Плюс п’ять нових ток-шоу
9 серпня Перший канал Національної радіокомпанії України (мережа УР-1) вийшов в ефір з оновленою сіткою мовлення. У ній додалося п'ять лінійок розмовних форматів по буднях. За тиждень будуть затверджені нові сітки другого («Промінь») і третього («Культура») каналів НРКУ. За словами генерального директора НРКУ Тараса Аврахова, найголовніші характеристики нової сітки Першого - чітке позиціювання у форматі public з додаванням easy listening, поєднання великих ток-форматів і програм, а також поєднання власних програм і спільного продукту «Ери» й НРКУ. Про нову сітку - розмова ТК з Тарасом Авраховим.
- Коли НРКУ запровадить нові сітки мовлення для «Променя» та «Культури»?
- Сітки для «Променя» і для каналу «Культура» - питання декількох днів, протягом яких ми приймемо рішення. Сітка Першого каналу з понеділка в роботі. Це не догма - ми робимо обкатку, сітка ще може змінюватися. І, звичайно, це компроміс.
- Компроміс у чому і з ким?
- Сітка - це мистецтво можливого. Ми виходимо з того, що ми можемо зробити і що треба зробити. Ми декларували, що канал буде відформатовано як громадсько-політичний. Для того, щоб реалізувати численні анонси, що ми рухаємося до суспільного мовлення, ми вирішили це суспільне мовлення реалізувати насамперед у змісті.
Я одразу скажу, що це не те, що хотілося б. У нас ще затримка з «одягом» (музикою) - ми ще не визначилися. Але ми вирішили працювати вже зараз на обкатку нових форматів.
- Які нові формати стартують на Першому каналі?
- У нас видозмінюються п'ять годин мовлення. Ми їх віддаємо під прямоефірні ток-формати. Ми або зберігаємо форму і назву, але змінюємо зміст, або ж повністю змінюємо і форму, і зміст.
Перша лінійка - це «Житейські будні» з 11:15 до 11:55 з перервою на рекламу. Ми говоримо в ній про загальнолюдське: сьогодні говорили про освіту, потім будемо говорити про спеку. Звичайно, передбачений інтерактив із зірками в студії. Формат - студія з одним гостем. Вестиме програму Ірина Ткаченко - наш штатний працівник. Вона трохи змінила прописку: з інформаційного мовлення перейшла на цю програму.
Друга лінійка - «Український вимір» з 13:10 до 13:55. Програма є непростою, це варіант погляду на життя крізь призму. Ми усвідомлюємо, що українці - не моноетнічна нація, але при цьому ми маємо якісь визначальні риси і поняття. Під цією призмою ми й розглядаємо, як і чому в нас відбувається все саме так, а не інакше. «Український вимір» - це також майданчик з одним гостем. Ведучий - Роман Коляда, людина нова на Першому каналі, але не нова в журналістиці. Колись він працював на «Ері», а зараз - в «Известиях в Украине» і має додаткове творче навантаження на НРКУ.
Третя лінійка - «Добридень!» з 14:10 до 14:55. Це гостьовий майданчик, присвячений мистецьким темам, фестивалям, який уже був раніше в ефірі. Ведучі не змінювалися, і я не бачу в цьому потреби.
Ще одна лінійка - «Відкрита студія» із 17:10 до 17:55 з перервою на рекламу. Ми заходимо у формат «про і контра». Це суспільно-політично-економічне ток-шоу з двома гостями, які займають протилежні точки зору. У ток-шоу двоє ведучих, які ведуть його позмінно: головний редактор інформаційної служби Оксана Маловичко і Владислав Обух, який очолює одну з редакцій інформслужби.
Іще один формат, після семигодинних новин, називається «Порядок денний». Це 20-хвилинна (з 19:30 до 19:50) тема дня з гостем. Там теж двоє ведучих: Василь Бирзул і Юрій Табаченко.
- Крім Романа Коляди, є ще ведучі, запрошені зі сторони?
- Ні, він єдиний.
- Як ви добирали ведучих? Проводили спеціальні тракти?
- Я вас прошу... У нас насправді дуже вузьке коло революціонерів. Ми експериментів над ефіром не проводимо. Але попри те, що в нас немає нових людей в ефірі, ми все одно спостерігатимемо за тим, як все піде. Я сподіваюся, що в нас усе буде гаразд.
- Хто виробляє ці програми?
- Виробництво, редактура - усе наше.
- Що сталося з дитячо-юнацькими програмами в новій сітці?
- Як і обіцялося, вони знайшли собі місце і переїхали на 16:10 у блок «Радіо Родина». Один зріз - для дітей молодшого віку, другий - для старшого шкільного. Ці програми вже були в ефірі, але ж це не значить, що вони погані. Так, час іде, все має змінюватися і вдосконалюватися. Але це не значить, що треба прийти і перекреслити все найкраще, що було в хаті.
