Щоб почати зміни в українському серіальному виробництві, перейнявши іноземний досвід, група «1+1 медіа» в рамках корпоративного університету влаштувала для своїх журналістів, сценаристів і продюсерів рок-н-рольний майстер-клас британської продюсерки Серени Каллен (Sеrena Cullen).

Свої майстер-класи в Києві вже провели британський консультант із питань мовлення і журналіст Стефан Прайс, директор Sky Living Джейн Джонсон, яка розповіла, що подобається на телебаченні жінкам та не відлякує чоловіків, і директор департаменту маркетингу російського телеканалу «Домашний» Регіна Юркіна, яка торкнулася теми дизайну.

Минулого ж тижня Серена Каллен розповіла про рецепт виробництва успішних продуктів. Зокрема, зупинилася на змістових складових серіалів, оптимізації бюджетів і актуальних прийомах сценаристів.

Серена Каллен

Серена Каллен, засновниця компанії Sеrena Cullen Productions, протягом шести років створює контент для ВВС. У її доробку - реаліті-драма Push для каналу Fiver (Channel 5), молодіжний мюзикл Rules of Love для BBC2 та комедійний серіал Me and Mrs Jones, шостий сезон якого триває в ефірі BBC1.

Свою кар'єру пані Каллен розпочала 1999 року в літературних агенціях. Зокрема, займалася адаптацією творів письменників для телебачення. Згодом була директором із розвитку World Productions (серіали This Life, The Cops, Ballykissangel, Ultraviolet, Beautiful Thing та інші) і головним виконавчим продюсером BBC Drama Series (серіали Waking the Dead, Grease Monkeys, Doctors, Тhe Afternoon Plays та інші).

У бекґраунді британської продюсерки - співпродюсування художнього фільму «Секс, наркотики і рок-н-рол», що вийшов у британський прокат 2010 року. Раніше вона створила онлайн-драму Sofia's Diary (2008), яка, попри успішний старт і невеликі витрати на виробництво, не принесла значних доходів.

Трохи історії

У Великобританії серіали зародилися в 1930-х у випусках серійних програм державних радіостанцій. Оскільки телевізор був у небагатьох, рейтингам виробники телефільмів великого значення не надавали.

Змінилася ситуація в 1950-х, коли повоєнний період став сприятливим для розвитку телебачення. Основна конкуренція велася між «просвітницьким» каналом ВВС і комерційним ITV.

Наступний етап розвитку телебачення припав на 1980-ті, коли глядач отримав змогу обирати ще й поміж контентом Сhannel 4 і Sky, а 1990-ті у Великобританії вважаються періодом розквіту телесеріалів.

Традиційними в Британії є серіали одного актора, події яких розгортаються на тлі історії центрального героя. Чи не найвідоміший із них - «Повертайся додому, Кеті» (Cathy Come Home, 1966) - присвячений темі бездомності в повоєнні роки. Цей серіал мав політичний вплив і спонукав владу країни переглянути програму забезпечення житлом. Серіал Кена Лоуча задав і високі стандарти - з часів «Кеті» гра одного актора в Британії вважається одним із найкращих способів відображення дійсності в серіалі. Хоча такі серіали є доволі витратними у виробництві. На думку пані Каллен, серіали одного актора втратили актуальність і в наші дні виробники мають як ніколи широке поле для експериментів.

Щодо якості багатосерійних драм у Британії завжди велися дебати. Серіали все частіше переходять до розряду мила за формою, а часом і за змістом, каже пані Каллен. Як зазначає відомий британський сценарист Джон Вілшер (John Wilsher), затребуванішими є тривалі драми із залученням зірок, які гарантують щотижневе повернення аудиторії. У сучасних популярних британських серіалах особисте життя домінує над політичною складовою, тема сексу є популярнішою за соціальну чи наукову, а буденні речі переважають над експериментами.

Довести, що це не завжди так, Серена Каллен закликала учасників майстер-класу.

Складові успішного серіалу від Серени Каллен

Сценарій. За будь-якої форми в основі серіалу має бути хороший сценарій, що відповідає сучасним реаліям і має культурну цінність, наголошує пані Каллен. Вона не радить забувати, що глядачів цікавлять людські стосунки і радують сценаристи з почуттям гумору. «Для кожної сцени має бути як мінімум три причини», - нагадує пані Каллен улюблене правило відомого продюсера Тоні Гарнета.

