Про тематику регіональних видань у березні читайте тут, про дотримання стандартів — тут. Про те, як джинсували регіональні медіа в січні, — тут.

Кількість матеріалів з ознаками замовності в регіональних ЗМІ під час повномасштабного вторгнення залишається майже незмінною вже протягом тривалого часу. Найбільшу проблему і для друкованих, і для онлайн-ЗМІ становив офіціоз — передруки пресрелізів, зведень від місцевої влади, поліції та інших структур. Такого контенту в середньому близько 5 %, хоча в деяких виданнях подібні матеріали могли становити й чверть випуску. Це цілі шпальти офіціозу, які витісняли власні журналістські публікації, тож із самого випуску майже неможливо було дізнатися, що ж відбувається в регіоні.

Для газет іще одним негативним явищем була неналежно маркована реклама. Тут теж середні цифри — 5 %, але в деяких газетах кількість такого контенту могла сягати 20 %, а в поодиноких випадках майже 50 %. В онлайн-виданнях неналежно маркована реклама також траплялася, проте кількість таких текстів була незначною — 1,1 %.

Випадків джинсування також не дуже багато: 2-3 % для друкованих та онлайн-ЗМІ. Піарили місцевих чиновників (міських голів, керівників облрад). Активною в цьому виявилася партія «Батьківщина», яку просували в декількох регіонах. Деякі газети нібито зверталися по консультації до нардепа від «Слуги народу», але після ретельного аналізу консультації виявилися джинсою. Траплялися й комерційні замовлення: рекламували «Укрпошту», «Метінвест», місцеві підприємства, інтернет-магазини, а також «чудодійний» бальзам, що має врятувати від хвороб.

20–26 березня 2023 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні проаналізував українські регіональні медіа. Дослідження провели у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Закарпатській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, а також чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні чи районі. Загалом оцінили 1066 матеріалів у друкованих ЗМІ, 3091 — в онлайн. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена через те, що деякі газети не виходили через повномасштабне вторгнення. Це стосується передовсім Донеччини, де експерти аналізували тільки електронні ЗМІ, та Дніпропетровщини, де розглядали два друкованих видання, а не чотири, як у решті регіонів.

Друковані видання

Лідерами з маніпулювання виявилися Полтавщина та Хмельниччина. Провідні позиції в цьому плані регіони зберігають уже втретє — від серпня 2022 року. В газетах обох областей найбільш проблемним був саме офіціоз: 13,3 % та 9,3 % відповідно. У лідерах щодо джинси — Закарпаття (7%).

Матеріали з ознаками замовності

Середній показник у газетах семи регіонів — 3,2 %. Відсоток потроху зростає від серпня: на 0,2-0,3%.

На Закарпатті в основному траплялася комерційна джинса, але експерти знайшли й декілька прикладів політичної. Зокрема, в публікації «УТОГ святкує 90-річчя без державного фінансування» просували секретаря Ужгородської міської ради Арсена Мелкумяна.

«Неодноразово допомагав у цьому плані й секретар Ужгородської міської ради Арсен Мелкумян — спасибі йому». Також у матеріалі використано єдине фото, на якому зображена керівниця товариства Наталія Булеца та секретар Ужгородської міської ради.

У цій самій газеті опубліковано й матеріал «Чому правоохоронці прикривають коньячного барона». У тексті йшлося про власника коньячного заводу «Тиса» Володимира Гісема, якого порівняли з колаборантами. Матеріал був переповнений оцінковими судженнями, які не мали документального підтвердження, посилалися здебільшого на сумнівні джерела. У статті так і не навели жодних документів, які би свідчили, що правоохоронці «прикривають» директора.

На Хмельниччині просували голову Хмельницької облради та партію «Батьківщина». Так, матеріали з ідентичними заголовками вийшли в газетах «Подолянин» і «Подільські вісті».

«Подолянин»

«Подільські вісті»

Видання з Дніпропетровщини «Берег надій» просувало лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко, 23 березня 2023 року в газеті вийшла публікація «Юлія Тимошенко: переговори щодо вступу України до ЄС мають розпочатися вже цього року». Текст містив ознаки прихованої політичної реклами.

На Одещині джинсу вмістили «Одеське життя» та «Вечерняя Одесса». Редакції нібито зверталися по консультації та коментарі до нардепа від «Слуги народу», хоча насправді перед нами — матеріали з ознаками політичної замовності.

«Одеське життя» також вміщувало комерційну джинсу.

На Полтавщині друкували привітання від голови профспілки працівників ЖКГ, пресрелізи комерційних підприємств, а також вміщували матеріали з ознаками замовності про міського голову.

На Сумщині також маємо приклади публікацій з ознаками комерційної замовності (по одній у газетах «Білопільщина» та «Путивльські відомості»).

