Неоголошена війна Росії проти України, проблеми поранених, родин загиблих та переселенців у регіональних ЗМІ знову залишаються на другому плані. Деякі друковані та інтернет-видання попри те, що вже більше року в країні триває війна, досі не змінили редакційної політики щодо висвітлення військової тематики. Шпальти газет і сторінки сайтів переповнені прес-релізами сумнівної якості та користі. І хоча експертна група ІДПО не оцінює грамотності журналістів, експерти постійно наголошують на її низькому рівні незалежно від мови написання.

Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)

Експерти оцінювали третій тиждень червня (з 15 по 21 червня), під час так званого перемир’я в неоголошеній війні Росії проти України й потужної російської пропагандистської агресії.

Моніторинговий період характеризувався збільшенням порівняно з січнем і березнем 2015 року кількості матеріалів із ознаками комерційного та політичного замовлення у друкованих ЗМІ. У червні обсяг джинси та неналежно маркованої реклами склав 28 % (у березні — 22 %). Переважає політичне замовлення — 14,4 % (9,9 % у березні). При цьому кількість неналежного маркування реклами у газетах дещо зменшилася — 7,5 % (9,1 % у березні).

Найбільше публікацій із ознаками замовності розмістили друковані ЗМІ Донецька — 34,1 %, Харкова — 31 %, Житомира — 28,5 % та Одеси — 22,6 %.

Отже, за аналізом контенту вже можна впевнено сказати, що передвиборчі перегони почалися. Нагадаємо, у виборчому жовтні 2014 року рівень джинси сягнув 43 %.

 У червні в Донецькій області 2015 року оцінювалися газети «Донбасс-Неделя», «Комсомольская Правда», «Московский Комсомолец», «Донецкие новости»; інтернет-видання «Новости Донбасса», «62.ua». Також аналізувались два інтернет-ЗМІ, які є рупором самопроголошених донецької та луганської «республік» (портал «Новости Донецкой Республики» та «ИА Новороссия»). Середній відсоток враховує показники і українських, і сепаратистських ЗМІ.

Якщо говорити про окремі регіони, то найвищий відсоток пропагандистської джинси зберігається у донецькому регіоні — 34,1 %; зокрема «Комсомольская правда» та «Московский комсомолец» — по 53 % (31 % та 28 % — відповідно у березні); «Донецкие Новости» — 30 % (у березні 26,5 %). «… У черві 2015 року в м. Донецьку спостерігається негативна зміна інформаційного ландшафту. Продовжує виходити “Комсомольская правда”, яка є продуктом московської редакції газети та майже повністю подає інформацію, як для російського споживача. Останні альтернативні інформаційні джерела, які мали можливість донести інформацію про події та позицію України, (тим самим) продовжують бути перекритими. Виходять два випуски “Комсомолки” — “Газета нашого города. Донецк” та “Еженедельник”. Обидва повністю підготовлені московською редакцією, але надруковані в донецькій типографії “Новый мир”», — підкреслює координатор донецької експертної групи Сергій Бондаренко.

Газета «Донецкие новости» (власник Рінат Ахметов) продовжує політику окозамилювання: «Повне замовчування або ігнорування в матеріалах газети “Донецкие новости” факту окупації Донецька збройними силами Російської Федерації, терористичними організаціями “ДНР” та “ЛНР”. Жодним чином автори не згадують той факт, що у Донбасі сьогодні фактично ведуться бойові дії, що українська держава веде тяжку боротьбу із російським агресором за територіальну цілісність і незалежність», — підкреслюють донецькі експерти.

Частка матеріалів з ознаками замовності та неналежно маркованої реклами у різних регіонах виглядає таким чином:

Дніпропетровські друковані медіа в червні розмістили 15,3 % матеріалів з ознаками замовності (у березні було 13,5 %). Найбільше джинси розмістили «Днепр Вечерний» — 40,6 % (17,6 % у березні) та «Наше місто» — 17,7 % (16,7 % у березні).

На шпальтах дніпропетровських видань «відчувається брак аналітичних та різножанрових матеріалів. Тему війни ЗМІ подають через призму вже створених штампів, навіть не намагаються прояснити ту чи іншу ситуацію, — пояснює дніпропетровська експертка Тетяна Кремінська, — У новинних стрічках здебільшого трішки “причесані” готові прес-релізи. Тобто ЗМІ виконують лише одну зі своїх функцій — інформування, але цією функцією дуже майстерно та регулярно користуються всі, кому потрібен піар, політичне промо тощо».

