«Детектор медіа» вже повідомляла про «соцзмагання», запроваджене в інформаційній службі ТСН («1+1»). Наприкінці минулого тижня журналісти «ТСН» визначали кращий новинний сюжет лютого. Обирати довелося з чотирьох сюжетів, кожен з яких став переможцем тижня, а саме «Про Норильське повстання» Валентини Доброти, «Про п’яних водіїв» Максима Сухенка, «Міська скульптура» та «Дембельський альбом» Світлани Усенко.

Таємним голосуванням всі присутні на нараді журналісти більшістю голосів обрали сюжет «Дембельський альбом», присвячений Дню захисників Вітчизни.

За свідченнями журналістів, таке публічне обговорення і визнання стимулює людей, спонукає до пошуку цікавих тем і більш фахового підходу. Крім того, переможець ще й отримує чималу матеріальну винагороду.

Кому належить ініціатива визначати кращий сюжет місяця? На яких каналах існує подібна практика? Хто визначає переможців і за якими критеріями? Яка винагорода чекає на переможців? На запитання «Детектор медіа» відповідає генеральний продюсер «ТСН» Володимир Карташков:

– Инициатива принадлежит мне. Раньше, когда я работал на российском канале «ТВС», там была подобная практика. Но сейчас он закрыт, поэтому не знаю, практикуют ли еще где-то такую систему.

Оценка – трехступенчатая. Первая ступень выбора происходит на следующий день после эфира на планерке, на которой присутствуют глава секретариата, начальник отдела выпуска, выпускающий редактор, главный режиссер. Если мы в результате разбора эфира предыдущего дня приходим к выводу, что какой-то сюжет нужно отметить, мы его отмечаем. Это делает непосредственно коллектив на планерке, а не кто-то лично. Да, я, конечно, обладаю правом вето, но пока его ни разу не использовал.

Второй этап. По понедельникам планерка голосует за один из материалов, выдвинутых в течение предыдущей недели. Это тоже форма открытого голосования, когда на листочках ставиться номер одного из сюжетов, которые были объявлены в течение недели.

В результате за месяц получается 4 или 5 таких сюжетов. За один из них голосуют на общей летучке непосредственно все присутствующие. Тот сюжет, который наберет наибольшее количество голосов, тот и лучший. Какие-то специальные критерии отбора невозможны. По-моему, это не может быть абсолютно справедливая оценка, потому что таковой в принципе не существует при любой системе выбора.

С претендентами на победу все ознакомлены: список лучших сюжетов висит на доске объявлений. Чтобы не было подтасовок, голоса отсутствующих не передаются и не считаются.

После голосования Светлана Усенко сказала, что не считает свой сюжет лучшим материалом месяца. Но я повторюсь, если скажу, что не может быть абсолютно справедливых критериев отбора. Мы не можем разбит конкурс на номинации: лучший монтаж, лучшая операторская работа, журналистская работа и т.д. Ведь тогда мы превратимся в своеобразный Оскаровский комитет. Поэтому система выбора простая.

Вознаграждение за победу помимо общественного признания – премия.

Когда мы в начале этого года только начинали вводить эту систему, мы отмечали по два-три сюжета в выпуске. Но, посмотрев материалы за неделю, мы увидели, что так замечательно работаем, что мне самому стало удивительно. Поэтому я ограничил выбор  одним материалом дня. Причем пока существует обычная практика: выбирается материал, который шел в основном эфире. Хотя в некоторых случаях отмечалась работа на прямых включениях.

Журналістам ідея визначення кращого сюжету сподобалася. За словами Світлани Усенко – автора першого цьогорічного сюжету-переможця –  сама ідея непогана, оскільки дає можливість відзначити не тільки журналістів, а всю команду людей, які робили матеріал (оператора, монтажера та ін.).

«Але вибір не є таким справедливим, як хотілось би. Тому я й сказала, що не вважаю, що мій матеріал є найкращим. Є просто виграшні теми, які вже роблять сюжет цікавим. А є сюжет про засідання якогось органу влади, і журналіст витратив на його підготовку не менше, а може й більше часу, ніж я на свій, і зробив якісний матеріал. Але тема не дуже цікава, і сюжет через це може ніколи не потрапити в переможці. Тому хотілося б процедуру відбору зробити більш гнучкою і об’єктивною», – сказала Світлана Усенко.

На думку деяких журналістів, треба розрізняти сюжети, зроблені на їхні власні теми, та ті, що «підкинуті» згори секретаріатом. Головне ж, що від «соцзмагання» усім є користь: і журналістам, які будуть прагнути перемогти і робитимуть кращі матеріали, і глядачам, які отримають можливість ці матеріали побачити.