Про те, як регіональні медіа дотримувалися стандартів у січні 2023-го — читайте тут. Які теми обирали в березні — тут.

Українські регіональні ЗМІ найгірше дотримувалися стандарту балансу думок у березні 2023-го, збалансованою була лише кожна третя публікація. Загалом якість регіональної журналістики знизилася порівняно із січнем цього року, а загальна оцінка сягнула 9,4 бала для друкованих ЗМІ, 9,5 — для онлайн (із 12 можливих). Найвищі оцінки за стандарти отримали масмедіа Дніпропетровщини та Полтавщини.

Такими є результати моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа, який 20–26 березня провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Дослідження здійснювалося у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Закарпатській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні чи районі. Загалом на дотримання стандартів оцінили 1024 матеріали. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена через те, що деякі газети не виходили через повномасштабне вторгнення. Це стосується передовсім Донеччини, де експерти аналізували тільки електронні ЗМІ, та Дніпропетровщини, де розглядали два друкованих видання, а не чотири, як у решті регіонів.

Газети

Загальна оцінка друкованих ЗМІ — 9,4. Цей показник нижче тих, що газети демонстрували з початку повномасштабного вторгнення, наприклад, у січні видання отримали 10,2, в серпні 2023-го — 10,1.

Оцінки впали й за окремі стандарти. Так, баланс думок — 0,7 бала порівняно із січневими 1,1 (2 бали максимум). Найгірший результат — у видань Сумщини (0,4), Хмельниччини та Закарпаття (по 0,5). Перші два регіони відстають за показником уже тривалий час.

На Сумщині найгірше дотримувалися стандарту газети «Наш край» — 0,3 бала та «Путивльські відомості» — 0,2. Експерти, які моніторили видання Хмельниччини, зазначили, що різнобічне висвітлення подій, подання декількох думок, коментарі більш ніж однієї особи були тільки у чверті публікацій.

За відокремлення фактів від коментарів також знизилася оцінка — 1,5 (порівняно із 1,7 у січні).

Найнижчі оцінки — на Закарпатті та Одещині (1,2 та 1,3).

Так, деякі видання з вибірки ІДПО вдавалися до публіцистичного викладу матеріалів, що не є доречним, наприклад, в інформаційних жанрах, де автор має бути нейтральним. Також оцінка за стандарти знижувалася через розміщення джинси та офіціозу, як-от у газети «Зоря Полтавщини». Експерти оцінили на 0 балів стандарт відокремлення фактів від коментарів у декількох публікаціях цього видання: привітання з Днем працівника ЖКГ та звіт про результати роботи пенсійної галузі.

Стандарти повноти та достовірності — на одному рівні, 1,6 бала, щодо них також зафіксовано падіння на 0,1 та 0,2 бала відповідно.

Найнижчі показники — на Чернігівщині та на Хмельниччині.

Експерти першого регіону зауважили, що в газетах були відсутні експертні оцінки, не подавалися погляди різних сторін. Так, у тижневику «Вісник Ч» багато публікацій були неповними, а в деяких випадках факти, викладені в матеріалі, не відповідали заголовку та не розкривали теми. Наприклад, у тексті «У Алли Грищенко пастухи пасуть верхи на конях» («ВЧ» за 23.03.23, с. 3) читачеві могло бути не зовсім зрозуміло, про що йдеться: про незвичних кінних пастухів, про яких у матеріалі лише одне речення, чи про особливості випасання корів на замінованих угіддях.

Причина таких оцінок — нечіткі посилання на джерела.

Стандартів доступності та відсутності мови ворожнечі дотримувалися найкраще — 1,9 бала.

Хоча експерти сумської групи зауважили дещо недбале ставлення журналістів до мови. Подекуди в інших регіонах оцінку за доступність знижували і через офіціоз, пресрелізи, які були написані сухо, бюрократично. Також відзначили й не дуже вдалий підхід до заголовків у публікаціях кримінальної тематики у газеті «Вісник Ч» (Чернігівщина).

«У № 12 за 23 березня привертає увагу сторінка 5 із рубрикою "Кримінал". Дієслова на початку трьох заголовків — "застрелив", "зарізала", "забив" — надруковані великими літерами, з початковою "З", створюють відчуття агресії, що не засвідчує культури видання», — зазначили експерти сумської групи, які здійснювали перехресний моніторинг газет регіону.

