Незабаром завершиться конкурс на найкращу концепцію першого українського інтерактивного мовника в форматі ентертейнмент, оголошений сервісом Divan.tv. Найпершими претендентами на його реалізацію, за словами Андрія Колодюка, є команди творчої молоді. Що саме в рамках цього проекту хоче реалізувати автор і власник Divan.tv, звітувати він іще не готовий. Однак розповів «Детектор медіа» про перебіг конкурсу, сподівання на зміни українського телеринку, здобутки запатентованої ним технології ОТТ, а також про «Жили-были мысли» та інші позиції угод 2012 року. Ми поцікавилися в Андрія Колодюка, чи вписався Divan.tv в ринкові реалії, і чому створення інтерактивного каналу в Україні досі не вважалося перспективним.

«Інтерактивне телебачення створить нове покоління»

- Пане Андрію, коли будете готові назвати переможця оголошеного вами конкурсу?

- Ми продовжили термін подання пропозицій до 30 вересня, а результати будуть відомі за два тижні потому. Кілька учасників не встигали підготувати пропозиції. Крім того, на початок вересня, коли мав завершитися конкурс, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого й Київського національного університету культури та мистецтв лише повернулися з канікул. Ми приймали заявки й від користувачів Say.TV, де маємо власну сторінку. Окрім аматорів, заявки подають і фахівці сфери телебачення.

- Чим саме викликаний інтерес до студентів університету імені Карпенка-Карого та інших аматорів?

- Серед українських фахівців телебачення відбулася деформація, яка призвела до того, що канали стали не прибутковими, а дотованими. І це дотування, поряд з їхньою політичною заангажованістю, призвело до того, що дуже мало людей замислюються над якістю комерційних продуктів. А певні непрозорі речі на телебаченні призвели до того, що сьогодні превалюють питання тіньової комерціалізації.

Нас цікавлять люди, які вже роблять успішні речі для нашої аудиторії, в тому числі й поза межами навчальних програм університетів. Головне, що реалізовані ними інтернет-проекти є ефективними. В будь-якому разі, подаються цілі команди, бо в нас конкурс не паперових концепцій, а їх реалізації.

Кількості пропозицій від фахових телевізійників ми не обмежували. Але вважаємо, люди, які знають, що саме сьогодні користується попитом, перебувають поза професійним середовищем. Гравці телеринку мислять консервативними категоріями: «Та який там інтерактив? Це якісь 0,00 відсотків, реклами нема, в інтернеті ми нічого не заробимо, хіба поліпшимо сайт для телеканалу». Саме нове покоління створить інтерактивне телебачення в Україні.

Наша позиція: давайте забудемо про стереотипи, давайте міркувати, що люди хочуть дивитися, чому вони переглядають це в інтернеті, давайте розглядати інтерактивне телебачення як основний бізнес, а не придаток до традиційного телебачення. Двадцять років на українському телеринку працювали кабельні й супутникові оператори, які надавали різноманітні пакети. Однак жоден із них не запропонував послуги, яка доступна в усьому світі - вибір відео за запитом. А навіщо? Люди платять за лінійне телебачення, і слава Богу...

Я не вірю в доброчинність телебачення. Кожний продукт повинен мати попит і має бути підтриманим рекламодавцем. Нам не притаманний підхід «кажіть, який у вас бюджет, і ми зробимо вам телебачення». Ми хочемо побачити концепцію, і потім уже вирішити, яким чином це фінансувати.

- Чому саме ентертейнмент-канал? У чому сенс конкуренції інтернет-мовлення з розважальним телебаченням?

- Таким чином ми задали основну тематичну лінію - інформаційно-розважальну. В інтернеті вона має найбільший попит. До того ж, це дуже широкий жанр - від політичного ентертейнменту до гумористичних програм.

Divan.tv від початку працює на ринку ентертейнменту, просуваючи контент, пов'язаний із музикою, фільмами, шоу. Запуском нового каналу маємо на меті показати на конкретних прикладах, як саме має працювати інтерактивне телебачення. Ми доведемо, що це інструмент, який має попит, щоб інтерактивних ЗМІ ставало більше, а до пакету Divan.tv додавалося все більше інтернет-каналів. Назріла потреба в платформі для продуктів інтерактивного телебачення.

Ми не ділимо наших клієнтів на інтернет- і телеглядачів, для нас це телеюзери. І цієї частини аудиторії традиційне телебачення вже не вдовольняє. З іншого боку, з технічних причин вона не має можливості переглядати в інтернеті потокове, лайфове телебачення. За світовою статистикою, лише сім-вісім відсотків людей цікавить потокове телебачення в інтернеті. Перш за все тому, що онлайн-телебачення непрофесійне, його якість некомфортна для перегляду й може задовольняти хіба що у випадку спортивних трансляцій. До того ж, інтернет-користувачі звикли дивитися на комп'ютері здебільшого короткі ролики чи фільми.

