Символічний «політичний театр» мав відзеркалювати те драматичне дійство, яке щодня на екранах телевізорів розігрують плітики.

Організатори конкурсу прагнули віднайти для кожного такого політактора своє найхарактерініше амплуа, проводячи палалель з класичними театральними образами. Саме тому на сайті "політичного театру" відбувалося голосування за того чи іншого політика у відповідності до обраних номінацій.

Вручення нагороди проходило у вигляді театралізованої вистави, де актори театру Сузір’я намагалися привернути громадян від політики до звичайного людського життя. Нагородження проходило серед свічок та глузуючих масок, за якими ховались невідомі обличчя подібні до театралізованих масок самих політиків.

«А тепер вручення транснаціональної, квазіелітної премії!», - вигукнув ведучий. Музика, фанфари, оплески і роздача номінацій та полдарунків.

Подарунки мали неабияку цінність, були яскравими, близкучими, короткомиттевими, трохи слизькими і райдужними, але не позбавеними змісту і підтексту, адже зі сцени всім лауреатам дарували мильні бульбашки. Ще й які – вликі, маленькі, у вигляді кристалів, м’ячиків та бульбашок.

Але отримати ці безцінні призи політики чомусь не прагнули. За словами організаторів були запрошені всі лауреати, які не вважали за доцільне прийти на церемонію і отримати нагороди за свої театральні таланти.

А тепер до номінацій. Рекорцменом з гляду на кількість нагород став Нестор Шуфрич, який голосами з Інтернету був виведений на п’ядестал у номінації «Невротик», «Базікало», «Слуга» та «Блазень». По дві нагороди отримали Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко та Наталія Вітренко: Ющенко одностайньо визнаний «Героєм-коханцем» та «Простаком», Юлія тимошенко стала найкращою «Кокеткою» та «Закоханою дівчиною», а Наталія Вітренко заслужила премію зо щоденні вистави в образах «Позера» та «Комічної старої». Не обділили Рината Ахметова ( «Фінансист»), Віктора Янучовича («Злодій»), Петра Порошенка ( «Найкращий друг») та Володимира Литвина («Схвильований доповідач»).

Всі призи, себто бульбашки, були вручені «невідімкам»,а почесні грамоти Роман Чайка побіцяв передати реальним лауреатам: «Політики роблять вигляд, що вони страшенно зайняті, але одразу приходять, коли їм вручають якісь цяцькі перстені, графські титули, ордени і всяку іншу гидоту. А на народне голосування ніхто не прийшов», - зазначив він.

Щож,після цих злетів і падінь, близкучих перемог та карколомних поразок на арені «політичного театру» розпочався показ неменш закхопливих мультиків, які щотижня транслюються в програмі Романа Чайки «5 копійок». За їх основу взяті класичні сюжети зі світової та української літератури – «Король Лір», «Гамлет», «Ромео і Джульета» та «Украдене щастя», на базі яких розігрувались жартівливі владні інтриги та передвиборчі баталії українського політикуму. В головних ролях звістно зірки «політичного Голівуду» - Ющенко, Путін, Тимошенко, Янукович та інші. На екрані до Ющенка приходив пивид батька Кучми, зтикалися у боротьбі помаранчеві Монтекі з блакитними Капулеті, і час від часу над головами важених Тимошенко-Джультети, Ліра-Ющенка, Ромео-Путіна пролітав синій кажанчик з обличчям Нестора Шуфрича і криком: «Не так!»

Сама ідея вручення цієї премії, за словами Сергія Васильєва, редактора відділу культури тижневика Час.ua, пов’язана із започаткованою ним кілька років тому театральною премією «Київський рахунок»: «Там фахові критики, люди, які розуміються на театрі, збиралися за обідом і з’ясовували, хто ж насправді в нашому театрі є цікавий актор, цікавий режисер чи продюсер тощо. Через ностальгію за цією премією я й вигадав «Політичний театр» — спробу поглянути на сучасних політиків крізь скельце класичних театральних амплуа».

«Я хотів би, щоб ми дивились на політиків як на людей, що ламають комедію, удають з себе когось іншого, грають ролі, - наголосив він. -В цьому проекті мені важливо десакралізувати політиків, адже ми не маємо на них покладатися. В нашому житті природньою є людина, яка їсть яблуко, яка колисає свою дитину, яка цілується з коханою дівчиною, а те, що вона ходить на вибори і сподівається серед 300 негідників знайти одного чесного політика, є неприроднім. Людина має жити на рівні мікрокосму».

Ці погляди також поділяє і Роман Чайка, який теж не відносить політиці роль реаліті-шоу: «Наші люди вже давно перетворили новину і політику в реаліті-шоу. Ті реаліті-шоу,які транслюються на наших каналах, «Дом», «За склом», це для олігофренів, а люди, які не хочуть себе такими відчувати, починають дивитися ВР, ВС, дебати. Тобто те, що в цивілізованому світі вважається нудним і потрібним для політиків, оскільке це цікавить людей лише раз на 5 років. А у нас люди поставили це як замінник всього – театру, кіно тощо. Я думаю, що ця акція зацікавила громадян».

А цікавість цієї акції організатори визначають через кількість голосів в Інтернеті. За словами Васильєва, у голосуванні взяло участь близько 2 тисяч людей: «Те, що ми чули сьогодні - результати громадянського голосування, оскільки в Інтернеті знаходяться люди більш вільні, більш незалежні, більш критичні, тобто люди, які мають свою думку».

Власне, голосування тривало і серед експертів, політологів та політичних журналістів, його результати поки що не розголошуються, але, за словами Сергія Васильєва, вони різняться з результатами громадянського голосування: «У них співпала лише одна номінація «Герой-коханець. В інших є суттєві розбіжності. Приміром, звичайні люди в номінації «Злодій» обирають Януковича, а експерти — Медведчука». За його словами, багато фахівців відмовлялися від участі у голосуванні: «Люди відмовлялися, бо вони краще за пересічних громадян обізнані в наших політичних реаліях. Знання ж примножує скорботу: що більше людина знає, то скептичніше вона дивиться на ситуацію. Люди, які знають ситуацію зсередини, називають це фарсом, а те, що відбувається в нашій політиці, не вважають серйозним театром».

Але попри це, і Роман Чайка, і Сергій Васільєв переконані, що продовжуватимуть проект і надалі, певно щоб кожен політик, який публічно декларуватиме свою роль був певний, що його театральні здібності оцінять.