10:30
Вівторок, 9 Жовтня 2018

Співзасновник EdEra Ілля Філіпов: Технологія віртуальної реальності увійде в онлайн-освіту

У 2014 році в Україні запустилася студія онлайн-освіти EdEra. «Детектор медіа» зустрівся зі співзасновником та CEO EdEra Іллею Філіповим, щоби поговорити про офлайн- та онлайн-освіту і про те, що нового може запропонувати EdEra порівняно з іншими освітніми платформами.
Співзасновник EdEra Ілля Філіпов: Технологія віртуальної реальності увійде в онлайн-освіту
Співзасновник EdEra Ілля Філіпов: Технологія віртуальної реальності увійде в онлайн-освіту

Ілля жартує, що EdEra запускалась як проект одного курсу з фізики, потім перетворилася на майданчик для навчання школярів та вчителів, а тепер виходить на рівень студії з курсами і для професіоналів. До запуску EdEra Ілля разом із одногрупниками пройшов у мережі курс «Схеми та електроніка» (Circuits and Electronics) від Массачусетського технологічного інституту. Курс настільки сподобався, що хлопці вирішили зробити свій — із фізики та механіки для школярів. Перші дев’ять місяців команда вкладала у розвиток EdEra власні кошти. Втім, студія досі не приносить своїм засновникам доходу, оскільки всі кошти, які отримуються від комерційної діяльності, одразу вкладаються у виробництво нових навчальних програм.

Як розповів Ілля, дві важливі перемоги для EdEra — це запуск курсу з української мови, який отримав гриф від Міністерства освіти і науки України, та запуск обов’язкового курсу для вчителів. Тепер студія планує зайняти нішу англомовних курсів та розширити перелік професійних курсів.

Як збирати курси «ручної роботи»

— Ілле, розкажіть трохи про статистику EdEra — які у вас найпопулярніші курси, що мають найбільший відсоток проходження?

— Важливо розуміти, що ми — студія онлайн-освіти. Ми не викладаємо матеріали, які створили не ми. В нас є кілька платформ: онлайн-курси, інтерактивні підручники, освітні спецпроекти. У сумі скільки людей зареєструвалися на всіх цих платформах — невідомо, це складно порахувати.

На онлайн-курсах зареєстровано близько 260 тисяч користувачів. Серед них активні близько половини, і це великий показник. На YouTube у нас 10 мільйонів переглядів і він працює як окремий майданчик. Курси для школярів в основному дивляться саме на YouTube. На книжки в середньому припадає по 400 тисяч переглядів сторінок на місяць. Спецпроекти використовують по-різному. Наприклад, «Антикорупційні уроки» використовують 300 шкіл. Є проект із психологинею Світланою Ройз, у якому ми рахуємо конкретно перегляди. Є спецпроекти оновлення шкільних програм із Міністерством освіти й там по 20 тисяч користувачів залишали свої коментарі. Загалом ми охоплюємо близько мільйона осіб.

Для аналізу ми міряємо різні показники. По-перше, ми дивимось, яка частка людей додивляється відео до кінця. Ці дані можна подивитися на YouTube. Найменш важливий показник — це скільки людей від загальної кількості зареєстрованих пройшли курс. Найбільш важливий — скільки подивилися відео та пройшли тести.

Ще один показник — це Drop-out, відсоток тих, хто не дійшов до кінця. Цей показник залежить від дуже великої кількості факторів. Наприклад, чим складніший курс, тим менше людей дійдуть до кінця. Про якість курсу це зовсім нічого не каже.

Регламенту, що таке «курс», теж не існує. Я можу запустити курс, в якому буде сто відео і два тести, всі його пройдуть до кінця і я буду хизуватися: «Дивіться, яка в мого курсу статистика проходження!»

Курси EdEra — складні. В них багато завдань. У нас немає жодного курсу, де менше 200 завдань, і їх не вийде вирішити методом виключення. Курс із української мови для старших класів до кінця проходять 15–20 %, а онлайн-курс для вчителів молодшої школи до кінця пройшли 55 %. Це взагалі дивовижний курс. 150 тисяч зареєстрованих, 85 тисяч уже пройшли його повністю. Це один із найбільших такого роду продуктів на пострадянському просторі. Курс для бізнесу про експорт на європейський ринок має 15 % проходження. Курс із фізики, з якого взагалі починався проект EdEra, має 3 % проходження. Він дуже складний. Курс із прав людини складається з двох частин. У першої 15–20 % проходження, а в другої, більш вузькоспеціалізованої, 40 %. Це залежить від того, наскільки точно ви цілите в аудиторію, коли поширюєте курс. Той самий курс із прав людини та Конвенції ми могли би поширювати під гаслом «Курс для всіх — знай свої права!» й набрати 150 тисяч зареєстрованих користувачів, але насправді він потрібен лише п'ятистам із них, хто є адвокатами. Все залежить ще від того, наскільки прицільно зроблений для них маркетинг. Тож за drop-out числа дуже різні.