У Житомирі кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності в червні знову зросла: 28,5 % порівняно із 17,6 % у березні. «Житомирські засоби масової інформації своїми публікаціями засвідчили те, що неофіційну передвиборчу кампанію розпочато. Це першочергово демонструють замовні публікації політичного характеру на сторінках преси (лідер — газета “Ехо”, далі “20 хвилин”, “Житомирщина”, “Меркурій”) та онлайн-видань (першість — “Рупор Житомира”, “Перший інформаційний” та “Житомир.інфо”, остання позиція — “Житомир онлайн”). Вони спрямовані на підняття рейтингів того чи іншого кандидата в депутати, який “сумлінно працює на благо своєї громади”, або політичних партій (сил), які, афішуючи свою, буцімто, благодійну діяльність, спекулюють на проблемах, зазначених вище», — резюмував львівський експерт Борис Потятиник.

Деякі житомирські видання, як наприклад газета «20 хвилин» активно дезінформувала громадян, розмістивши понад третину (!) заангажованих публікацій — 43,7 % (30,6 % джинси у березні). Підтримало естафету замовності і видання «Эхо» — 41,9 % джинси у червні (13,3 % у березні). Видання «Житомирщина» розмістило 20,3 % джинси, «Меркурій» — 8,1 %.

У Львові в червні кількість замовних матеріалів збільшилась майже в чотири рази й сягнула 14,6 % публікацій із ознаками замовності (3,8 % у березні). Видання «Високий замок» дозволило собі 21,7 % джинси (0 % у березні), «Львівська пошта» — 19,4 % (12,5 % у березні).

В Одесі кількість джинси у червні також зросла — 22,6 % (у березні було 12,2 %), частка неналежно маркованої реклами — 11,5 %. Найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістили газети «Одесская правда» — 36,7 % (16,7 % у березні), «Вечерняя Одесса» — 30 %, при цьому чверть (!) суспільно значущих матеріалів газети (25 %) — це неналежно маркована реклама; видання «Курьер недели» розмістило 10,5 % джинси та 21,1 % неналежно маркованої реклами.

Одеські експерти відзначають: «Найбільше одеські журналісти писали про нового губернатора Одещини Міхеїла Саакашвілі, а також про нещодавно призначеного на посаду голови одеської міліції Георгія Лорткипанідзе. При цьому матеріали багатьох журналістів фактично межували із джинсою. Автори у переважній більшості випадків просто цитували губернатора, не додаючи жодних інших коментарів. Особливо в цьому плані відзначився сайт “Одесская жизнь”, який не тільки передавав заяви Саакашвілі, зроблені під час різноманітних заходів для преси, а й цитував фейсбук-дописи губернатора. Таким чином, традиційна схильність одеських видань до прес-релізму не дала змогу читачам отримати фонову інформацію про губернатора, а також дізнатися про увесь спектр думок щодо обіцянок Саакашвілі та його діяльності після призначення на посаду. Навіть друковані ЗМІ, які мають більше уваги приділяти аналізу проблем, обмежилися лише інформаційними матеріалами».

Сумські видання у червні стримали рівень джинсування і навіть знизили свої показники до 9,5 % (10,8 % у березні); неналежно маркована реклама склала 22 % (17,5 % у березні).

Газета «Сумщина» — розмістила 13,2 % джинси; «Панорама» — 6 % при 40 % (!) НМ; «Ваш шанс» — 14 % джинси при 28 % НМ.

Можна зробити висновок про те, що одеські та сумські видання зменшують відсоток джинси за рахунок неналежно маркованих публікацій, які по суті є прихованою рекламою матеріалами, але повідомляти про це читачеві видання не бажають. А от донецькі, житомирські та харківські видання відкрито подають джинсу.

«Найголовніша тема сьогодення — війна — у сумських ЗМІ відійшла на другий план, порівняно зі збільшенням тарифів, тиском на підприємців і загалом погіршенням рівня життя українців, — констатує експерт Володимир Садівничий. — Про поховання загиблих земляків, навіть про деякі справи волонтерів ми віднаходимо інформацію. Але видання практично не вдаються до розповідей про проблеми армії, демобілізованих, про героїв-захисників».

