Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії імені Пилипа Орлика

Кількість маніпулятивного контенту в регіональних медіа залишається поки що на низькому рівні. Більшість газет і онлайн-медіа не можуть відмовитися від офіціозу, кількість якого в середньому коливається на рівні 5–6%, та джинси, якої 2–3%. Неналежно маркованої реклами більше в газетах — 9%, на сайтах вона складає 1%.

Про тематику регіональних видань у травні читайте тут, про дотримання стандартів — тут. Про те, як джинсували регіональні медіа в березні — тут, а в січні — тут.

Щодо героїв джинси, то регіональні ЗМІ просували партію «Батьківщина», нардепів, міських голів, місцевих політиків і чиновників, а також бізнес. Деяким діячам навіть віддавали редакційні колонки або ж значну площу на першій шпальті. Також серед маніпулятивних матеріалів значна кількість публікацій з ознаками комерційної замовності, реклама інтернет-магазинів і послуг.

22–28 травня 2023 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг українських регіональних медіа. Дослідження виконували у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Закарпатській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні чи районі. Усього оцінили 1171 матеріал у друкованих ЗМІ, 3114 — в онлайн. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена через те, що деякі газети не виходили через повномасштабне вторгнення. Це стосується передовсім Донеччини, де експерти аналізували тільки електронні ЗМІ, та Дніпропетровщини, де розглядалися два друкованих видання, а не чотири, як у решті регіонів.

Друковані видання

Лідерами з маніпулювання виявилися Одещина та Сумщина. Цього разу вони обігнали Хмельниччину та Полтавщину, які тривалий час мали топові позиції.

У газетах обох областей найбільшою проблемою була неналежно маркована реклама: 18,2% та 12,1% відповідно.

Також на Закарпатті експерти знайшли проросійські меседжі.

Матеріали з ознаками замовності 

Середній показник у газетах семи регіонів — 2,3%. Відсоток трохи спав порівняно з березнем (3,2%), але в цілому є стабільним протягом тривалого часу.

Наведемо приклади таких матеріалів.

На Закарпатті такого контенту найбільше вмістила газета «РІО». На першій шпальті опубліковано текст «На їхні землі». «Матеріал побудований з оцінкових суджень і поданий без будь-якого авторства, пропагує особисту думку колишнього місцевого політика та мера міста С.Ратушняка про перебіг війни Росії з Україною та, на нашу думку, містить приховані меседжі, які активно використовує російська пропаганда. Матеріал не містить посилань на аналітичні звіти чи на висновки військових експертів, це — винятково думка колишнього політика, який до того ж причетний до створення газети. Інших експертних думок, які б проаналізували ситуацію, взагалі немає», — зазначають експерти.

Героями джинси стали також нардеп Віктор Балога й одне з місцевих підприємств. Так, у тексті «Розвінчування міфів: у Перечині виник невиправданий конфлікт навколо будівництва релокованого з Краматорська підприємства» подано винятково позитивні характеристики підприємства, а також просувалися інтереси однієї сторони. Аналогічний матеріал експерти знайшли в онлайн-виданнях регіону.

Джинсували й медіа Хмельниччини (4,2%) та Полтавщини (3,7%).

У першому регіоні вітали депутатів і бізнесменів із днем народження («Подолянин»), надавали редакторську колонку міському голові О.Симчишину («Проскурів»). «Видання цитувало його як єдине джерело ще у кількох матеріалах, не добираючи інших джерел. Попри те, що є важливі інформаційні приводи, така практика нагадує старі часи до роздержавлення ЗМІ та показує неподолану залежність локальної преси від місцевої влади. Мер коментує навіть збільшення кількості патрульних на дорогах, хоч основним ньюзмейкером тут мала б виступати патрульна поліція», — пише координаторка експертної групи Любов Василик.

На Полтавщині джинсу вмістили всі газети. «Кременчуцька газета» опублікувала одну політичну, одну — комерційну. Це колонка депутата на першій шпальті та текст із просуванням фабрики тютюнових виробів. Остання публікація замаскована під журналістський матеріал, де спочатку розповідали про ризик вживання контрафактних цигарок, але все ж потім почали просувати фабрику, що цигарки виробляє. Чомусь на питання, як відрізнити нелегальну продукцію від легальної, відповідав не незалежний експерт, а працівник фабрики, директор із корпоративних питань і комунікації. Далі підверстали й інтерв’ю з ним.

