У неділю вляпався по самі вуха у вкрай неприглядну історію. Хтось із моїх друзів вирішив зробити мені приємний, на його думку, сюрприз і «влупив» мене у «Вікіпедію». Без узгодження зі мною, з фактичними помилками і фотографією. Ось просто так, йому захотілось, і він це зробив. Мене було обізвано вченим і публіцистом, що для мене є беззаперечним перебільшенням, оскільки я себе таким не вважаю і ніколи не даю згоди на використання таких визначень навіть у менш локальних акціях.

Я різко негативно ставлюся до такого роду власних презентацій і намагаюся рівень свого професіоналізму доводити в студентських аудиторіях і наукових дискусіях. Абсолютно поважаю протилежні бачення проблеми, але за умови узгодження будь-яких публічних дій із особою, яка піддається цьому публічному інформуванню. Десятки моїх прохань (доволі принизливих, до речі!), висловлених модераторам (вони позиціонують себе як «патрульні») стосовно зняття сторінки, оскільки ані її появу, ані її зміст не було узгоджено зі мною, не призвели ні до чого путнього - мені було заявлено, що від моменту розташування «мого» сайту в «Вікіпедії» інформація про мою персону стала надбанням громади і тільки вона, громада, може вирішити подальшу мою долю у «Вікіпедії». При цьому мені, громадянинові України, порадили не перейматися законами моєї держави, а у випадку моєї незгоди з діями «Вікіпедії» подати судовий позов до... американського суду на Фонд «Вікімедіа» відповідно до законодавства США. Що ж до неправдивості інформації, то редагувати її я не можу жодним чином, оскільки через декілька спроб виправити дані про себе мене оголосили вандалом і позбавили права втручатися в текст. І тепер будь-яке моє редагування є беззмістовним, оскільки правка зникає, текст продовжує функціонувати в тому самому вигляді, в якому був до змін. А мене блокують за бажання привести до реалій інформацію на сторінці про мене...

О'кей, як кажуть у тій самій Америці, нехай мою долю у «Вікіпедії» вирішує громада, якщо такими є правила віртуальнопедійної спільноти. А омана, яка міститься на «моєму» сайті - як бути з нею? І тут ми торкаємося вкрай серйозної проблеми, яка виходить далеко за межі мого особистого бажання відмежуватися від участі у відкритій багатомовній мережевій енциклопедії (ха, хто сьогодні звертає увагу на етичний бік справи мас-медійної практики?) і стосується проблеми подачі неправдивих даних про людей, які опинилися «героями» цього порталу.

Припустимо, пана Kharkivian'а не навчили відчувати різниці між вченими і науковцями (далеко не всі люди, які намагаються займатися наукою, можуть вважати себе вченими - та й узагалі, вчених за всю історію України було не так багато!). Гаразд, нехай пан Kharkivian вважає синонімами публіцистику і журналістику (я ніколи не займався публіцистикою), хоча сучасна комунікативістика досить чітко розмежовує ці поняття. Але ж кричущі факти неправди з моєї біографії дуже довго «висіли» на «моїй» сторінці навіть після того, як я про це заявляв панові Kharkivian'у, і якимось дивом частково були виправлені (і після цього пан Kharkivian твердить, що він не має права втручатись в текст?!).

На мої конкретні прохання поміняти дані пан Kharkivian туманно відповідає: «Я виступаю за якісне наповнення "Вікіпедії", і аби статті містили максимально повну інформації про особу... Статті мають бути засновані на (увага! - Ю.Ф.) авторитетних джерелах», маючи на увазі, скоріш за все, сайти, на які й посилається на «моїй» сторінці.

Пан Kharkivian відсилає охочих сюди й робить помилку, оскільки такого підрозділу не існувало й існувати не могло в межах коледжу, а люди, зазначені на цьому сайті, вже давно працюють в інших закладах освіти. Достатньо перейти на головну сторінку коледжу, щоби переконатись у цьому. До серпня 2011 року цей заклад був інститутом і носив погордливу назву Галицький інститут імені В. Чорновола, але потім Тернопільська міська рада (засновник закладу) реорганізувала інститут у коледж, а новостворений коледж «забув» про певні елементи сайту.

