Сьогодні до дискусії в «ТК», спричиненої статтею Наталії Лигачової «Перетриумфили…»,  долучається шанований Голова Національної ради з питань ТБ та РМ Віталій Федорович Шевченко. «ТК» сподівається отримати коментар також і від  представників Індустріального телевізійного комітету (ІТК).

То «недо...», то «пере...»

(До проблем з оцінюванням «Телетріумфу»)

Читати огляди Наталії Лигачової в «Детектор медіа» цікаво. Її «Перетріумфили» за 28 серпня – не виняток. Зубасто. І заголовок такий, що безпомилково вгадується: буде полеміка. І когось битимуть. Оскільки йдеться про телепремію «Телетріумф», а в неї є організатори, – вони, треба думати, й займалися «перетріумфацією». Причому, не «недотріумфили», а «перетріумфили»...

Цьогорічний «Телетріумф» був шостим. Попередні нищівно критикувалися, і якщо зараз запитати авторів та читачів «Детектор медіа», за що найбільше – вони, очевидно, скажуть: за непрозорість процедур визначення переможців. Додам те, про що медіагромадськість, на загал, не знає. Результати підрахунку голосувань експертів Премії за перші роки її існування досі не відомі ні тодішнім, ні нинішнім членам Національної ради. В архівах структур апарату Національної ради вони також відсутні.

Дозвольте поцікавитися в такому разі, яке головне завдання мав розв’язувати нинішній склад Національної ради при проведенні «Телетріумфу»? Відповідь, вочевидь, напрошується сама собою – забезпечити прозорість, відкритість, гласність. Тому й висвічувалися на стендах Палацу «Україна» (орендованих, до речі, за особисті кошти членів Національної ради, які відчули, що це потрібно) прізвища експертів, які підтримали того чи іншого лауреата. Але це, як говориться у відомому анекдоті, їм не допомогло. Результати все одно названо «одіозними».

Наталія Лигачова закидає нам, нацрадівцям, що ми «висвітили» не всі оцінки і тим самим «виручили» експертів, які не хотіли повністю розкривати свої анкети з результатами голосування. Це справді так. (Хоч варто було б подумати й над іншим: чи коректно наскрізь «просвічувавти» конкурсні роботи, які дістали по нулю чи по одному балу?). Але і в питаннях гласності давайте кожен відповідати за своє.

Виявляючи готовність нести відповідальність за свої рішення та підходи, Національна рада й Оргкомітет премії ладні КОЖНОМУ ЕКСПЕРТУ (а їх десятки!) показати ВСІ анкети й надати можливість СІМ РАЗІВ ПЕРЕВІРИТИ ПІДРАХУНКИ. Одному нецікаво – можна виконати цю роботою уповноваженою групою. І якщо з’ясується, що голоси було підраховано неправильно, хай усі ЗМІ розкажуть про підступність Національної ради і навіки вкриють її ганьбою.

Що ще має пропонувати Національна рада, аби відпали як несуттєві закиди щодо відсутності аудиту роботи експертів, підозри в змовах з експертами?

Гадаю, того, що запропоновано вище, від Національної ради досить. А експерти теж могли б вдатися до подібних кроків, щоб заспокоїти громадськість і переконати в сумлінності своєї роботи. І в Національної ради, і в «Детектор медіа» досить можливостей, аби допомогти їм у цьому.

Я згоден з багатьма висновками Н.Лигачової, але, чесно кажучи, не розумію її твердження про те, що «важко не погодитися» із спостереженнями генпродюсера «Інтера» Л.Мазора про «скочування» Премії до «міжсобойчика, покликаного задовольнити амбіції одних і допомогти у вирішенні проблем іншим». З контексту статті пані Наталії випливає, що «шостий «Телетріумф» знову, як і в попередні конкурси, якщо й зафіксував якісь тенденції, то напевне не стільки телевізійно-творчі, скільки коньюнктурно-бізнесово-політичні».

Особисто я не знаю, які суми коштів (і чиїх коштів) було витрачено на проведення цьогорічної Премії. Переконаний, що цього не знають і інші члени Національної ради. Впевнений, що їм і не потрібно цього знати, оскільки Національна рада (державна бюджетна установа, яка не передбачає прямих витрат на «Телетріумф») мала доволі компетентного і відповідального партнера з організації та проведення заходів – ІТК. Ми чітко розрізняли ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ і ФІНАНСОВИЙ бік справи. Гадаю, з якої казни і кому платили за підготовку й проведення церемонії – НЕ ЗНАЛИ ЦЬОГО Й ЕКСПЕРТИ. Більшість із них, до речі, сдали свої анкети для підрахунку голосів ще до того, як визначилися суми різних витрат і було здійснено відповідні проплати. Ще один нюанс: члени Національної ради і члени Оргкомітету дізналися результати підрахунку голосів експертів ЗА ОДИН ДЕНЬ до проведення церемонії (у чому неважко переконатися, опитавши кожного з них особисто),  тож конь’юнктурно вплинути їм на результати (а більше нікому впливати) було НЕМОЖЛИВО. Зрештою, ще й зараз не пізно перепитати кожного з кількох десятків експертів, що вони знають про суми витрат і платильників. І стане очевидним, що звинувачувати організаторів «Телетріумфу» в «коньюнктурно-бізнесово-політичності» Премії несерйозно.

