У 2017 році на «Детекторі медіа» вийшло понад 11 тисяч публікацій. Сьогодні до уваги читачів ми пропонуємо десять із них, що набрали найбільшу кількість переглядів, щоби нагадати, які події та медійні персони стали найцікавішими в минулому році для наших читачів.

До топ-10 матеріалів увійшли, наприклад, інтерв’ю з українськими журналістками Юлією Мостовою та Алесею Бацман; критичні огляди контенту деяких телеканалів, зокрема, скандальних випусків російської програми «Минута славы» («Первый канал») та української «Стосується кожного» («Інтер»); опитування медіаекспертів про правила висвітлення ЗМІ трагічних подій (на прикладі ДТП у Харкові); роз’яснювальні статті про нові законопроекти про мову та указ Президента України про блокування російських сайтів; доповідь доктора філологічних наук Олександра Пономаріва про найпоширеніші мовні помилки в ефірі та навіть відкритий лист Миколи Вересня до Зураба Аласанії.

Майже всі вони викликали жваві обговорення в мережі та в коментарях на сторінці «Детектора медіа» у Фейсбуці.

Детальніше – далі.

Юлия Мостовая: «Журналисты – это разведчики. Переходя на другую сторону, мы предаем своих»

Беззаперечним лідером за кількістю переглядів стало мультимедійне інтерв’ю авторки «Детектора медіа» Олени Холоденко з головною редакторкою щотижневика «Дзеркало тижня» Юлією Мостовою, створене в рамках спецпроекту «Журналістика незалежної України: перші 25 років». Публікація зацікавила майже 60 тисяч читачів та отримала схвальні відгуки в коментарях.

Юлія Мостова у відвертій розмові розповіла про багаторічний досвід роботи у політичній журналістиці, про становлення вітчизняної журналістики та проблеми і виклики, що стоять перед нею сьогодні.

На сьогодні у рамках проекту «Журналістика незалежної України: перші 25 років» взяли участь 12 знаних українських журналістів, серед яких Віталій Портников, Андрій Куликов, Олександр Ткаченко, Микола Княжицький, Дмитро Гордон, Наталія Лигачова та інші.

Про найпоширеніші мовні помилки в радіо- й телеефірі

Другу сходинку в нашому рейтингу найпопулярніших публікацій за 2017 рік посіла доповідь доктора філологічних наук, професора Олександра Пономаріва про найпоширеніші мовні помилки в теле- і радіоефірі. Матеріал переглянули майже 54 тисячі разів.

Щоб закріплювати престиж української мови, нею мають говорити не лише журналісти й ведучі, але й ті, кого запрошують до виступів в ефірі – впевнений Олександр Пономарів.  

У своїй доповіді на одній із наукових конференцій він пояснив на прикладах, на що найбільше хиблять вітчизняні медійники, та нагадав читачам, зокрема, про те, як правильно в українській мові вживати наголоси, утворювати ступені порівняння прикметників і прислівників, правильно використовувати кличний відмінок тощо.

Крім того, автор приділив увагу одній з найбільших, на його думку, проблем українців – активному вживанню російської мови та русизмів.

Віталій Портников: «Я нікого не залякую, просто кажу те, що буде»

Новини та статті, в яких фігурує український публіцист і телеведучий Віталій Портников, завжди охоплюють велику кількість аудиторії. Третє почесне місце в нашій добірці топ-10 публікацій «Детектора медіа» за 2017 рік посів матеріал із тезами пана Портникова з презентації його роману «Евора» на форумі видавців у Львові. Стаття автора Костянтина Ценцури зацікавила майже 40 тисяч наших читачів.

Під час свого виступу Віталій Портников розповів про нову книгу, що стала першою художньою в його кар’єрі (раніше публіцист видав дві збірки колонок та есеїв) та над якою він працював п’ять років. Крім того, поділився своїми думками про роль суспільства в становленні держави, виклики, що стоять перед вітчизняною журналістикою, важливість мовного питання в Україні та інше.

Чому Євромайдан не має шансів програти, чому його політичні прогнози завжди справджуються та через скільки років уся країна буде говорити українською – читайте в прямій мові Віталія Портникова.

