7 жовтня в столичному Будинку кіно відбулася зустріч українських кінематографістів із першим заступником міністра культури, молоді та спорту Анатолієм Максимчуком. Приводом для неї стала ініціатива міністерства переглянути результати 11-го конкурсного відбору кінопроєктів.

Держкіно провело одинадцятий пітчинг наприкінці липня, у ньому за державну підтримку змагалися проєкти ігрових фільмів. 12 вересня новий міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський заявив про намір переглянути результати 11-го пітчингу через перевищення бюджету Держкіно. Пізніше він зазначив, що не може скасувати результати 11-го пітчингу, але рекомендує Раді з держпідтримки кінематографії переглянути їх. Рада цього не зробила, а натомість 1 жовтня вирішила з’ясувати в Міністерства фінансів, чи вийшли члени Ради за межі своїх повноважень, ухваливши фінансування переможців 11-го пітчингу. Того ж дня міністр закликав членів Ради піти у відставку. 10 жовтня має відбутися засідання Ради, на якому перелік кінопроєктів, які перемогли на 11-му конкурсі, буде переглянуто, тоді ж планується затвердити переможців 12-го конкурсу, у якому брали участь анімаційні та документальні проєкти.

На зустрічі з кінематографістами в Будинку кіно були присутні й декілька членів Ради з держпідтримки кінематографії: Віталій Докаленко, Андрій Халпахчі, Олександр Шпилюк, Людмила Горделадзе. «Детектор медіа» відвідав цю зустріч і розкаже про основні тези, які на ній пролунали.

На початку Людмила Горделадзе зачитала норми законодавства, які регулюють проведення конкурсу, роботу Ради та інші нормативні акти. Свою промову вона підсумувала висновком, що, ухваливши рішення затвердити перелік переможців, Рада не порушила законодавства. А хто саме з них має отримати фінансування – затверджується окремим рішенням по кожному проекту і відповідно до наявних коштів. Водночас вона додала, що Рада має переглянути своє рішення щодо 11-го конкурсу.

Андрій Халпахчі у своїй промові згадав звинувачення народного депутата Олександра Ткаченка, що останні п’ять років експерти Держкіно ухвалювали неправильні рішення. Він не погодився із цим твердженням і заявив, що навпаки – за останні п’ять років відбулося відродження українського кінематографу. Він також запропонував представникам кіноіндустрії написати листа до владних кабінетів зі словами підтримки роботи колишнього очільника Держкіно Пилипа Іллєнко. Тут варто нагадати, що у вересні деякі представники кіноспільноти вже писали відкритого листа на ім’я президента Володимира Зеленського й очільника Мінкульту Володимира Бородянського. Пилип Іллєнко написав заяву про звільнення у серпні цього року.

Пан Халпахчі також нагадав, що станом на сьогодні використано лише 10% від загального кошторису Держкіно на виробництво фільмів, а члени Ради весь час працюють на волонтерських засадах і досі не отримують стипендії, яку їм обіцяють почати виплачувати не раніше листопада цього року. Він також наголосив, що через блокування Міністерства юстиції коштів не можуть отримувати й організатори фестивалів. Зокрема, КМКФ «Молодість», який пройшов у травні цього року, досі не отримав ні копійки державного фінансування. Така ж ситуація, за даними пана Халпахчі, у всіх кіноподій, які фінансує Держкіно.

Водночас Андрій Халпахчі подякував Анатолію Максимчуку за те, що той веде діалог з Радою і прислухається до її думки. І хоча результати 11-го конкурсу будуть переглянуті, але не в таких обсягах, як вимагали від членів Ради від початку – повернути в державний бюджет наприкінці року 160 млн грн, як не використані. На думку пана Халпачхі, в 11-му конкурсі пітчингувалися так багато учасників, тому що 2018 року Держкіно не проводило конкурс, а 2020 року й кількість, і якість проєктів буде нижчою.

Олександр Шпилюк оголосив найближчі завдання Ради й державних органів у сфері кіно:

• якимось чином зменшити кількість переможців 11-го конкурсу;
• визначити переможців 12-го конкурсу;
• виконати план фінансування кіно на 2019 рік;
• зберегти фінансування Держкіно на 2020 рік у таких обсягах, аби воно змогло провести шість конкурсів;
• владі негайно вирішити питання з надходженням коштів переможцям, бо в іншому випадку, буде невиконання бюджету;
• почати виплачувати стипендію членам Ради.

Представники кіноспільноти запитали, за яким саме критерієм буде переглянуто і скорочено кількість переможців 11-го конкурсу. Пані Горделадзе відповіла, що Рада планує це зробити відповідно до балів, які отримали проєкти від експертних комісій, і запитала, які інші пропозиції є в присутніх.

