Експерти ІДПО у вересні досліджували суспільно важливі публікації 64 місцевих видань та електронних медій із 5 по 10 вересня 2016 року у восьми регіонах України. Моніторинг засвідчив, що кількість матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами зменшилася на 4,5 % порівняно з липнем. Проте політична джинса продовжує переважати — 9,5 % від оцінених публікацій, відібраних для моніторингу.

У вересні ІДПО оцінив 575 матеріалів друкованих видань та 708 публікацій новинних сайтів, що були опубліковані в період моніторингу.

Серед друкованих видань найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістили: «Комсомольская правда» в Донецькій області — 80,6 % проросійської пропагандистської джинси; газета «Сумщина» — 30 % публікацій із ознаками замовності у вибірці.

Продовжують дезінформувати своїх читачів інформаційні сайти: чернівецькі BukNews — 54 % та ChernivtsiTimes — 40 %, сумський «Шостка.Info» — 50 %, одеський «Таймер» — 43,2 % від кількості оцінених експертами матеріалів.

Незважаючи на те, що виборів у близькій перспективі не передбачається, в медіа Одеси, Харкова, Сум, Житомира, Дніпра переважає політична джинса від «Опозиційного блоку».

Прикладом дотримання журналістських стандартів та поваги до читача у вересні були газети «Донбасс. Неделя», львівська «Експрес», одеські «Чорноморські новини», харківський «Слобідський край», житомирська «20 хвилин»; сайти «Новости Донбасса», дніпровський «Дніпро.Depo.ua», «Інформагенство “Наш район”», харківські інтернет-видання «МедіаПорт», «Об’єктив» та «АТН», які не розмістили жодного матеріалу з ознаками замовності.

1. Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)

У вересні кількість матеріалів із ознаками політичного та комерційного замовлення та неналежно маркованої реклами в регіональних друкованих ЗМІ становила чверть загального потоку суспільно-важливих публікацій — 25,4 % (середній показник по восьми регіонах), що менше на 4,5 % порівняно з липнем (29,9 %). Із них 9,6 % мали ознаки політичного замовлення, 5,5 % — комерційного замовлення, 10,3 % — неналежне маркування реклами. 

Зниження кількості джинси експерти пов’язують не зі зміною редакційної політики видань, а з закінченням туристичного сезону, відсутністю виборів та затишшям після серпневого відпочинкового періоду.

Медіа продовжують маніпулювати думкою своїх читачів, приховуючи рекламу, як хто нафантазує. Неналежно маркованих рекламних матеріалів (10,3 %) на сторінках друкованих видань зафіксовано майже вдвічі більше, ніж матеріалів із ознаками комерційної замовності (5,5 %). У лідери «неналежно маркованих» вересня вийшла газета «Вечерний Харьков», яка розмістила 31,8 % прихованої реклами! 

Найвищий відсоток публікацій із ознаками політичної замовності розмістили сепаратистські ЗМІ Донецька — 32,4 %. Газета «Комсомольская правда» зі своїми 81 % пропагандистської джинси вміло зомбує українців, які не змогли виїхати з окупованих територій і не мають доступу до альтернативних ЗМІ. Ахметовські «Донецкие новости» розмістили 32,5 % матеріалів із ознаками замовності від відібраних до оцінки. Як і раніше, це публікації на користь олігарха Ахметова та наближених до нього структур.

Сумські експерти ІДПО, які у вересні оцінювали донецькі видання, звернули увагу на особливості моніторингу донецьких видань: «Оцінювати донецькі медіа виявилося непростою справою. Вплив політики Росії і так званої республіки на редакційну політику таких видань, як “Комсомольская правда”, “Новости ДНР”, “Донецкое агентство новостей” — більш ніж очевидний. Завдання названих видань — легалізувати нові окупаційні утворення в Донецькій області, а також насадити політичну стратегію офіційної Москви і зокрема президента Путіна, — наголошує Алла Ярова. — Українські військові в тих новинах захоплюють, атакують, обстрілюють, при цьому згадки про бойовиків “ДНР” та їхні дії — жодної. Характерно, що все це підтверджується джерелами. Правда, часто вони анонімні або інформація надходить переважно з одного й того ж джерела…».