Познер, Литвинова, Эрнст: люди с ампутированным стыдом

Скандальний випуск програми «Минута славы» російського «Первого канала», під час якого члени журі розкритикували участь в шоу Євгена Смірнова – танцівника з ампутованою ногою, обговорювали не тільки в Росії, а й в Україні.

Нагадаємо, Володимир Познер назвав присутність в шоу людини з інвалідністю «забороненим прийомом», а Рената Литвинова назвала учасника «людиною-ампутантом» та запропонувала йому пристебнути ногу, щоб її «відсутність була не такою очевидною».

Авторську колонка Леоніда Канфера про цей випадок із гострою критикою на адресу Володимира Познера та Ренати Литвинової на «Детекторі медіа» прочитали понад 37 тисяч разів, вона також викликала бурхливе обговорення у соціальних мережах. На думку автора, вислови членів журі були не імпровізацією або щирою емоцією, а «продуктом режисури».

Скандал із випуском «Минуты славы» мав розвиток – за кілька днів після виходу програми в ефір, за повідомленням російських ЗМІ, з посади звільнили співробітника дирекції музичних і розважальних програм, який приймав у компанії-виробника шоу і займався його підготовкою до ефіру.

Пізніше Володимр Познер прокоментував інцидент, наголосивши, що свою точку зору не змінив, і що для людей з інвалідністю мають бути створені окремі талант-шоу. А вже за тиждень вибачився перед Євгеном Смірновим в ефірі наступного епізоду проекту «Минута славы», але не за свої слова, а за те, що їх неправильно зрозуміли. Рената Литвинова попросила учасника «не віддаватися повністю своїй образі» та виступати у програмі й надалі. Євген Смірнов вибачення прийняв, але вирішив не продовжувати свою участь у проекті.

Алеся Бацман: «Пять лет на всех эфирах Савика Шустера я сидела у него в “ухе”»

Ще одне інтерв’ю Олени Холоденко ввійшло до топ-10 найчитаніших публікацій «Детектора медіа» – розмова з Алесею Бацман нараховує понад 31 тисячу переглядів.

Журналістка, головна редакторка інтернет-видання «Гордон» і ведуча телепроекту «Бацман» розповіла про свій досвід роботи з Савіком Шустером, створення власної авторської програми, перехід із каналу NewsOne на «112 Україна», професійні амбіції та плани, а також про те, чи критикує її роботу її чоловік, відомий український журналіст Дмитро Гордон.

ДТП в Харкові: що не так робили ЗМІ з точки зору журналістської етики

18 жовтня в Харкові відбулася трагічна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинули п’ятеро людей і ще шестеро були поранені. Українські телеканали та інтернет-ресурси оприлюднювали найбільш шокуючі фото та відео ДТП, не намагаючись закрити тіла загиблих. Це викликало неабиякий резонанс у соціальних мережах і критику на адресу ЗМІ.

Гала Скляревська поговорила з медіаюристом Центру демократії та верховенства права Ігорем Розкладаєм і медіаекспертом Ігорем Кулясом про те, чи порушили ЗМІ етичні принципи та якими правилами варто користуватися під час висвітлення трагічних подій.

Опитування медіаекспертів зібрало майже 30 тисяч переглядів.

До обговорення проблеми приєдналася й Комісія з журналістської етики. Її голова Андрій Куликов зазначив, що оприлюднення засобами масової інформації фото та відео, не намагаючись закрити тіла загиблих чи кров, що ллється з їхніх тіл, є непрофесійною поведінкою і порушенням етичних принципів журналістики.

КЖЕ також звернула увагу, що в деяких випадках ЗМІ занадто поспішно визначали людину, відповідальну за трагедію, також використовували зневажливі висловлювання стереотипного характеру на кшталт «дівчина-мажор» на адресу підозрюваної в скоєнні злочину водійки автомобілю Lexus.

Відкритий лист до голови правління НСТУ Зураба Аласанії від Миколи Вересня

До переліку десяти найпопулярніших матеріалів «Детектора медіа» минулого року ввійшов відкритий лист журналіста, телеведучого каналу «Прямий» Миколи Вересня до голови правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураба Аласанії, який він надіслав до нашої редакції.

У своєму листі журналіст нагадував «старому товаришу» про їхні домовленості щодо співпраці на Суспільному та висловлював нерозуміння, чому очільник НСТУ їх не дотримався.

Лист Миколи Вересня прочитали на «Детекторі медіа» майже 24 тисячі разів. Його жваво обговорювали в мережі, в тому числі й сам Зураб Аласанія. Редакція запропонувала голові НСТУ також опублікувати свою відповідь на сайті «Детектор медіа», але він утримався.

«Стосується кожного». Борислав сичить

Ще один скандал на телебаченні опинився в топ-10 найчитаніших матеріалів за 2017 рік. Цього разу йдеться по український канал «Інтер» та один із випусків його проекту «Стосується кожного» – про 12-річну породіллю. Дівчина не зізнавалася, хто є батьком її дитини, тож його вирішили шукати за допомогою тестів ДНК серед знайомих і навіть родичів неповнолітньої мами.

Критику програми авторства Інни Долженкової прочитали на «Детекторі медіа» 23,5 тисячі разів. У своїй статті вона зауважила, що творці цього випуску порушили права дитини – учасниці зйомок Тетяни Лучишин, розповівши її історію на всю країну, не ховаючи її обличчя та оприлюднюючи всі особисті дані. Ведучий Андрій Данилевич розпитував у дівчини всі подробиці її інтимного життя, а експерти в студії розмірковували, коли батьки мають починати сексуальне виховання дітей, натомість найважливіше питання – хто понесе відповідальність за розбещення малолітньої – не встало.

Згодом на «Інтері» вийшла друга серія – продовження історії про неповнолітню матір, під час якої було оголошено результати ДНК-тестів. Батька новонародженої дитини визначено так і не було.

Історія стала резонансною. Незалежна медійна рада у своєму висновку зауважила, що автори програми порушили законодавство, а ведучий – етичні стандарти. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення провела позачергову перевірку «Інтеру», спираючись на скаргу «Детектора медіа» та висновки НМР, та оголосила телеканалу попередження за порушення трьох норм закону «Про телебачення і радіомовлення».

Про цей випадок написав британський таблоїд The Sun, назвавши випуск програми «Стосується кожного» про 12-річну маму «телесоромом».

Цей випадок спонукав журналістку «Детектора медіа» Галу Скляревську більш детально дослідити умови участі в подібних ток-шоу. В результаті їй вдалося отримати та проаналізувати контракт одного з телеканалів, у якому було зазначено конкретні суми, що отримують учасники за зйомках, та ті суми, які вони повинні сплатити каналу за відмову від участі в шоу.

Три законопроекти про мову: все, що треба про них знати

Мар’яна Закусило розповіла читачам «Детектора медіа» про ключові норми трьох законопроектів про мову, що були зареєстровані у Верховній Раді в грудні 2016 року та січні 2017-го. Ці законопроекти передбачали майже повну українізацію телевізійного та радійного ефіру. Йдеться про законопроекти №5556 «Про мови в Україні», №5669 «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні», №5670 «Про державну мову».

Публікація посіла дев’яте місце в нашій добірці, набравши більше 23 тисяч переглядів.

Детальніше про те, що відбувалося з законопроектами про мову протягом року – читайте за тегом мовне питання.

Заборона доступу до «ВКонтакте», «Однокласників», «Яндексу» та Mail.ru: коли, як і для кого

Ще один матеріал Мар’яни Закусило закриває десятку найпопулярніших публікацій «Детектора медіа» цього року, набравши 22,5 тисячі переглядів. Він стосується указу Президента України Петра Порошенка про заборону деяких російських сайтів, зокрема «ВКонтакте», «Одноклассники», інтернет-порталу «Яндекс» і поштового сервісу Mail.ru.

Указ викликав чимало обговорень в суспільстві. За допомогою опитування медіаекспертів «Детектор медіа» спробував розібратися, наскільки правомірним і законним є такий вид санкцій та на кого саме поширюється указ. 

***

Про найпопулярніші матеріали «Детектора медіа» минулого (2016) року читайте тут.

«Детектор медіа» дякує своїм читачам за увагу та відданість, обіцяє сумлінно працювати в 2018 році. Залишайтеся з нами!

Фото: sebblog.com, скріншоти з сайту «Детектор медіа»