Людина, яка забарвлює телеекрани в корпоративні кольори, громадить студійні декорації згідно з творчим задумом, більш того, виношує й народжує цей задум, називається відеодизайнером. Риси телеканальних облич і промовисті телевізійні заставки - теж його робота. Про творчі потуги, натхнення, ремесло-мистецтво відеодизайну та шлях до нього із Юрієм Шевченком розмовляла творчий директор компанії «1+1. Відеодизайн» Ольга Захарова.

Праця

Керівна діяльність - це відповідальність у будь-якому сегменті та на будь-якому етапі роботи. Я очолюю компанію, яка розробляє телевізійні бренди, вигадує телевізійні міфи та перетворює їх на низку візуальних рішень. Моя робота - керувати творчим процесом від обговорення із замовником творчої ідеї, розгляду проекту, його відстоювання й до виконання. Йдеться про оформлення каналів, окремих програм і телепроектів, концертів, заходів і зовнішньої реклами, студій, а також створення промороликів. Нині серед замовників маємо українські канали ICTV, СТБ, а також деякі російські канали і продакшн-компанії.

Коли я працювала творчим директором на каналі «1+1», то сама собі була замовником, сама розробляла планку смаку і сама в себе цю роботу приймала. В рамках певних критеріїв, звісно. Нині ж головним є замовник і, власне, від його смаку все залежить. Ми завжди пропонуємо кілька варіантів, завжди радимося, щось рекомендуємо, але зовсім не обов'язково замовник обере варіант, найближчий мені.

Хоча останнім часом я стала набагато толерантнішою, ніж навіть півроку тому, буває, що від певних замовлень доводиться відмовлятися. Йдеться про випадки, коли замовляють щось зовсім «непристойне» або ж коли така робота нам не цікава. Відмова не залежить від грошей - обираємо найцікавіші й найпріоритетніші для нашого розвитку проекти.

Дорога

Я починала з дитячої художньої школи, потім вступила до Київського художнього інституту на кафедру архітектури, закінчила майстерню професора Наталії Борисівни Чмутіної. Саме вона разом із академіком Заболотним будувала Верховну Раду, готелі «Дніпро» й «Либідь», «Будинок меблів» та інші відомі будівлі. Тоді факультет архітектури за кількістю дисциплін і предметів можна було порівняти з навчальними закладами медпрацівників і юристів. Тобто це була одна з «найширших» освіт, бо ми навчалися шість років і потім захищали дипломний проект. Він мав містити творчі розробки, архітектурну, інженерну й організаційну частини та відображати вміння автора презентувати це все.

Поради початківцям

Дуже вдячна вчителям, бо завдяки їм я навчилася починати роботу з висловлення ідеї, точніше, її літературного оформлення. Тож головний урок - уміти мислити. Насправді це тяжка праця. Наприклад, коли ти на щось дивишся і це не подобається, треба спробувати проаналізувати і висловити, що ж саме не подобається. Те саме і з позитивною реакцією - треба спробувати розібратися в думках і передати словами те, чому це подобається.

Тому перш ніж виконувати якесь завдання раджу спочатку висловити ідею в текстах і словах, а вже потім намагатися знайти художні засоби виразності, щоб перенести її на телевізійний екран. Тобто пріоритетними мають бути не композиція чи кольори, а ідея - що саме треба сказати, що донести аудиторії. Потім уже можна шукати композиційні прийоми, кольорову гаму, засоби виразності й динаміку.

Синтетика

Дизайн - це мистецтво висловлюватися. Але не зовсім «чисте мистецтво», бо дизайнер не існує в обмеженому просторі - він обов'язково спілкується з літераторами, інженерами, художниками й режисерами. Тобто відеодизайн завжди пов'язаний з іншими виражальними засобами. Найбільшим, наприклад, є зчеплення візуального ряду з музикою, зі звуком. Мені особисто зручніше, коли раніше з'являється музика - концепція, музика, а вже потім видимий образ. Крім того, в музиці йдеться про ритм - він мусить співпадати з ритмом руху зображення. Тому краще спершу знайти якийсь музичний фрагмент, який підходить у тому числі ритмічно, і використовувати його як приклад, на базі якого монтується відео. Але найчастіше виходить так, що спочатку робимо візуальний ряд, узгоджуємо з замовником, а потім віддаємо композиторові, щоб він зробив аудіооформлення.

Правила гри

Замовники - це або керівники, які мають більшу відповідальність, ніж оформлення програми, або автори цих програм, які добре розуміють, що їм врешті-решт потрібно - які емоції, яке зображення вони бажають отримати, і для чого це все. Зрештою, нині все менше людей, які не мають смаку, і все більше тих, хто знає, чого хоче. Буває, щось пропонуєш, а замовник бачить це зовсім по-іншому, намагається навіть тобі малювати або знаходить приклади в інтернеті. Інколи доводиться переконувати, «переламувати» замовника, та якщо це не вийшло відразу, краще залишити як є, бо людині буде незручно, адже ми робимо наш продукт для того, щоб він потім із усім цим жив, міг цим користуватися. Тобто не варто нав'язувати нічого, що суперечить його смакам. Фактично ми з замовником - співавтори.

