Заява медійних професійних організацій, які  закликали парламент cкасувати закон про захист суспільної моралі й розпустити НЕК, заскочила голову моральної комісії Василя Костицького зненацька. Як і бурхливі оплески в залі.

«Та хлопало буквально кілька людей. Може, чоловік 8», - прокоментував подію пан Костицький.

Власне, свою думку про присутніх на заході «Медійний простір України: проблема державного регулювання», що анонсувався як наукова конференція і проходив 18 травня в Інституті журналістики, Василь Костицький вже висловив трохи раніше.  

«Ви представляєте не громадські організації, а інформаційний капітал. Це наша дискусія з капіталом, ми кинули вам виклик, спровокували цю дискусію, знаючи, що викликаємо вогонь на себе. Я щасливий, що в суспільстві дуже багато людей почали говорити про мораль, це прекрасно. Запит суспільства є. Як ви вважаєте, якщо одна людина звертається, що її образив інформаційний капітал чи ЗМІ, цього достатньо, щоб держава втрутилася?», - запитав пан Костицький дещо риторично.

Треба зазначити, що перед тим, як це виголосити, стримувався Василь Васильович досить довго. Адже протягом усієї конференції виступи учасників скидалися на лінчування пана Костицького й очолюваного ним державного органу. Та й сам захід мало нагадував наукову конференцію, більше скидався на круглий стіл. Теми виступів учасників виявилися набагато вужчими, ніж заявлена тема конференції, яка в результаті взагалі не була розкрита. Учасники конференції давно вже стали непримиренними суперниками, тому їхню дискусію важко назвати науковою, скоріше це виглядало як зведення рахунків.

Генеральний директор Української асоціації видань періодичної преси Олексій Погорєлов говорив про друковані ЗМІ. Як сказав Олексій, за півтора роки важких економічних умов, коли медійний ринок втратив майже половину грошових надходжень, держава не лише не допомагала друкованим ЗМІ, а й шукала способи, аби зняти додаткові гроші з цього сегменту ринку. На його думку, боротьба за мораль сьогодні виглядає як цензура. «У нас немає державної політики стосовно підвищення рівня суспільної моралі, а це означає, що немає стратегії і ми рухаємося хаотично. Це броунівський рух», - сказав Погорєлов.

Юрист ІТК Ігор Коваль спробував провести юридичний аналіз проекту закону «Про захист суспільної моралі» у редакції НЕК. Він звернув увагу на те, що деякі поняття закону настільки неконкретні, що нагадують твір класичного мистецтва.

«Ці люди зневажають нас з вами. Вони вважають, що ми дурні і у нас немає сили волі. Ми не можемо самостійно утриматися від пияцтва, нездатні виховувати своїх дітей, вирішувати, коли дивитися нашим дітям телевізор. Позиція НАМ - цей закон має бути скасований. І компромісів бути не може», - переконана юрист Незалежної асоціації мовників Ольга Большакова.

Вона зауважила, що від усього закону «Про захист суспільної моралі» мають залишитися лише норми про захист дітей. «Дітей дійсно треба захищати, але не від аморальності поведінки. Бо діти в 14-15 років сформовані і фізично, і психічно, вони вже займаються сексом, це не шкодить їм. Ми їх захищаємо від порнографії, тут дійсно закон має встановлювати відповідальність», - сказала Ольга, додавши, що правові норми про захист дітей мають міститися в Кримінальному, Цивільному та Адміністративному кодексах. І не потрібно окремого закону, щоб захистити дітей від насильства, і від порнографії. Все інше -  цензура.

На її думку,  суспільна мораль не може регулюватися комісією, яка формується державою. Тому що це вже не громадська, а державна мораль. Є ж лише два засоби регулювання моральних норм - це громадське засудження і бойкот. Саме так і мала би діяти громадська комісія із захисту прав суспільної моралі.

