In English

Збройний напад Росії на Україну поставив під загрозу життя літніх людей і дотримання їхніх прав. За даними ООН, хоча люди старшого віку (60 і більше років) становлять 25% населення країни, саме вони складали близько третини цивільних осіб, убитих у перший рік повномасштабної війни. При цьому деякі гинули через те, що їм заборонили приносити ліки або виходити з підвалів. Літні люди часто вимушені жити в надскладних безпекових умовах. Вони переважно погано пересуваються, що не дозволяє їм безперешкодно дістатися до безпечного місця під час російських атак. Через війну багато бабусь і дідусів змушені жити у несправних або напівзруйнованих помешканнях. Тисячі переміщених людей старшого віку, в кого не залишилося близьких і яких евакуювали із прифронтових населених пунктів, живуть у переповнених державних установах. ООН виявила, що літні люди надзвичайно сильно постраждали від відімкнень електроенергії через російські атаки на критично важливу інфраструктуру, адже коли через блекаути ліфти перестали працювати, вони фактично залишилися заблокованими у своїх квартирах на горішніх поверхах. Згідно з дослідженням Amnesty International, деякі літні люди залишилися у своїх домівках у прифронтовій зоні, оскільки інформація про евакуацію була для них менш доступною.

Старече життя за межею бідності

За віковою структурою Україна є «старою» країною: за даними Національної академії наук, чверть населення — старше 60 років. Крім того, за інформацією Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, близько 80% пенсіонерів живуть за межею бідності. До повномасштабного вторгнення, станом на 1 січня 2022 року, середня пенсія становила 3991 грн, або 147 доларів США. Нині ж середня пенсія складає 5350 грн ($146), її отримує 3,57 млн пенсіонерів. Ще 29%, або 3,08 млн українців отримують пенсії від 2 до 3 тисяч грн (менш ніж $100). Багато літніх людей витрачають значну частину пенсії на ліки й оплату комунальних послуг, адже субсидія її не завжди компенсує. Соціальна політика в Україні характеризується постійним скороченням державної допомоги, зокрема, пенсіонерам. Окрім цього, як пише Олександр Кітраль із видання «Спільне. Commons», нинішня солідарна система пенсійного забезпечення перебуває у кризі, адже власний дохід Пенсійного фонду, як пише «Економічна правда», не забезпечує витрат на виплату пенсій. Ба більше, накопичувальна система, що впроваджується нині, фактично перетворює пенсією із загальносуспільного надбання на свого роду приватні інвестиції, які в українських реаліях постійно під загрозою регулярного «згоряння». У 1990-х у країнах Центральної та Східної Європи, на думку Григорія Овчаренка, голови підрозділу з управління локальними активами групи ICU, подібна реформа провалилася: більшості з них не вдалося забезпечили зростання дохідності накопичувальної пенсії. 

Російська пропаганда систематично маніпулювала проблемами літніх людей в Україні, щоби продемонструвати, нібито влада «знижує» стандарти життя людей старшого віку, утримуючи пенсії на мізерному рівні, скасовуючи субсидії та підвищуючи пенсійний вік.

Був і закид пропагандистів про те, що Україна буцімто не дбає про людей пенсійного віку на тимчасово окупованих територіях, адже не платить їм пенсію. Влітку 2014 року на непідконтрольних Україні територіях сходу України були зареєстровані понад 1,2 млн пенсіонерів. З березня 2014 року Україна припинила виплати бюджетникам Криму, а із середини літа 2014 року — на тих територіях, які взяли під контроль російські найманці. Отримати гроші можна було, лише якщо пенсіонери переселилися на підконтрольну українській владі територію. «Банківська система на непідконтрольній території не працює, тому їздити обов’язково», — писала BBC з посиланням на Донецьку обласну адміністрацію. У 2016 році Кабінет міністрів започаткував механізм перевірки тимчасових переселенців, щоб уникнути «пенсійного туризму». Тоді Мінсоцполітики та МВС перевіряли, чи справді пенсіонери-переселенці живуть за місцем реєстрації на підконтрольній території. Пенсіонери мали обов’язково раз на два місяці підтверджувати проживання на підконтрольній території. Якщо людина виїжджала на окуповані території більш ніж на 60 днів, виплата пенсії призупинялася.

Кількість пенсіонерів на непідконтрольних Україні територіях постійно знижувалася. Приміром, у грудні 2018 року 562 тисячі пенсіонерів  (із понад 1,2 млн зареєстрованих на літо 2014-го), місце проживання яких зареєстроване на окупованих територіях, продовжували отримувати пенсії. Координатор систем ООН в Україні Ніл Вокер і спецдоповідач ООН Чалоки Беяні закликали Україну виплачувати пенсії всім громадянам незалежно від того, де вони живуть і чи є вони тимчасовими переселенцями. У 2018-му рішенням Верховного Суду виплати їм були поновлені, але борг залишився. У 2021 році уряду вдалося розблокувати виплату боргу в 11,2 млрд грн для пенсіонерів Донбасу.