Що робити далі?

Безумовно – думати над механізмом формування експертної ради. Хоча й зараз цей процес не був закритий, максимально враховувалися побажання громадськості. До речі, загальну кількість цьогорічних експертів було скорочено проти минулорічної майже на 30 осіб – за рахунок осіб, прямо причетних до тих чи інших каналів (цим було остаточно відкинуто хибний принцип попередніх років – формувати склад експертів за рівними квотами представництва від кожного з телеканалів). Але мушу сказати, що громадськості, по великому рахунку, було начхати на цей процес. Підтвердження цьому – повна відмежованість громадської ради, утвореної при Національній раді (а це – найавторитетніші фахівці галузі, включно з авторкою статті «Перетріумфили»), від організації «Телетріумфу». Чим же найперш мала б займатися громадська рада, як не справами, де зусилля державної установи та медійної громадськості прямо перетинаються? Тож є ще й проблема співпраці. Лише штрих: на сайті Національної ради (державного органу) з першого дня й постійно рекламується сайт «Детектор медіа» (громадської інстанції), а на сайті «Детектор медіа» реквізитів нацрадівського сайту ви не знайдете.

Коли говорять про політиків – жартують, що їм, на жаль, дістався не такий народ. У питанні з телеекспертами – так само. Мені здається, що різні способи формування складу експертів дадуть результат, близький до того, що вже маємо. І підсумки голосувань не зміняться чи зміняться дуже мало. Тим паче, здаються нереальними пропозиції в різних номінаціях визначати переможців різним складом експертів-фахівців. Якби ми, організатори, чесно розповіли, як доводиться «виривати» в експертів анкети і яка скрупульозність заповнювання їх – стало б сумно.

Тому, приймаючи пропозиції щодо необхідності вдосконалення процедури формування експертного складу, варто подбати передусім про ПІДВИЩЕННЯ ЇХНЬОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ за кінцевий результат. Якщо розвивається національна телеіндустрія і підвищуються вимоги до Національної ради як регулюючого органу в цій галузі, мають дорослішати й експерти, які оцінюють наші спільної набутки.

Суперправа Н.Лигачова: треба розібратися з переліком номінацій, бо хаос у розумінні та застосуванні критеріїв – одна з причин викривлення оптимальних результатів. Прошу громадськість (може, з допомогою «Детектор медіа»?) вже зараз обговорити варіанти.

Тричі правий В.Ряшин: треба вдосконалити процедуру висування робіт на конкурс. Влад дуже тонко спостеріг, чому програли окремі телеканали, маючи хороші роботи, але не врахувавши вади технології оцінювання (досягнення результату).

Безумовно праві ті, хто називає прізвища «загублених» експертів. Мені надзвичайно соромно, що так сталося з уже згадуваним В.Ряшиним, і не лише з ним. Але це піддається виправленню, якщо громадськість з однаковим ентузіазмом працюватиме і над підготовкою до наступного «Телетріумфу», і над критикуванням Національної ради «по факту».

Цікаво дочекатися у відгуках та оглядах хоч одного доброго слова про Національну раду як організатора останнього «Телетріумфу». Але це наше потаємне бажання, а передовсім дякуємо за конструктивну критику. Бо з Премією таки справді «щось треба робити».

Від Наталії Лигачової, шеф-редактора «Детектор медіа»:

-  Дякуючи ще раз шанованому  Віталію Федоровичу за змістовний відгук на публікації «ТК» з приводу «Телетріумфу», хочу, по-перше, зазначити, що дійсно, Нацрада на прохання «Детектор медіа»  дозволила нам ознайомитися (звісно, не для друку) з оцінками всіх експертів. Не все ще ми проаналізували, а в тих номінаціях, які ми вже передивилися, ніяких розбіжностей з  опублікованими узагальненими  результатами голосування телеекспертів не знайшли.

По-друге – внести невелике уточнення: Леонід Мазор, генпродюсер телеканалу «Інтер», для «ТК» казав лише про те, що «Телетріумф» має задавати стандарти. Фраза ж про  «скочування премії до «міжсобойчика, покликаного задовольнити амбіції одних і допомогти у вирішенні проблем іншим» у статті вашого автора належала особисто мені.

Ну а по-третє, погоджуючись із багатьма твердженнями Віталія Шевченка, все ж таки зазначу, що і з моєї статті, і, особливо, з інтерв’ю «ТК» Влада Ряшина щодо останнього «Телетріумфу», як на мене, випливав висновок про те, що  «кон’юнктурно-бізнесово-політичні» тенденції «Телетріумфу» можуть бути наслідком не тільки  аргументовано відкинутих  головою Нацради проблем з прозорістю  експертного опитування.  Ми наголошували на необхідності  реформувати сам принцип формування експертної колегії, на необхідності зробити прозорим  та зрозумілим для громадськості та телекорпорації процес організації (в тому числі –  й визначення номінацій)  та фінансування проведення премії тощо, на необхідності   жорсткого контролю за  відповідністю  поданих програм  визначенню тієї чи іншої номінації, запровадження принципу добору номінантів експертною колегією тощо...  

Але, власне,  оптимістичним виглядає те, що всі ті, хто відгукується на дискусію «ТК», погоджуються з необхідністю реформування «Телетріумфу». Будемо сподіватися,  що це й буде запорукою  початку та доведення до кінця відповідного процесу.