Сьогодні на Divan.tv завдяки технології ОТТ можна дивитися відео в реальному часі, а невдовзі це буде можливо й на комп'ютерах, планшетах та інших ґаджетах. За кордоном ця послуга уже доступна скрізь. Крім того, за допомогою ОТТ глядач може користуватися тими ж сервісами, що й в інтернеті - купувати речі, сплачувати рахунки чи телефонувати з телевізора.

Ще одна складова, яка цікавить нас і майже не цікавить телеканали - контент, який вироблятимуть самі глядачі. Він має бути жвавішим і цікавішим хоча б тому, що створюватиметься «в полях», а не у студії. На прикладі таких шоу, як «Х-фактор», де люди беруть активну участь у виробництві програм, ми бачимо, що попит на такі продукти вже є.

- Чи будуть на цьому каналі ведучі?

- Таких речей ми не обумовлювали, оскільки ми не є компанією, що спеціалізується на виробництві контенту. Ми надаємо творчій команді технологію, яка забезпечує виробництво програм та трансляцію каналів, і можливість реалізувати концепцію каналу, тому їм і вирішувати.

- Які інвестиції плануєте залучити до запуску каналу? І на чому зароблятимете?

- Йдеться про кошти, на порядок менші від бюджету ефірного каналу. Ми гарантуємо творчій команді технологічний супровід виробництва програм і трансляції каналу.

Джерела прибутків - реклама, спонсорство й інтерактивні сервіси, які ми розвиваємо. Адже інструментами монетизації є не лише платне СМС-голосування. Ми включимо цей канал до пакетних і непакетних пропозицій Divan.tv, і, як і інші канали, він матиме відсотки від ретрансляції на телевізорах і планшетах. Це можуть бути значні суми, що засвідчує досвід американського каналу Current TV та російського «Дождя».

- Ви вірите, що глядач готовий платити за інтерактивний контент значні суми?

- Суть технологій доставки відео глядачів не обходить. Головний критерій - подобається чи не подобається. Сьогодні на Divan.tv 130 каналів, дві третини з них платні. І люди платять за якісний продукт або канал.

- На яку аудиторію буде орієнтовано канал і яка кількість глядачів вас цікавить на першому етапі?

- Ентертейнмент має бути свій у кожного члена родини, й аудиторію каналу ми бачимо сімейною. Що ж до кількості телеюзерів, то мета - здобути за декілька років щонайменше мільйон глядачів.

- Які технічні й командні ресурси знадобляться для запуску й виробництва програм?

- Поки що, як видається, це буде чотири - шість програм власного виробництва, а решту контенту становитимуть продукти інших виробників у рамках загальної концепції.

- Чи вкладатимете кошти в техніку, камери, студію?

- Так, усю технічну складову ми забезпечимо, при цьому великої студії будувати не плануємо.

«Громадське телебачення треба реалізувати в інтернеті з елементами вуличного телебачення»

- Який міжнародний досвід інтернет-телебачення вас надихає найбільше?

- Одна з найуспішніших світових історій - американський канал Current TV, що розпочав свою роботу в 2005 році. Він стартував як інтернет-канал, а тепер транслюється з усіх можливих медійних платформ для 65-мільйонної аудиторії. Яким чином вони її набрали? Current TV створювався так званими зовнішніми журналістами й робив ставку на бекстейдж, що має попит в аудиторії. Виробництвом контенту займалися спецкори на місцях, дуже часто непрофесійні. Від початку контент каналу становила політика та історія, гумористичні ток-шоу, висвітлення кампаній певних кандидатів, а потім вони почали додавати інші програмні елементи. І ще одна складова успіху: Current TV подавав контент так, як цього не робили телеканали.

Українські канали рідко звертаються до такого «телебачення за лаштунками». А от сучасна світова концепція контент-продакшну інакша. Нещодавно я побував на студії СNN в Атланті. І вони теж залучали глядачів до виробництва контенту в порядку експерименту: мовляв, надішліть нам відео для новини, а ми його по телевізору покажемо. А потім зрозуміли, що людям це цікаво, що їм важливо, аби вони ввійшли до історії як автори. Отак people generated content production і вистрілив в Америці. Треба правильно працювати з людьми, і приклад Current TV та СNN у цьому сенсі дуже показовий.