- Чи залишається музичне наповнення на Першому каналі?
- Усе музичне наповнення буде відформатоване так, як воно має бути. Формат визначений - це поєднання public та easy listening. Придумувати український велосипед не потрібно, воно повинно просто їздити. Якщо ми декларуємо, що рухаємося до громадського мовлення, то це формат public.
- У чому проявляється easy listening - у музиці?
- Так. Акцент на інструментальній музиці, але замузичення в чистому вигляді не буде. У нас по сітці є музичні програми, але частково в цей же час там записане регіональне мовлення. Колись Національна рада проліцензувала частину ефіру ОДТРК і районним мовникам. Тому по дротах і більшості частотного ресурсу ідуть регіональні вставки. Але ми все одно здійснюємо 24 години мовлення, і в мережі ми регіональне перекриваємо, через те що в нас мовлення в інтернеті, через супутник, і в нас не повинно бути пауз.
- Чи правильно я розумію, що в ефірі вже не буде традиційної української естради?
- А хіба вона не вписується в жодні формати?
- Але ж easy listening - це не Павло Зібров та Іво Бобул.
- Взагалі easy listening - це інструментальний виклад навіть популярної музики, просто в іншій формі.
- Де ж ви такий продукт шукатимете в Україні?
- Ніхто не казав, що буде легко. Хіба ми знову говоримо про український велосипед? Законом передбачається, скільки чого має бути. І ми будемо працювати в рамках закону.
- Яких змін зазнала сітка вихідного дня?
- На неї ще треба подивитися - десь, може, назву змінити, десь, може, зміст.
- Тобто ця сітка містить програми, які збереглися?
- Щось збереглося, а щось змінилося. Але з якого дива треба знімати з ефіру радіотеатр, тим паче, що його більше ніхто не робить? Якщо не будемо робити і ми - то цей жанр повністю помре. Ми зберігаємо також літературні читання.
Будь-яка сітка випробовується життям. Подивимося, як воно по рейтингу буде спрацьовувати, і тоді будемо вносити корекції. Якщо ми попадаємо в аудиторію - то дурне діло щось міняти.
- На яку аудиторію ви орієнтуєтеся насамперед, чи змінилася вона?
- Я був би дуже наївною людиною, якби сказав, що вона змінилася відтоді, як я прийшов. Аудиторія так не змінюється. Вона є такою, якою є протягом десятиліть. І не треба розкидатися, мовляв, це не та, ми її бачимо іншою. А чого ми не повинні працювати на аудиторію «40+»? Так, її треба в міру сил омолоджувати. Але для молодшої аудиторії в нас є «Промінь», і ми будемо працювати, щоб він її прихоплював.
- А яке зараз вікове ядро у Першого каналу?
- Це ті, кому за 30 і за 40. Хоча формати для юних зараз теж працюють. Багато залежить від територіальної прив'язки. Так, у Києві багато знищено проводів, а ФМ-частоти у нас тут немає.
- До речі, щодо покриття. На одному з останніх засідань Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не погодила проект урядової постанови, яким передбачався прорахунок нових ФМ-частот для НРКУ і їх видача вашій радіокомпанії поза конкурсом.
- Є позиція уряду, як на мене, цілком адекватна: щоб національний мовник мав справді національне мовлення. І для цього було доручення віце-прем'єра Бориса Колеснікова. Прорахунок частот у нас все одно відбувається. Але мова йшла про те, щоб Перший канал отримав ці частоти...
- Поза конкурсом... У цьому причина відмови Нацради?
- Я хочу сподіватися, що Національна рада просто довела, що вона є особливим незалежним органом. Я сподіваюся, що ця особливість не буде негативно позначатися на тому, що національний мовник потрібен отримати частоти.
- Хоча Нацрада незалежний позавідомчий орган, її склад формується президентом і парламентом. То можливо доцільно було б спонукати її до рішень на користь НРКУ не урядовими постановами, а актом Верховної Ради чи президентським указом?
- У нас є державний орган. Можна припустити, що він мусить мислити категоріями потрібності і необхідності для держави. Державі необхідний національний мовник, який буде тягнути громадсько-політичний канал, робити «Промінь» для молодшої аудиторії, тягнути на собі канал «Культура»? Якщо орган займає державницьку позицію, він і поводиться відповідно. А якщо він займає іншу позицію, тобто пріоритет для приватних структур, тоді держава в усіх своїх органах повинна чесно сказати: нам не потрібно це. Хай вони скажуть: нам не потрібне майбутнє першого, другого, третього каналів українського радіо - це буде позиція, це буде зрозуміло. Навіть якщо не буде артикульована ця позиція, буде очевидно.