«Вечірня Полтава» опублікувала матеріал, де рекламувався концерт, «Лубенщина» просувала депутата Полтавської облради, «Зоря Полтавщини» у тексті «Як побудувати стосунки, в яких буде майбутнє» — психолога.

На Дніпропетровщині газета «Берег надій» в обох номерах, відібраних для моніторингу, просувала партію «Батьківщина» та її очільницю.

Тільки в одному регіоні — на Одещині — газети не вмістили джинси.

Офіціоз

Середній показник — 6,6%. Він трохи знизився порівняно із березнем (5,5%), але перебуває приблизно на січневому рівні — 6,9%. 

Тут у лідерах Хмельниччина (10,8%), Сумщина (8,4%) та Полтавщина (8,3%).

У першому регіоні залежність від звітів, пресрелізів, різних повідомлень від органів і структур влади зафіксовано у газетах «Подолянин» (18,2%), «День за днем» (10,3%) та «Проскурів» (9,8%).

На Сумщині найбільше такого контенту вмістили «Перемога» — 14,6%, «Білопільщина» — 9,4%.

На Полтавщині рекорд за показником уже вкотре у «Зорі Полтавщини», чверть контенту — 25,5%. У решті видань його незначна кількість: «Вечірня Полтава» (2,9%) та «Лубенщина» (2,3%). І тільки «Кременчуцька газета» не вмістила його взагалі, надаючи перевагу саме власним публікаціям.

Неналежно маркована реклама

Середній показник — 8,8%. З початку року її кількість потроху зростає (5% у березні, 4,8% у січні).

Найбільше — на Одещині (18,2%) та Сумщині (12,1%).

У першому регіоні традиційно найбільше неналежно маркованої реклами вмістив «Курьер недели» — 18,2%, у другому «Перемога» — 22%.

Приховані проросійські меседжі

Такий контент знайдено на Закарпатті (газета «РІО») у публікації «На їхній землі», яку експерти віднесли ще й до політичної джинси.

Сайти

Серед регіонів за загальною кількістю маніпуляцій у лідерках Полтавщина, яка значно вирвалася вперед, порівняно з іншими регіонами — 25,6%. На другому місці Донеччина — 16,3%. Ці регіони уже вдруге поспіль вміщують найбільше подібного контенту.

Матеріали з ознаками замовності 

Середній показник на сайтах восьми регіонів  — 2,6% (зростає з початку року — 2,1% у травні, 1,9% — у січні). Найбільше на сайтах Чернігівщини — 4,9% та Хмельниччини — 3,3%.

У першому регіоні публікували винятково комерційну «джинсу». Найбільше її розміщено на сайті Город.cn — 13,10%. Найчастіше матеріали з ознаками замовності маскувалися під рекомендації фахівців («єВідновлення в ПУМБ: виплата від держави, бонус на відбудову і кешбек на товари для будівництва та ремонту від банку»), афіші вистав чи концертів: «"Мавка Шоу" вирушає у Всеукраїнський тур: прем'єра грандіозного хореографічного шоу, створеного за мотивами найкасовішого українського фільму, днями підкорила столичних дітлахів» (сайт 0462), «Венздей. Продовження» у Чернігові («Челайн»). Сайт «Город cn» під виглядом добрих порад і цікавих фактів розмістив російськомовну рекламу «Как дотянуть до зарплаты, если закончились деньги?», «Как появилась пицца?», яка рекламує онлайн-кредити та доставку піци.

Найменший відсоток матеріалів з ознаками замовності на сайті «Челайн» — 1%.

У другому регіоні переважала комерційна замовність: «Вчасна оплата за доставку газу — інвестиція у ремонт та оновлення газових мереж», «"Контінентал" завершив весняну посівну й посадку картоплі», «Заправляйся на UPG, складай слово "АВТО" та отримуй суперприз — Volkswagen T-Roc», «Жіночі кеди: які кращі?» В лідерах у регіоні «Поділля News» — 8,5%. Уже кілька моніторингів поспіль не виявлено таких публікацій на сайті «Є».