Відомий нині «Дождь» починався з однієї студії, й ніхто не розумів, чому вони обрали розмовний жанр і чим він буде цікавий аудиторії. А тим він і був затребуваним - цікавими людьми. І, до речі, така стилістика матиме попит і в Україні. Особливо нині, перед виборами, коли телеканали настільки заангажовані, що люди відчувають потребу в іншому телебаченні.

Також у міжнародній практиці дуже популярні нішеві канали «за інтересами» - від йоги до дайвінгу й кайтингу. Цікавить людей, що відбувається в нічних клубах, й інші подібні речі.

До речі, в Україні вже понад двадцять років намагаються створити громадське телебачення. А чому б не реалізувати це в інтернеті? Наприклад, з елементами вуличного телебачення, адже був на одному з українських каналів такий проект. Попит на такий контент є, а громадського мовлення як не було, так і нема. Чому? Третина українців уже в інтернеті, час це робити!

- Експерти «Детектор медіа» зазначають, що в Україні взагалі дуже повільно відбувається цифровізація медіа. Зокрема, немає жодного популярного інтернет-каналу, слабко представлені інтернет-формати наявних каналів, мало інтернет-сервісів. Чи не нудно вам буде без конкурентів? :)

- Інтернет-телебачення має певні технологічні обмеження: веб нібито широкий і доступний, але цим треба займатися так само, як і професійним телебаченням. У Divan.tv, наприклад, чимало договорів із інтернет-каналами, однак виникають труднощі у забезпеченні якісного транслювання. До того ж, інтернет-канал має тримати рівень якості контенту і професійної його подачі. Водночас, поняття якості тут дещо парадоксальне. Так, до найпопулярніших російських інтернет-каналів належать чи не найабсурдніші з них. Наприклад, топовий спортивний канал у Росії створено за форматом розмови двох хлопців, які сидять перед телевізором із пивом і коментують футбол або інший спортивний матч.

Чимало каналів посилюють присутність в інтернеті, адже там набагато менше обмежень із боку держави. І, попри політичні питання, це стане поштовхом до того, що багато каналів підуть в інтернет, і якщо подаватимуть якісний контент, зможуть переконати рекламодавця.

Питання в тому, що GfK Ukraine не міряє інтернету - мовляв, там щось є, але ж це не піплметр. У мене до цього є багато зауважень, і я думаю, що Divan.tv спільно з іншими компаніями зможе довести, що глядач в онлайні технологічно вимірюваний, адже аудиторія інтернету дуже широка і її можна сегментувати навіть краще, ніж це робить піплметр.

У будь-якому разі, головне - яким чином цей глядач потрапляє до вас і що ви про нього знаєте. До того ж, окрім GfK Ukraine, є й інші компанії. Та ж TNS, що займається вимірюванням аудиторії SmartTV або OTT. І зрештою, рекламодавець розумітиме, що глядач, який зайшов на телебачення із фейсбук-екаунта, - це революція на ринку.

До речі, щодо SmartTV або OTT. Революція в тому, що тепер рекламодавець не бореться за прайм-тайм, а звертається до глядача персоналізовано чи з фейсбук-екаунта, володіючи даними про нього та його запити. І так звана таргетована реклама тепер уже не в інтернеті, а для конкретного телеюзера. І коли проблему щодо показників інтернет-аудиторії буде вирішено, рекламодавець по-іншому подивиться на інтернет як на можливість роботи з глядачем, бо знатиме, що працюватиме на конкретних реципієнтів, а не на аморфний піплметр у прайм-таймі.

- На яких умовах співпрацюєте з каналами в межах проекту Divan.tv?

- Сьогодні на Divan.tv 130 каналів, і дві третини з них платні. Що ж до співпраці з платними каналами, ми робимо відрахування каналу за кожного абонента, котрий платить нам - а це приблизно 70-80% від загальної суми. Окрім пакетних пропозицій, у нас підписано чимало договорів, аби надати людям можливість сформувати пакети з каналів на вибір. Наприклад, можна зупинитися на трьох каналах, що транслюють моду. Також для тих, хто знає чи вивчає англійську мову, ми запустили пакет із 23 англомовних каналів.

- Чи включено до ваших пропозицій, наприклад, телеканал СТБ, що має детальні угоди з виробниками контенту?

- Цей канал належить до числа тих, що мають певні обмеження у зв'язку з умовами використання ліцензійного продукту. Перш за все, ці обмеження стосуються інтернету, тому ми не плануємо транслювати такі канали в онлайні.

- Чи влаштовує вас цінова політика Divan.tv і чи плануються зміни найближчим часом?