І на Чернігівщині зафіксували одиничні матеріали — і теж комерційні. У тижневику «Сім днів» — статтю «Еко Комфорт Груп»: «Російське вторгнення не зупинило наше будівництво». У виданні «Гарт» — публікація про дивовижний бальзам: «Геній, який рятує людство вже 30 років» (номер за 23.03.23, с. 1).

Офіціоз

Середній показник — 5,5 % (тут фіксуємо зниження порівняно із січнем, коли було 6,9 %).

На Полтавщині незмінною лідеркою за вміщенням подібного контенту залишається «Зоря Полтавщини» (25,5 %). Також значна кількість офіціозу у виданні «Вечірня Полтава» — 15,2 %. Джерела його в газетах схожі: пресрелізи пенсійного фонду, повідомлення про оцінку впливу на довкілля різноманітних ТОВ.

На Хмельниччині також зафіксували залежність від звітів, пресрелізів, повідомлень органів влади. Найбільше — у виданнях «Проскурів» (19,2 %) та «День за днем» (15,4 %).

На Чернігівщині найбільше офіціозу в газеті «Чернігівщина» — 10,2 %. Постачали цей контент також пенсійний фонд, обласний центр зайнятості та обласне управління  ДСНС.

Неналежно маркована реклама

Середній показник — 5 %. Її кількість потроху зростає (4,8 % у січні).

Найбільше на Одещині — 10,5 %. Так, видання з Ізмаїла «Курьер недели» вмістило 16 таких текстів — майже половину контенту.

На Чернігівщині найбільше неналежно маркованої реклами в тижневику «ВісникЧ» — 11,5 %, на Полтавщині в газеті «Вечірня Полтава» — 12,1 % (медичні послуги, офтальмологічний центр). Проте в цьому ж регіоні одне з видань почало маркувати всю рекламу — це «Кременчуцька газета».

Матеріалів з ознаками пропаганди та маніпуляцій (проросійських меседжів) та фейків у газетах не зафіксовано.

Сайти

Серед регіонів у лідерах із розміщення маніпулятивного контенту — Полтавщина та Донеччина.

Матеріали з ознаками замовності

Середній показник на сайтах восьми регіонів — 2,1 % (маємо невелике зростання порівняно із січнем, коли було 1,9 %).

На Полтавщині джинсу помітили у всіх виданнях із вибірки, найбільше — на сайті «Новини Полтавщини». Рекламували полтавський фаховий коледж мистецтв імені Лисенка: текст був присвячений музичному фестивалю, а от у бекґраунді вмістили інформацію про здобутки коледжу, про «сумлінне виконання освітянської місії» та про те, що заклад «відповідально несе присвоєне закладу високе ім’я фундатора української класичної музики». Також просували чиновників за допомогу фронту. Ідентичні тексти з цього приводу експерти помітили на сайтах «Полтавщина» та «Ехо».

На Донеччині сайт «Східний проєкт» піарив «Укрпошту» в семи публікаціях. Стрічка новин чи не щодня розпочиналася з інформації про відділення Укрпошти, які «працюють сьогодні у Краматорську», всі вони містили яскраві фото, що демонстрували бренд.

Також поштові послуги просували й на сайті Слов’янська: «"Не забудемо! Не пробачимо! Буча. Ірпінь. Гостомель" — "Укрпошта" анонсувала новий поштовий випуск» і «"Нова Пошта" відкрилася у Литві». Політично ангажованих матеріалів на сайтах Донеччини цього моніторингового періоду експерти не зафіксували.

На Дніпропетровщині на сайті Gorod.dp.ua знайшли інтерв’ю з ознаками замовності — із Геннадієм Корбаном як головою громадської ради Дніпра, а також повідомлення на сайті Sobitie про благодійність політичної партії «Бджола» та про те, як міський голова Кам’янського здобуває військову спеціальність.

Також у регіоні виявили матеріали з ознаками комерційної замовності про вибір ноутбуків, кондиціонерів, каблучок для заручин тощо. Окрім цього просували «Метінвест» та знову ж таки «Укрпошту».

На Одещині вміщували переважно комерційну джинсу про пошук роботи, оренду та продаж квартир і будинків, концерти, вистави тощо.

Офіціоз

Середній показник — 4,5 % (також невелике зростання порівняно із січнем, коли було 4,3 %).

У лідерах — сайти Полтавщини та Донеччини, 12,1 % та 9,9 % відповідно.

У першому регіоні такого контенту найбільше на сайті «Ехо» — 15,2 %, на другому місці — «Полтавщина» та «Новини Полтавщини» із 11 %. Такий контент постачали відділ комунікації поліції Полтавщини, пресслужба СБУ, офіційне представництво Президента України тощо.

На Донеччині переважна більшість онлайн-медіа передруковували пресрелізи офіційних установ, органів влади та особливо зведення від військових і про завдані ворогом руйнування.

