Інститут масової інформації (ІМІ) заявляє про неприпустимість командирування журналістів у зону бойових дій без відповідного захисного обладнання, аптечок і елементарних знань про домедичну допомогу. Про це йдеться на сайті ІМІ.

Нагадаємо, 28 лютого у Пісках (Донецька область) загинув 43-річний фотокореспондент газети «Сегодня» Сергій Ніколаєв. Унаслідок вибуху міни він зазнав тяжких поранень і згодом помер у лікарні.

За словами його колег, на які посилається ІМІ, він був у бронежилеті, який фотокореспонденти різних редакцій купили разом на власні кошти.

ІМІ звертає увагу, що журналіст, який виїжджає у «гарячу точку», має бути екіпірований бронежилетом не нижче 4-го класу, каскою, аптечкою першої допомоги, у якій має бути як мінімум два джгути (гумовий джгут Есмарха або джгута САТ (Combat Application Tourniquet), та мати навички роботи з ними. Всі журналісти, які працюють в зоні АТО, повинні вміти:  евакуйовувати пораненого з зони обстрілу; оцінити ознаки життя пораненого, забезпечити прохідність дихальних шляхів; надати допомогу при пораненні грудної порожнини (пневмотораксі); накласти джгут.

Кожен журналіст повинен мати індивідуальну аптечку, яка в будь-який час доби та в будь-якому місці повинна бути закріплена на тілі журналіста.

«Дуже боляче це говорити, але якщо у журналіста Сергія Ніколаєва було поранення в руку і в ногу, то цілком імовірно, що його можна було врятувати. Жоден із тих, хто стояв навколо, в тому числі його колеги-журналістів, не мали при собі аптечки першої допомоги, судячи з відео. Бронежилет і каска - цього недостатньо для безпеки. Саме грамотно складена аптечка і вміння нею користуватися може врятувати людське життя вам, чи тим, хто поруч», - заявила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

«Слід зазначити три речі: по-перше, низький рівень знань і підготовки з домедичної допомоги журналістів. Дуже мало пам'ятати, чому вчили в школі і на автокурсах,  надягти бронік з підсумками і вважати себе "тактичним" парамедиком. По-друге, варто пам'ятати, що на полі бою застосовуються інші стандарти та алгоритми надання допомоги ніж ті, які діють в мирному житті - це особливі стандарти, що включають багато факторів. І, по-третє, в такій ситуації потрібно надіятися тільки на себе і на членів своєї знімальної групи (команди), вони в першу чергу повинні знати, що робити і мати навички надання домедичної  допомоги», - зазначив  інструктор центру спеціальної підготовки та тренер ІМІ Костянтин Бірюков.

ІМІ також заявляє про тотальну безвідповідальність топ-менеджменту ЗМІ України, в тому числі провідних редакцій, щодо тих журналістів, яких вони відправляють у зону АТО. ЗМІ, журналісти яких постійно працюють на війні, несуть не лише моральну, а і юридичну відповідальність за життя і здоров'я своїх співробітників, і зобов'язані забезпечити журналіста всім необхідним обладнанням, і знаннями, які може врятувати його життя та убезпечити від травмувань, не кажучи про психологічну реабілітацію. Ситуація, яка склалася, є неприпустимою.

Зі свого боку ІМІ заявляє готовність своїх експертів прийти до кожної редакції та поінформувати про БАЗОВІ правила безпеки, та надати, як мінімум список необхідного спорядження.

Як повідомляла «Детектор медіа», народний депутат 7-го скликання, а нині громадський діяч Олександр Бригинець припускає, що фотокореспондента газети «Сегодня» Сергія Ніколаєва можна було урятувати, якби перша медична допомога була надана йому відразу після поранення.

«Детектор медіа»