За переглядами відео — це цікавий для нас показник. Ми не дивимося на drop-out, а дивимося на кількість тих, хто дійшов до кінця, від кількості тих, хто пройшов хоча б один матеріал. Це більше репрезентативна вибірка, тому що зареєструватися в наш час — це один клік на кнопку. Це роблять усі. Тому набагато цікавіше, як іде потік від лекції до лекції, від модуля до модуля. Ми дивимося, де «відпадають» люди й чому так відбувається, що потрібно змінити в наступних модулях. Коли ми робимо фокус-групу з продукту, ми дивимося на реакцію, питаємо, чому саме в цьому місці люди йдуть. В наступному модулі ми робимо інакше.

Як ви плануєте маркетинг для своїх курсів?

— Для нас кожен онлайн-курс — це окремий проект. У нього окремий менеджер, під нього робиться окреме дослідження, окреме RnD-дослідження (дослідження та розробка. — Ред.), окремий підхід, формат. Ми не знімаємо всі відео в одній студії.

Перед створенням курсу в нас близько півмісяця йде на попереднє дослідження цільової аудиторії, схожих продуктів за кордоном, проблем у цих продуктах. Якщо треба — збираються фокус-групи, аби дізнатися, як вони вивчають таке. І лише потім починається робота над структурою курсів, формування «перевернутої піраміди» — від легших матеріалів до складніших.

У нас немає універсального підходу для всіх курсів. Ми збираємо курси ручної роботи. Курс для школярів дуже сильно відрізняється від курсу для вчителів. Якщо ми робимо курс для адвокатів, то просуваємо його серед адвокатських спільнот, юридичних компаній тощо. Ми навіть не повідомляємо про це в медіа, тому що це не має сенсу. Ми цілимося конкретно на тих, для кого цей курс працює. Якщо це курс про експорт для бізнесу — це конкретно Асоціація експортерів України, які саме цим адресно займаються. Якщо це курс для школярів — то це конкретно канали в Telegram, Instagram.

За яким принципом ви обираєте теми й напрями, з яких створюються навчальні програми?

— Близько 40 % тем нам пропонують партнери. Під час роботи тема майже не змінюється, й ми так з нею і працюємо. Близько 20 % — коли партнери запропонували тему, але ми її сильно видозмінили й працюємо над нею. Доводимо партнеру, що це варто зробити інакше. Ще 40 % — це те, що ми вважаємо дуже важливим і часто створюємо власним коштом, узагалі нікого не залучаючи для цього. Так ми створили курс із права. Ми знаємо, що в більшості випадків цей предмет у школах та університетах читається дуже нудно, й хотіли зробити його орієнтованим на практику.

Як змінилась аудиторія EdEra після того, як ви почали запускати нові курси, розраховані не на підготовку до ЗНО для школярів?

— Загалом еволюція відбувалася цікаво: ми починали як проект для школярів, та взагалі як проект, який створить один курс із фізики — й усе. Потім ми вирішили робити контент для школярів. Далі ми зрозуміли, що до школярів часто можна дістатися через учителів. Учителі — хороша точка входу, тому що якщо допоміг одному вчителеві, то допоміг більшій кількості учнів. Ми почали працювати над продуктами для них. Паралельно на напрямку B2B ми завжди працювали над курсами для професіоналів, наприклад, як курс із економічної журналістики. У певний момент ми зрозуміли, що треба працювати й за цим напрямком.

Це все виглядає дуже хаотично, ці курси серед курсів для школярів та вчителів виділяються, але в нас у планах на цей рік є розширення аудиторії професіоналів.

Через це проаналізувати аудиторію складно?

— Так, вона дуже різна. На спеціалізованих курсах навчається менше людей, ніж на курсах із тієї ж української мови чи на курсі для вчителів початкової школи. Цей останній курс узагалі найпопулярніший. В середньому на спеціалізованих курсах вчиться по 3-4 тисячі людей.

Про гроші, партнерів та долання бар’єрів

Чи став проект прибутковим за чотири роки існування?

— Ні. Так відбувається тому, що абсолютно всі кошти, які ми отримуємо від комерційної діяльності, направляємо потім на розвиток некомерційних продуктів.

Як фінансується проект?