- Наші ціни майже на 20% нижчі, ніж будь-які інші конкурентні пропозиції. Ми плануємо не піднімати розцінки, а натомість давати інші можливості вибору контенту. Близько 15 каналів на Dіvan.tv безкоштовні, чого не пропонують кабельні оператори. За тридцять гривень на місяць можна користуватися послугою VoD (відео за запитом), яка дає можливість вибирати фільми і дивитись їх у будь-який час. В нас і музика сьогодні вся безкоштовна, і близько 400 фільмів у загальному вільному доступі - глядачі мають лише подивитися 15 секунд реклами.

«Пропозиції щодо придбання ОТТ надходять із країн СНД, з Прибалтики й Англії»

- Як ви продаєте свій сервіс OTT?

- Через мережі магазинів електроніки, де можна придбати медіаплеер (AURA, MAG (200,250), DUNE HD (101, 301)) або LG Smart TV. Також ми співпрацюємо з інтернет-провайдерами, які не мають свого телебачення і продаватимуть (або вже продають) своїм клієнтам Divan.tv як послугу. Зокрема, це «Укртранссеть», «Тріолан», Freenet, на черзі ще кілька провайдерів із першої десятки.

- Які технологічні рішення ви використовуєте для надання послуги ОТТ?

- За три роки розробки нашими фахівцями було створено власне технологічне рішення, яке ми і запатентували. Тому вся технологія - це власна розробка Divan.TV. Ми створили свій власний продукт із нуля й не використовували зовнішніх ліцензійних елементів.

- Із ким співпрацюєте нині з-поміж телеканалів та дистрибуторів?

- За останній рік ми підписали угоди з понад 130 каналами, серед яких CNN, Eurosport, Fox Life, Fox Crime та інші. Також ми транслюємо й регіональні канали. Нещодавно уклали договір із Viasat (Viasat Explorer, Viasat History, Viasat Nature, Viasat Sport) і «Торсат» (45 каналів).

У вересні підписали угоду щодо 52 фільмів із «Авророю дистрибушн» (загалом 120 фільмів), «Люксор Дистрибьюшн» (93 фільми), підписали угоду на весь загальний каталог «Укранімафільм» (313 позицій), зокрема «Жили-были мысли», всі серії «Козаків», «Как кошечка и собачка мыли пол», «Кошечка», «Братец кролик и братец лис», «Айболит» тощо

- Чи вийшли ви на самоокупність із технологією ОТТ?

- Плануємо вийти за два-три роки.

- Чи маєте покупців на це технологічне рішення?

- До нас надходять пропозиції не тільки з країн СНД та Прибалтики, а навіть із Англії, де ми ведемо переговори щодо продажу нашого технологічного рішення під ключ для одного з місцевих операторів або формування спільного підприємства для роботи в цих країнах.

- Коли плануєте отримати ліцензію Нацради як провайдер програмної послуги?

- Згідно з чинними правилами, на ОТТ отримати ліцензію неможливо, ця технологія для некерованого інтернету. Якщо з'явиться ліцензія на ОТТ, ми будемо перші і, можливо, єдині, хто на неї подасть. Що ж до IPTV-ліцензії, ми подавалися в цьому році і плануємо отримати її до кінця 2012-го.

- У некерованому інтернеті чимало різного відео, в тому числі й усілякої порнографії. Чи не нервуватиме технологія ОТТ, і новий інтерактивний канал зокрема, своїми розвагами представників наглядових органів?

- У Нацради сьогодні проблеми не з порнографією в інтернеті, а з нелегальними гравцями телеринку, які надають доступ до порнографічних телеканалів. Вони заборонили трансляцію еротичних каналів, чим стимулювали попит на послуги піратів, які сьогодні встановлюють телевізійне обладнання (ТV-тюнер - кардшаринг), за допомогою якого можна дивитися не лише канали НТВ, а й 100% порнографічні та ΗD-канали лише за вісімдесят гривень на місяць. Контролювати шалені темпи поширення порнографії в українському телеефірі - компетенція Нацради, і я гадаю, що Нацрада разом із представниками легального ринку мають із цим боротися. name="_GoBack">

Що ж до Divan.TV, ми працюємо тільки зі 100% легальним контентом. Він в Україні ліцензується прокатними свідоцтвами від Міністерства культури, їх повинні мати дистриб'ютори, з якими ми співпрацюємо, в тому числі і щодо еротичного контенту. Тому ми стратегічні партнери і союзники наглядових органів щодо боротьби з піратами, які транслюють нелегальний контент в Україні: і на телебаченні, і в інтернеті.

Фото надано прес-службою Divan.tv