Як ситуацією користується агітпроп

На тлі цієї ситуації пропагандисти вели кілька маніпулятивних ліній.

По-перше, що «бюджет» проросійських терористичних адміністрацій на сході України спроможний самостійно виплачувати пенсії — за словами «заступниці міністра фінансів» окупаційної адміністрації загарбаних територій Донеччини Оксани Таран, не з коштів, «наданих Росією, а завдяки податкам, зібраним із місцевого бізнесу».

По-друге, Путін нібито так «перейнявся» проблемами українських пенсіонерів, які підневільно потрапили у правове поле Росії, що, як передає видання Вєдомості, «наказав» негайно інтегрувати їх у російську пенсійну систему: «Як ви це зробите, ваша справа. Разом із депутатами Держдуми продумайте та зробіть це. І не затягуйте, зробіть якнайшвидше».

По-третє, у пропагандистському виданні Украина.ру йдеться про те, що пенсіонерам тимчасово окупованих територій буцімто набагато краще живеться, аніж їхнім ровесникам із підконтрольних Києву територій: «Тепер, коли ціни зрівнялися, пенсіонери “українського” Донбасу поглядають на “республіканців” із заздрістю. Заздрять, що й казати».

Врешті, звучали маніпуляції й щодо розміру виплат: хоча «українські» пенсії були набагато вищі за ті, які платила окупаційна проросійська терористична адміністрація на загарбаних територіях на сході України, пропагандисти доводили, що Пенсійний фонд України «навмисне» занижує пенсії для жителів окупованих територій. Подібні заяви мали на меті довести, що Україна кинула своїх жителів напризволяще та при цьому виставити Росію як «соціальну» державу «з високими стандартами життя» для людей поважного віку.

Також пропаганда намагалася нав’язати хибне враження, що життя пенсіонера на загарбаних Росією територіях є кращим, ніж жителів підконтрольних Києву територій — в окупації «і пенсії вищі» (особливо, якщо прийняти російське громадянство), і «комуналка нижча», і «ціни доступні».

Цю маніпулятивну лінію гнули рупори Кремля, зокрема з пулу нині підсанкційних екснардепів Віктора Медведчука й Тараса Козака. За словами Міли Крутченко, Chief Strategy & Digital Officer RAZOM group, станом на грудень 2021 року аудиторія віком 55 і більше років — це понад 10,5 мільйона українців. Часто для них телевізор є чи не єдиним джерелом отримання інформації про поточні новини. Користуючись цим, пропагандисти методично повторювали твердження про те, що, мовляв, за прем’єрства засудженого за державну зраду Миколи Азарова субсидії та пенсії були вищі, ніж після Майдану, а київська влада працює на догоду Міжнародного валютного фонду та «західних кураторів», мета яких — урізати всю соціалку.

Окрім цього, обігрувалася тема ностальгії за СРСР як спроба реанімувати «радянську ідентичність» та налаштувати аудиторію якщо не проти незалежності України чи чинної влади (програма-максимум), то хоча б сформувати прихильне ставлення до Росії, яка оголосила себе правонаступницею СРСР. Таким чином агітпроп інструменталізував податливість і довірливість своєї старшої аудиторії, намагаючись здобути з цього політичну вигоду.

З початком повномасштабного вторгнення пропагандисти продовжують поширювати фейки про та для літніх людей. «Пенсійна» тема заграла новими барвами після деокупації українських територій: мовляв, російські соціальні забезпечення «вищі, ніж українські», а окупаційна влада «краще» дбає про літніх людей, ніж українська. Культивується твердження про те, що старші люди з прифронтових зон непотрібні Україні, їм ніхто не допомагає, тоді як «волонтери» на загарбаних Росією територіях забезпечують літніх людей там усім необхідним.

Поширюються фейки про те, що українська армія обстрілює гуманітарні місії, призначені для літніх людей окупованої Луганщини й Донеччини. Окрім цього, в негативному світлі подавалася інформація про евакуацію літніх людей із прифронтових територій — мовляв, волонтери це роблять без згоди самих людей, везуть їх у нікуди, а також ті вимушені проходити жорстку фільтрацію, щоб потрапити на відносно безпечні території. Агітпроп заохочує людей старшого віку на новоокупованих територіях отримувати паспорти з двоголовим орлом, а згодом бравурно звітує про це — умовно кажучи, що «найстаріший дідусь містечка N отримав російський паспорт із рук мера».

Команда аналітикинь і аналітиків Центру досліджень «Детектора медіа» проаналізувала майже 28 тисяч повідомлень з українського сегмента соцмереж (телеграм, фейсбук, ютуб, Х), щоб виокремити ключові тенденції пропаганди, спрямованої проти людей старшого віку. Повний текст дослідження невдовзі читайте на нашому сайті. 

Колаж: «Детектор медіа»