Чималу кількість публікацій із ознаками замовності розмістили друковані ЗМІ Дніпра — 17,1 % (5,6 % НМ), Сум — 16,8 % (при 17,8 % НМ), Одеси — 13,5 % (при 14,3 % НМ) та Харкова — 7,8 % ( при 16,7 % НМ).

У вересні експерти спостерігали зменшення кількості публікацій із ознаками замовності у дніпровських газетах до 17,1 % (у липні — 25,2 %). Але газети «Зоря» — 29,4 %; «Днепр вечерний» — 22,2 % стабільно продовжують дезінформувати громадян.

Під час перехресного оцінювання дніпровські медіа потрапили до уваги чернівецьких експертів. Вони звернули увагу, що журналісти Дніпра ховаються від авторства публікацій. «Однією з ознак, яка змушує пильніше вчитуватись в публікації, є анонімність... Статистика матеріалів без авторства відносно вибірки суспільно значущих публікацій сумна: в газеті “Лица” тринадцять анонімних із сімнадцяти, “Зоря” — тринадцять із сімнадцяти, “Днепр вечерний” — п'ятнадцять із вісімнадцяти. Можливо, суцільна анонімність визначена концепцією цих видань?» — іронізує експертка Тетяна Смолдирева. — Винятком є “Наше місто” — 100 % авторські матеріали (сімнадцять із сімнадцяти)».

У харківських друкованих ЗМІ кількість матеріалів із ознаками замовності знизилася до7,8 %, але при цьому видання зберігають 16,7 % неналежно маркованої реклами. Спостерігається цікава залежність: чим більше джинси — тим менше немаркованих рекламних публікацій. Три видання з вибірки мали такі показники: «Харьковские известия» — 12,5 % джинси та 6,3 % немаркованої реклами, газета «Время» — 9,5 % джинси та 28,6 % НМ і журналісти «Вечернего Харькова» — 9,1 % джинси та 31,8 % НМ!

«Матеріалів із ознаками замовності стало менше, бо немає виборів, проте зовсім вони не зникли, — зазначає харківський медіаексперт Юрій Хомайко. — Народний депутат від партії “Відродження” Віталій Хомутинник засвітився на сайті “Статус кво” і у “Харьковских известиях” повідомленням, що звернувся до Президента України з вимогою повернути одному з проспектів міста ім’я маршала Жукова і організував відповідний збір підписів. А ось про те, що бюджетників того району Харкова, де проходить проспект, змушують підписувати таку петицію, чомусь жодне видання не пише. Активність у немаркованій політичній рекламі проявляє “Опозиційний блок”. Проте у ЗМІ Харкова це не так помітно, як у Сумах».

У Житомирі кількість публікацій із ознаками замовності в друкованих виданнях суттєво знизилася до 14,4 % (23 % у липні). Та все ж у тижневику «Эхо» виявлено майже третину «джинси» — 29,4 % від оцінених експертами матеріалів, а в комунальній обласній газеті «Житомирщина» — 15 %. Підкреслюємо, що ці видання мають найбільші в регіоні наклади, а «Житомирщина» до того ж виходить коштом громади. Однак саме ця газета розміщує на всіх шпальтах рекламні блоки та комерційні оголошення без відповідного маркування — 20 % немаркованої реклами. Зовсім не спокусилася джинсою газета «20 хвилин».

У львівських друкованих виданнях у вересні ситуація краща: кількість матеріалів із ознаками політичної й комерційної замовності знизилася більш ніж удвічі. Експертами зафіксовано в середньому 6 % (14,9 % у липні) джинси від оцінених суспільно важливих публікацій, відібраних для моніторингу. Газети «Високий замок» — 12,5 %, «Ратуша» — 5,9 % та «Львівська пошта» — 5,6 % не відмовляються друкувати недостовірну інформацію. У газеті «Експрес» у вересні не помічено текстів із ознаками замовності.

В Одесі кількість джинси у вересні також зменшилася 13,5 % (у липні було 17,8 %), стільки ж неналежно маркованої реклами — 14,3 % (17,8 % у липні). Експерти пов’язують ці цифри з закінченням туристичного сезону, відповідно, знизилася й кількість комерційної джинси, яка традиційно друкувалася в газетах влітку. 

Найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістили газети «Одесская правда» — 27,8 % джинси та 11,1 % немаркованої реклами; «Вечерняя Одесса» — 21,1 %, при цьому стільки ж суспільно значущих матеріалів газети — це неналежно маркована реклама; «Курьер недели» — 5 % джинси та 25 % немаркованої реклами. 

«Цікаво, що якщо порахувати співвідношення журналістських матеріалів та джинси й неналежно маркованої реклами на трьох перших шпальтах газети “Вечерняя Одесса”, то рахунок буде не на користь журналістських текстів. Так само маємо зазначити і про газету “Одесская правда”, яка зменшує кількість соціально вагомих матеріалів, віддаючи перевагу курйозам і криміналу, а також — неналежно маркованим матеріалам і джинсі. І хоча серпень не входить у період моніторингу, маємо зазначити, що в одному з номерів три чверті першої шпальти було віддано неналежно маркованій рекламі, при цьому журналістським текстам відводилася другорядна роль» — підкреслюють одеські експерти.

У сумських виданнях у вересні рівень матеріалів із ознаками замовності майже не змінився — 16,8 % (17,8 % у липні, а кількість матеріалів із неналежним маркуванням зменшилася — 16,7 % при 25,1 % у липні). Газета «Сумщина» розмістила 30 % джинси; «Ваш шанс» — 22 % замовлень при 26 % неналежно маркованої реклами. Сумська газета «ДС-експрес» — 5 % джинси і 15 % неналежно маркованої реклами. «Панорама» розмістила 10 % та 30 % неналежно маркованої реклами (4 % і 40 % відповідно у липні).

Експерти Сум зауважують, що загалом сумські видання часто хибують на поверховість у підході до тем. «Найбільше мене вразило повідомлення “Маленький конотопчанин розпродає колекцію кактусів, щоб врятувати сестричку” (сайт “ТопКонотоп”). Виявляється, всі місяці, що прожила Марійка, лікарі борються за її порятунок. За медичними показниками з перших годин появи на цей світ дитинку підключили до апарату штучної вентиляції легень. Стан був важким, але стабільним. Та ось, як повідомляється на сайті, “вночі з 2 на 3 березня в пологовому будинку обласного центру відключили електропостачання, а на ранок матір повідомили, що стан дівчинки суттєво погіршився — стався крововилив у мозок”. Розвивається внутрішня гідроцефалія. Тепер батьки, волонтери, небайдужі громадяни змушені збирати гроші на порятунок дитинки. Справа “збирати гроші” прекрасна. А що ж зі світлом, точніше, з його відключенням? І скільки таких Марійок, Петриків, Надійок, Тарасиків по Сумській області? А скільки загалом дітей і дорослих страждають у медзакладах у результаті відключень електроенергії, води, тепла? За всі роки нашого моніторингу на цю та подібні теми жодного слова у місцевих медіа. Натомість на пів газетної шпальти діалоги чиновників. А що, це ж простіше», — ставить важливі запитання експерт сумської експертної групи Володимир Садівничий.

У медіа Чернівців у вересні кількість матеріалів із ознаками замовності у друкованих виданнях зросла до 10,4 % з 2,8 % у липні, при цьому було 6,9 % неналежно маркованої реклами. Однак газета «Буковина» з 27,8 % джинси і 16,7 % неналежно маркованої реклами перебуває серед лідерів національного рейтингу джинсування.

Інтернет-видання

Кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності й немаркованої реклами на сторінках інтернет-видань у вересні також знизилась і становить19,7 % (у липні 25,1 %). Кількість статей із ознаками політичного замовлення — 15,2 % (19,8 % у липні) від оцінених експертами суспільно значущих матеріалів. 

При цьому найбільше заангажованої інформації розміщують сайти Чернівців — 31,3 %, Донецька — 28,2 %, Сум — 26,2 %.

В інтернет-виданнях Донецька зафіксовано 28,2 % публікацій із ознаками замовності у вибірці. Сепаратистські сайти — «Новости Донецкой Республики» та «ДАН» — продовжували зомбування «терористичною джинсою» у 35,4 % та 61,9 % публікацій відповідно. Наведені відсотки є умовними, бо пропагандистські публікації сепаратистських видань майже не піддаються оцінці за методологією, що використовує ІДПО. Сумські експерти, які у вересні оцінювали донецькі ЗМІ, зауважують: «Виразно антиукраїнське інтернет-видання “Донецкое агентство новостей” (ДАН) у семи з 21 матеріалу у вибірці (третина матеріалів!) посилається на одне й те ж джерело — “заместитель командующего оперативным командованием ДНР Эдуард Басурин”. Або ж ідуть посилання на якісь “источники” в певних колах. Без розуміння контексту важко оцінювати рівень замовності та цензурування за звичайною процедурою».