У друкованих виданнях Харкова кількість джинси у червні збільшилась до 31 % (19,3 % у березні), при цьому знизилась неналежно маркована реклама — до 4,7 % (12,6 % у березні).

У газеті «Время» (власник Фельдман) зафіксовано 46,9 % джинси та 3 % неналежно маркованої реклами (по 21 % відповідно у березні). Рекордно знову зросла кількість джинси у газеті «Харьковские известия» — 53,1 % джинси (43,8 % у березні).

«Газета “Время” абсолютно ігнорує тему війни, хоч для прифронтового Харкова це мала б бути одна з центральних тем. У цій газеті типовими є іміджеві паркетні матеріали, завуальовані у форму інтерв’ю та опубліковані без соціально значимих інфоприводів. Наприклад, зустріч мера з мешканцями міста чи приїзд депутата на виборчий округ. Такі суспільно значимі матеріали, як відмова від радянської символіки, подаються без жодного балансу інформації, присутня  точка зору лише однієї опозиційної сили (наприклад, у матеріалах “Декоммунизация неконституционна?” (“Харьковские известия”) та “"Серпастый-молоткастый" декор: убрать нельзя оставить” у “Время”). Видання постійно цитують думку голови Харківської облради, позиції інших депутатів оминають, тобто подається однобока інформація», — зауважують експерти, які у червні оцінювали контент ЗМІ Харкова. Зате майже цілу шпальту газета «Время» присвятила прес-конференції народного депутата Остапчука, який представляє партію «Відродження».

«Вечерний Харьков» розмістив 17,5 % матеріалів із ознаками замовності та 12,5 % неналежно маркованої реклами (12,5 % та 29,2 % відповідно у березні).

У виданнях Чернівців у червні дещо збільшилась кількість замовних матеріалів у друкованих виданнях 9,6 %, (7,3 % у березні). (Чернівецькі газети у вересні — жовтні минулого року були серед лідерів джинси.) Відсутня неналежно маркована реклама. Газета «Час» — 17,6 % джинси (8,8 % у березні); «Буковина» — 14,7 %.

Незалежні експерти Чернівців звернули увагу на відверті маніпуляції у газеті «Час»: «… Знаходимо заголовок у газеті “Час” “Буковинці ухиляються від призову до війська”, який є маніпулятивним, адже ототожнює певне явище з цілим регіоном. Як і раніше, бракує дискусії на сторінках ЗМІ з проблемних питань: складність оформлення посвідчень учасників бойових дій, забезпечення мобілізованих необхідним, якість лікування поранених, проблеми переселенців. Журналісти мало порушують ці теми, і влада майже не коментує такі проблемні явища».

Приклад поваги до читачів у червні подають газета «Донбасс Неделя», дніпропетровська «Зоря», де не було розміщено матеріалів із ознаками замовності.

Інтернет-видання

Кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності та немаркованої реклами на сторінках інтернет — ЗМІ у червні зросла і становить 23,4 % (у березні 14,2 %). Найбільше заангажованої інформації (джинси) розміщують сайти Чернівців — 29,5 %; Одеси — 25,2 %, Донецька і Житомира — по 23 % відповідно. Прикро, що електронні видання Одеси, Чернівців і Сум маніпулюють громадянами не гірше, ніж це роблять сепаратистські сайти!

Найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістили: сепаратистські «ИА Новороссия» і «Новости Донецкой Республики» — 47,6 % та 35,7 % відповідно; але також дезінформують читачів і «Рупор Житомира» — 42,9 %; чернівецькі BukNews та «БукІнфо» — відповідно 42 % і 38 %; львівський портал «Вголос» — 40,5 %; одеські «Траса Е95» — 38,1 %, «Таймер» — 31,8 %.

У червні експерти продовжили спостерігати небезпечну ситуацію в медіа Донецька, який все ще перебуває в інформаційній ізоляції від України та потерпає від цинічної пропаганди та відвертої брехні з боку російських та сепаратистських сайтів: «На подконтрольной Киеву территории Донбасса за последние полгода без вести пропали 1 тыс. 592 человека. Об этом свидетельствуют данные проверки, проведенной прокуратурой Донецкой областной администрации 10 июня.