Колишній співробітник Держкіно, а натепер продюсер Станіслав Притула попросив членів Ради звертати увагу на ті проєкти, які вже перебувають у процесі виробництва (отримали на це кошти від Українського культурного фонду чи розпочали за приватні кошти). Він мотивував прохання тим, що консервація таких проєктів призведе до труднощів у майбутньому – піднімуться ціни, буде важко знову зібрати знімальну групу.

Продюсерка Олександра Костіна попросила не зменшувати кількість проєктів спільного виробництва, адже вони не претендують на кошти цього року і потребують більше часу на пошук інших джерел фінансування.

Режисер Роман Балаян звернув увагу на проєкти дебютантів і попросив підтримати їх. А також сказав: «Надо попросить или потребовать, чтобы господин министр выбирал выражения». Після цих слів у залі почалися оплески. «Меня не только как кинематографиста обижает, как он выражается публично, просто как человека обижает. Старик, научись разговаривать публично. Откуда пришел – туда и уйдешь», – завершив Балаян і пішов.

Пан Шпилюк сказав, що Держкіно вже попросило переможців 11-го конкурсу оновити подані документи й уточнити, коли саме вони планують виробництво і, відповідно, розраховують отримати держфінансування.

На це із залу пролунали заяви, що деякі продюсери такого звернення від Держкіно не отримували. Вони запитали, чи означає це, що Рада залишить серед переможців тільки ті проєкти, які посіли перше і друге місця у своїх секціях. Чіткої відповіді на це запитання не пролунало. А представників Держкіно, які б змогли відповісти на запитання, які саме зараз зміни вносяться до затвердженого обсягу коштів, що виділяються впродовж бюджетного періоду (2019 рік) для фінансування кожної з передбачених законом форм державної підтримки, на зустрічі не було.

Під час обговорення з’ясувалося, що члени Ради також не знають, скільки й на що їм зараз виділять коштів, вони чекають на відповідні документи від Держкіно 9 жовтня, щоб обговорити своє рішення, а 10 жовтня офіційно оголосити його на засіданні.

Людмила Горделадзе визнала, що є певні недоліки в рішенні Ради щодо переможців 11-го конкурсу, бо розмір коштів, які вони очікували отримати від Держкіно саме 2019 року, перевищує виділені відомству 500 млн грн.

Продюсерка Олена Голубєва, виконавча директорка Української анімаційної асоціації «УАнімА», запитала у членів Ради, чи є в них розуміння, яку частку від загального бюджету Держкіно на виробництво мають отримувати ігрове, документальне, анімаційне кіно та серіали.

На це пані Горделадзе відповіла, що члени Ради перед 11-м конкурсом затверджували конкретні суми, які мають піти на проекти (які просять або повне фінансування, або до 80% від загального бюджету, або на серіали, або на промо), але не розподіляли кошти окремо за тим, скільки саме має піти на ігрове, неігрове й анімаційне кіно.

Пані Голубєва відреагувала словами, що анімація в Україні фінансується за залишковим принципом. Пан Халпахчі емоційно їй відповів, що не може бути відсоткового розподілу, а проєкти мають оцінюватися відповідно до їхнього рівня. І закинув продюсерці, що вона стала жертвою заяв, що рішення по 11-му пітчингу не залишить коштів на документальне й анімаційне кіно.

На це пані Голубєва відповіла, що уважно стежить за тим, скільки саме коштів Держкіно виділяє на анімацію впродовж останніх років, саме це дає їй підстави говорити про залишковий принцип фінансування цієї сфери. Вона також зауважила, що до складу експертної комісії, яка оцінювала мультфільми, не увійшло жодного представника з анімаційного цеху.

Пан Халпахчі відповів, що жеребкування при виборі експертів вважає неправильним. У майбутньому він пропонує від цього нововведення відмовитися та повернутися до практики формування комісій згідно з досвідом і компетенцією кожного експерта за конкретним напрямком.

Пані Горделадзе заявила про готовність членів Ради вже з наступного року перед початком кожного конкурсу оголошувати суму, котра буде розподілена за його результатами.

Кінорежисер Михайло Іллєнко запропонував кіноспільноті висунути на конкурс на посаду голови Держкіно одного чи двох кандидатів, яких усі підтримують.

Директорка медіаконсалтингової компанії MRM і виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук, яка відповідає в Офісі з розробки гуманітарної політики України за кінонапрямок, запропонувала шукати компроміс. Вона нагадала, що в неї та міністра вже відбулася одна зустріч з представниками кіноіндустрії, після якої представникам галузі розіслали анкети і запропонували назвати до 10 проблем галузі, шляхів їх вирішення та результатів, які це допоможе досягнути. За її словами, анкета є у відкритому доступі й усі, хто мали бажання й заповнили її, вже запрошені на другу зустріч, яка відбудеться 10 жовтня. У відповідь на це із залу пролунали вимоги говорити українською (хоча від режисерів, які говорили на зустрічі російською, такого не вимагали), представитися (хоча в інших цього не просили), а деякі з присутніх заявили, що не отримували анкет, не знають про запрошення і вважають, що Ярмощук є державною чиновницею.