В інтернет-виданні «Новости Донбасса» у вересні не зафіксовано замовних матеріалів. 

Журналісти інтернет-видань Чернівців у вересні безсовісно закидали своїх земляків матеріалами з ознаками замовності (середній показник — 31 % від оцінених матеріалів). Найбільше джинси розмістили сайти BukNews та ChernivtsiTimes (54 % та 40 % відповідно), «Чернівецький промінь» — 16 %, «БукІнфо» — 15 %.

В інтернет-виданнях Одеси у вересні незалежні експерти зафіксували 18,5 % (стільки ж у липні) публікацій, що поширюють недостовірну інформацію. При цьому сайт «Таймер» розмістив найбільше матеріалів із ознаками замовності — 43,2 % «Трасса Е 95» — 14,3 % та «Думская» — 11,9 %, сайт «Одесская жизнь» — 4,8 % від оцінених експертами.

І в друкованих виданнях, і на сайтах одеські експерти помітили активізацію «Опозиційного блоку». «Газета “Вечерняя Одесса”, сайти “Таймер” та “Трасса Е95” виділили для цього значну площу. Теми цих матеріалів не нові: влада, що зробила українців найбіднішим народом у світі, влада, що не здатна проводити адекватну економічну політику, зростання тарифів та ін. Проте варто зазначити і про курйоз, який, Імовірно, вказує на існування таємного переліку пріоритетних тем, що мають розкриватися у заявах кожного “свідомого” опозиційного політика. Наприклад, у виданні “Таймер” читаємо заяву позафракційного народного депутата Якова Безбаха: “Ещё один украинский нардеп призвал к примирению с РФ: не надослушать дядю Сэма!”, а у виданні репортер про “дядю Сема” заявляє вже Віктор Баранський — депутат від “Опозиційного блоку”:

“Виктор Баранский: Хватит лизать руку дяде Сэму! Власть должна думать о людях!”

Так само відзначаємо джинсу Аграрної партії, схожі тексти, до речі, публікувалися як в Одесі, так і в Житомирі», — зазначає координаторка одеської експертної групи Наталя Стеблина.

У Сумських інтернет-виданнях кількість публікацій із ознаками замовності у вересні — 26,2 %; «Шостка.Інфо» — 50 %, Хpress — 31,3 %, «сайт 0542» — 21,4 %, «ТопКонотоп» — 2,3 %.

У вересні сумські медіа потрапили на оцінювання до харківських експертів. Вони зазначають, що «матеріали з ознаками замовності в більшості відстоюють інтереси “Опозиційного блоку”. Сайт Xpress також проявляє схильність до партії “Успішна країна” і взагалі відрізняється проросійською спрямованістю. Навіть передруковує великі публіцистичні тексти з одіозної київської газети “2000”. Забагато й комерційної джинси, спрямованої на сприяння у реалізації товарів чи послуг одного суб’єкта».

Харківські сайти у вересні розмістили найменше матеріалів із ознаками замовності серед усіх регіонів — 2,4  % (у липні — 3,6 %). «Статус кво» розмістив 9,5 % матеріалів із ознаками замовності. Прикладом для інших є журналісти інтернет-видань «МедіаПорт», «Об’єктив», «АТН», які подають об’єктивну інформацію своїм читачам.

Типову ваду, характерну як для харківських, так і для сумських ЗМІ, зауважили харківські експерти. «Повідомляючи про щось, що тільки у процесі обговорювання, журналісти дають заголовки, з яких читач зробить висновок, що так неодмінно і станеться. Ось три типових заголовки поспіль із сумського щотижневика “Ваш шанс”: “У водоканала появится аварийный запас”, “В Сумах построять еще 12 детских площадок”, “5-й школе добавят на ремонт крыши здания”. Але ж не факт, що все це “построят” та “добавят”. А у Харкові ініціативу про перейменування проспекту взагалі подають під заголовком “Проспекту маршала Жукова быть”, хоча ймовірність того, що Президент підтримає звернення, зовсім не стовідсоткова», — зазначає координаторка харківської експертної групи Людмила Доля.