Від початку потрібно створити реальність, у якій можна буде розповідати про самодостатню завершену історію. От чому для серіалу про лікаря швидкої допомоги знадобляться додаткові герої. Медики швидкої завжди лишають хворого в лікарні, тож на логічне завершення історії годі сподіватися. Розкрити сюжет допоможе медсестра шпиталю чи щотижневі історії про те, як хтось виживає чи помирає.

Найбільш заощадливий варіант - замкнена локація, який дозволить створювати закінчені історії. В кожній серії має бути ABC-складова: А - історія в офісі, В - стосунки між співробітниками, С - романтична пригода.

Глядачеві цікаво, якщо 80% серії складає історія дня і 20% - стосунки між героями.

Змістовність. Для створення серіалу в закритій локації знадобиться шість сценаристів на чолі з провідним. Окрім знайомства з локацією, вони мають співпрацювати з консультантом із заданої теми.

Важлива складова - формат продукту, заснований на біблії. Для сценаристів важливо отримати уявлення про лінії сюжету і розвиток основної історії. Причому історія дня - це не просто пригода, злочин чи розповідь про особливості людей певної професії, а сюжет, що включає в себе етику, взаємовідносини, характери, передісторію, минуле героя.

Не менш важливим є культурний аспект. І він має бути сучасним - навіть якщо йдеться про ретроспективний серіал, теми в ньому мають бути актуальними. І, однозначно, серіал має відповідати запитам аудиторії.

Актори й типажі. Центральними в серіалі можуть бути до дев'яти героїв. Вже на етапі вибору акторів треба пересвідчитися, що вони зможуть бути задіяними в зйомках наступних сезонів. У США, як правило, підписують угоду щодо семи сезонів, у Британії - щодо трьох. У будь-якому разі, відсутність одного з дев'яти акторів, не стане для серіалу трагедією.

Якщо хтось із акторів здобуде в серіалі особливу популярність, це може стати нагодою для створення окремого серіалу за його участі (так звані спінофи). Таким чином можна утримати аудиторію попереднього серіалу й залучити нову.

На етапі кастингу можна практикувати нестандартні прийоми. Наприклад, відкривати нові таланти чи залучати до зйомок епізодів «гостьових акторів», які, за успішного результату, можуть отримати роль у серіалі.

Оптимізація виробництва. Ключовим є бюджет серіалу, згідно з яким і коригуються витрати на виробництво. Що триваліший серіал, то менша його собівартість. Оптимальним для швидкого процесу є залучення двох камер і двох-трьох знімальних груп, які працюють одночасно і все знімається швидко. Ще більше прискорить процес сформований кастинг і сценарій, написаний наперед.

Серед низькобюджетних проектів Серени Каллен - серіал Push для цифрового каналу Fiver (Channel 5). Виробництво однієї 30-хвилинної серії коштувало 30 тисяч фунтів стерлінгів, тобто 1 хвилина - 1 тисяча фунтів. Особливістю проекту є те, що під його сценарій підкладається реальне відео. На практиці це дуже дешевий і швидкий спосіб виробництва.

Інновативність. Виробництво серіалу - чудова нагода створити умови для навчання і виховання нової команди.

Традиційно успішність серіалу вимірюється рейтингами. Але, як показує досвід ВВС, все частіше в оцінюванні успішності враховують статистику перегляду фільму на сайті й активність його шанувальників у Facebook і Twitter. Для посилення цієї взаємодії із глядачами акторів залучають до ведення блогів тощо.

Успішним є також той серіал, який приваблює рекламодавців. Дедалі більшим попитом користується нішева реклама і, відповідно, телепродукти для нішевої аудиторії, зазначає Серена Каллен.

З британського досвіду

Doctors: або гонорар, або крах кар'єри. Під час зйомок серіалу «Лікарі» було створено навчальну платформу для сценаристів. Для участі в проекті молоді автори мали подати сценарії окремих історій. Найкращі з них було екранізовано. При цьому правила сплати гонорарів було змінено: сценаристи отримували «зарплату» лише за умови екранізації. Найуспішніші автори продовжили співпрацю з ВВС на інших проектах і серіалах. А невдахи замислилися, чи мають перспективи роботи на телебаченні.