В документе, поступившем от источника в силовых структурах ДНР, отмечается, что “в текущем году количество пропавших без вести лиц в области продолжает существенно увеличиваться. По состоянию на 01.06.2015 их показатель составляет уже 1592 человека”», — йдеться у матеріалі«На украинской части Донбасса за полгода исчезло 1, 5 тыс. человек».  Інші приклади: «Американские инструктора завершают обучение первой партии боевиков украинской Нацгвардии»; «ВСУ совершают диверсии на подконтрольной им территории, чтобы обвинить в этом ЛНР — Народная милиция».

Сепаратистські сайти «ИА Новороссия» і «Новости Донецкой Республики» годували терористичною джинсою — у 47,6 % та 35,7 % публікацій відповідно (34 % і 33 % у березні). Хоча цифри це умовні, бо як ми вже говорили, пропагандистські публікації сепаратистських видань майже не піддаються оцінці за методологією ІДПО.

На сайтах Одеси в червні незалежні експерти зафіксували кількість публікацій, що дезінформують громадян, на рівні 25 % матеріалів із ознаками замовності (30 % у березні). Не поважають свого читача сайти «Трасса Е95» — 35,7 % (38,1 % у березні), «Таймер» — 31,8 % (33,3 % у березні), «Думская» — 23,8 % (32,6 % у березні).

Аналізуючи інформаційний простір Одещини, харківські експерти зазначають: «В одеських ЗМІ матеріалів із ознаками замовності більше, ніж у харківських. Майже цілком пропагандистським, а не інформаційним можна вважати сайт «Таймер», який неприховано підтримує сепаратистів. Тут знаходиться місце і для прес-конференції такої собі “Народної ради Бессарабії”, яка “выступила против действий украинских спецслужб”, і для маргінального мітингу у Києві, де “требовали от США убираться с Украины”, і для “концепції реформи МВС”, яку пропонує “опозиційний уряд”. Проте, якщо щось і повідомляється про дії нової команди губернатора Саакашвілі, то без відокремлення фактів від коментарів, налаштовуючи читача на негативну оцінку того, що відбулося. А за матеріалами сайту “Трасса Е 95” легко здогадатися, що він просуває інтереси партії «Батьківщина». Заходи цієї політичної сили та діяльність нардепів від неї подаються тут без будь-яких позначок політичної реклами».

У свою чергу одеські експерти зазначають: «Більшість одеських видань, особливо “Думская”, доволі активно висвітлюють події на сході та пов’язані із цим проблеми. Зокрема інтернет-видання слідкує за Одеською механізованою бригадою, контактує із бійцями та пише про бої із сепаратистами в Мар’їнці. “Думская” та “Одесская правда” написали про одруження бійця, прикутого до інвалідного візка, та волонтерки (Одеська правда — із виносом на першу шпальту). Також “Думская” — чи не єдине видання, яке відслідковує проблему вибухів в Одесі, у період тижня моніторингу сайт подав другу частину дослідження (перша частина — тут), в якому автори намагалися узагальнити інформацію та висунути певні гіпотези щодо того, хто у цьому може бути винен і коли це може припинитися».

У сумських інтернет-виданнях кількість публікацій з ознаками замовності лишилася на рівні березня (15,5 %) — 16 %. На сайті «Шостка інфо» кількість джинси дещо збільшилась — 16,1 % (13,5 % у березні); сайти «0542», Хpress — 18,8 % та 20,6 % джинси відповідно (22 % та 21,5 % у березні).

Харківські сайти в червні збільшили кількість замовних матеріалів — 7,7 % (2,4 % у березні). Найбільше зросла джинса на сайті «Об’єктив» — 14,3 %. «Незважаючи на те, що виборча кампанія офіційно ще не почалася, вже можна констатувати збільшення матеріалів із ознаками політичної замовності. Так, сайт “Объектив” тричі згадував свого власника Олександра Давтяна, який зараз очолив у місті пропрезидентський блок. Активізувалися також нардепи Опозиційного блоку», — зауважує харківський експерт Юрій Хомайко.

Журналісти інтернет-видань Чернівців у червні запудрюють мізки читачів іще активніше — 29,5 % (18,5 % у березні). На сайті «БукІнфо» джинса збільшилася майже у п’ять (!) разів — 38 % (8 % у березні), BukNews — 42 % джинси при 28 % неналежно маркованої реклами у червні (22 % і 2 % відповідно у березні); Chernivtsi Times — 26 % джинси при 16 % НМ реклами (24 % і 4 % відповідно у березні).