Електронні медіа Дніпра у вересні розмістили 12,3 % матеріалів із ознаками замовності (36,5 % у липні): «МостДнепр» — 33,3 %, сайт «056» — 15,9 %. Інформагенство «Наш район» та «Дніпро.Depo.ua» не піддалися спокусі розміщення матеріалів із ознаками замовності.

Активно шукали інформаційних приводів заявити про себе в «Опозиційному блоку». Дніпровські експерти зауважують, що у вересні топ-темою політсила обрала львівське сміття: «Не позволим сделать областной центр всеукраинской помойкой!», «Депутаты горсоветовского большинства не дали “Оппоблоку” запретить привозить львовский мусор в Днепр» (газета «Днепр вечерний»); «Оппозиционный блок требует запретить Филатову привозить львовский мусор в Днепропетровск», «Сегодня мэр Филатов с промэрским большинством в горсовете превращают Днепр в национальную свалку, — Сергей Суханов», «Александр Вилкул требует от ГПУ разобраться с законностью повоза мусора на Диевский полигон» (ІА «Мост-Днепр); «Александр Вилкул: мэр Днепропетровска и Самопомощь начали заваливать город львовским мусором», «Промэрское большинство не дало очистить Днепр от мусора, — Оппоблок» («056.ua»). До речі, як свідчать деякі заголовки, “Опоблок” досі не визнає нової назви Дніпра й називає місто Дніпропетровськом», — пише координаторка дніпровської експертної групи Наталя Назарова.

В електронних ЗМІ Львова кількість матеріалів із ознаками замовності знизилася: 13,1 % у вибірці (19,6 % у липні). Найбільше джинси запропонували читачам сайт «Вголос» — 19 %, «Галінфо» — 14,3 %, Zahid.net — 9,5 %. На сайті Zik розміщено 9,5 % публікацій із ознаками замовності від оцінених експертами суспільно значущих текстів.

В інтернет-виданнях Житомира рівень публікацій із ознаками замовності збільшився до 10,3 % з 6,1 % у липні: «Перший інформаційний портал» дав 13,6 % (8 % у липні), «Житомир today» — 4,8 %, «Журнал Житомира» — 11,4 %, «Житомир.info» — 11,4 % джинси.

«Позитивним моментом є те, що портал “Журнал Житомира” почав належним чином маркувати словом “реклама” відповідні матеріали комерційного характеру. Інший найбільш популярний новинний портал “Житомир.інфо” лідирує по відсутності джинси серед інтернет-медіа, однак продовжує неналежно (“по-своєму”) маркувати матеріали рекламного характеру — їх 27,27 %», — наголошують житомирські експерти. — Характерно, що в інтернет-медіа, за даними вересневого моніторингу, розміщувалася лише політична джинса, тимчасом як у друкованих ЗМІ кількість комерційної й політичної джинси була однаковою. Героями замовних матеріалів житомирських ЗМІ у вересні були переважно народні депутати від “Народного фронту” Вадим Кривенко і Павло Дзюблик».

Кожен із досліджуваних регіонів має власного лідера з джинси в інтернеті. Антирейтинг онлайн-видань виглядає таким чином: 

• чернівецькі BukNews — 54 %, ChernivtsiTimes — 40 %, «Чернівецький промінь» — 16 %, «БукІнфо» — 15 %;
• одеські «Таймер» — 43,2 %, «Трасса Е 95» — 14,3 % та «Думская» — 11,9 %;
• сумські «Шостка.Інфо» — 50 %, Хpress — 31,3 %, «Сайт 0542» — 21,4 %;
• львівські сайти «Вголос» — 19 %, «Галінфо» — 14,3 %;
• «МостДнепр» — 33,3 %, сайт 056 — 15,9 %. 

ВИСНОВКИ 

Експерти зауважують зниження кількості матеріалів із ознаками політичного та комерційного замовлення у вересні в регіональних друкованих ЗМІ. Зниження експерти пов’язують із завершенням туристичного сезону, відсутністю виборів та затишшям після серпневого відпочинкового періоду, але не зі зміною редакційної політики видань.