Downton Abby: сентименти в дії. Відомий серіал «Абатство Даунтон», окрім інших переваг, є успішним прикладом перенесення сентиментальних асоціацій бренда в нову реальність. Адже серіал апелює до тієї ж класової нерівності, що й костюмований серіал «Сходи вгору та вниз» (Upstairs, Downstairs). Останній було створено у 1970-х, і у 2010-му, коли на екрани вийшов рімейк «Сходів», ВВС дуже сподівалася затьмарити цим успіх «Абатства Даунтон», що восени 2010-го йшов на каналі ITV. У рімейку були навіть задіяні актори, що знімалися у «Сходах» у 1970-х. Однак серіал «Абатство» здобув кращі показники.

Обидва серіали експлуатують конфлікти, що неодмінно виникають в особняках між людьми вищого статусу й прислугою.

Також досвід «Абатства Даунтон» доводить, що в наші дні аудиторія як ніколи тяжіє до «арочних» історій, що пов'язують серії між собою. Кожна його серія складається на 65% із історії дня, і на 35% - із «арочної».

Дії серіалу відбуваються у вигаданому особняку в Йоркширі. З перших кадрів серії глядачу зрозуміло, що невдовзі щось відбудеться і вибухне. Як правило, все починається з ранкових годин прислуги, далі - новий рівень, за участю героїв вищого класу. Сюжетна лінія поступово нагнітається, і зрештою «бомба» вибухає - з певними наслідками для мешканців особняка.

З-поміж усього іншого, у зйомках серіалу застосовується техніка слідування за героєм, яку обожнюють британці.

Holby City: серіал в інтер'єрі. «Холбі сіті» - типовий серіал, що знімається в одній закритій локації і складається із завершених історій.

Медичний «Холбі сіті» - відгалуження серіалу Casualty «Катастрофа», що оповідає про будні відділення швидкої допомоги. Аудиторії, якій сподобався Casualty, запропонували новий розвиток подій у розрізі роботи хірургічного відділення лікарні, буднів пацієнтів і лікарів, медичної етики тощо. У першій серії глядача знайомлять із дев'ятьма окремими акторами, які повертаються в наступних серіях.

В цілому Holby City і Casualty - два різних серіали. Найбільша відмінність - витрати на виробництво: година виробництва Holby City коштує 400 тисяч фунтів, що на 150 тисяч фунтів дешевше за його «тата». За британськими мірками, це дуже дешево і значно дешевше, ніж у США. На день знімалося 12 хвилин серіалу за участі двох операторів.

Автори сценарію не були штатними працівниками ВВС - виробника серіалу. Кожен займався в середньому шістьома серіями. Гонорарна система дозволила значно заощадити на бюджеті.

Особливістю серіалів стало і залучення молодих акторів, яких британські журналісти згодом назвали «дітьми Холбі». Серіал став майданчиком для зірок, кожну з яких було згодом залучено до окремого телепроекту.

Ще одна особливість - «Холбі сіті» знімався просто в коридорах офісу, що дозволило заощадити кошти на будівництво студії.

Протягом одного дня Серена Каллен учила українських телевізійників, як знімати успішний драматичний серіал

Слухачами майстер-класу стали співробітники продакшнів групи «1+1 медіа»

Відкрив майстер-клас Серени Каллен директор зі стратегічного маркетингу «1+1 медіа» Девід Брук (праворуч). На фото поруч із ним - бренд менеджер-каналу «1+1» Олексій Макухін

Продюсер ТО «Лєзіна-Єрємєєва» Олена Єрємєєва

Олександр Омельянов із продакшну «1+1»

Журналіст і ведуча Світлана Усенко

Продюсер Леся Штогрин (праворуч)

Під час перерв на каву Девід Брук спілкувався зі слухачами майстер-класу. Наприклад, «Детектор медіа» випало складне запитання про те, чим українські телеканали відрізняються один від одного

Учасники майстер-класу уточнювали деталі за кавою: на фото - Серена Каллен і бренд-менеджер «1+1» Олексій Макухін

Департамент журналістських розслідувань «1+1»: Михайло Ткач, Олександр Дубинський, Олексій Душка

Владислав Матяш і Євген Власюк із продакшну «1+1»

Олена Кокуріна, Валерій Бурян із продакшну «1+1»

Дарина Жукова і Леся Волошин із продакшну «1+1»

Фахівець із персоналу Катерина Марченко і фахівець із навчання та розвитку Олена Бахтіярова

Фото надано прес-службою «1+1 медіа», кадри із серіалів узято із сайтів therestlesswind.com, channel5.com, Guardian