Співробітники Луганської обласної державної телерадіокомпанії (ОДТРК), які виїхали з міста до Києва, Харкова, Чернігова, Черкас, Одеси, Запоріжжя потребують допомоги колег у пошуку роботи і працевлаштуванні. Про це повідомляє прес-служба Національної спілки журналістів України (НСЖУ).

«Велика кількість співробітників досі залишається в місті, де немає світла, води, газу, де постійно ідуть обстріли. Люди без трудових книжок, без документів, з багатьма немає зв'язку», - розповів співробітник Луганської ОДТРК.

За його словами, 4 липня у приміщення Луганської державної телерадіокомпанії увірвалися озброєні люди та вигнали всіх співробітників. На збори дали півгодини - забрати особисті речі. Повідомили, що їм обласна телерадіокомпанія не потрібна. Він вже місяць перебуває з родиною в Києві. «Сам я киянин, але з 2006 року після призначення Держкомтелерадіо жив і працював у Луганську. Зараз намагаюся підтримувати зв'язок з усіма, з ким він можливий», - розповідає журналіст.

Важка ситуація ще з однією зі співробітниць ОДТРК. Вона під час виходу колони біженців з міста потрапила під обстріл, зараз перебуває в Харкові в лікарні. Одна з трьох її дітей також поранена. «Ми, колеги, як можемо, допомагаємо, але ж у людей, які самі є біженцями та не мають коштів, обмежені можливості», - зазначає її колега.

Він визнав, що знайти роботу луганчанам-журналістам в інших містах зараз дуже непросто. «Багатьох наших колег лякає перспектива працевлаштування журналістів з Донбасу. Дехто відверто каже: ви самі винні в тому, що відбулося, їдьте туди і справляйтеся. Коли це кажуть чоловікам, я ще можу зрозуміти, але коли жінкам... На жаль, біда може прийти в будь-який дім», - зазначає він.

Одна з співробітників ЛОДТРК переїхала до столиці. Нині вона з чоловіком винаймає квартиру і каже, що змушена працювати на некваліфікованих роботах, оскільки за фахом влаштуватися неможливо. «Я приїхала на початку липня, важко було знайти житло, але тоді ще якось простіше ставилися до біженців, ніж зараз. Допомоги від держави ми ніякої не отримали, шукала хоч якісь підробітки. В моєму віці особливо важко влаштуватися, відразу спрацьовує стереотип, що немолода людина не здатна бути просто журналістом та бігати на заходи. Хоча наш досвід роботи в регіональній телекомпанії показує, що одна людина може робити те, що в Києві роблять кілька осіб. Брак бюджетних коштів не давав змогу брати нових співробітників, тому наші колеги тягнули все власними силами»,  - зазначає журналістка.

Звукорежисер з Луганська зараз знаходиться у знайомих у селищі за 100 км від Луганська. «Звісно, тут роботи для мене немає, бо вона досить специфічна - мультимедійна. Живемо тільки в надії, що ситуація в місті налагодиться. Після захоплення ОДТРК ми ще місяць жили в Луганську, але змушені були виїхати. Я посадив сім'ю в машину і на свій страх і ризик ми поїхали, було страшно виходити з дому, навіть від самого звуку бомбардування вилітало скло в домівках», - розповів Юрій Олейніков. Звукорежисер Луганської ОДТРК шукав роботу в Харкові, але влаштуватися не вдалося. До того ж, там дуже дороге житло. «В мене вагітна дружина, тож ми змушені поки жити там, де є можливість. Але без роботи дуже тяжко: тих ресурсів, що в нас були, вистачить ненадовго», - каже він.

За словами першого секретаря НСЖУ Сергія Томіленка, допомога колегам зі Сходу зараз є пріоритетним напрямком роботи Спілки. Це, зокрема, матеріальна підтримка, оздоровлення та сприяння в працевлаштуванні. Наразі НСЖУ збирає базу резюме колег та пропонуватиме до розгляду медіаструктурам.

Контакти журналістів, які наразі перебувають поза межами Луганська і потребують працевлаштування, працедавцям готова надати НСЖУ. Тел.: (044) 234-52-09.

Нагадаємо, Секретаріат  Національної спілки журналістів України (НСЖУ) на своєму засіданні 18 липня прийняв рішення про  необхідність звернення до влади щодо підтримку місцевій пресі на Сході України.

Всі прізвища журналістів приховано у піблікації на їх прохання через вимоги безпеки.

«Детектор медіа»