На зборах творчий колектив Першого національного ухвалив за тиждень сформувати редакційну раду, зобов'язав керівництво звітувати перед працівниками за фінанси, вирішив повернути новинарів до старих приміщень, відвівши керівництву два місяці на введення нового ньюз-руму в експлуатацію, та проголосував за скасування системи обліку робочого часу, придуманої Віталієм Докаленком. Керівництво компанії майже у всіх питаннях пішло назустріч працівникам і щодо редакційних рад, і щодо ньюз-руму, і навіть щодо фінансового звіту.  

«Керівництво не проти редакційної ради...»

24 вересня творчий колектив НТКУ вщент заповнив конференц-зал на 10-му поверсі «Олівця»: прийшли близько сотні працівників «першої кнопки». У президіумі розташувалися ведучий зборів, журналіст Костянтин Іванченко, заступник директора творчого об'єднання документальних фільмів Тетяна Тростянська, перший віце-президент Михайло Кобля та віце-президент Євген Каленський.

Розпочали з питання редакційної ради. Директор Дирекції програм Олександр Зорка нагадав, що ст. 12 закону «Про телебачення і радіомовлення» вимагає від телерадіоорганізацій створювати спеціальний наглядовий орган (редакційну раду).

«На передостанніх зборах свою четвірку колектив обрав», - додав пан Зорка (нагадаємо її склад: директор ТО музичних і розважальних програм Олена Загороднюк, директор Дирекції програм Олександр Зорка, ведуча програми «Знайдемо вихід» Наталія Розинська та автор проекту «Бізнес-чемпіонат» Катерина Кацан). Він запропонував порушити клопотання перед Кабміном про затвердження наглядового органу (редакційної ради) НТКУ у відповідному складі.

До слова запросили Наталію Розинську. «Я можу виступити за неї», - завбачливо запропонував Михайло Кобля і додав: «На вас колектив розраховував як на важку артилерію, але в цьому немає потреби, бо керівництво не проти редакційної ради за участю вашої четвірки. А ми протягом тижня визначимося зі своєю четвіркою», - наполягав пан Кобля. З його пояснень стало зрозуміло, що четвірка від засновників, яка пропонувалася раніше (Олександр Курдинович і Дмитро Кравченко від Держкомтелерадіо та Василь Ілащук і Михайло Кобля від керівництва НТКУ), може змінитися в остаточному варіанті: «Уже є інший заступник з телебачення замість Курдиновича, а завтра Курдинович узагалі може не бути заступником...».

«Наталю, ви ще недавно висіли...»

Далі плавно перейшли до питання фінансового стану телекомпанії, преміювання, гонорарів і цивільно-правових угод зі сторонніми працівниками. Забігаючи наперед, помітимо, що на цій темі збори застрягли на добрячу годину і не всі творчі працівники змогли дослухати тему зарплат до кінця.

За традицією цих зборів замість начальника планово-економічного відділу Ганни Бичок слово взяв Михайло Кобля. «Давайте ви будете ставити питання, а я відповідатиму», - запропонував він. Розслабитися Коблі не дала Розинська зі своєю порцією запитань. Чи  правда, що Кабмін фінансує НТКУ в повному обсязі? Тоді чи правда, що немає грошей заплатити за ліцензію? І за які кошти тоді оплачується рекламна кампанія по всьому місту? «У мене ще є запитання», - завбачливо попередила Наталія.

Михайло Кобля вирішив усе розкласти по поличках. Є бюджет НТКУ в обсязі 80 млн гривень, виділених із загального фонду на виробництво і розповсюдження програм. Із цих грошей 70 млн гривень витрачається на оплату праці, 5,5 млн - на оплату комунальних послуг, 3,5 млн - на пожежників і міліцію, і мільйон лишається на все інше.

«А "Пан-таксі"?», - почулося запитання Розинської. «Завдяки "Пан-таксі" ми прожили півроку, мали машини для виїздів, а за це не платили нічого, крім рекламних послуг», - з докором у голосі відповів Кобля.

«А чи було це вигідно нашим водіям?», - спитав хтось. «Ні, але без "Пан-таксі" ми б не прожили», - парирував Кобля і перейшов до приємнішого - доходів НТКУ. У 2008 році, за його словами, заробили 58,8 млн гривень, а цього планують лише 24 млн. «Якщо залишаються гроші, ми ділимо їх на премї, відповідно до ваших службових записок», - вів далі перший віце-президент, хоча колектив уже зрозумів, що ділити фактично нічого.

Ну і взагалі, на НТКУ, за словами Михайла Коблі, ситуація не така й погана: середня зарплата журналістів - 3575 гривень, середня зарплата всього персоналу - 2944 гривень. «Перепрошую, це в кого така зарплата?», - почувся сором'язливий голос із залу, та його заглушив обурений гомін голосів: «Це брехня!».

Звинувачення в брехні не завадили першому віце-президенту пояснювати далі, що з початку цього року компанія вже наукладала цивільно-правових угод зі сторонніми працівниками на 750 тис. гривень. «Я більше в цьому році цивільно-правових угод підписувати не буду!», - пригрозив Кобля. Після зауваження Тетяни Тростянської, що документалісти без запрошених акторів не зможуть знімати, Михайло Кобля пом'якшав: «Ну, я ж не такий категоричний».