Пана Kharkivian'а, який абсолютно довіряє інтернету, я можу для прикладу, що так робити не варто, відіслати й на сторінку офіційного сайту Національного університету «Львівська політехніка», щоби він і там міг знайти мене в опції «Про кафедру», а далі - «Склад кафедри». Протягом минулого навчального року я працював сумісником на кафедрі психології, педагогіки і права, викладаючи у студентів бакалаврату напряму «Журналістика», але після певних структурно-організаційних змін в університеті відмовився від викладання і, чемно повідомивши про причини відмови в листі на ім'я першого проректора, від вересня цього року перестав мати до цього закладу будь-який стосунок. Але на сайті «красуюсь» досі - і до кого тільки не звертався, щоби мене ліквідували як члена політехнічної родини. Нічого не виходить!

На «моїй» сторінці «Вікіпедії» є інші суттєві помилки - неповна інформація про мою роботу в Тернополі, неправильна кількість опублікованих матеріалів, помилкова інформація про останні праці... Панове, якщо ви вже вирішили запхати мене на портал назавжди, то дайте мені можливість бодай частково редагувати дані про себе, а не блокуйте мене... Я неодноразово звертав увагу патрульного Kharkivian'а на відверті помилки, але ці мої зауваження патрульний Kharkivian у листі на мою електронну скриньку прокоментував як «однобічну позицію людини, частково заангажованої». Пречудове втілення гасла патрульних україномовного розділу відкритої багатомовної мережевої енциклопедії щодо «максимально повної інформації про особу».

Які ж висновки можна зробити з цієї прикрої історії?

По-перше, випадок із «моєю» сторінкою ще раз довів цілковиту умовність даних, поданих «Вікіпедією», і неможливість повністю довіряти їм. Не йдеться про наукову коректність та доцільність посилань на «Вікіпедію» - маю на увазі звичайне побутове ознайомлення з постами; інформація про людей, події, міста і дати може виявитися викривленою, і без побічної перевірки тут не обійтися.

По-друге, поважаймо смаки та вподобання колег. Якщо хтось із нас не бажає світитися на якихось сайтах у мережах, не треба його туди заганяти. Як виявляється, далеко не все те є золотом, що виблискує.

По-третє, моє абсолютне безправ'я. Я не хочу, щоби мої дані використовувалися публічно, і це моє конституційне право. Пан Kharkivian твердить, що інформація про мене все одно «висить» на сайтах Галицького інституту і Католицького університету. Так, «висить» (ну, про Галицький ми вже з'ясували), але, по-перше, дуже обмежена, а по-друге, та, на розташування якої я давав власний дозвіл. «Вікіпедії» я дозволу не давав, «Вікіпедія» використала набагато більше інформації про мене, ніж є на тих сайтах, а тому вчинила всупереч декільком законам України в галузі інформації, що, я певен, викличе відповідну реакцію відповідних українських структур. І немає чого кивати на далеку (хоча й симпатичну мені) Америку: і я, і пан Kharkivian є громадянами України, і наші взаємини підлягають оцінці з точки зору вітчизняного законодавства.

Пане Kharkivian, я чітко дотримуюся Вашого права на анонімність, яке Ви зажадали від мене. Але чому Ви ігноруєте моє право на небажання бути присутнім у тому секторі інтернету, в якому я не хочу бути присутнім?..

І нарешті. «Вікіпедія» - продукт технічний, програмний, природа якого є доволі далекою від інтелектуального наповнення матеріалів, а особи, відповідальні за контент статей, намагаються заховатися за авторитетом сайтів, повністю нехтуючи волання «героїв» сторінок виправити помилки.

Пане Kharkivian та інші патрульні, мушу зауважити, що інтернет - підступна річ, авторитет сайтів дуже і дуже залежить як від оперативності змін на самих сайтах, так і від уміння користувачів ці сайти читати. Ви не вмієте читати сайти, оскільки вам бракує контекстів, ви ігноруєте прохання осіб, про яких подаєте інформацію, виправити помилки, і ці помилки роками живуть на сторінках. Жахливо те, що ви про ці помилки знаєте!

То чи не сприяють патрульні україномовного розділу «Вікіпедії» перетворенню відкритої багатомовної мережевої енциклопедії на чинник кіберзлочинства?..

Юрій Фінклер, кафедра журналістики Українського католицького університету, Львів

Ілюстрація - blogs.tribune.com.pk