Режисер монтажу Микола Базаркін запитав членів Ради, чи вважають вони, що влада на них тисне, і чи готові вони протистояти цьому впливу. Пан Халпахчі відповів, що Рада має максимально відстоювати свої рішення, але водночас співпрацювати з владою. «Ми підтримуємо сьогодні напрямок, умовно сказати, “слуг народу”, але Рада не є лакеями “слуг народу”», – додав він.

Режисер Семен Мозговий запитав в Анатолія Максимчука й Вікторії Ярмощук, чи читав міністр лист від кіноспільноти й чи розуміють вони, які будуть наслідки, якщо вони й надалі будуть ігнорувати кіноспільноту.

Продюсерка Марія Каель запропонувала всім колегам зменшити суму запитуваної в держави підтримки, щоб не зменшувати кількість переможців 11-го пітчингу.

Вислухавши всіх, слово взяв Анатолій Максимчук.

Щодо неотримання коштів фестивалями він зауважив, що новий закон «Про державну підтримку кінематографії в Україні» було ухвалено ще 2017 року, але підзаконні акти, які регламентують виділення коштів, були подані лише в серпні цього року. Питання на завершальній стадії опрацювання й наприкінці цього або на початку наступного тижня має бути вирішено юридично.

Щодо 11-го пітчингу він вважає, що Держкіно належним чином не поінформувало членів Ради, як саме відбуватиметься пітчинг за новими правилами. І не врахувало, що залишилися переможці минулих конкурсів, які ще не отримали своїх коштів. Загалом переможці попередніх конкурсів розраховують отримати від Держкіно понад 200 млн грн, з яких майже 110 млн грн цього року.

Пан Максимчук нагадав, що цього року держава планувала витратити на кіно 1 млрд грн: 500 млн грн було виділено Держкіно й стільки ж – Українському культурному фонду, але УКФ на кіно спрямував лише близько 300 млн грн. Чому так сталося, у міністерстві теж будуть розбиратися. Отже, цього року кіногалузь отримує 500 млн грн через Держкіно, 300 млн грн – через УКФ і ще 50 млн грн – через Мінкульт для продовження фінансування переможців минулорічного «патріотичного пітчингу».

Міністерство планує на 2020 рік закласти в держбюджеті на кіно принаймні 1 млрд грн і зосередити цю суму в одному місці – Держкіно. Нагадаємо, саме на цьому наполягав колишній очільник Держкіно Пилип Іллєнко.

Озвучена паном Максимчуком ідея не надавати підтримку на кіно наступного року через УКФ викликала неоднозначну реакцію учасників зустрічі. Деякі наголосили на позитивному досвіді співпраці з УКФ і нагадали, що УКФ надає гроші в тому числі й на девелопмент, чого не робить Держкіно. Натомість член Ради Андрій Халпахчі виступив за те, щоб зосередити всі кошти на кіно в Держкіно. Деякі з присутніх кінематографістів наводили в приклад іноземний досвід, де існують кілька фондів, які підтримують кіно. Пан Максимчук сказав, що не проти такої системи, але ці фонди мають використовувати інші джерела свого наповнення, а не тільки державний бюджет.

Галузь кінематографії, на думку заступника міністра, переживає кадрову кризу, якої державна підтримка не вирішує, а тільки загострює. «У нас криза з персоналом, нам бракує кваліфікованих фахівців. І в цьому проблема, тому що починається конкуренція за людей. І ми розігріваємо ринок тим, що починаємо переманювати фахівців. Зараз зарплати ростуть на очах, а ми не турбуємося за освіту взагалі», – сказав він.

Також пан Максимчук розповів про кілька ідей міністерства щодо реформи кіноіндустрії:

• Незважаючи на незадоволення частини кіноспільноти ситуацією з 11-м пітчингом, на прикладі цього кейсу міністерство хоче відпрацювати нову систему, яка застосовуватиметься в майбутньому.
• Оцінка попередніх проєктів продюсера та режисера, знятих за державний кошт, буде не єдиним, але важливим критерієм при вирішенні того, чи виділяти їм кошти на новий проєкт.
• Автори, які просять в Держкіно гроші на комерційні фільми, повинні мати дієвий маркетинговий план.
• Міністерство не планує в майбутньому фінансувати виключно серіали для телебачення.
• Найближчим часом відбудеться аудит роботи Держкіно за останні п’ять років.

Фото: Микола Базаркін / Facebook