У травні Український освітній центр реформ продовжив моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів. Моніторинг охоплює Львівську, Донецьку, Харківську, Сумську, Вінницьку області та Автономну Республіку Крим. Кожний регіон представлено шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати травневого моніторингу, що здійснювався з 21 до 27 травня 2012 року. Загалом було проаналізовано 651 матеріал друкованих видань та 252 матеріали онлайн-видань.

Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)

Регіональні друковані та інтернет-медіа всіх регіонів продовжують розміщувати значну кількість матеріалів з ознаками замовності та неналежно маркованої реклами. Майже кожен п’ятий матеріал місцевих журналістів у друкованих медіа (22,4%) містить ознаки замовності. У травні частка політичної джинси в регіональній пресі збільшилася до 40% порівняно з 37% у квітні та березні.

Загалом, по шести регіонах частка матеріалів з ознаками замовності політичного спрямування склала 40%, що вище за частку неналежно маркованої реклами (26%) та джинси комерційного характеру (34%).

Відсоток неналежно маркованої реклами зменшився до рівня 26% з 33% у квітні. Регіональні ЗМІ продовжують приховувати рекламу позначками на кшталт «оголошення», «партнери», «інтерв’ю», що відволікають увагу; тим самим порушують закон про рекламу, який вимагає позначень словами «реклама» або «на правах реклами». Діаграми, наведені нижче, показують, що найбільше матеріалів з ознаками політичної та комерційної замовності зафіксовано експертами у Сумах – 32,6%, Вінниці – 32,5% та Донецьку – 26,3%. Найменше замовних публікацій – у Львові (11,4%). У Харкові кількість таких матеріалів помітно зменшилась (у квітні – 26,6%, у травні – 12,1%).

У травні експерти звернули увагу, що в кількох регіональних виданнях відсоток політичної джинси сягає або перевищує половину оцінених матеріалів: «33 канал» (Вінниця) – 52,6%, «Панорама» (Суми) – 52,5% «Главное» (Харків) – 47,1% «Білопільщина» – 46,7% (Суми), «Ваш шанс» (Суми ) – 46,6%. В донецьких виданнях «Вечерний Донецк» (33,3%) та «Донбас-неделя» (33,3%) і кримських«Голос Крыма» (37,2%) та «События» (30%) кожен третій матеріал містить ознаки політичної замовності.

У друкованих виданнях Львівської області протягом березня, квітня і травня кількість матеріалів з ознаками політичної та комерційної замовності найменша порівняно з іншими регіонами, де проводилась оцінка. Зокрема, у травні не було зафіксовано жодного матеріалу з ознаками замовності у львівській газеті «Експрес». Найвищий показник джинси у львівській пресі – у газети «Високий замок» – 22,73%.

Неналежно марковані матеріали переважали у Вінниці – 10,7% та Донецьку – 9,7%.

В інтернет-виданнях усіх регіонів, окрім Вінниці, значно знизився рівень джинси в інтернет-виданнях.

В онлайн-виданнях у травні найбільший відсоток джинси розміщували новинні сайти Вінниці – 26,4% та Сум – 16,7% . Порівняно з попередніми місяцями, змінилася на краще ситуація в Донецьку: якщо в березні експерти зафіксували 37,7% онлайн-новин з ознаками замовності, то у квітні цей показник знизився до 4,7%, а в травні – до нуля; у Львові – 6% (у квітні 13,1%) та Харкові – 4,5% (у квітні 13,1%).

Серед онлайн-видань найбільше матеріалів з ознаками політичної замовності зафіксовано на сайтах: «Суми – інфо» – 33,5%, «Вінниця інфо» – 27,8%, львівський сайт Zаxid.net – 7,1%, харківський «Статус кво» – 8,9% від усіх матеріалів.

Як зазначив експерт Отар Довженко, левову частку матеріалів із ознаками замовності у львівських ЗМІ становили іміджеві публікації лідера партії «Україна-Вперед!» Наталії Королевської. Такі матеріали виявлено в більшості досліджуваних газет (за винятком «Ратуші» та «Експресу»). Також низка матеріалів з ознаками замовності стосувалась партії «Фронт змін».

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

Усереднений показник якості регіональної преси після різкого падіння у квітні до 3,09, почав зростати. У травні середній бал дотримання журналістських стандартів у пресі Львівської, Донецької, Харківської, Сумської та Вінницької областей та Криму становив 3,22 бали з можливих шести. Найвищі середні бали, згідно з оцінками експертів, отримали медіа Харкова (4,06), Вінниці (3,96) та Львова (3,94). У квітні лідером із дотримання стандартів були ЗМІ Вінниці, які отримали 4,12 з можливих шести, а в травні – львівські газети (4,03).

На думку експертів, у всіх регіонах, де оцінювалися публікації, журналістським матеріалам у травні найчастіше бракувало балансу думок (середній бал 0,39) та повноти представлених фактів – 0,52. Наприклад, у Львові 29% друкованих публікацій було визнано збалансованими та 52% – повними. Вінницька преса запропонувала читачам 38% збалансованих та 46% повних від усіх оцінених матеріалів.

Помітно слабким є дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів (0,57). Найнижчий бал за цим стандартом у сумської преси 0,42 бала з одного та у кримської – 0,47, найвищий – у Харкова (0,73).

На думку регіональних експертів, місцеві медіа найкраще дотримуються стандартів достовірності (посилання на джерела) – 0,81 бала, точності – 0,81 бала та оперативності – 0,67. Ці показники залишаються майже незмінними порівняно з березневими (достовірність – 0,82 бала, точність – 0,80 бала, оперативність – 0,65).

Травневі онлайн-новини дещо краще дотримувалися тих самих стандартів у травні. Традиційно не дотримуючись балансу при висвітленні суспільно важливих подій (31% збалансованих новин), інтернет-журналісти подають новини дещо повніше (56%) й точніше (87%), а в 71% повідомлень краще відокремлювали власні думки від фактів, ніж преса.

Детальніше про ситуацію в регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР.

УОЦР використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика».

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1-3-2-4 тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок / точок зору; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів /інформації з проблеми.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надруковано в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.

Експертні групи сформовано з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

Для моніторингу було відібрано по 6 регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».