Сайти

Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах — 9,5 бала. Тут також оцінка знизилася, але не так суттєво, як у друкованих ЗМІ, — на 0,4 бала.

Баланс думок — 0,7 (оцінка зменшилася на 0,3 бала порівняно із січнем). Найнижчі бали — на Донеччині та Сумщині, як і минулої моніторингової хвилі (0,4).

Так само як і в газетах, оцінки знижували через непредставленість різних сторін конфлікту, звичку деяких видань покладатися тільки на одне джерело.

На Донеччині експерти побачили, що частина видань формувала стрічку новин хаотично, при цьому бракувало редакційних матеріалів. Надавали перевагу передрукам оголошень, анонсів, релізів тощо.

«"Східний проєкт" перетворився на дошку оголошень. Це видання, а ще "Знамя індустрії" взагалі не збалансовувало публікації, оцінка за стандарт — 0», — зауважили експерти.

На Полтавщині найнижчі бали за стандарт — в онлайн-видання «Ехо», що можна пояснити значною кількістю передруків, офіціозу та неналежно маркованої реклами. Здебільшого журналісти обробляли такі тексти мінімально або ж узагалі не обробляли.

На Одещині оцінка балансу думок також продовжила знижуватися. Це триває протягом кількох хвиль моніторингу.

Повнота — 1,5

Незбалансовані та неповні матеріали знайшли експерти на інформаційних ресурсах Чернігівщини. Наприклад, на сайті «Челайн» було вміщено публікацію на цікаву тему «Чернігівський драмтеатр популяризує вітчизняну драматургію». З неї читач мав би отримати відповіді на питання: як саме це відбувається, які саме драматичні твори ставлять, що про це говорять режисери, актори та, в ідеалі, глядачі. Натомість у тексті знаходимо лише посилання на прем’єри трирічної та п’ятирічної давності й жодного коментаря чи факту про те, чим займається трупа театру на другому році війни. Таким чином читачі не отримали тієї інформації, яку їм обіцяв заголовок, і не дізналися загалом нічого нового. Ще один приклад незбалансованого, неповного інформаційного повідомлення — із сайта «Город.cn»: «Жителям Бобровиці продають датчики протікання води по завищеним цінам».

«Журналісти сайта, очевидно, хотіли зробити добру справу, попередити жителів, щоб не переплачували за товар. Однак не звернулись до фахівців чи комунальників за поясненням, чи взагалі такий прилад потрібен, та й самого продавця їм не вдалося знайти. Натомість автор послався на місцеву вайбер-спільноту як джерело цієї інформації», — зазначили експерти.

Не у всіх текстах інформаційних жанрів був наявний бекґраунд. До прикладу, на деяких сайтах Донеччини текст міг просто обриватися на цитаті, журналісти не додавали контексту або хоча б лінків на матеріали за темою. Схожа проблема на сайтах Полтавщини, особливо у виданні «Коло», де також час від часу забували про бекґраунд.

Відокремлення фактів від коментарів — 1,6.

Час від часу журналісти висловлювали власне ставлення до подій в інформаційних жанрах, а подекуди експертам було важко зрозуміти, що перед ними: факт чи думка (і якщо думка, то чия). На підтвердження експерти з Донеччини навели приклад із «Сайта Слов’янська». У тексті статті читаємо: «Можемо з упевненістю сказати, що більшість із тих, хто читає цю статтю, користується Telegram і отримує новини з каналів, на які підписані. Повномасштабне вторгнення значно збільшило попит на їх споживання». Але посилання після цього пасажу немає. І лише згодом із тексту стає зрозуміло, що громадська організація «Має сенс» провела дослідження 20 популярних інформаційних телеграм-каналів у Донецькій і Луганській областях та проаналізувала їх походження, зміст, взаємодію з аудиторією та способи просування.

Після цього в наступному реченні без лапок знову читаємо: «Ми виявили певні закономірності…». Хто — ми? Ті, хто досліджував, чи журналісти сайта? І наприкінці бачимо: «Запрошуємо вас ознайомитися з Методичним посібником. Будемо вдячні за зворотний зв’язок у коментарях».