Інколи замовник не може висловитися, або навіть висловлює щось протилежне своєму справжньому наміру, тоді доводиться «вмикати» інтуїцію. Наприклад, колись Сергій Долбілов, який тепер працює на каналі «Мегаспорт», замовив оформлення нової телевізійної програми «Проспорт». Він прийшов і каже: я хочу, щоб це мало авторське забарвлення, тому хочу, щоб були рукописні шрифти і білий колір. Я запитала, коли виходить ця програма, він сказав, що десь опівночі. Побажання щодо білого кольору здалося мені дуже дивним, і я, не обговорюючи з ним, спробувала разом із колегами зробити темне оформлення. Врешті ця динамічна програма, оформлена темними кольорами й рубленими шрифтами, йому дуже сподобалася - подивився й сказав: «О, я саме це мав на увазі!».

Мода, стиль, тренд

Гадаю, нині йдеться більше не про моду, а про тренд, тобто певну тенденцію. Зокрема з'являється певна відповідальність у людей, які роблять якусь справу на телебаченні, і це впливає на творчість. Тож сучасний дизайн просякнутий ідеями правдивості, екологічності, щирості. Наприклад, якщо років десять тому було модно робити в тривимірному зображенні логотип програми металевим чи навіть кам'яним, то нині використовують живих людей - ведучих, глядачів. Дизайн стає людянішим, емоційнішим. Модною є змістовність.

Свіжий ковток

Шукати натхнення дизайнерові є де - нині багато галерей, представництв, журналів, тих же блогів. Проте натхнення можна знайти будь-де, навіть розгорнувши «Детектор медіа». Крім того, є роботи провідних дизайнерів світового рівня, на яких варто рівнятися. Власне, не тільки дизайнерів - майстрів багато в різних галузях. Інколи дизайнерів надихають архітектори, музиканти, художники. Моя колега знайшла натхнення у ресторані, коли побачила дизайн тарілки, у якій їй подали страву. Завдяки цьому враженню вона оформила дизайн кулінарної програми.

Справа техніки

Нічого незвичайного з техніки відеодизайнер майже не використовує - має бути потужний комп'ютер, хороший монітор і пакет різних програм, залежно від того, хто що робить - Adobe Photoshop, Adobe Illustrator, In Design. Спеціальні речі потрібні тим, хто працює над спецефектами в кіно й на телебаченні, такі програми ми не використовуємо постійно, лише час від часу, буквально для одного штришка. Майже всі наші роботи зроблено з використанням композингу, тобто поєднання відеозображення, домальовок, шрифтової анімації, якихось деталей та ефектів.

Весь світ переходить на High Definition, на якісніше зображення, а ми перебуваємо в чорно-білому телебаченні й досі виробляємо пропорцію три на чотири, а не дев'ять на п'ятнадцять. Тому, наприклад, будь-яка робота, яку дизайнери тут виробляють на міжнародні конкурси, мусить бути збільшена вчетверо, щоб брати участь у конкурсах і конкурувати з колегами навіть із тієї ж Росії, де на деяких каналах перейшли на цифрове телебачення. Наприклад, Star media виробляє продукт одразу в High Definition, а потім для українських і для деяких російських каналів переформатовує на старий лад.

Обличчя

Мені здається, що всі мої роботи емоційні, навіть занадто. Вважаю, що рух - це цікаво, пульсації й емоції - прекрасно, тому те, що я роблю, завжди динамічне. Наприклад, колеги говорили мені, що студія останньої програми Ганни Безулик «Я так думаю» на каналі «1+1», яку я розробляла як архітектор, є саме динамічною.

Звісно, працюю не я одна - мій смак має значення, але це робота багатьох людей. Та незважаючи на це наші роботи мають свої риси, замовники часто кажуть, що можуть упізнати всі роботи, в яких я головувала. Я ж цього не помічаю - мені здається, що вони всі дуже різні, адже щоразу ми знаходимо інші засоби виразності.

Довідка:

Народилася 9 березня 1967 року в Сумах. Закінчила середню школу з золотою медаллю, потім Академію мистецтв, архітектурний факультет. Після закінчення поступила в аспірантуру КиївЗНДІЕПа. Потім працювала в «ММЦ-Інтерньюз» і компанії «Післямова», на «Плюсах» і в цілій низці проектів як дизайнер і арт-директор компанії «1+1 відеодизайн». Член міжнародного журі щорічних конкурсів BDA/PROMAX. Відеодизайн інформаційної програми ТСН («1+1»), розроблений командою Ольги Захарової, здобув бронзу на Міжнародному нью-йоркському фестивалі в конкурсі «Міжнародне телепрограмування та промоушн» категорії «Оформлення новинних програм».

Вперше текст було опубліковано в журналі «Детектор медіа» № 6, 2009