На Дніпропетровщині в онлайні також просували Юлію Тимошенко («Після Перемоги українці не мають права бути нещасними»), а також вміщували комерційні пропозиції («Днепр вечерний»). Сайт «Павлоград.dp.ua» цього разу опублікував два комерційних матеріали — «Отопление частного дома тепловым насосом: почему это выгодно и как выбрать необходимое устройство» та «Відновлюється обов’язкова повірка лічильників: як замовити у Павлограді». До комерційно-замовних віднесено два матеріали на сайті «Sobitie», одне повідомлення порталу «Gorod.dp.ua» та п’ять текстів на сайті «Krivbass.city». Просували «Метінвест», «Укрпошту» тощо.

На Закарпатті переважала комерційна джинса, тексти маскувалися під поради: «як обрати гіпсокартон», «як обрати надійну компанію для скління балкона» тощо. Так само й на Одещині переважала комерційна замовність: оголошення про пошук роботи, просування місцевого забудовника компанії «Гефест», мистецькі заходи. Також сайт «Odessa.online» умістив привітання від Труханова зі святом останнього дзвоника.

На Полтавщині на сайті «Коло» просували місцевих політиків, використовуючи тему допомоги військовим. «Полтавщина» друкувала текст про те, як депутат Каплін опікується освітянами. «Новини Полтавщини» рекламували голову ОВА Дмитра Луніна, публікуючи його звіти, а також виступ на телемарафоні. «Ехо» допомагало місцевим чиновникам піаритися на темі допомоги фронту.

На Донеччині низький показник джинси — 1,6%. Тут також просували «Укрпошту», а окрім цього «ДТЕК».

Найменше такого контенту вмістили сайти Сумщини — 0,3%.

Офіціоз

Середній показник — 6,2%. Також фіксуємо зростання з початку року (4,3% у січні, 4,5% у березні).

В лідерах, як і минулого разу, сайти Полтавщини та Донеччини, де кількість цього контенту зросла на декілька відсотків — 16,9%, 13,6% відповідно.

У першому регіоні найбільше такого контенту на сайтах «Новини Полтавщини» — 27% та «Ехо» — 23%. «Ехо» в основному передруковувало повідомлення відділу комунікації поліції Полтавщини, пресслужби Полтавської ОВА. «Новини Полтавщини» використовували й інші джерела: КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я», пресслужбу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, Державну податкову службу тощо.

Видання «Полтавщина» також вміщувало повідомлення від поліції. Так, майже щодня на сайті виходить інформація про те, скількох осіб і скільки автівок перевірили поліцейські. Тексти — ідентичні, за винятком цифр. Для чого читачам ця інформація, що вона означає — залишається загадкою.

На Донеччині найбільша кількість таких повідомлень — на сайті Донецька. Тут не оброблені журналістами офіційні зведення, запозичені релізи та цитати посадовців становлять більше половини контенту. «Зважаючи на обмежений доступ до джерел інформації в окупованому вже дев’ять років Донецьку, політика медіа поширювати лише відомості з офіційних надійних джерел зрозуміла, — каже медіаекспертка Тетяна Строй. — Але ж редакції мали б докладати зусиль задля обробки релізів, пошуку додаткової дотичної інформації. Відчутно, що сайту Донецька бракує на це ресурсів».

Неналежно маркована реклама

Середній показник — 1,1%, як і минулого разу.

В лідерках знову Полтавщина, де зафіксовано показник 6,6%.

Найбільше на сайті «Ехо» — 16,7%. Усі публікації рекламного характеру, наприклад, про корм для котів, смартфони, банківські рахунки видання позначало літерою «р». Більше неналежно маркованої реклами стало і на сайті «Коло». Раніше видання все ж ретельніше ставилося до позначення такого контенту. Цього разу це були афіші, секрети ефективних оголошень у гуглі, реклама марки посуду. Інші сайти також містили неналежно марковану рекламу, але в меншій кількості.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій, фейків

На Хмельниччині виявлено матеріал з ознакою фейку на сайті «ВК». Публікація «"Мій син помер через цю рослину": яка рослина вбиває дитину за 1 хвилину, дорослого — за 15» не містить думки жодного фахівця, який міг би підтвердити таке судження.