Голова Нацкомісії з питань утвердження свободи слова Тарас Петрів переконаний, що як платника податків його насамперед цікавить, скільки має бути державних регуляторів і задля чого вони діють. «Україні не потрібно стільки регуляторів, - зауважив він. - У нас є Держкомтелерадіо, Комітет з питань свободи слова та інформації, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, НЕК, інформаційний департамент в уряді,  є підрозділи в державних структурах, які займаються регуляторною політикою, що стосується медійного простору. І часто це регулювання відхиляє нас від основних європейських тенденцій. Органи державного регулювання практично непідзвітні громадянам. Так за що ми платимо їм гроші? Можливо, держава має подивитися,  як оптимізувати податки, які ми платимо до державного бюджету».

Наприкінці виступу Петрів згадав історію з намаганням влади вилучити відеоматеріали з падаючим на Януковича вінком, і запитав: «Невже нам потрібне таке регулювання, яке вже переростає в цензуру?».

Василь Костицький, хоча й мав згідно з програмою виступати раніше, але спочатку вислухав усіх.

Розпочавши з теорії права, він сказав, що мова йде не про те, що держава втручається у мораль, а про те, що захисна функція держави мала б полягати в тому, щоб уникнути деформації  моралі. Крім того, голова НЕК засвідчив  наявність запиту суспільства на захист моральних норм.

Далі пан Костицький оголосив присутніх представників ГО ставлениками «інформаційного капіталу»,  про що вже йшлося вище, а потім розповів, як НЕК сприяє роботі журналістів. Мовляв, от етичний кодекс розробили.

У відповідь голові НЕКу довелося почути обвинувачення в тому, що він не афішує 5-мільйонного бюджетного фінансування, розповідаючи всім, що моральна комісія працює на громадських засадах, що НЕК є рудиментом тоталітарної держави, і не тільки рудиментом, а й атавізмом.

«Ці звинувачення безпідставні. Я здивований, ми стараємося підтримувати діалог, підписуємо хартії, - продовжував відбиватися Костицький. - Я проти цензури, проти втручання державних органів в діяльність ЗМІ, і проти втручання власників у діяльність ЗМІ. Я державний чиновник і дію в рамках закону».

Виконавчий секретар НСЖУ, голова Асоціації медіаюристів України  Тетяна Котюжинська попросила пана Костицького не називати її представником інформаційного капіталу і  зачитала звернення, яке підписали Національна спілка журналістів України (НСЖУ), Українська асоціація видавців періодичної преси (УАВПП), Індустріальний телевізійний комітет (ІТК), Незалежна асоціація мовників (НАМ), Інтернет асоціація України (ІНАУ).

«Ми протестуємо проти витрати державних коштів на фінансування цензури українських медіа, творів письменників, образотворчого мистецтва тощо. Під час економічної кризи особливо необхідні кошти бюджету для підтримки культури, видавництва книг та медіа. В той же час держава щорічно фінансує бюрократичний апарат НЕК, так на 2010 рік передбачено фінансування в сумі більше 4 млн. грн.», - йшлося в зверненні.

Підписанти запропонували професійним об'єднанням інших галузей підтримати  вимоги щодо проведення необхідних суспільству законодавчих змін та ліквідації Національної Експертної Комісії з питань захисту суспільної моралі (НЕК) як органу цензури.

Голова НЕК Василь Костицький не очікував такого повороту подій. Спочатку він був не готовий коментувати заяву журналістів та медіаюристів. А потім сказав, що, можливо, йому самому варто піти у відставку, але він переконаний, що такий орган потрібен. «НЕК дуже легко перетворити на орган цензури, але ви такими заявами ризикуєте наступити на граблі, коли призначать когось іншого», - зазначив він.

На запитання, чи продовжить Василь Костицький боротьбу за моральність суспільства в громадській організації у разі, якщо буде розпущено НЕК, він відповів: «Справа в тому, що треба, щоб члени НЕК сприймалися адекватно. На сьогоднішній день, я прекрасно розумію, що медіаринок  вже не буде сприймати нас як партнерів, з якими можна вести діалог, оскільки в нас за спиною вже зібралося достатня кількість негативу. Тому я не готовий відповісти, чи став би я головою подібної громадської організації. Я ще не досить втрачений вчений. Я є автором 20 книжок. Думаю, що маю реалізовуватися далі у цій сфері - присвячувати себе написанню навчальних підручників».