«Основне зауваження-порада до "Знамені індустрії" — скоротити кількість офіційних зведень про руйнування внаслідок обстрілів населених пунктів. Протягом ранку сайт дає офіційну інформацію від обласної ВЦА, потім — від поліції чи прокуратури й пізніше — місцевої ВЦА. Звісно, кожен наступний звіт — більш уточнений і деталізований, але чи не варто зробити один чи два рази на добу?» — розмірковує очільниця донецької експертної групи Тетяна Строй.

Найбільша кількість повідомлень, які експерти віднесли до категорії «офіціоз», — на сайті Донецька: 22 із 60 новин, що були оцінені.

Неналежно маркована реклама

Середній показник — 1,1 %. Упродовж декількох хвиль моніторингу він залишається на рівні 1 %.

Найбільше — на сайтах Полтавщини та Сумщини.

У першому регіоні неналежно марковану рекламу вмістило тільки «Ехо» (14,1 %). А от видання «Полтавщина», яке також друкувало такий контент раніше, почало його маркувати, згідно із законодавством.

На Сумщині п’ять таких публікацій вмістив сайт «Шостка City», «Голос Конотопа» — одну.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Проросійські меседжі зауважили на сайтах «Всі новини Хмельницького» та «Вечірній Кам’янець». Так, перше видання цитувало російські ЗМІ й не додавало коментар української сторони.

Скрин із російського пропагандистського телеграм-каналу «РИА Новости» на сайті «Всі новини Хмельницького»

У матеріалі «Вечірній Кам’янець» цитували Путіна й також не вмістили коментаря з боку української сторони.

Висновки

Кількість маніпулятивного контенту в регіональних ЗМІ залишається стабільною, якщо і є зростання — то воно незначне, в межах 0,1-0, 2%.

Через повномасштабне вторгнення, нестачу кадрів та інші причини деякі видання зловживали офіціозом. Так, стрічки певних онлайн-видань або ж випуски газет могли містити тільки одиничні власне журналістські матеріали, а основним контентом міг бути саме передрук різноманітних зведень і пресрелізів. Звісно, при такому підході й не йшлося про глибоке та повне інформування громад.

Щодо неналежно маркованої реклами — ця проблема також була актуальною здебільшого для газет, але все ж у вибірці ІДПО потроху збільшується кількість видань, що починають маркувати її. Цього разу це видання з Полтавщини: «Кременчуцька газета» та сайт «Полтавщина».

Джинса залишилася малопомітною, хоча все ж політиків і чиновників продовжили просувати в цьому форматі. Подібні тексти маскувалися під привітання, репортажі або експертні коментарі.

Також цього разу було знайдено одиничні приклади прихованих проросійських меседжів: журналісти покладалися на російські офіційні джерела і не додавали жодних коментарів з української сторони.

Проте моніторинг розміщення маніпулятивного контенту приніс і позитивні результати. Так, у вибірці ІДПО є видання, які не публікували подібних текстів.

Це «Ямпіль.інфо» та «Данкор» (Сумщина), «УСІ онлайн», «Odessa онлайн», «Чорноморські новини» (Одещина), «Мукачево.нет», «Панорама Мукачева» (Закарпаття), «Вільне радіо» (Донеччина), «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (Дніпропетровщина).

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, розроблену ІДПО в рамках проєкту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») й оновлену Інститутом демократії у 2016, 2019 та 2021 роках.

Видання з вибірки ІДПО:

Донецька область: «Східний Проєкт» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька», «Сайт города Краматорска», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська».

Сумська область: газети: «Білопільщина» (Білопільський район Сумської області); «Наш край( Липова Долина); «Перемога»; «Путивльські відомості»; онлайн-видання: «Данкор онлайн», «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал», «ШосткаNews.City», «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство».

Полтавська область: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Кременчуцька газета», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо».

Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: «Думская», «048.ua», Odessa.online, «УСИonline».

Закарпатська область: газети «Новини Закарпаття», «Панорама Мукачева», «Карпатський об’єктив», «РІО»; сайти: «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття», «Мукачево.нет», «Закарпаття онлайн».

Хмельницька область: газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» та «Проскурів» (Хмельницький); «Подолянин» (Кам’янець-Подільський); сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницька», «Є» та «Поділля News».

Чернігівська область: газети: «7 днів», «Гарт», «Вісник Ч» та «Чернігівщина»; сайти: «462», «Город cn», «Челайн», «Час чернігівський».

Дніпропетровська область: газети «Наше місто» (Дніпро), «Берег надій» (Синельникове), сайти: «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (Павлоград), Gorod.dp.ua (Дніпро), «Днепр вечерний» (Дніпро), «Событие» (Кам’янське), Krivbass.city (Кривий Ріг).

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика

Головне фото: Karolina Grabowska/Pexels