На тему гонорарів Михайло Кобля нагадав про наказ від 21 серпня, який визначає, що гонорари не є обов'язковими, а носять рекомендаційний характер. Крім цього, їх рекомендують нараховувати за середніми ставками. «Так їх узагалі нема!», - пролунав голос учасника зборів.

«Ми, журналісти, отримуємо коефіцієнт на 10% менший, ніж інші працівники НТКУ, тому що постанова №377 Кабміну вказує, що зарплата журналіста складається, в тому числі, з гонорарів. А нам гонорар вилучили, - поскаржилася Світлана Лушкарьова, очільник осередку профспілки працівників культури у ТВО «Новини». - Тому я пропоную відсьогодні коефіцієнт журналіста прирівняти з іншими, а за період, коли ми були позбавлені гонорарів, відшкодувати в розмірі 10%». На це Михайло Кобля відказав, що закон його не зобов'язує це робити.

Раптом про себе знову нагадала Наталія Розинська, адже перший віце-президент так і не відповів на її запитання про гроші на рекламну кампанію каналу. Михайло Кобля розповів про таку економічну категорію, як медіа-підтримка, яка стала для нього відкриттям в медіа-бізнесі. «Виявляється, це така штука, коли ми заключаємо угоду з іншою телекомпанією або виданням, визначаємо вартість їхніх послуг, вартість наших послуг, і ми піаримо їх, а вони нас. Оскільки бартер заборонений, то всі обмінюються цією медіа-підтримкою», - пояснив він. Але Розинську турбувало й інше питання: чому одні проекти рекламують, а інші ні. «Наталю, ви зовсім недавно висіли зі своєю рекламою за кошти телекомпанії. І вас тоді це питання не турбувало», - відрізав Кобля.

Що ж до позбавлення ліцензії він розповів колективу, що Національній телекомпанії виставили рахунок на 3,4 млн гривень, які нема де взяти. «Ми вже третій лист Нацраді написали, заплатимо їм по 100 тисяч у вересні і жовтні. А далі, дай Бог, на виборах заробимо, і в листопаді та грудні заплатимо по 1 млн 600 тисяч. Я зустрів у Верховній Раді члена Нацради Плаксюка, так він каже, що комерційні канали не те, що не платять, а навіть таких графіків не пропонують. "Ви прийдіть до нас, розкажіть це, і вас усі члени Нацради підтримають", - сказав мені Плаксюк. Тож я іду на наступне засідання Нацради і буду про це говорити», - розповів Михайло Кобля.

Далі виступала Мар'яна Ангелова, яка висловила дві пропозиції: створити робочу групу при комісії з колективних переговорів і вибрати туди трьох членів, які б розробили положення про преміювання, а також доручити профспілкам звернутися до керівництва з вимогою виступити перед колективом з фінансовим звітом. Першу пропозицію не підтримали («Нащо нам плодити ці робочі групи, дайте комісії з колективного договору довести роботу до кінця», - слушно зауважив хтось), а за другу проголосували «за» майже одностайно.

«А винні хто?»

Про умови праці і санітарний стан нового ньюз-руму відзвітував заступник президента Євген Каленський. На його думку, умови праці є нормальними, навіть ідеальними для НТКУ. А от санітарний стан він визнав незадовільним, про що свідчить висновок служби охорони праці НТКУ, - насамперед через відсутність системи вентиляції. «Але на момент здачі об'єкту це питання буде вирішене», - обіцяв він.

«А коли ви здасте ньюз-рум в експлуатацію?», - запитав колектив. Михайло Кобля відповів, що на завершення облаштування приміщення для новинарів потрібні ще 2,2 млн гривень (коли і звідки вони візьмуться - не уточнив). «А з моменту замовлення устаткування до моменту доставки мине ще 2 місяці», - додав він. Тим не менш, вентиляцію пан Кобля пообіцяв колективу зробити максимум за три тижні.

«Але там не ловить мобільний зв'язок!», - скаржилися далі працівники ньюз-руму, на що Кобля відповів: вже домовилися з МТС, які приїдуть і облаштують міні-станцію.

«Не можна, не здавши підприємство в експлуатацію, використовувати його», - заперечила керівництву Катерина Кацан. Вона поскаржилася, що центральний офіс Київської незалежної медіа-профспілки поки що скаргу колективу до відповідних наглядових органів не передав. Але запропонувала, щоб винні в переїзді новинарів люди понесли відповідальність. «А винні хто?», - почулося запитання. «Ілащук, Кобля, Миронюк, Федорів, Ткаченко», - перелічив Михайло Кобля, та колектив найбльше хотів покарання Руслана Ткаченка, мовляв, це була його ідея - вчитися працювати з новим обладнанням у необлаштованому приміщенні. Поки двічі тривало голосування з цього питання, в залі залишилася половина присутніх, які так і не змогли призначити покарання винним.

Натомість залишки творчого колективу підтримали пропозицію дати керівництву термін до 1 грудня на введення ньюз-руму в експлуатацію, а поки повернутися на старі робочі місця. Щоправда, не зовсім зрозуміло, куди повертатися - ті приміщення вже віддали програмам «Ранок з Першим» і «Життя триває»...

На сам кінець зборів за пропозицією Євгена Каленського колектив ухвалив відмовитися від системи обліку робочого часу, введеної колись Віталієм Докаленком (творчі працівники одностайно назвали її принизливою). А турнікети залишаться лише системою пропуску на стратегічний об'єкт - «Олівець» Національної телекомпанії.