— За рахунок B2B продуктів, комерційних продуктів «під ключ», спонсорської підтримки безкоштовних продуктів, пожертвування, наприклад, через «Спільнокошт», гранти. Тобто фінансування диверсифіковане.

Запроваджувати передплату в EdEra ви не збираєтеся?

— Робити проект платним для користувачів ми наразі не збираємося. Але є інші інструменти. Наприклад, ми створювали курс із української мови разом із «Освіторією». Він став дуже популярним і ми на його базі з видавництвом «Ранок» випустили книжку, яка успішно продається. Можна сказати, що це побічна монетизація. Отакі сторонні інструменти ми потроху підключаємо. Але це додаткове, але не основне джерело доходів.

Комерційні продукти, по суті, є монетизацією нашої діяльності. Вони мають більшу цінність. Монетизація B2C для користувачів не буде працювати. Вона працюватиме для інфобізнесу, але ми цим не займаємося. У нас у планах є кілька комерційних проектів, орієнтованих на B2C, але це продукти, не дуже схожі на те, що є в нас на сайті. Не фундаментальні дисципліни, а більш професійно орієнтовані продукти.

Як просувається робота над англомовними курсами, які ви планували робити в 2017 році?

— Ми зараз їх розробляємо. Перший курс, який скоро має вийти, називається «Software development from A to Z». Уже є передзамовлення на однойменну книжку англійською мовою, яку ми підготували спільно з видавництвом Apress. Ми ще міркуємо над темами для інших англомовних курсів.

Чи підтримуєте ви партнерство з Міносвіти?

— На даний момент — не так активно. Але Міносвіти підтримує нас інформаційно, розповідає про курси та спецпроекти, орієнтовані на школу. Ми плануємо продовжувати роботу в напрямку освіти для вчителів і ще попрацюємо разом у цій сфері.

Звідки у вас з’явилася зацікавленість в освіті для вчителів?

— Тому що є набір проблем із навчанням учителів. І є запит на продукти для них. Є запит на продукти для вчителів. Через них краще впливати на майбутнє покоління — ефективніших механізмів ми поки не придумали. Ми оцінюємо вплив і бачимо, як учителям бракувало якісних сучасних матеріалів. Ми спілкуємося з ними, їздимо по різних містах. Бачимо цю потребу в безкоштовному лібералізованому способі навчатися.

Не виникає технологічного бар’єру?

— Ми запустили продукт для вчителів, на якому навчається 154 тисячі користувачів. У перші два тижні запуску ми отримували тисячі мейлів та дзвінків через те, що у вчителів не виходило зареєструватися, увійти, натиснути правильну кнопку. Для багатьох ми просто по телефону створювали електронні пошти. Так, є бар’єр. Але вчитися не пізно.

Психологиня Карол Двек (Carol S. Dweck) писала про два типи мислення: фіксований (Fixed Mindset) та націлений на зростання (The Growth Mindset). Перший каже нам, що довготривала пам’ять обмежена й нічого не вийде. А другий каже, що помилка — це частина процесу й навчитися можна всього. Усе вирішується правильною підтримкою. Ми казали вчителям: «У вас все вийде. Це не складно». І в них почало виходити. Вони створили фейсбук-спільноту, до якої входить близько 25 тисяч осіб і в якій вони допомагають одне одному. Тому у вчителів все виходить. Так, спершу трохи страшно, але якщо надавати їм якісну й доброзичливу підтримку, а не авторитарну й заплутану, то все працює. Жодних бар’єрів в освіті не має бути.

Освіта, любов та рок-н-рол

У традиційній освіті існує проблема із вчасним оновленням навчальних програм, аби вони відповідали сучасним можливостям та потребам. Як ви вирішуєте цю проблему на EdEra?

— Звісно, ми їх оновлюємо постійно. Це безперервний інтерактивний процес. Плюс майже всі продукти робляться з використанням англомовних матеріалів, які зовсім нещодавно вийшли. Той, хто відповідає за продукт (курс. — Ред.), має стежити за цим. Але є такі курси, які ми оновлюємо, й ті, що не потребують поки оновлення.

Які останні тенденції в онлайн-освіті ви помітили? Як цей напрямок розвиватиметься далі?

— Один із трендів — усе йде на стиснення. Чимдалі швидше має відбуватися процес навчання. Матеріали будуть дробитися на маленькі релевантні шматочки, які точково закриватимуть тему. Машинне навчання та подібні технології будуть використовуватися для того, щоби навчання було адаптивним. У студентів будуть індивідуальні траєкторії навчання. Це не буде один курс для всіх. Студент буде заходити в курс, проходитиме аудит і далі система буде його рухати по програмі. Спроби запровадити це вже є на Edx, Newtone. Індивідуалізація траєкторії, скорочення часу на виявлення слабких сторін, зменшення шматків матеріалу для вивчення (microlearning). Я також вважаю, що не всі мають вчитися однакову кількість часу.