На Сумщині знайшли приховані проросійські меседжі. Сайт «Данкор» розповідав про обстріл російського Грайворона та посилався на  губернатора Бєлгородської області В’ячеслава Гладкова.

«У повідомленні використане єдине джерело інформації — губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков. Як бачимо, присутні елементи спротиву Росії:  заголовок "На росії…", написання власних назв із маленької літери, останнє речення "Фото традиційно немає…" Проте вся замітка — лише копія допису губернатора та її переклад українською. В умовах війни подання інформації з джерела ворога без жодних коментарів або ж викладу фактів із нашого боку є непрофесійністю. І ця непрофесійність має забарвлення проросійського меседжу», — зазначає координаторка Сумської експертної групи Алла Федорина. 

Висновки

Кількість маніпулятивного контенту у регіональних ЗМІ залишається незначною, якщо дивитися на середні показники. Однак є видання, які значно випереджають інших за певними показниками. Наприклад, у лідерах за кількістю офіціозу вже тривалий час є «Зоря Полтавщини», яка вміщує чверть або п’яту частину таких повідомлень, зловживають таким контентом і полтавські сайти «Новини Полтавщини» та «Ехо», газета з Хмельниччини «Подолянин». Видання з Одещини «Курьер недели» публікує значну кількість неналежно маркованого контенту. Таке порушення експерти регіону фіксують уже протягом декількох хвиль моніторингів.

Якщо аналізувати контент маніпулятивних текстів, то в політичному плані рекламують переважно представників місцевої влади та бізнесу. Формати використовуються традиційні: привітання, колонки, нібито позитивні новини про здобутки регіону, хоча на першому плані в таких текстах, звісно, просування.

Дуже рідко, але все ж таки зустрічалися і проросійські меседжі. Як бачимо на прикладі Закарпаття, їх використовували у політичній боротьбі. У випадку видань Сумщини це було традиційне для деяких регіональних ЗМІ порушення — передрук російських офіційних джерел як таких, що нібито дають правдиву інформацію. А це, звісно, не так.

Цей моніторинг показав і те, що переважна більшість видань із вибірки ІДПО мала порушення того чи іншого плану. Можливо, це й були одиничні матеріали, але це все ж вказує на те, що у майбутньому, наприклад, під час виборів, потенційно ці ЗМІ зможуть, як і раніше, долучатися до поширення маніпулятивного контенту у більших обсягах.

І насамкінець назвемо два видання, які мали 0% джинси, офіціозу, неналежно маркованої реклами та пропаганди. Це два видання з Донеччини: «Вільне радіо» та ІА «Вчасно».

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проєкту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика» (нині «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії у 2016, 2019, 2021 та 2023 роках.

Видання з вибірки ІДПО:

Донецька область: «Східний Проєкт» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька», «Сайт города Краматорска», «Сайт города Мариуполя», «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська».

Сумська область: газети: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина; «Перемога», краснопільська газета; «Путивльські відомості», громадсько-політична газета, Путивль; онлайн-видання: «Данкор онлайн», «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал», «ШосткаNews.City», «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство».

Полтавська область: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Кременчуцька газета», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо».

Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: «Думская», «048.ua», «Odessa.online», «Украинская служба информации».

Закарпатська область: газети «Новини Закарпаття», «Панорама Мукачева», «Карпатський об’єктив», «РІО»; сайти: «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття», «Мукачево.нет», «Закарпаття онлайн».

Хмельницька область: газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» та «Проскурів» (Хмельницький); «Подолянин» (Кам’янець-Подільський); сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницька», «Є» та «Поділля News».

Чернігівська область: газети: «7 днів», «Гарт», «Вісник Ч» та «Чернігівщина»; сайти: «462», «Город cn», «Челайн», «Час чернігівський».

Дніпропетровська область: газети «Наше місто» (Дніпро), «Берег надій» (Синельникове), сайти: «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (Павлоград), «Gorod.dp.ua» (Дніпро), «Днепр вечерний» (Дніпро), «Событие» (Кам’янське), «Кривбас.сіті» (Кривий Ріг).

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика

Фото: Adam Nir/Unsplash