Вже трохи вляглися емоції після дослідження «Детектора медіа» про «Машу і Ведмедя» в топі українського дитячого YouTube. Для нас, медійників, це стало добрим приводом поговорити із законотворцями та екпертами про стратегію Суспільного мовника в роботі з юною аудиторією та про інвестиції в український контент. Про це йшла мова під час конференції Суспільного «Доброчесні медіа: як зберегти демократію в цифровому світі», яка за кілька років виросла у змістовний і представницький майданчик для підвищення синергії у державній медійній політиці.

Українські діти й молодь вже добре знають продукти Суспільного. Згадайте хоча б Радіодиктант: кожен український школяр бодай раз у житті його писав. Це не «дитячий» проєкт у вузькому сенсі, але він впливає на формування свідомості нового покоління. Наприклад, минулорічний текст до сторіччя радіо написала Оксана Забужко. Для мене показник, що підійшов один з підлітків і каже — вперше почув її ім'я саме під час радіодиктанту, зацікавився українською літературою. В цьому є сила суспільного контенту.

Разом із тим, суто дитячий та підлітковий контент — теж потрібен. Ще від перших днів існування Суспільного мовника одна з п’яти стратегічних цілей була присвячена саме роботі з дитячою і підлітковою аудиторією. У 2020 році наглядова рада компанії затвердила Концепцію мовлення для дітей та підлітків, розроблену разом з психологами й експертами. У ній і про вікові особливості та потреби різних сегментів юної аудиторії, і про ціннісні орієнтири в контенті: громадянська свідомість, патріотизм, гуманістичні ідеї, медіаграмотність, майбутнє України місце в об’єднаній Європі.

Відтоді на Суспільному з’явилися нові проєкти для різних вікових груп:

• БРОБАКС — платформа для дошкільнят. Тут є і власні мультсеріали, і адаптовані європейські, до речі вперше адаптовані жестовою мовою. Флагманський мультик, створений на замовлення Суспільного — «Тото» очікує на четвертий сезон. Тото це звичайне цуценя, дошкільнятко, але його якості є рольовою моделлю: чесний, відповідальний, піклується про друзів, родину і про себе, патріот. Гарні якості для супергероя.

На конференції ми анонсували появу мобільного додатку «Бробакс» вже цьогоріч, а поки можна дивитися в YouTube;

• КОЛАЙДЕР — проєкт для підлітків, який присутній у різних соцмережах. Тут цікавий наукпоп українською мовою, а підлітки-блогери стають співвиробниками контенту, що позначається потім і на якості їх власного контенту.

До речі, саме цей проект надихнув команду ГО «Детектор медіа» та ГО «Umind» розширювати коло відповідальних блогерів в Україні: ми провели вже два сезони навчань «Школи відповідального блогерства» і бачимо, який колосальний потенціал мають такі навчання.

• ХТО ПРО ШО — наш найновіший проєкт з новинами в TikTok для підлітків 12+ років.
• АУДІОКАЗКИ — їх можна і на ютубі «Бробакс» знайти, і в додатку Українського радіо, і на подкастингових платформах — постійно в ТОП-5 на MEGOGO Audio. І навіть почитати у книжці «Хоробрі казки»;
• СЛЕЙ-ШОУ — молодіжний проєкт на YouTube, котрий порушує сміливі теми та працює з різними форматами. Ми його називаємо новою «Студією ГАРТ» для сучасної молоді. У шоу є навіть клуби шанувальників по регіонах.

І це лише частина системної роботи, яку веде невеличка, але віддана команда, котру на Суспільному очолює Юлія Дичук.

Крім аудиторії в Україні, ми обговорили й виклики в роботі з українськими дітьми та підлітками за кордоном. Потребу більше працювати з цією аудиторією на конференції підсвітив перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко і я з ним погоджуюся. Маю надію, що в новій стратегії Суспільного мовлення робота із діаспорою отримає достатній рівень пріоритетності. В розмові ми дійшли згоди, що в юних українців закордоном є свої запити й потреби, тому питання стоїть не лише у дистрибуції вже виробленого контенту закордон, а й у вивченні потреб та своренні спеціального контенту, який відповідатиме саме їхнім потребам.

Але слід розуміти, що це велика аудиторія, але відповідальність за неї поділена: в Україні є іномовлення з окремим бюджетом для мети роботи з закордонними аудиторіями. Якщо ж роль Суспільного і очікування від нього в цій царині зростатимуть, то й фінансування має бути адекватним.

Чи вистачає зараз ресурсів у медіакомпаній, насамперед Суспільного мовлення, для масштабування виробництва контенту для дітей та підлітків? Очевидно, що ні — згадаймо, що потреби компанії вже декілька років поспіль профінансовані на рівні ~35% від встановленої законом гарантії. А тим часом, зростає і тиск агресора в цифровому світі, і запит на контент.

Але ми точно знаємо, у якому напрямку рухатися. Для цього вже є фундамент і тепер потрібне головне: сталі інвестиції. Адже, яких медіасупергероїв матимуть перед очима наші діти, залежить і від виробників контенту, і від депутатів та урядовців, які складають держбюджет.

Дякуємо партнерам з Офісу Ради Європи в Україні, ОБСЄ та ЦЕДЕМ за те, що підтримали проведення цієї важливої розмови. Окрема подяка Детектору медіа за винесення на порядок денний цієї теми через публікацію дослідження про російський контент в українському дитячому ютубі. Насамкінець, наша розмова не стала би такою продуктивною без чудової модераторки Вікторії Мурованої.