Попри те, що виборів у близькій перспективі не передбачається, медіа Одеси, Харкова, Житомира, Дніпра, Сум активно наповнюються джинсою від «Опозиційного блоку», Аграрної партії, «Народного фронту». Отже, журналістське прагнення до винагороди з рук прихованих рекламодавців може призвести до переконливого реваншу колишніх регіоналів на наступних виборах.  

Незалежні експерти наголошують, що все частіше журналісти ховаються за анонімністю. У вересні це особливо було помітно у Дніпрі. Цікаво, що за цим стоїть: елементарне небажання відповідати за свої слова чи боязнь втратити репутацію?

За відсутності альтернативи триває зомбування громадян на окупованих територіях російською пропагандистською джинсою на виконання стратегічних завдань Москви. Деякі медіа, як-от одеський сайт «Таймер» та сумський Хpress, провадять відверто проросійську політику.

Ґрунтовних журналістських публікацій, аналітичних матеріалів, журналістських розслідувань, які би торкалися важливих проблем суспільного життя в країні, що веде війну з агресором, бореться з корупцією, де інтегруються в нових громадах переселенці, в регіональній пресі недостатньо. На цьому наголошують, зокрема, сумські експерти за результатами вересневого моніторингу.

Про моніторинг:

Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів здійснюється Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика з вересня 2014 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Одеській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кожний регіон представлено чотирма регіональними друкованими та чотирма онлайн-виданнями.

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (www.telekritika.ua).

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком в 1–3–2–4-й тиждень. Експерти оцінюють засоби масової інформації власних регіонів та перехресно оцінюють за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були: 1) наявність суспільно значущого або політичного контенту, що стосується інтересів та прав більшості громадян; 2) наявність власного контенту; 3) обсяг та склад читацької аудиторії; 4) наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

За методологією, до оцінювання обираються суспільно значущі матеріали, що не марковані як реклама. До моніторингу не беруться інтерв’ю, якщо вони не мають соціальної значущості для всього суспільства, новини культури та спорту, розважальна інформація, кримінал тощо.  

Кінцева оцінка по регіонах та по окремих медіа здійснюється за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів здійснювався за шістьма критеріями: 1) баланс думок / поглядів; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів / інформації по проблемі.

Критерії для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури: 1 — матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 — цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ; 3 — експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 — безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 — матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 — «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

До регіональних експертних груп входять медійні експерти, викладачі факультетів журналістики, соціологи та незалежні журналісти,по три особи в кожній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями ІДПО: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським, Дніпропетровським, Житомирським прес-клубами.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією Інститут демократії ім. Пилипа Орлика за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз».

Для моніторингу було відібрано по чотири регіональних друкованих та чотири онлайн-медіа у Чернівецькій, Дніпропетровській, Одеській, Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, та Житомирській областях. До цих видань увійшли:

• Чернівці: «Молодий буковинець», «Погляд», «Час», «Буковина», ChernivtsiTimes, «Чернівецький промінь», «БукІнфо», BukNews;
• Дніпропетровськ: «Зоря», «Наше місто», «Днепр вечерний», «Лица», «МостДнепр», «056», «Дніпро.Depo.ua», інформагенство «Наш раойн»;
• Одеса: «Вечерняя Одесса», «Одесская правда», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Думская», «Трасса Е95», «Одесская жизнь», «Таймер»;
• Донецьк: «Комсомольская правда», «Донбас. Неделя» «,Донецкие новости», «Московский комсомолец», «Новости.dn.ua», «62.ua», «Новости Донецкой Республики», «ДНР»;
• Львів: «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Ратуша», Zaxid.net, «Вголос», «Галінфо», ZIK;
• Суми: «ДС-експрес», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Шостака.інфо», «0542», «ТопКонотоп», Хpress; 
• Харків: «Время», «Слобідський край», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Статус кво», «Объектив», «МедиаПорт», «АТН»;
• Житомир: «Житомирщина», «Эхо», «20 хвилин», «Місто», «Житомир.інфо», «Перший інформаційний», «Житомир today», «Журнал Житомира».

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й думки, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з думкою USAID чи «Інтерньюз».

Контакти:

Світлана Єременко, керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com