«Таким чином невідокремлення фактів від коментарів спричиняє нерозуміння і, відповідно, навряд чи публікація досягне своєї мети», — зазначили експерти.

Достовірність — 1,8 (за цим стандартом спостерігаємо зростання на 0,1 бала). Хоча подекуди все ж траплялися публікації з нечіткими посиланнями.

Експерти, які моніторили медіа Чернігівщини, нагадують, що соціальні мережі не можуть бути стовідсотково достовірними джерелами інформації, якщо це не пабліки офіційних сайтів чи сторінки офіційних осіб. Однак і їх потрібно перевіряти на справжність. Також деякі видання регіону, запозичуючи публікації у колег, інколи забували ставити посилання. Також, якщо посилання на джерела і були, то досить одноманітними. Серед коментаторів переважали представники держустанов, пресслужб органів влади.

Доступність і відсутність мови ворожнечі мали найвищі оцінки — 1,9 із 2 можливих балів.

Висновки

Основні причини порушення стандартів у регіональних медіа залишаються тими самими: це засилля офіціозу, необроблені пресрелізи, джинса. Часом журналісти порушували цікаві теми, але через поспіх забували додати бекґраунд чи інші точки зору. Дуже рідко зверталися до експертів, це також не давало змоги повно інформувати читачів про події. Не сприяли високим оцінкам за дотримання стандартів  різноманітні публікації про магнітні бурі чи народні прикмети, де зазвичай взагалі не було посилань на джерела або ж загалом якоїсь суспільно корисної інформації.

Деякі видання, що віддавали перевагу офіціозу чи передрукам, могли взагалі містити мінімум інформації про те, що ж відбувається в регіоні, як живуть люди, з якими проблемами стикаються.

Проте все ж маємо відзначити й ті видання, які експерти з регіонів вважають найкращими:

0. «Кременчуцька газета» та сайт «Полтавщина» в цілому подавали збалансовані матеріали із детальним бекґраундом, порушували цікаві й актуальні теми з політичного та суспільного життя;
1. «Одеське життя» — газета, що пропонувала читачам якісний контент, а також перейшла на українську та додала чотири шпальти до кожного випуску, представивши всі територіальні громади регіону;
2. «Гарт» — газета з Чернігівщини, яка мала найкращі показники дотримання стандартів і вмістила найбільше забалансованих публікацій;
3. сайт «Час Чернігівський», що також відзначився високими оцінками за дотримання стандартів балансу думок, достовірності та доступності;
4. газети «Берег надій» і «Наше місто» із Дніпропетровщини, в яких переважали матеріали, що відповідали базовим критеріям якісної журналістики;
5. sp;     сайт «Вільне радіо» (Донеччина), що другий рік поспіль має високу оцінку за якість текстів.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проєкту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії у 2016, 2019 та 2021 роках.

Видання з вибірки ІДПО:

Донецька область: «Східний Проєкт» (Краматорськ), «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька», «Сайт города Краматорска», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська».

Сумська область: газети: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району Сумської області; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина; «Перемога»; «Путивльські відомості»; онлайн-видання: «Данкор онлайн», «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал», «ШосткаNews.City», «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство».

Полтавська область: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Кременчуцька газета», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо».

Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: «Думская», «048.ua», Odessa.online, «УСИonline».

Закарпатська область: газети «Новини Закарпаття», «Панорама Мукачева», «Карпатський об’єктив», «РІО»; сайти: «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття», «Мукачево.нет», «Закарпаття онлайн».

Хмельницька область: газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» та «Проскурів» (Хмельницький); «Подолянин» (Кам’янець-Подільський); сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницька», «Є» та «Поділля News».

Чернігівська область: газети: «7 днів», «Гарт», «Вісник Ч» та «Чернігівщина»; сайти: «462», «Город cn», «Челайн», «Час чернігівський».

Дніпропетровська область: газети «Наше місто» (Дніпро), «Берег надій» (Синельникове), сайти: «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (Павлоград), Gorod.dp.ua (Дніпро), «Днепр вечерний» (Дніпро), Sobitie (Кам’янське), KRIVBASS.CITY (Кривий Ріг).

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика

Фото: Getty Images