Чернівецькі експерти зауважують: «Щодо маркування, то буковинські друковані видання дотримуються Закону України “Про рекламу”. Натомість на сайтах не використовується відповідне маркування зовсім. Як наслідок за моніторинговий тиждень маємо 14 неналежно маркованих матеріалів. Половина з них — на сайті BukNews: 7 публікацій. Найбільше іміджевих матеріалів опубліковано на підтримку політичних партій “Свобода” та “Батьківщина”. Із політиків активно про себе нагадували депутати Віталій Ткачук, Максим Бурбак, Оксана Продан. Журналісти сайтів “Букінфо” та BukNews майже обслуговують названі політичні сили, практично прес-релізи подаються як авторські матеріали».

Електронні медіа Дніпропетровська розмістили 19,7 % замовних матеріалів. Найбільше джинсували інтернет-видання «Мост Днепр» — 30,4 %, «056» — 34 %.

Дніпропетровські експерти наголошують: «Досить помітна в електронних ЗМІ відсутність не лише роботи журналіста, а й фахового літредагування чи коректури. Так, російськомовні сайти просто використовують автопереклад прес-релізів. Через це в текстах допущено дуже багато помилок, неточностей, і якість інформаційних матеріалів знижується. Так, в матеріалі ІА “Мост-Днепр” “В Днепропетровске открылся Центр для оказания практической помощи бойцам АТО” не можна встановити прізвище радника голови ОДА: “…Наша цель — открыть подобные центры во всех районах региона. А в будущем распространить опыт на другие области страны», — отметил советник председателя ОГА Иван лодках…(?)”».

Приклад поваги до читачів у червні подають сайти «Новости Донбасса» та харківський «АТН», які розміщують об’єктивну інформацію та дотримуються стандартів.

Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Інститутом демократії імені Пилипа Орлика з вересня 2014 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Одеській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кожний регіон представлений чотирма регіональними друкованими та чотирма онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за червень, що проводився з 15 липня по 21липня 2015 року. Загалом було проаналізовано: 570 матеріалів друкованих видань та 708 публікацій новинних сайтів.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» (спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (www.telekritika.ua).

Стисло про методологію

Моніторинг здійснюється один раз на місяць за рухомим графіком 1-3-2-4-й тиждень. Експерти оцінюють засоби масової інформації власних регіонів та здійснюють перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка здійснюється за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок/ поглядів; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів/ інформація стосовно проблеми.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1 — матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 — цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ; 3 — експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес; 4 — безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 — матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 — «протокольні» матеріали з заходів чиновників/ політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.

Експертні групи сформовані з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями ІДПО: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським, Дніпропетровським, Житомирським прес-клубами.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією Інститут демократії ім. Пилипа Орликаза підтримки USAID, наданої через «ІнтерньюзНетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіа грамотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Для моніторингу було відібрано по 4 регіональних друкованих та 4 онлайн-медіа у Чернівецькій, Дніпропетровській, Одеській, Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, та Житомирській областях. До цих видань увійшли:

• Чернівці: «Молодий Буковинець», «Погляд», «Час», «Буковина», ChernivtsiTimes, «Чернівецький промінь», «БукІнфо», BukNews;
• Дніпропетровськ: «Зоря», «Наше місто», «Днепр вечерний», «Лица», «МостДнепр», «056», «Дніпро.Depo.ua», «Інформагенство “Наш раойн”»;
• Одеса: «Вечерняя Одесса», «Одесская правда», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Думская», «Трасса Е95», «Одесская жизнь», «Таймер»;
• Донецьк: «Комсомольская правда», «Донбас Неделя», «Донецкие новости», «Московский комсомолец», «Новости.dn.ua», 62.ua, «Новости Донецкой Республики», «ИА Новороссия»;
• Львів: «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Ратуша», Zaxid.net, «Вголос», «Галінфо», ZIK;
• Суми: «ДС-експрес», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Шостака.інфо», «0542», «ТОП Конотоп», Хpress;
• Харків: «Время», «Слобідський край», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Статус кво», «Объектив», «Медиапорт», «АТН»;
• Житомир: «Житомирщина», «Эхо», «20 хвилин», «Меркурій», «Житомир.інфо», «Перший інформаційний», «Рупор Житомира», «Житомир онлайн».

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору,що були висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».