VR (віртуальна реальність. — Ред.) — теж дуже крута технологія, вона буде використовуватися 100 %, особливо для курсів, пов’язаних із геометрією, хімією, фізикою. Зовсім нещодавно Стенфорд запустив програму своєї бізнес-школи, в якій ти у віртуальній реальності сидиш в аудиторії. Можна ходити по кампусу тощо. Думаю, ця технологія теж увійде в онлайн-світу.

У чому особливість вашого формату як студії онлайн-освіти?

— Це місток між тими, хто володіє знаннями, і тими, хто їх отримає. Наше завдання — зробити так, щоби знання доносились у максимально правильній формі до споживача і максимально залучали його в цей процес. Наша ідея в тому, що medium is the message і форма не менш важлива. У нас є відділ, який займається методиками навчання. Є продакшн-студія, яка працює й на межі освітньої експертизи. Разом із ними працюють редактори та сценаристи, які теж спеціалізуються на освітніх продуктах. Усі менеджери навчені робити саме освітні продукти. Це команда, яка може допомогти вирішити освітню проблему і створити на виході найбільш відповідний продукт. Це ми і називаємо студією онлайн-освіти.

Якщо порівнювати курси EdX та Массачусетського технологічного інституту (MIT), то ми більше схожі на MIT. У них є своя студія для роботи над навчальними програмами, як і в нас.

Ви кілька разів починали розмову про проблеми в українській освіті. Які, на вашу думку, проблеми є головними?

— О, це складне питання. (Сміється.) Я думаю, головна проблема полягає в тому, що українська освіта сприймається як формальність. Це стосується і шкільної освіти, й університетської. В галузі освіти відсутня конкуренція, комерційний підхід. Навчання сприймається як просто дія, яку має виконати кожна людина. Дитина має просто вступити до якогось вишу. Й самі виші теж про це знають. Школи усвідомлюють, що діти від них нікуди не дінуться. Це все руйнує.

Є й маса інших проблем: несучасність матеріалів, незнання англійської мови, фінансування, залучення кадрів, престижність. Цей перелік може бути безкінечним.

Я намагаюся дивитись на це питання у глобальному розрізі. Ті, хто не хоче навчатися, не мають і цікавитися цим. Формальний підхід полягає якраз у тому, що ті, хто не хоче навчатися, все одно йдуть навчатися. А силоміць не будеш любим. Доки в освіті з обох боків будуть люди, які «не хочуть», доти все буде погано. Навіть якщо одна зі сторін не хоче, це вже погано. Доки позиція «я не хочу це робити» буде в системі освіти, це не працюватиме.

Усе треба робити по любові, навчання це теж стосується. Мало любові й рок-н-ролу в нашій освіті. Кампанія EdEra на «Спільнокошті» називається «Онлайн-освіта з любов’ю», тож ми знаємо, про що кажемо.

Які найближчі плани в EdEra?

— Перш за все, заповнити величезну нішу англомовних курсів. Ми працюємо над тим, щоби створити велику розгалужену гілку курсів у цьому напрямку. Паралельно в нас є один проект-платформа підготовки до тестів ЗНО. Це ми розглядаємо як комплексний безкоштовний інструмент підготовки до тестів, аби в нього можна було зайти, почати робити тести, одразу з’являлися підказки, дані з теорії тощо. Система буде підлаштовуватися під траєкторію навчання учня.

Плануємо поглиблювати роботу над проектами для вчителів, розширити курси для школярів. Історію та математику запустимо в цьому році в такому ж стилі, як і «Автостопом по біології» — веселого, динамічного, зрозумілого майже серіалу для учнів.

Також у нас задумана експансія в університетську та професійну галузь. Ми продовжимо співпрацю з Vox Ukraine по курсу з фактчеку, працюємо над юридичними курсами та курсами з підприємництва, плануємо курс із IT, проекти з технологій. Доволі масивною частиною буде громадянська освіта, те, що стосується прав людини. Там багато проектів.

Уся наша діяльність націлена на те, щоби підняти планку якості освіти так високо, аби ситуація змінилася раз і назавжди. Щоб люди, дивлячись на якісний продукт, більше не погоджувалися на неякісний. Хочеться, щоби почався рух у галузі, щоб освітяни в онлайні та офлайні почали змагатися між собою: «Ми зробимо краще!» — «А ми зробимо дешевше!».

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
355
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop