери» моніторингів і, очевидно, їх дотримання завдає найбільше клопотів місцевим кореспондентам під час підготовки телесюжетів.

Чимало зауважень у моніторинговий період в експертів виникло й стосовно дотримання стандарту оперативності. За їхніми оцінками, загалом лише 61% харківських новин відповідали цьому критерію (7 канал — 0,69, ОТБ — 0,58, Simon — 0,57).

Приблизно на цьому ж рівні зафіксовано й забезпечення авторами сюжетів вимог стандарту відокремлення фактів, — 0,66 бала (7 канал — 0,71, ОТБ — 0,7, Simon — 0,57).

Як позитив експерти зауважують точність місцевих новин, — 0,9 (7 канал — 0,94, Simon — 0,9, ОТБ — 0,88), також їхню достовірність, позаяк 92% сюжетів містили чіткі посилання на джерела (ОТБ — 0,99, 7 канал — 0,94, Simon — 0,83).

АР Крим

Попри нехтування кримськими телеканалами «Неаполь» та «ДТРК Крим» стандартами інформаційної журналістики в політичних новинах, не можна не зауважити добротності створених місцевими журналістами сюжетів на мирні теми. Тож вони у липневому моніторингу набрали, відповідно, по 4,48 та 4,86 бала із шести можливих. На цьому ж рівні були і показники каналу «Чорноморська ТРК» — 4,87 бала.

Найменш дотриманим кримськими телеканалами в липні виявився стандарт повноти надання інформації, — 0,58 бала. Відсутність бекґраунду в новинах, а також відносно низький показник стандарту балансу думок (0,66) притаманний здебільшого сюжетам, які можна розглядати як інструмент інформаційної війни з Україною. Зокрема, це стосується сюжетів про перебіг подій на Донбасі та проведення АТО, а також взаємин окупаційної влади Криму з материковою Україною.

Значною вадою таких новин є ще й серйозне порушення стандартів відокремлення фактів від коментарів. Зокрема, засилля оціночних суджень авторів сюжетів, вживання у них термінів «профашистски настроенные политики», «карательная операция», «нелегитимный этнический парламент», «киевская хунта» тощо. Завдання таких «антистандартних» сюжетів читається без зусиль: таврувати «ворогів» Росії і кримчан. Особливо це стосується новин каналу «ДТРК Крим».

Наприклад, як в сюжеті ДТРК за 7 липня «Меджлис прекращает сотрудничество с республиканской властью»:

«Сергей Минчик, ведущий: Меджлис прекращает сотрудничество с республиканской властью — такое решение приняли на выездном заседании нелегитимного этнического парламента, которое впервые прошло за пределами полуострова — в Геническе. Туда прибыл и Мустафа Джемилев. Этот нардеп, известный своими скандальными заявлениями в адрес России и республиканских властей, отличился и на этот раз. Он заявил: правительство Украины планирует объединить Крым и Херсонскую область и сделать Геническ административный центром региона. Кому выгодна такая деструктивная позиция? Узнавали наши корреспонденты.

Светлана Иванова, корреспондент: На дорогой машине, с охраной и улыбкой на лице — персона нон-грата в республике и, как он сам себя называет, лидер крымских татар Мустафа Джемилев продолжает влиять на решения Меджелиса. Именно из-за Джемилева пара десятков человек выехали за пределы уже российского полуострова, чтобы провести заседание нелегитимного этнического парламента. На повестке дня было пять вопросов, среди них — право крымских татар на самоопределение на своей исторической территории — в Крыму. Проблемы репатриантов не решались десятилетиями, поэтому и сейчас торопиться некуда. Главное — внушить народу, что его злейший враг — российское государство, ну и руководство республики, конечно. Поэтому на выездном заседании в Геническе приняли решение — меджелис не будет сотрудничать с крымской властью. Гораздо удобнее кормить своих соотечественников очередными обещаниями лучшей жизни и прибирать к рукам грантовые деньги. Пока нынешний лидер Меджелиса и его предшественник на пару плетут очередные интриги, другие работают.(…)

Светлана Иванова, корреспондент: Как Рефат Чубаров будет продолжать работу в Меджелисе и будет ли, покажет время. По некоторым данным, ему уже якобы забронировали проходное место в списке одной из партий на возможных досрочных выборах в украинский парламент в этом году. Этим многие и объясняют его рьяное желание подорвать мир и покой в республике, как обычно, прикрываясь болью за судьбу народа. После многих предупреждений и просьб не ругаться, а договариваться, республиканская власть сделала все-таки то, что так долго обещала: Рефату Чубарову запретили въезд на территорию Российской Федерации напять лет. (…)

Светлана Иванова, корреспондент: То, что зерна от плевел крымчане разных национальностей умеют отделять, показала и эта ситуация. Показательно, что многие члены меджелиса спокойно и положительно отреагировали на решение крымских властей обеспечить Чубарова украинской пропиской, ведь они уже давно поняли: мнение одного склочного и падкого на деньги человека никак не должно быть единойпозицией всего народа, тем более сейчас, когда все действия и решения в пользу репатриантов — лучшая характеристика диалога власти и людей».

Або ж як у сюжеті «Донбасс в огне» за 8 липня. Ось лише деякі фрази з уст ведучого новин Олександра Макара та автора сюжету Світлани Іванової: «Немногочисленные мирные жители, оставшиеся в зоне проведения карательной операции, сообщают о новых артобстрілах», «Артобстрелы на Востоке Украины не стихают по приказу президента — Петра Порошенко. Он утвердил подробный план по зачистке Луганска и Донецка. Немногочисленные местные жители в надежде спастись бегут на территорию России от, так называемых, освободителей — бойцов нацгвардии и наемных карательных батальонов», «Пол и возраст жителей мятежных городов Донбасса — уже основание для задержания и обвинения в терроризме», «Сотни трупов мирных жителей, уничтоженная инфраструктура и целые улицы, стертые с лица земли — вот результаты пресловутой антитеррористической операции киевских властей. Но восстанавливать разрушенные бомбежками регионы правительство Украины не торопится. Говорят — лучше пустят деньги на армию, а платить, по мнению, нардепов должна Россия».

На тлі такого «інформування» знецінюються високі показника дотримання у новинах про життя півострова стандартів оперативності й достовірності (0,98 та 0, 94).

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінковими судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Всі висновки й точки зору, висловлені в усіх публікаціях моніторингу, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».

 Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.